Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Основні дидактичні властивості і функції мережі Інтернет



Базовими дидактичними властивостями Інтернет є:

• Висока швидкість передачі інформації;

• Двосторонній характер телекомунікації, що забезпечує інтерактивність;

• Можливість роботи з гіпертекстом та мультимедіа;

• Забезпечення дружнього інтерфейсу при роботі зі складно структурованою інформацією.

Реалізація цих властивостей можлива при функціонуванні певних послуг і сервісів мережі.

Електронна пошта. Електронна пошта (ЕП, E-mail) відноситься до засобів дистанційного доступу. Це один з режимів (послуг), що надаються комп'ютерними мережами. ЕП дозволяє користувачам (викладачам, які навчаються) обмінюватися текстовими і графічними повідомленнями. Для реалізації режиму ЕП робоче місце користувачів повинно бути оснащене апаратно-програмними засобами: комп'ютером, принтером, модемом, монітором, клавіатурою, маніпулятором миша та відповідним програмним забезпеченням. Слід звернути увагу на те, що час доставки повідомлення складається з часу, що потрібно для пересилання повідомлення з комп'ютера відправника на комп'ютер одержувача, і часу, через яке одержувач звернеться при необхідності, до свого "поштової скриньки" і прочитає або роздрукує повідомлення. Це дозволяє користувачам працювати асинхронно, тобто у зручний для себе час в «нереальному» (продовження, off-line) масштабі часу. Відстань між користувачами не грає ролі і може коливатися від декількох метрів до декількох тисяч кілометрів, в залежності від використовуваних ліній зв'язку: супутникових, кабельних, радіорелейних і т.д. Більш ретельний аналіз дозволяє звернути увагу на той факт, що комп'ютерні мережі включають в себе дидактичні властивості, притаманні власне комп'ютера і плюс ті, що додають до них власне телекомунікації. В узагальненій формі їх можна відобразити в наступних можливостях ЕП:

• Передача повідомлень, підготовлених безпосередньо за допомогою клавіатури комп'ютера або заздалегідь зберігається в пам'яті у вигляді файлів або комп'ютерних програм;

• Зберігання в пам'яті комп'ютера навчальної інформації з можливістю роздруку її на принтері;

• Демонстрація текстів і графіки на екрані дисплея;

• Підготовка і редагування текстових повідомлень, як приймаються, так і відсилаються;

• Використання і пересилання комп'ютерних навчальних програм.

З дидактичної точки зору, за допомогою електронної пошти можна організувати так звані "віртуальні навчальні класи". Наприклад, в Інтернеті за допомогою використання режиму «списки розсилки» (mailing lists), при якому встановлене на сервері програмне забезпечення дає можливість спільного спілкування груп користувачів. Число різних списків розсилки (дискусійних груп) може бути дуже великим і обмежується можливостями апаратури і дозволеним ліцензією кількістю списків розсилки для даного лист-сервера. У створеній навчальній групі пояснюються правила і способи підписки і вона приступає до роботи. Кожне повідомлення, надіслане в дискусійну групу будь-яким її учасником, автоматично розсилається лист-сервером всім учасникам. Одним з учасників є викладач.

Таким чином, ЕП може бути використана для невербального спілкування учасників навчального процесу. Крім того, ЕП можна використовувати для пересилки файлів, баз даних, документів. Важлива властивість, привабливе для СДО те, що в процесі застосування пошти абоненти не обов'язково повинні знаходитися на місці в момент зв'язку, тобто реалізується асинхронний обмін інформацією. Щоб використовувати електронну пошту достатньо оволодіти простим текстовим редактором і кількома командами для відправки, отримання та маніпуляції з інформацією.

Викладачем електронна пошта може використовуватися при підготовці до занять, для консультації з колегами та пошуку матеріалу в Інтернет через FTP сервери. Навчаються при дистанційному навчанні можуть використовувати режим електронної пошти для отримання необхідної навчальної інформації з Інтернет, для консультації з викладачем, для взаємонавчання при обміні інформацією один з одним.

Крім того, застосування ЕП можна з успіхом використовувати при проведенні семінару не лише за класичною схемою, а також за схемою семінар-взаємонавчання, семінар-дискусія.

Доцільно також використання ЕП для проведення електронної лекції, коли навчаються за допомогою електронної пошти пересилаються текст лекції в електронному вигляді, витримки з рекомендованої літератури тощо, а потім проводяться консультації по електронній пошті.

Таким чином, ЕП може знайти широке поширення в освітньому процесі.

Електронні конференції. Електронні конференції (ЕК), або, як їх часто називають, комп'ютерними конференціями, дозволяють отримувати на моніторі комп'ютера користувача, як мінімум, тексти повідомлень, переданих учасниками "конференції", що знаходяться на різних відстанях один від одного. Апаратне оснащення робочих місць таке ж, як в режимі ЕП. Програмне забезпечення залежить від режиму використання ЕК.

Таким чином, ЕК об'єднує зацікавлений коло користувачів у складі навчальної групи, які можуть бути розділені в просторі і в часі. Особливістю режиму ЕК є те, що лист, надісланий абонентом в ЕК, потрапляє до всіх абонентам, підключеним до даної конференції, і кожен користувач отримує всі, хто входить у неї повідомлення. Зручність полягає в тому, що такий спосіб спілкування корисний і вкрай дешевше, оскільки для користування ним кожному учаснику достатньо мати лише поштовий ящик. Застосування режиму при організації навчальних занять вимагає модерування викладачем конференції. Робота можлива в режимі реального часу, наприклад, при використання системи IRC (Internet Relay Chat) і довільного в часі доступу (за необхідності і можливості).

Мережа надає всі ці описані можливості, і вони можуть з успіхом використовуватися в освітньому процесі. Наприклад, в режимі (USENET newsgroups), на сервері встановлюється програмне забезпечення, яке обслуговує групи новин. На відміну від списків розсилки, заснованих на застосуванні електронної пошти, групи новин працюють в режимі реального часу, вимагаючи від користувачів онлайнового підключення. Робота з ними аналогічна списками розсилки, тобто учасники читають повідомлення, послані до групи іншими учасниками, посилають туди ж свої відповіді, обговорюють проблеми і т. д., але все відбувається "зараз і відразу", не потрібен час для розсилки листів. Різниця полягає в тому, що у випадку зі списком розсилки користувач шле сервера лист, той його розсилає учасникам, вони читають, шлють відповіді, які, у свою чергу, знову розсилають всім, і т.д. Сервер ж новин нікому нічого не розсилає, але показує в реальному часі всім бажаючим повідомлення в дискусійній групі і приймає нові повідомлення від бажаючих висловитися.

Дидактичні властивості визначаються можливістю обміну текстово-графічної інформацією між учасниками освітнього процесу.

Телеконференції та відеотелефон. Ці засоби забезпечують можливість двостороннього зв'язку між викладачем і учнями. При цьому відбувається одночасна двостороння передача відеозображення, звуку і графічних ілюстрацій. Все це можна спостерігати одночасно в трьох вікнах на екрані кожного монітора абонентів (викладачів і учнів). При групових заняттях у великій аудиторії є можливість проектувати зображення монітора комп'ютера на великий екран за допомогою, наприклад, рідкокристалічного чи іншого проекційного пристрою. Апаратно-програмне обладнання одного робочого місця включає в себе: комп'ютер, монітор, принтер, відеокамеру, відповідне програмне обладнання, клавіатуру, маніпулятор миша, модем.

Відеотелефон відрізняється від відеоконференцзв'язку обмеженістю розмірів і якості надання візуальної інформації та неможливістю використовувати в реальному часі комп'ютерні програми.

Дидактичні властивості НІТ цього класу включають в себе можливість передачі в реальному часі зображення, звуку, графіки і їх представлення навчаються для навчальних цілей. Ці властивості дозволяють повною мірою застосувати у навчальному процесі такі добре виправдали себе в традиційному навчанні форми, як лекції, семінари і контрольні заходи.

Електронні бібліотеки. Рівень і перспектива бібліотечного обслуговування багато в чому залежить від тих можливостей, якими бібліотека має в своєму розпорядженні в сфері надання користувачам різних послуг.

В даний час основні фонди не повністю відповідають завданням шкільної бібліотеки. У зв'язку з цим особливої гостроти набуває проблема використання ресурсів Інтернет.

Специфіка читацького контингенту шкільних бібліотек обумовлює необхідність вивчення ставлення до Інтернет і читачів, і бібліотекарів. Модернізація освіти відбувається на тлі становлення книжкового ринку, ринку освітніх та інформаційно-бібліотечних послуг, і тому функції бібліотек освітніх установ (в першу чергу, шкільних) різко розширюються і ускладнюються. У контексті модернізації змісту освіти змінюється місія бібліотеки. Бібліотека освітньої установи як соціальний інститут повинна вчинити на даний час стрибок через кілька еволюційних щаблів розвитку. У сучасних умовах бібліотеки освітніх установ виступають в новій якості - вони перетворюються в медіацентри (медіатеки). Поряд з традиційним книжковим фондом в такій бібліотеці тепер діють нові робочі зони: відеотеки, фонотеки, Діатек, ігротеки. З появою електронних підручників (CD-ROM) необхідністю в бібліотеці стає наявність комп'ютера з доступом в Інтернет, електронного каталогу, а також ксерокопіювальної техніки [13].

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.