Заказник «САНДРАЦЬКИЙ» (Хмільницький район)

Територія заказника знаходиться на землях Голодьківської та Широкогребельської сільських рад. Полювання на території заказника категорично забороняється. Загально-зоологічний заказник «Сандрацький» був створений з метою охорони стацій мешкання водно-болотних, водоплавних птахів, а саме: чапель сірої, рудої, білої, великого та малого бугаїв, великого веретенника, чібіса (чайки), крижня, лиски, червоноголового норця та інших видів птахів, охорони бобра річкового, видри, ондатри, охорони та відтворення цінних видів риб: сома, судака, щуки, ляща, лина.

Коли Сандрацьке водосховище звільнюється від льоду тут відпочивають під час перельоту тисячі видів птахів. Були роки, коли на острові, що неподалік від мосту, перепочивало до 5000 диких гусей. Особливо полюбляють, відпочивати на водосховищі лебеді-шипуни. Лебеді гніздяться на водосховищі, але всього декілька пари. Лебеді славляться своєю вірністю. Пара лебедів розпадається тільки після загибелі одного з партнерів. Гніздо будують на землі поруч з водою, або на мілководді, недалеко від берега з різного рослинного матеріалу. Зазвичай у кладці 5 (від 3 до 9) яєць. Насиджує їх, в основному, самка протягом 30-40 днів, часами її підміняє самець. Пташенята вкриті густим світло-сірим пухом. В ранньому віці вони не покидають своїх батьків, часто сидячи «верхи» на їхніх спинах. Лебеді спільно годують та ревно охороняють своє потомство. У віці 5 місяців молодь вчиться літати. Дорослі лебеді супроводжують своїх лебедят протягом цілого року. Слід особливо пам’ятати що період гніздування необхідно зменшити до мінімуму фактор турбування, так як цей фактор проводить до знищення кладок.

Також у заказнику можна зустріти чаплі, великий та малий бугай, лунь болотний. Вони будують свої гнізда в центрі заростей очерету. Очерет служить цим птахам і домівкою, і захистом від вітрів, злив та інших капризів погоди. Тому категорично забороняється спалювати очерети, що призводить до загибелі кладок, гнізд, а в нічний час, навіть – дорослих птахів.

Не менш цікаві жителі заказника – бобри. Вони активно охороняють свої сімейні території. І коли навіть людина вночі запливе на човні на територію їх помешкання, бобер сильним ударом хвоста по воді старається відлякати непроханих гостей. І для тих , хто почує це вперше, стає моторошно. Кормом для бобрів взимку є верболіз, кора верби ламкої та верби білої, молоді пагони інших видів дерев та кущів. Живуть бобри на водосховищі в хатках, та в норах. Уважні спостерігачі говорять, що бобри дуже намагаються утримувати свої канали в порядку і не люблять, коли по них плаває сміття.

Добре себе почувають тут ондатри. Вони живуть в хатках, які будують з очерету, рогозу, скріплюючи болотом. Хатка взимку промерзає зверху і стає недоступною лисиці, яка весь час навідується до ондатр. В середині хаток є житлові камери та кормові. Навколо великих житлових хаток ондатри будують невеличкі кормові хатки, де активно харчуються взимку. Руйнування хаток, як правило, приводить до загибелі цілих сімей ондатри.

Мешкає в заказнику видра, яка занесена до Червоної книги України. Харчується ця тваринка рибою, земноводними не нехтує і птахами. Видра відноситься до родини куниць. Веде напівводяний спосіб життя. Саму її побачити дуже важко. Вдень вона відсиджується в норі, вхід до яку іноді буває прихований під водою, а на полювання виходить в основному вночі.

Заказник «Сандрацький» – прекрасний куточок природи на Вінниччині де можна поспостерігати за цікавим світом тварин та рослин.

Поиск по сайту: