Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Зозулині сльози яйцевидні

Підсніжник звичайний

Вважають, що підсніжники – “квіти надії” - першими з’являються з-під снігу, засвідчують прихід весни. На Україні росте 3 вида підсніжника. На Хмельниччині, широко росповсюджений в дубово-грабових лісах підсніжник звичайний. Коротке життя підсніжників і дуже легко воно може обірватися. Вони вже зникли з околиць Києва і все рідше зустрічаються навколо інших великих міст, тому що підлягають масовому збору для букетів. Цибулини по-хижацьки викопуються любителями. Давно пора розводити підсніжники на спеціальних плантаціях. Економічно це оправдано, якщо врахувати ще й те, що це дуже цінна лікарська сировина. Препарати, виготовлені із цибулини підсніжника, використовуються при лікуванні невритів, радикулітів та інших хвороб.

Гронянка півмісяцева

Невеличка багаторічна літньозелена папороть до 25 см заввишки. Має лише один трохи м’ясистий листок надзвичайно своєрідної форми. Листок вилчасто розділений на дві частини. Вегетативна або стерильна частина листка виконує функцію фотосинтезу, в обрисі видовжено-овальна, перисто розчленована і складається із півмісяцевих сегментів, що частково налягають один на одного. Від цього і назва видова “півмісяцева”. Спороносна частина листка має вигляд двічі перистої гілки з густо розташованими сорусами,де дозрівають спори. Ця частина листка нагадує мініатюрне виноградне гроно, від цього і пішла назва “гронянка”. Місце зростання – світлі ліси, чагарники, скелі, сухі луки.

Чемерник чорний

Центральноєвропейський гірський вид на східній межі ареалу. Багаторічна вічнозелена рослина до 25 см заввишки. Цвіте у березні – квітні. Росте поодиноко у вологих лісах Придністров’я. Розмножується насінням і вегетативно. Отруйна рослина. Проте кореневище використовується як лікарська сировина, а квіти зриваються на букети. Необхідний контроль за станом популяцій.

Сон великий

Центральноєвропейський вид на східній межі ареалу. Ще можливі нічні заморозки, але квітку сон-трави це не лякає, вона зазделегідь “утеплилася” щільним шаром м’яких сріблястих волосків. Назву “сон” рослина отримала через те, що квіти в похмуру погоду закриті, ніби сплять, та й в народній медицині використовували цю рослину як снотворний засіб. Ця багаторічна рослина росте на світлих сухих відкритих ділянках, в основному, на узліссі, на сонячних схилах Товтр. Поява перших квітів еону співпадає з початком руху соку у берези – якраз на початку весни. Листки з’являються після цвітіння. Живе рослина до глибокої осені, запасаючи поживні речовини в кореневищі. Сон великий дуже декоративна рослина і шкода, що він знищується оберемками на весняні букети. Цю рослину можна вирощувати на клумбах, пам’ятаючи умову, що вона не любить багато вологи і падає перевагу підвищеним сухим ділянкам. На одному і тому ж місці сон-трава може рости більше 10 років. Охороняється у заказниках: Циківський, Чапля, Панівецька Дача.

Анемона розлога

Ендемічний рівнинний вид, який відокремився від високогірної анемони нарцисоцвітої. Латинська назва “анемос” походить від грецького слова “вітер”. Рослина дуже декоративна завдяки великим білим або рожевим квітам та м’якому шовковистому опушенню. Цвіте у травні-червні. Росте зрідка на лісових галявинах, трав’янистих схилах, серед розріджених чагарників, переважно на грунтах, багатих карбонатами кальцію. Причини зміни чисельності – випасання худоби, викошування травостою, збирання квітів на букети.

Любка дволиста

Палеарктичний лісовий вид. Видову назву рослина одержала тому, що має лише два нижні еліптичні листки. В народі любку ще називають “нічною фіалкою”, бо її білі китиці виділяють у вечірню прохолоду сильний аромат, який приваблює нічних метеликів – запилювачів цієї орхідеї. Ця декоративна і лікарська рослина росте в світлих лісах, на галявинах, серед чагарників. Ареал виду постійно скорочується. Цвіте у червні-липні. Розмножується переважно насінням, проросток розвивається під землею протягом 2-4 років, зацвітає на 11-му році. Тривалість життя – до 27 років. В бульбах міститься велика кількість різноманітних поживних речовин, тому багато знищується бульб як лікарська сировина (салеп). Запорізькі козаки перед походом постачали себе своєрідними амулетами – бусами із бульбочків любки.В тяжкі моменти, коли не було їжі, козаки жували бульбочки, це утоляло спрагу і добавляло сил.

Бруслина карликова

Реліктовий (третинний) вид. Один з найрідкісиіших видів флори України. Це – низенький (0,3-їм) вічнозелений сланкий чагарничок. В дольодниковий період бруслина карликова була досить поширена у всій Євразії. Однак, після відступу льодовика бруслина карликова не могла відновити колиціній ареал через сильну конкуренцію більш пристосованих і прогресуючих видів. Зустрічається дуже рідко в грабово-дубових і грабових лісах Придністров’я. Цвіте у липні, проте плодоносить рідко у серпні. Розмножується переважно вегетативно. Охороняється у заказниках: Циківський, Совий Яр, Іванковецький, Кармалюкова Гора.

Зозулині сльози яйцевидні

Багаторічна кореневищна трав’яниста рослина, для якої характерним є наявність на стеблі двох добре розвинених супротивних листків. Неправильні квіти досить своєрідної форми. У них нижня, повисла, двороздільна губа довша за інші листочки оцвітини. Окрема квітка має оригінальний вигляд, що нагадує краплинку. Саме від неї й назва – зозулині сльози. Квіточки сидять на сильно скручених квітоніжках і чудово пристосовані до перехресного запилення різними дрібними комахами, яких приваблює нектар. Тривалість цвітіння – до місяця. Зростають зозулині сльози у вологих місцях,заболочених лісах, на галявинах,луках.Надають перевагу вапняковим грунтам.

Зозулинець салеповий

Із відомих науці 85 видів роду зозулинців на Україні зустрічається 17. Деякі з них ростуть і на Хмельниччині. Зозулинець салеповий росте на луках, лісових полянах, узліссях. Як декоративна рослина він був випробуваний в культурі в ботсадах Києва, Ялти. Причиною зменшення кількості рослини є складна біологія розвитку. У насінні орхідей немає ніяких запасних поживних речовин і для проростання їх в грунті їм необхідний симбіоз з мікоризою гриба. Там, де немає грибів чи їх мало, орхідеї зникають. А наявність грибів залежить в свою чергу від методів і характеру використання грунтів. Російська назва рослини “ятрьішник” залежить від форми її бульбачок “ятрьішник” від “ятро”, “ядро”, тобто кругловаті.

Вовчі ягоди пахучі

Реліктовий вид на східній межі ареалу. Вічнозелений низькорослий сланкий кущик 10-30 см заввишки. Назва пов’язана з великою отруйністю всіх частин, а особливо плодів та кори. Однак у народній медицині у невеликих дозах використовують як цілющі ліки, зокрема, кору з лубом з успіхом застосовують як зовнішній засіб для лікування ревматизму. У народі вовчі ягоди називають боровим богуном, дібровкою, дубочком тощо. Цвіте у травні-червні. Цікаво, що подекуди вовчі ягоди пахучі квітують удруге восени. Завдяки великій кількості суцвіть кущики мають дуже гарний вигляд. Тому не дивно, що в Європі їх ще образно називають “альпійським бузком”. У нас рослини цього виду ростуть зрідка у розріджених соснових лісах Малого Полісся на піщаних кучугурах. Розмножується насінням і розростанням куртин. Слід зазначити, що рослина дуже декоративна і медоносна.

Курочка болотна

Багаторічна рослина, що росте на болотистих лісових галявинах і луках, серед осокових боліт і чагарникових заростей. У червні-липні розпускаються строкаті, білувато-рожеві численні квіти у вірхівковому суцвітті. Знищуюють її на букети. Гине вона і при викошуванні трав. Якщо зустрінете цю гарну рослину – не чіпайте її. Хай і інші помилуються квітучою болотною орхідеєю.

Лілія лісова

Єдиний дикорослий представник лілій у нашій флорі. В народі має різні назви: лілія, вороняче масло, маслянка, масляночкатощо. Це – декоративна рослина. Квіти мають своєрідний, трохи різкий аромат, причому, ввечері і вночі аромат сильніший. Запилюються квіти нічними метеликами з довгим хоботком. Цибулини їстівні, на смак солодкуваті, нагадують каштан. В Сибіру їх пекли або варили з молоком і маслом, а в Киргизії добавляли до овечого жиру.За будовою цибулина дуже цікава. Дно цибулини має корінчики, які в холодну пору скорочуються, втягуючи цибулину глибше в землю. Розмножується насінням та вегетативно-дочірніми цибулинками. Росте лілія лісова в лісах, на узліссях, серед чагарників. Причини зміни чисельності – зривання на букети, викопування цибулин, зникає також під час вирубування лісів.

Шоломниця весняна

Півкущик до 40 см заввишки з опушеними стеблами. Ендемічний вид, який росте на вапнякових,гіпсових та сланцевих відслоненнях вздовж Дністра та його приток . Місцями утворює невеликі “килимки”. Але в результаті господарської діяльності руйнуються кам’янисті схили, де росте ця рослина. Цвіте в травні-липні. Розмножується насінням і вегетативно. Охороняється в державних заказниках Совиний Яр та Циківська Дача.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.