Ці залози розміщені на задній поверхні щитоподібної залози .
Можуть бути додаткові прищитоподібні залози .
Прищитоподібна залоза виділяє паратгормон (parathormonum), який регулює фосфорно-кальцієвий обмін.
Надниркова залоза (glandula suprarenalis)
Надниркова залоза – парна ендокринна залоза, яка лежить на верхньому кінці правої та лівої нирок на рівні ХІ-ХІІ грудних хребців .
Кожна надниркова залоза трикутної форми і має:
- передню поверхню ;
- задню поверхню ;
- ниркову (нижню) поверхню ;
- верхній край ;
- присередній край ;
- ворота .
Надниркова залоза складається з:
- кіркової речовини ;
- мозкової речовини .
У кірковій речовині виробляються:
- у клубочковій зоні (zona glomerulosa) – мінералокортикоїди;
- у пучковій зоні (zona fasciculate) – глюкокортикоїди;
- у сітчастій зоні (zona reticularis) – статеві гормони.
Мозкова речовина надниркових залоз виробляє:
- адреналін;
- норадреналін.
Ендокринна частина статевих залоз(яєчко та яєчник)
У паренхімі яєчка розміщені інтерстиційні клітини (Лейдіга), які виділяють те-стостерон.
Тестостерон впливає на розвиток первинних чоловічих статевих ознак (ріст статевого члена (penis), яєчка (testis), над’яєчка (epididymis) і цибулино-сечівникових залоз (glandulae bulbourethrales) та на розвиток вторинних статевих ознак.
У паренхімі яєчника розміщені:
- жовте тіло (corpus luteum), що продукує прогестерон, який "готує" слизову оболонку матки до фіксації зародка, затримує розвиток нових фолікулів і стимулює розвиток грудних залоз під час вагітності;
- фолікулярний епітелій , що виділяє фолікулін, регулює розвиток таких первинних жіночих статевих ознак: ріст яєчника (ovarium) і матки (uterus) та розвиток вторинних жі-ночих статевих ознак: ріст грудної залози, волосся за жіночим типом, менструації тощо.
Отже, ці гормони впливають не лише на розвиток вторинних статевих ознак, але й на розвиток плода під час вагітності.
Ендокринна частина підшлункової залози
Вона представлена острівцями підшлункової залози (insulae pancreaticae), які ще називаються острівцями Лангерганса. Вони розміщені по всій залозі, але найбільше їх міститься в хвості підшлункової залози .
Вони виробляють:
- соматостатин, панкреатичні поліпептиди та ін., які продукують C, D, PP-інсулоцити;
- інсулін, що виробляється β-клітинами острівців;
- глюкагон, який виробляють α-клітини острівців; він є антагоністом інсуліну.
При недостатній продукції інсуліну виникає захворювання – цукровий діабет.
Параганглії (paraganglia)
Параганглії є невеликими скупченнями хромафінних клітин, що не мають чітко визначеної локалізації. Найчастіше вони розміщені біля черевної аорти (аортальні парагангліі ) або в товщі симпатичного стовбура (симпатичний паравузол ).
Параганглії також розміщуються у товщі вузлів симпатичного стовбура – симпатичні параганглії – у сонному клубочку в місці біфуркації спільної сонної артерії та куприковому клубочку на кінці серединної крижової артерії.
Параганглії виконують функцію, аналогічну до функції мозкової речовини надниркової залози, і продукують гормон адреналін.