Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Контент-аналіз документів



Контент-аналіз — це спосіб збору інформації та аналізу змісту тексту. За допомогою "контент-аналізу" можна вивчати семантику слів, малюнків, символів, понять, тематики телевізійних сюжетів, радіопередач та інших повідомлень, які можуть бути об'єктом комунікації.

Слово "текст" може репрезентувати елементи, які створюють комунікативний простір (щось надруковане, потім відтворене реципієнтом або передане по конкретному каналу інформації). Даний комунікативний простір може мати характер процесу взаємодії, форму друкованого засобу інформації — газети, журналу чи статті, оголошення, тексту виступу на зібранні, офіційного документу (програма кандидата в народні депутати, кінофільму, відеозапису, тексту пісні, фотографії, реклами, етикетки чи твору мистецтва).

Для отримання кількісних показників змісту тексту дослідник використовує об'єктивний підрахунок та систематично фіксує отримані дані. Такі дії часто називають "текстовим кодуванням". У контент-аналізі існують поряд із якісними характеристиками інтерпретації тексту, також кількісні дані про зміст конкретного тексту.

До позитивів контент-аналізу можна віднести надійність отриманої інформації, яка має характер латентного впливу на читача або глядача. У даному випадку конкретний текст чи зміст телевізійної або радіо передачі аналізує дослідник, який діє самостійно та незалежно від творців комунікативного повідомлення та не впливає на процес комунікації. Адже перегляд телепередач, слухання радіопрограм, читання газет, журналів відбувається у персоніфікованому вигляді.

Контент-аналіз дозволяє дослідникові визначити ефективність джерел інформації (засобів комунікації): книг, статей у друкованих засобах масової інформації, кінофільмів, телесюжетів за допомогою підрахунків одиниць аналізу змісту комунікативного повідомлення (кількість передач, позитивних чи негативних значень, загальна площа тексту та співвідношення його елементів, символів).

Використання контент-аналізу дозволяє певною мірою проводити "незалежний" експеримент зі змістом повідомлення та розглянути його за допомогою методів, які відрізняються від звичайного читання книги або перегляду телевізійної програми.

Контент-аналіз дозволяє порівнювати зміст багатьох документів та аналізувати за допомогою кількісної методики (наприклад діаграм, таблиць). Крім того, його можна використовувати тоді, коли потрібно визначити елементи, які приховані від зовнішнього спостереження.

Скажімо, як часто з'являються у рекламі представниці жіночої статі чи інших демографічних, етнічних груп (пенсіонери, діти, негри та інші представники). Але такі спостереження частіше відбуваються несвідомо, мимоволі. Контент-аналіз дозволяє документально, за допомогою об'єктивних, кількісних методів (індикаторів) підтвердити здогади дослідника істинними, точними результатами на основі дослідження тексту.

Контент-аналіз передбачає формування вибірки, чітке вимірювання та дефініції абстрактних конструкцій (незалежних спонтанних елементів, наприклад, вплив днів тижня чи релігійних свят на характер перегляду телевізійних передач, читання газет, слухання радіопрограм тощо). Найбільш складним етапом у здійсненні контент-аналізу є процес кодування та обробки зібраної інформації на комп'ютері. Адже статистична обробка текстуальних елементів — процедура надто багатозначна та багатоелементна.

Потрібно зазначити, що в наукових дослідженнях контент-аналіз використовується вже понад сто років. Галузі його використання надто широкі — література, історія, журналістика, політичні науки, освіта, психологія, соціологія. Ще в далекому 1910 році на засіданні Німецького соціологічного товариства Макс Вебер закликав використовувати контент-аналіз для аналізу газетних текстів.

У цілому контент-аналіз використовують у різних галузях та напрямках по-різному.

Так, наприклад, у визначенні соціальної атмосфери попередніх років можуть слугувати результати вивчення тематики та змісту текстів популярних пісень, приказки та інші елементи народної творчості, аналіз релігійної символіки, яка використовується у службах різних конфесій. Вивчаються тенденції, які відображаються в газетних публікаціях, аналізуються тендерні стереотипи у підручниках та навчальних посібниках (малюнки або графіки з посиланнями на статеві відмінності та Гендерні очікування у виконанні соціальних ролей), фіксується частота виступів людей різних рас та представників різних етнічних груп у телевізійних роликах для реклами, стиль та зміст пропаганди у роки війни, обкладинки популярних журналів, особливості записів самогубців, тематика оголошень та Тендерні відмінності у бесідах, персонажі казок, байок, пісень, анекдотів тощо. Матеріалом для контент-аналізу можуть слугувати також фотографії аматорів та професіоналів щодо презентації представників демографічних груп населення, елементи одягу, написи на столах в аудиторіях, частота використання ненормативної лексики, професійний жаргон тощо. Необхідно підкреслити, що контент-аналіз використовується як доповнюючий метод отримання інформації.

Разом з тим контент-аналіз варто використовувати в дослідженні проблем трьох типів:

а) для аналізу великих за обсягом текстів (наприклад, газет за декілька років) з використанням вибірки та ускладненим кодуванням;

б) коли проблема повинна досліджуватися на "відстані". Наприклад, у вивченні історичних документів, мемуарів чи радіопередач інших держав. Контент-аналіз також дозволяє визначити характерні особливості бесід у жіночих та чоловічих групах. Усупереч уявленням чи створеним стереотипам, наприклад, у жіночих групах акценти існують на міжособистих та соціальних відносинах, у чоловічих - більше часу використовується для розкриття досягнень або репрезентації популярних тем, які пов'язані з різними видами сміливості, рішучості чи агресії тощо. Зрозуміло, що такі проблеми потребують конкретних досліджень за допомогою контент-аналізу.

в) з допомогою контент-аналізу можна відшукати в тексті такі повідомлення, які майже неможливо побачити "звичайним" поглядом. Адже творець тексту або його читач не завжди знаходить всі теми, проблеми, які розглядаються в самому тексті. Так, автори книг з малюнками для малюків часто-густо підсвідомо зображають дітей у ситуаціях, які відтворюють традиційні стереотипи у стосунках між хлопчиками і дівчатками (статеві або Тендерні відмінності-підкріплення соціальних очікувань). Тому контент-аналіз дозволяє неупереджено визначити високий рівень гендерної стереотипізації. Або, наприклад, вивчення фотографій попередніх часів та сюжетів, які зображені на них. Це також полігон для неординарних висновків з досить високою мірою ймовірності.

Елементами контент-аналізу можуть бути характеристики тексту:

• частота;

• спрямування;

• інтенсивність;

• простір.

Частота. У фіксації та підрахунках виникає необхідність чітко знати "скільки?", "як часто?" і т.п. Наприклад, скільки людей похилого віку репрезентується у телевізійних передачах упродовж одного тижня? Яка питома вага їх серед інших персонажів? Скільки відсотків таких програм серед інших?

Спрямування. Мова йде про визначення спрямованості повідомлення у змісті тексту чи іншого джерела (позитивний, негативний, підтримуючий чи, навпаки, спрощений характер).

Наприклад, спосіб тиражування ситуації (доброзичливий, мудрий, урівноважений персонаж) або негативний (самовдоволений, тупий, невихований).

Інтенсивність. Це може бути характеристика джерела чи повідомлення. Наприклад, сила, потужність повідомлення (негативна характеристика забудькуватості — "забув узяти ключі", "не згадав ім'я особи" або значне перебільшення - "не пам'ятає, як його звати", "не впізнає своїх дітей".

Простір. Простір письмового тексту вимірюється шляхом підрахунку слів, речень, абзаців, письмових знаків або сантиметрів, які обіймає текст повідомлення. Для вимірювання відео-та аудіотекстів простіше використовувати кількісні характеристики часу (скільки секунд присутні в кадрі чи епізодичність у кожній сцені двогодинної програми або ж кількість "злочинів" у теле- чи кінокадрі).

Кодування змісту тексту може мати характер маніфестного або латентного.

Маніфестне кодування (відкрите, явне) полягає в підрахунку кількості фраз чи слів (наприклад "червоний") у письмовому тексті або кількість визначених дій (наприклад, поцілунків), представлених на фотографіях чи відеосюжетах. Для чіткості фіксації у системі кодування створюється тезаурус термінів чи дій, які можуть бути в тексті, який вивчається та аналізується. Можна використовувати комп'ютер з відповідно створеною програмою для кодування, скласти перелік слів чи фраз та підготувати текст для декодування. До негативів маніфестного кодування можна віднести семантичні відмінності слів чи фраз у контексті, які потребують додаткової валідізації маніфестного кодування.

Латентний (або семантичний аналіз) дозволяє розшукати приховані значення тексту. Наприклад, опис ситуації зустрічі закоханих може мати характер еротики та романтики. У цій ситуації потрібна досить висока технологічна культура дослідника, щоб об'єктивно дати характеристику тексту, фрази, повідомлення.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.