Хемотрофи – синтез. орг. речовини з неорг. за рахунок енергії окиснення неорг. сполук.(нітро-, сірко-, залізо- бактерії)

5. Хлорофіл -зелений пігмент, що обумовлює забарвлення хлоропластів в зелений колір. За його участю здійснюється процес фотосинтезу.

6. Фотосинтетична мембрана -мають спільний з іншими біологічними мембранами принцип будови і складаються з ліпідів і білків. Відмінною особливістю цих мембран є те, що в них «вмонтовані» молекули хлорофілу та інших супроводжуючих пігментів, які поглинають світло і забезпечують передачу енергії електронного збудження «активному центру» і в фотосинтетичний ланцюг переносу електрона.

7. Коферме́нт (коензим) — невелика небілкова (неамінокислотна) молекула, що слабко зв'язується з ферментом, є переносником групи атомів, окремих атомів і е від однієї молекули до іншої.

8. Фотоліз води –процес розкладання води внаслідок опосередкованого впливу сон. світла; утворюються е, які заповнюють дірки в фотосистемах., молекулярний кисень, протони H⁺.

9. АТФ – синтетаза –фермент, який трансформує електрохімічну енергію в макроергічні зв’язки молекул АТФ.

10. Фотосистеми I та II – кожна з них утворена, допоміжними пігментами (каротиноїдами, хлорофілами), які передають енергію головному пігментову. У ньому світлова енергія перетворюється на хім. енергію. У ФІ гол. пігмент – хлорофіл а P700, а у ФІІ – а Р690.

11. Електронно- транспортний ланцюг – представлений білковими молекулами, які переносять е, які переносяться на зовн. мембрану тилакоїда (строму).

12. Рибульозобіфосфат - сполука, яка сприймає атмосферний СО2, (п' ятивуглецевий цукор, сполучений із двома залишками фосфорної кислоти).

13. Продих — мікроскопічний отвір в епідермісі рослин разом з двома спеціальними, так званими замикаючими, клітинами, що його оточують. Продихи сполучають міжклітинники рослин з атмосферним повітрям і здійснюють регуляцію газо- та парообміну рослини з навколишнім середовищем

14. Мезофіл, або паренхіма — внутрішня хлорофіловмісна тканина, що виконує основну фотосинтетичну функцію.

15. Хіміо-осмос -відбувається у хлоропластах під час фотосинтезу і в мітохондріях під час клітинного дихання. У ньому можна виділити два етапи:1. Накопичення енергії.2. Використання цієї енергії для синтезу АТФ.Енергія, використовувана при хіміо-осмосі,-це електрохімічна енергія, що залежить від присутності іонів, тобто частинок, які несуть електричні заряди. Протилежно заряджені частки притягують один одного.

16. Продукти світлової фази – НАДФ ∙ H_2, молекули АТФ, молекулярний кисень.

17. Продукти темнової фази - за участю АТФ та НАДФ ∙Н відбувається відновлення CO₂ до глюкози.

18. Хлоропласти - зелені пластиди, є двомембранними органелами. Під подвійною мембраною є тилакоїди (мембранні утворення, в яких знаходиться електронтранспортний ланцюг хлоропластів). Тилакоїди вищих рослин групуються в грани, які являють собою стопки сплюснених і тісно притиснутих один до одного тилакоїдів. Простір між оболонкою хлоропласта і тилакоїди називається стромою.

19. Ген- ділянка ДНК, що задає послідовність певного поліпептиду або функціональної РНК, структурна і функціональна одиниця спадковості живих організмів.

20. Транскрипція — процес синтезу РНК з використанням ДНК, перенесення генетичної інформації з ДНК на РНК.

21. Трансляція — процес синтезу білків з амінокислот, що каталізується рибосомою на матриці матричної (інформаційної) РНК(мРНК або іРНК). Трансляція є однією зі стадій процесу біосинтезу білків.

22. Код ДНК — набір правил розташування нуклеотидів в молекулах нуклеїнових кислот (ДНК і РНК), що надає всім живим організмам можливість кодуванняамінокислотної послідовності білків.

23. Рибосома є немембранною органелою клітини, що складається з рРНК та рибосомних білків (протеїнів). Рибосома здійснює біосинтез білків транслюючи мРНК поліпептидний ланцюг.

24. іРНК- РНК, що відповідає за перенесення інформації про первинну структуру білків від ДНК до місць синтезу білків.

25. тРНК - переносять специфічні амінокислоти до місця синтезу пептидного зв'язку в рибосомі. Кожна тРНК містить ділянку для приєднання амінокислоти і антикодон.

26. Антикодон – це трійка нуклеотидів в тРНК, яка комплементарна певному кодону в іРНК.

27. Первинна структура білка – послідовність сполучення амінокислот в білковому ланцюзі; підтримується пептидними зв’язками.

28. Мітохондрії - перетворюють молекули поживних речовин на енергію у формі АТФ через процес відомий як окислювальне фосфорилювання. Містять мітохондріальну ДНК.

29. Термінуючі кодони – УАА, УАГ, УГА, є кодонами-термінаторами, на яких синтез білка зупиняється.

30. Полісома, або полірибосома - кілька рибосом, одночасно транслюють одну молекулу іРНК.

31. Лактозний оперон - група генів у хромосомі, що відповідає за процес засвоєння лактози. До складу оперона входять 3 структурних гени, що кодують структуру ферментів, і гени, що регулюють їх роботу (оператор, промотор, регулятор). відсутність білка репрессора (продукту гена регулятора) на операторі робить структурні гени відкритими для транскрипції ферментом РНК-полімеразою, тобто індукує процес зброджування лактози.

32. Структурні гени - ділянки ДНК, які кодують білкові ланцюги, т-РНК і р-РНК.

33. Репресор - регуляторний білок, що пригнічує транскрипцію генів регульованого ним оперона в результаті зв'язування з оператором (регуляторною ділянкою оперона). Це призводить до припинення синтезу відповідної іРНК.

34. Виродженість — одна і та же амінокислота може кодуватися декількома різними кодонами.

35. Універсальність — єдиний генетичний код є, практично, однаковим в організмах різного рівня складності — від вірусів до людини (хоча існують кілька інших, менш поширених варіантів генетичного коду.

36. Неперекривність (Дискретність) — один і той же нуклеотид не може входити одночасно до складу двох або більш кодонів.

Поиск по сайту: