Види птахів, що гніздуються в районах старої забудови

Чисельні негативні фактори міського середовища зменшують життєвість дерев, які часто хворіють і є об'єктами гніздувань багатьох птахів та агресії з боку ксилофагів, короїдів та комах, що висмоктують з листової пластинки поживні соки.

Окремі дерева, яких багато у старій і новій забудовах, є своєрідними місцями гніздувань багатьох птахів, зокрема, кільчастої горлиці, великої синиці, звичайного шпака, кропивниці-тинівки. Дерева алей і вуличних посадок - це своєрідні екологічні коридори, завдяки яким у кожну частину міста не тільки вливається чисте повітря, але й проникає значна кількість видів комах, птахів і ссавців. Своєрідними мікробіогеоценозами стають зелені огорожі, які мають добре виражені трофічні і структурні функції. Вони є добрим ресурсом, як для фітофагів, так і для хижаків та паразитів. Комунікаційно-стрічкові ландшафти (транспортні зони) є місцезростаннями, що відрізняються складністю абіотичних і антропогенних факторів середовища. Ґрунти пришляхових екотопів є повністю антропогенизованими. Придорожні біотопи, як згадувалося вище, а також захисні смуги (стрипоценози), які і є місцем існування багатьох видів фауни, займає рудеральна рослинність.

Розрізняють три основні впливи на тваринний світ:

• тварини гинуть внаслідок руху автотранспорту;

• транспортні викиди й інші антропогенні фактори виявляють вирішальний вплив на фауну узбіч;

• виникнення зональних зооценозів.

Між ними і природними перехідними екосистемами (екотонами), з характерним краєвим ефектом, є суттєві відмінності, зокрема: інша структура угруповань, інша реакція на іммігрантів.

Водночас узбіччя являють собою шляхи проникнення евритопних, а також ксеро-, геліо- та термофільних форм. Деякі види знаходять тут оптимальні життєві умови внаслідок великої кількості корму у вигляді мертвих тварин. Птахи, особливо комахоїдні, знаходять на проїзній частині масу комах. Придорожні стрипоценози приваблюють велику кількість фітофагів, а також птахів і ссавців. Останнім часом тут домінує сорока, яка поїдає пташенят багатьох гніздових птахів, зменшуючи видове різноманіття орнітофауни.

Третій еколого-фітоценотичний пояс міста представлений міськими садами і скверами на площах, у "кишенях" вулиць та доріг, всередині кварталів, на територіях промислових підприємств, установ та організацій. Виявлені тут зооценози є близькими до природних і часто вирізняються видовим багатством. Видовий склад фауни садів і скверів значною мірою залежить від рівня антропогенізації: замощення, рівня догляду, використання гербіцидів, впливу сусідніх територій, атмосферного забруднення, теплової експансії.

Другий еколого-фітоценотичний пояс представлений парками та великими зеленими масивами ботанічних і зоологічних садів різного типу захисних насаджень, а також рештками природної лісової рослинності. Близькі до природних паркові біотопи заселяє велика кількість суходільних комах. Міські парки часто відрізняються від інших міських біотопів великою видовою різноманітністю орнітофауни. Ботанічні та зоологічні сади, кладовища хоч і мають певні відмінності, але спільним для них є передусім їх значна площа і регульований режим відвідування. Наявність у цих насадженнях великої кількості дощових черв'яків, як виявилося, сприяє росту особин таких зоофагів, як чорний дрізд, звичайний шпак, звичайний їжак і деяких двокрилих. Місцем гніздування великої кількості птахів є кладовища. Часто на кладовищах трапляються жаба звичайна та ящірка прудка, регулярно поряд з домашніми кішками можна побачити кам'яну куницю, горностая, звичайного їжака, мишей, полівку.

Походження і склад міської фауни.Генезис міських ландшафтів дає підстави стверджувати, що міська фауна складається головним чином з іммігрантів, які потрапили до міста з різних елементів середовищ (лісових, лугових, болотяних, степових, скельних, печерних).

Реліктові, тобто "доміські" види встановити нелегко, оскільки історія старовинних міст сягає сотень років. їх можна знайти хіба що в не перемішаних ґрунтах неантропогенізованих міських дільниць (міські парки). В цих біотопах можна знайти окремі види метеликів. До реліктових видів також належать мешканці дерев-довгожителів (дубів, буків, лип, каштанів).

Адвентивні види попали до міста разом із харчовими продуктами, матеріалами, рослинами, а також були занесені сюди різними тваринами. Ці види трапляються головним чином у скляних теплицях, в зонах залізничних вузлів і колій, у портах, на аеродромах, вздовж автотрас, а також серед рослин.

Троглобіонти ~ це види, що селяться в природі в печерах, а в містах -переважно в підвалах. Якщо в печерах переважають детритофіти, то в підвалах їх доповнюють хижаки, передусім павуки. Епілітні, або скельні, види знайшли собі чимало екологічних ніш на висотних будинках, баштах (боривітер, голуби, сипуха, сапсан, чорний стриж, ластівка, кажан). Значне місце серед міської фауни займають і домашні тварини (табл. 1.19).

Деякі з тварин, особливо собаки і коти, стають суттєвим екологічним фактором. Наприклад, собачі екскременти, з одного боку, мають паразитолого-гігієнічне значення, а з іншого - є трофічним фактором (в середньому 500 г на одну особину).

Таблиця 1.19

Поиск по сайту: