ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА Радянської України

Конституція Радянської України

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ КОНСТИТУЦІЇ

Громадський устрій.

Стаття 1. Радянська Україна є суверенна та соціалістична держава.

Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.

Стаття 3.Вся повнота влади належить трудовому народу, який вибирає від свого імені представників в Ради депутатів.

Стаття 3а.Влада Радянської України поділяється на 3 гілки влади : 1) Законодавча – Верховна Рада РУ.

2) Судова – Вищий суд РУ.

3) Виконавча – Ради депутатів РУ.

Стаття 4. Україна є радянською республікою.

Стаття 5.Державною мовою в Радянській Україні є українська та російська мови.

Людина сама вибирає мову( російську чи українську, або обидві), яку хоче вивчати. Ні хто не має права принижувати ці мови та критикувати їх. Всі суспільні і державні процеси мають право проводитися на цих мовах.

Стаття 6. Держава захищає історичної, традицій і культурні пам’ятки минулого, а також сприяє розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Стаття7 Громадянам Радянської України гарантується захист і заступництво держави так як на території Радянської України, так і за її межами.

Стаття 8. Земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах Радянської України, природні ресурси її континентального шельфу є об'єктами власності держави.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами.

Природні об’єкти не повинні використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Стаття 9. Земля є основним національним багатством, що належить державі.

Право власності на землю гарантується - не більше 10 соток на людину і видається людині при народжені. Досягши повноліття, особа має право вирішити залишити землю собі або віддати її державі.

Стаття 10. Суспільне життя в Радянській Україні ґрунтується на засадах соціалістичної та комуністичної ідеологій, а також на нормах моралі і толерантності.

Стаття 11. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги, а також подолання екологічної кризи в державі.

Стаття 12. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями усього трудового народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили Радянської України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах Радянської України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

В державі існує Комітет державної безпеки, який захищає будь-яку інформацію від іноземних структур.

На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань.

Стаття 13. Зовнішньополітична діяльність Радянської України спрямована на зближення з пострадянськими країнами, експорт та імпорт товарів, обміну досвідом кращих спеціалістів.

Стаття 14. Радянська Україна являється засновником нового економічно-політичного соціалістичного союзу. До цього союзу можуть увійти усі бажаючі країни, окрім країн, які є членами НАТО, ЄС, НАФТА і тому подібні.

Стаття 15. Головними державними символами Радянської України є Державний Прапор Радянської України, Державний Герб Радянської України і Державний Гімн Радянської України.

Державний Прапор Радянської України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

Великий Державний Герб Радянської України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом.

Головним елементом великого Державного Герба Радянської України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).

Державний Гімн Радянської України - національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом.

На рівні з Головними державними символами Радянської України є символи Радянського Союзу :

Державний герб СРСР:складається з серпа і молота на земній кулі,зображеній в променях сонця і обрамленій колосами, знаписом на мовах союзних республік : "Пролетарі усіх країн, з'єднуйтеся"!. Нагорі герба є п'ятикутна зірка.

Державний прапор СРСР: Республік складається з червоногополотнища, із зображенням на його верхньому розі, удержака, золотих серпа і молота і над ними червоної п'ятикутної зірки, обрамленої золотою облямівкою. Відношення ширини до довжини 2:1.

А також Гімн СРСР.

Столицею Радянської України є місто Київ.

Розділ II
ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

Стаття 16. Усі люди є вільні і рівні у своїх правах. Держава захищає і гарантує права громадянам від народження до самої смерті.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 17. Кожна людина має право на розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством і державою.

Стаття 18. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

В Радянській Україні існує орган Захисту Прав Громадян(ЗПГ). За порушення цих прав, порушник буде нести відповідальність, встановлену Вищім Республіканським Судом.

Стаття 19. Громадянин Радянської України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.

Стаття 20. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Радянській Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни Радянської України.

Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.

Особа інших Радянських Республік, автоматично отримує українське громадянство.

Стаття 21. Кожна людина має невід'ємне право на життя.

Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.

Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

Стаття 22. Кожен має право на повагу до його гідності.

Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

Стаття 23. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність до того моменту, доки не порушить Закони або Конституцію Радянської України. Після порушення, людина автоматично стає ворогом народу і йому виноситься вирок місцевий, регіональний або Верховний Суд Радянської України.

Стаття 24. Кожному гарантується недоторканність житла.

Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду чи КДБ.

У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Стаття 25. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. У випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Стаття 26. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території Радянської України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію Радянської України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Громадянин Радянської України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Стаття 27. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, якщо ця інформація не порушує Конституцію та Закони Радянської України.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Стаття 28. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Радянській Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Стаття 29. В Радянській Україні існує лише одна партія – Партія Комуністів Радянської України. З настанням повноліття кожен бажаючий може в неї вступити. Для тих хто вступив в Комуністичну партію не має ні яких пільг, є лише обов’язки.

В Радянській Україні можуть створюватися комітети з будь-яких питань.

Стаття 30. Громадяни мають право збиратися мирно і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Також перед тим як зібрати мітинг, громадяни повинні сповісти причину цього, та дочекатися офіційної відповіді.

Стаття 31. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у 3х денний строк.

Стаття 32. В країні не існує підприємницької діяльності. Всі підприємства і природні ресурси для цих підприємств належать державі. Керування цими підприємствами відбувається простими людьми, які були вибрані на зборах даного підприємства і встановлені строком на 1 рік. Якщо підприємство не буде виконувати норм, встановлених державою, то керівництво буде змінене. За перевиконання плану будуть пільги та премії.

Стаття 33. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Стаття 34. Особи які порушили закон будуть направленні на примусову працю. Від тяжкості закону залежить в яких умовах вони будуть працювати і який строк.

Стаття 35.Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Страйк відбувається лише за Статтею 27.

Стаття 36. Кожен, хто працює, має право на відпочинок.

В Радянській Україні встановлюється 9 годинний робочий день з перервою в одну годину ( тобто 8 годин праці ).

Також кожні пів року робітникам надається відпустка на 2 тижні за рахунок держави.

Стаття 37. Непрацездатним громадянам, а також громадянам, які досягли пенсійного віку, держава обов’язково виплачує пенсії. Для чоловіків і жінок пенсійний вік настає в 55 років. Також держава допомагає виплатами сім’ям, у яких народилася дитина(кожний місяць, до 3х років дитині).

Стаття 38. Кожний громадян отримує безкоштовно житло від держави. Також за досягнення і віддану працю перед державою, громадянину можуть матеріально допомогти.

Стаття 39. Кожному громадяну гарантується право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Стаття 40. В країні існує безкоштовна медична допомога,охорона здоров’я,медичне страхування.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.

Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

Стаття 41. Держава детально відслідковує стан довкілля, стан харчових продуктів, стан предметів побуту та слідкує щоб не порушувалися норми встановлені законом.

Стаття 42. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Якщо родина не створює життєздатних умов для своїх дітей, то діти будуть направлені в дитячі будинки, а батьки на примусову працю. З цієї праці буде відраховано 50% державі на утримання дітей і 20% самім дітям. Якщо сім’я створить належні умови, то вона повинна заплатити 50% грошей державі за увесь час, який дитина перебувала в дитячому будинку і вона знову отримує батьківські права.

Стаття 43. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.

Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.

Стаття 44. Держава надає безкоштовну освіту.

Повна загальна середня освіта є обов'язковою.

Вищі заклади є лише Державні.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Громадянам гарантується право безоплатно здобути вищу освіту. Після навчання обов’язково громадян повинен відпрацювати на державу 3 роки. Прибуток від роботи для громадяна буде 80% від загального( 20% державі ).

Стаття 45. Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Культурна спадщина охороняється законом і за нанесення їй шкоди відповідальність несеться за усією суворістю закону.

Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність.

Стаття 46. Права і свободи людини і громадянина захищаються Вищим судом РУ.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 47. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.

Закони, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Стаття 48. Громадяни Радянської України мають право на працю, тобто право на одержання гарантованої роботи з оплатою їх праці у відповідності з її кількістю і якістю.

Стаття 49. Рівноправність громадян Радянської України, незалежно від їх національності і раси, в усіх галузях господарського, державного, культурного і громадсько-політичного життя є непорушним законом. Яке б то не було пряме чи непряме обмеження прав або, навпаки, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх расової і національної приналежності, так само як всяка проповідь расової або національної винятковості, або ненависті і зневаги, караються законом.

Стаття 50. Радянська Україна надає право притулку іноземним громадянам, переслідуваним за захист інтересів трудящих, або наукову діяльність, або національно-визвольну боротьбу.

Стаття 51. Загальний військовий обов'язок є законом. Військова служба в рядах Збройних Сил Радянської України представляє почесний обов'язок громадян Радянської України.

Стаття 52. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

Стаття 53. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Стаття 54. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Стаття 55. В Радянській Україні встановлюється такий курс комунальних послуг :

Холодна вода - 2% від заробітної плати.

Каналізація - 1% від заробітної плати.

Опалення – 5% від заробітної плати.

Гаряча вода – 2% від заробітної плати.

Електропостачання – 4% від заробітної плати.

Газопостачання – 5% від заробітної плати.

Прибирання відходів – 1% від заробітної плати.

Загалом 20% від заробітної плати всіх працюючих членів сім’ї.

Курс може змінюватися, якщо люди мають пільги, встановлені Конституцією та законом.

Стаття 56. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції Радянської України та законів Радянської України.

Розділ III
ВИБОРИ

Стаття 57.Вибори в Ради депутатів-проводяться виборцями на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні.

Стаття 58 .Вибори депутатів є загальними: всі громадяни Радянської України, які досягли 18 років , незалежно від расової та національної належності , статі , віросповідання , освітнього цензу , осілості , соціального походження , майнового стану і минулої діяльності, мають право брати участь у виборах депутатів , за винятком осіб , визнаних у встановленому законом порядку божевільними . Депутатом Верховної Ради Радянської України може бути обраний кожний громадянин Радянської України, який досяг 23 років , незалежно від расової та національної належності , статі , віросповідання , освітнього цензу , осілості , соціального походження , майнового стану і минулої діяльності .

Стаття 59 .Вибори депутатів є рівними: кожний громадянин має один голос ; всі громадяни беруть участь у виборах на рівних підставах.

Стаття 60 .Жінки користуються правом обирати і бути обраними нарівні з чоловіками.

Стаття 61 .Громадяни, які перебувають у лавах Збройних Сил Радянської України , користуються правом обирати і бути обраними нарівні з усіма громадянами.

Стаття 62 .Вибори депутатів є прямими : вибори до всіх Рад депутатів трудящих , починаючи від сільської та міської Ради депутатів трудящих аж до Верховної Ради Радянської України , виробляються громадянами безпосередньо шляхом прямих виборів.

Стаття 63.Голосування при виборах депутатів є таємним .

Стаття 64. Кандидати при виборах виставляються по виборчих округах . Право виставлення кандидатів забезпечується за громадськими організаціями та товариствами трудящих : комуністичними партійними організаціями , професійними спілками , кооперативами , організаціями молоді , культурними товариствами .

Стаття 65 .Кожен депутат зобов'язаний звітувати перед виборцями в своїй роботі і в роботі Ради депутатів трудящих і може бути в будь-який час відкликаний за рішенням більшості виборців у встановленому законом порядку.

Якщо депутат не виконав план або ті цілі, які він поставив перед собою на виборах, то він відмовляється від своїх прав і своєї посади.

.Розділ IV

ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА Радянської України

Стаття 66. Фінансово-кредитна система Радянської України включає бюджетну систему , банківську систему , а також фінансові кошти позабюджетних фондів.

На території Радянської України проводиться єдина бюджетно -фінансова , податкова , грошово-кредитна , валютна політика .

Стаття 67 . Бюджетна система Радянської України включає республіканський і місцеві бюджети.

Доходи бюджету формуються за рахунок податків , які визначаються законом , інших обов'язкових платежів , а також інших надходжень .

Загальнодержавні видатки здійснюються за рахунок республіканського бюджету відповідно до його видатковою частиною .

Відповідно до закону в Радянської України можуть створюватися позабюджетні фонди.

Стаття 68 . Порядок складання, затвердження і виконання бюджетів та державних позабюджетних фондів визначається законом.

Стаття 69 . Звіт про виконання республіканського бюджету подається на розгляд Парламенту не пізніше п'яти місяців з дня закінчення звітного фінансового року.

Звіти про виконання місцевих бюджетів подаються на розгляд відповідних Рад депутатів у визначений законодавством термін.

Звіти про виконання республіканського і місцевих бюджетів публікуються .

Стаття 70 . Банківська система Радянської України складається з Національного банку Радянської України.. Національний банк регулює кредитні відносини , грошовий обіг , визначає порядок розрахунків і володіє винятковим правом емісії грошей.

Стаття 71. В Радянській Україні дві основні валюти : гривня і “советский рубль”. Ці дві валюти закріплені дорогоцінними металами та цінними паперами Радянської України.

Розділ V

Поиск по сайту: