Контроль за забрудненням грунтів пестицидами

Узагальнююча програма моніторингу забруднення грунтів

При оцінці ступеня забрудненості грунту через надзвичайно велику працемісткість і вартість необхідних робіт не завжди варто проводити суцільну зйомку забрудненості грунтів. Доцільніше й економічніше простежувати шляхи повітряного і водного забруднення грунтів, аналізуючи об’єднані зразки, які належать відбирати на ключових ділянках, розташованих у секторах-радіусах уздовж переважаючих повітряних потоків.

Під ключовою ділянкою розуміють ділянку (1 – 10 га і більше), яка характеризує типові, що постійно повторюються в даному районі, сукупності грунтових умов і умов рельєфу, рослинності та інших компонентів фізико-географічного середовища. Основну частину ключових ділянок потрібно розташовувати у напрямку двох екстремальних променів (румбів) рози вітрів. При нечітко вираженій розі вітрів ділянки повинні характеризувати територію рівномірно у напрямку всіх румбів рози вітрів. Якщо є підстави вважати, що міграція важких металів пов’язана з водними потоками, то напрямок променів треба узгоджувати з вектором водної міграції. Загальна кількість досліджуваних ділянок – 15 – 20.

Вивчення процесів забруднення грунтів на ключових ділянках проводиться більш детально, ніж на решті територій. Воно досить працемістке і вимагає багато часу. Під грунтово-геоморфологічним профілем належить розуміти завчасно вибрану вузьку смугу земної поверхні, на якій установлено зв’язок між ступенем забруднення грунтів і одним або декількома екологічними факторами. Грунтово-геоморфологічні профілі закладаються по векторах рози вітрів. Отже, грунтово-геоморфологічні профілі та ключові ділянки повинні доповнювати одне одного.

Достовірно встановлено, що техногенні викиди, які забруднюють грунтовий покрив чере атмосферу, зосереджуються у поверхневих шарах грунту. Важкі метали сорбуються, як правило, в перших 2 – 5 см від поверхні. Забруднення нижніх горизонтів відбувається в результаті обробки грунту (оранки, культивації, боронування), а також внаслідок дифузійного і конвективного переносу через тріщини, ходи грунтових тварин і рослин. Тому найчіткіша картина забрудненості грунтового покриву важкими металами може бути отримана при відборі проб грунтів з глибин 0 – 10 і 10 – 20 см на ріллі та 0 – 2.5; 2.5 – 5.0; 5 – 10; 10 –20 і 20 – 40 см на цілині. Об’єднана проба складається, як правило, методом так званого “конверту”. Всі подальші операції з первинною обробкою грунтів аналогічні до операцій, які здійснюються при контролі за забрудненням грунтів пестицидами. Після відбору проба грунту направляється на аналіз в лабораторію. До кожної проби додається талон, в якому містяться основні необхідні відомості про самий грунт та умови її відбору. У супроводжувальному талоні вказується порядковий номер зразка, число, місяць і рік відбору, а також або фактична назва, або номер чи умовне позначення пункту, розшифроване у робочому журналі.

Критеріями при складанні переліку забруднюючих грунт речовин, які підлягають контролю, є їх токсичність, поширеність і стійкість.

Контроль за забрудненням грунтів пестицидами

До пестицидів належать такі речовини: інсектициди – для боротьби з небажаними комахами, гербіциди – для знищення бур’янів, фунгіциди – для боротьби з грибковими хворобами. Окрім того, існують ще фуміганти і репеленти (речовини, які підвищують урожайність сільськогосподарських культур). Використання пестицидів сприяє підвищенню урожаю від 20 до 60 % при витратах 1 – 5 % від загальних витрат. Оскільки вони біологічно активні, то часто спричиняють негативну дію на довкілля.

У наш час існують конкретні правила і методи відбору проб грунту для визначення мікрокількості пестицидів і гербіцидів, розроблені відповідними науково-дослідними організаціями. У відповідності до цих правил спостереження і контроль за забрудненням грунтів пестицидами і гербіцидами мають декілька важливих моментів, на які належить звернути увагу.

При підготовці до спостережень і контролю за забрудненням грунтів у польових умовах, як правило, вивчається наявний матеріал про фізико-географічні умови об’єкта дослідження, здійснюється детальне ознайомлення з інформацією про тривалість використання пестицидів у господарствах об’єкта,яий вивчається. виявляються так звані вибіркові господарства з найінтенсивнішим (за об’ємом) використанням пестицидів протягом останніх 5 – 7 років, аналізуються матеріали про урожайність сільськогосподарських культур та інш. Дослідження забруднення грунтів пестицидами проводиться на постійних і тимчасових пунктах спостереження. Постійні пункти створюються в різних господарствах району дослідження не менше, ніж на 5-річний період. Кількість постійних пунктів залежить від кількості і розмірів господарств. Окрім вибіркових господарств, постійні пункти створюються на територіях молокозаводів, м’ясокомбінатів, елеваторів, плодоовочевих баз, птахоферм, рибгоспів і лісгоспів та інш. Для оцінки фонового забруднення грунтів пестицидами вибираються ділянки, віддалені від сільськогосподарського та промислового виробництва, які знаходяться в “буферній зоні” заповідників. На тимчасових пунктах спостереження і контроль за забрудненням грунтів пестицидами здійснюється протягом одного вегетаційного періоду або року.

Як правило, в кожному господарстві обстежуються 8 – 10 полів під основними культурами. В кожній області необхідно обстежувати декілька господарств, які рівномірно розподілені по території (не менше двох). Для оцінки забруднення інсектицидами, гербіцидами, фунгіцидами та іншими пестицидами грунти відбираються 2 рази на рік: навесні після сіву та восени після збирання врожаю. При встановленні багаторічної динаміки залишкових кількостей пестицидів у грунтах або ж міграції їх у системі грунт–рослина спостереження проводяться не менше, ніж 6 разів на рік (фонові – перед посівом, 2 – 4 рази під час вегетації культур і 1 – 2 рази у період збирання врожаю).

Для оцінки площинного забруднення грунтів пестицидами зазвичай складається вихідна проба грунту, до якої входять 25 – 30 проб (виїмок), відібраних в полі по діагоналі грунтовим буром, який занурюється у грунт на глибину орного шару (0 – 20 см). Грунт, що попав у пробу з підорного шару, вилучається. Маса грунту, відібраного буром, складає 15 – 20 г. Якщо спостереження за забрудненням грунту пестицидами здійснюється у садах, то кожна проба відбирається на відстані 1 м від стовбура дерева. Проби-виїмки, з яких складається вихідна проба, повинні бути близькими між собою за забарвленням, структурою, механічним складом та ін.

З метою вивчення вертикальної міграції пестицидів, як правило, закладаються грунтові розрізи, розміри (глибина) яких залежить від потужності грунтів.

Перед взяттям проб грунту проводиться короткий опис місця розташування розрізу і грунтових горизонтів.

У лабораторії з повітряно-сухого зразка методом квартування береться середня проба масою 0.2 кг. З неї вилучаються корені, каміння, іншорідні включення, потім вона розтирається у фарфоровій ступці і просіюється через сито з отворами диаметром 0.5 мм, після чого з неї беруть наважки по 10 – 50 г для хімічного аналізу.

Поиск по сайту: