Галузевий моніторинг довкілля та його основні показники

Моніторинг довкілля (екологічний моніторинг) здійснюють відповідні державні органи:

• · Міністерство охорони навколишнього природного середовища;

• · Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

• · Міністерство охорони здоров'я;

• · Міністерство аграрної політики;

• · Міністерство житлово-комунального господарства

• · Державні комітети лісового господарства, водного господарства та по земельних ресурсах України.

Об’єктами моніторингу є:

• атмосферне повітря та опади (вміст забруднюючих речовин (далі -ЗР), у тому числі радіонуклідів, транскордонне перенесення ЗР); джерела про­мислових викидів в атмосферу (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів);

• поверхневі і морські води (гідрохімічні та гідробіологічні визначення, вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів) та підземні води (гідрогеологічні та гідрохімічні визначення складу і властивостей, включаючи залишкову кількість пестицидів та агрохімікатів, оцінку ресурсів); джерела скидів стічних вод (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); водні об'єкти у межах природоохоронних територій (фонова кількість ЗР, включаючи радіонукліди); питна вода (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення);

• ґрунти різного призначення, у тому числі на природоохоронних територіях (вміст ЗР, включаючи радіонукліди; вміст агрохімікатів, пестицидів, важких металів, бактеріологічні, вірусологічні визначення, прояви ерозійних та інших екзогенних процесів, просторове забруднення зе­мель об'єктами промислового і сільськогосподарського виробництва);

• радіаційний стан на пунктах стаціонарної мережі та об'єктах захоронення радіоактивних відходів (вміст радіонуклідів),

• геофізичні поля (фонові та аномальні дослідження);

• стихійні та небезпечні природні явища: ендогенні та екзогенні геологічні процеси (їх видові і просторові характерис­тики, активність прояву), повені, паводки, снігові лавини, селі (у районах спо­стережних станцій); наземні і морські екосистем (фонова кількість ЗР, включаючи радіонукліди);

• звалища промислових і побутових відходів (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів).

Суб'єкти системи моніторингу забезпечують удосконалення підпорядкованих їм мереж спостережень за станом довкілля, уніфікацію методик спостере­жень і лабораторних аналізів, приладів і систем контролю, створення банків да­них для їх багатоцільового колективного використання за допомогою (цінної ком­п'ютерної мережі, яка забезпечує автономне і спільне функціонування складо­вих цієї системи та взаємозв'язок з іншими інформаційними системами, що діють в Україні і за кордоном.

Підприємста, установи та організації, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, діяльність яких призводить чи може призвести до погіршення стану довкілля, зобов'язані здійснювати екологічний контроль за виробничими проце­сами та станом промислових зон, збирати, зберігати та безоплатно надавати дані або узагальнену інформацію для її комплексного оброблення, з цією метою між суб'єктами системи моніторингу та постачальником інформації укладаєть­ся угода, що підлягає реєстрації в Міністерстві охорони навколишнього природ­ного середовища або його органах на місцях.

Організація і функціонування системи екологічного моніторингу

Організаційна інтеграція суб'єктів системи моніторингу на всіх рівнях здійснюється органами Мінекоресурсів на основі:

– загальнодержавної і регіональних (місцевих) програм моніторингу довкілля, що складаються з програм відповідних рівнів, поданих суб'єктами системи моніторингу;

– укладених між усіма суб'єктами системи моніторингу угод про спільну

діяльність під час здійснення моніторингу довкілля на відповідному рівні.

До складу виконавців зазначених програм суб'єкти системи моніторингу можуть залучати підприємства, установи та організації, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Суб'єкти системи моніторингу - центральні органи виконавчої влади погоджують з Мінекоресурсів розроблені ними проекти норма­тивно-правових актів та нормативних документів з питань проведення моніто­рингу довкілля.

Методологічне забезпечення об'єднання складових і компонентів системи моніторингу покладається на Мінекоресурсів із залученням суб'єктів цієї систе­ми, а також Національної Академії наук, Української аграрної академії наук, На­ціонального космічного агентства України, Мінтрансзв'язку тощо. Воно здійснюється на основі:

- єдиної науково-методичної бази щодо вимірювання параметрів і визначення показників стану довкілля, біоти і джерел антропогенного впливу на них;

- впровадження уніфікованих методів аналізу і прогнозування властивостей дов­кілля, комп'ютеризації процесів діяльності й інформаційної комунікації;

- загальних правил створення і ведення розподілених баз, банків даних і знань, картування і картографування екологічної інформації, стандартних технологій з використанням географічних інформаційних систем.

Метрологічне забезпечення об'єднання складових і компонентів системи моніторингу покладається на Мінекоресурсів із залученням суб'єктів цієї систе­ми та органів Держстандарту. Воно здійснюється на основі:

– єдиної науково-технічної політики щодо стандартизації, метрології та серти­фікації вимірювального, комп’ютерного і комунікаційного обладнання;

– єдиної нормативно-методичної бази, що забезпечує достовірність і порівнянність вимірювань і результатів оброблення екологічної інформації в усіх складових частинах цієї системи.

Суб'єкти системи моніторингу, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, незалежно від їх підпо­рядкування і форм власності, повинні здійснювати:

– розробку й узгодження з органами Мінекоресурсів та ДСНС планів здійснення заходів з метою спостереження за станом екологічно небезпечних об'єктів, за­побігання екологічно небезпечній виробничій, господарській та іншій діяльності;

– захист зареєстрованих у системі моніторингу постів (пунктів, станцій) спос­тережень за об'єктами довкілля від пошкодження та несанкціонованого перене­сення;

– виділення в установленому порядку земельних ділянок під улаштування нових постів спостережень на підставі затверджених програм удосконалення і розвитку складових частин системи моніторингу.

Інфраструктура системи моніторингу, її складові, системоутворюючі та уніфіковані компоненти створюються на підставі відповідних технічних завдань і проектів, затверджених у встановленому порядку. Такі технічні завдання і проекти підлягають реєстрації в Мінекоресурсів.

Поиск по сайту: