Принципи внутрішнього ринку ЄС

Правовий режим внутрішнього ринку ЄС

Внутрішній ринок ЄС є основою, ядром , ……. розвивається і право союзу і сам союз.

Всі чотири свободи перераховані в тексті договору. ……….п.1, ст.3 Договору говорить про те, що для здійснення поставлених цілей діяльність суспільства має включати:

1) Свободу пересування товарів;

2) Свободу пересування осіб;

3) Свободу пересування (або точніше надання) послуг;

4) Свободу пересування капіталу.

В договорі сказано, що ці свободи є основними компонентами внутрішнього ринку, без яких він існувати не може.

Термін «свободи» має декілька значень:

По-перше, кожна із цих свобод є принципом внутрішнього ринку ЄС, без якого він не зміг би існувати;

По-друге,кожна із свобод означає певне суб’єктивне право громадян ЄС, юридичних осіб, зареєстрованих на території ЄС, а також в деяких випадках і іноземців, наприклад – свобода пересування товарів.

По-третє, цей термін означає не тільки власне свободу здійснювати ті чи інші дії, але й весь комплекс прав і обов’язків, пов’язаних із такою свободою і закріплених в нормативних актах Си-в., нормах ……… права, які регулюють ці свободи властиві принципам прямої дії.

2.Свобода пересування товарів

Згідно із ст.23 Договору. Митний союз складається із двох рівнозначних компонентів:

1) заборони як експортного так і імпортного мита, усіх зборів еквівалентних їм, а також кількісні обмеження між Державами-членами;

2) прийняття спільного митного тарифу, тобто єдиної системи регулювання експортно-імпортних операцій з іншими країнами.

Крім того договір забороняє дискримінаційне внутрішньодержавне оподаткування.

Кількісні обмеження і дії рівнозначні їм в праві ЄС.

Ст. 28 і 29 Договору забороняє кількісні обмеження (квоти) на експорт та імпорт товарів між державами – членами, а також дії рівнозначні їм.

Зазначення дій, які мають ефект рівнозначний кількісним обмеженням були визначені комісією на основі рішень …..(ЄСП).

1. Procreur de Roi V. Dassonvile.

Суд постановив у цій справі, що Бельгія не мала право забороняти імпорт із Франції шотландського віскі, у якого відсутній сертифікат походження, оскільки віскі вже перебувало на законних підставах у вільному обігу у Франції.

Рішення суду визначило дії, що мають ефект, рівнозначний кількісним обмеженням, як будь-яких, торгових правил, прийнятих державами – членами, які здатні прямо чи опосередковано, зараз чи постійно ускладнювати торгівлю всередині суспільства.

В цій же справі Суд визнав що торгові правила, які приймаються державами-членами для захисту споживачів повинні бути розумними не повинні заподіювати торгівлю між державами-членами і повинні бути “доступні усім громадянам Сп-ва”.

Інше рішення Суду, відоме як Cassis de Pijon (1979р.). Суд розглядав протест на рішення німецької справи , щодо заборони ввезення алкогольної продукції з іншої країни на тій підставі , що вона не відповідала прийнятій у Німеччині шкалі вмісту алкоголя. Суд визнав що це рішення є не дійсним на основі правила “взаємного визнання”. Тобто якщо товар законно вироблений в одній із держав-членів, він може вільно продаватися в іншій державі-члені навіть якщо він не відповідає його національним стандартам.

Можливі обмеження свободи пересування товарів.

Ст.30 Договору визначає певні обмеження пересування товарів на підставі захисту:

1) Суспільної моралі;

2) Громадського порядку і безпеки;

3) Здоров’я і життя людей, тварин, рослин;

4) Національних скарбів, що мають мистецьку, історичну чи археологічну вартість;

5) Промислової та комерційної власності.

Останнє положення ст.30 гласить, що такі заборони, чи обмеження не повинні бути засобами свавільної дискримінації чи прихованою обмеження торгівлі між державами-членами.

Розглянемо декілька принципів.

Суспільна мораль.

Суд дозволив ВБ(Сполученому Королівству) використати підставу суспільної моралі для застосування норм кримінального законодавства для заборони на експорт певних порнографічних матеріалів із Нідерландів продаж яких був заборонений в Великій Британії.

В іншій справі Суд визнав незаконним заборону на ввіз до Великої Британії(UK) із Німеччини резинових надувних ляльок ґрунтуючись на тих же самих підставах оскільки їх виробництво і продаж вважались в Британії(UK) законними. Суд визнав такі дії ……..

Із рішень Суду по цих справах ми можемо зробити висновок, що хоч держави-члени мають право самостійно встановлювати на своїй території торгові обмеження ґрунтуючись на захисті суспільної моралі ці обмеження не повинні носити дискримінаційного характеру.

Поиск по сайту: