Промислове забруднення

Розробила:

Брончук Ю.В.

Забруднення атмосферимають як природний, так і антропогенний характер.

Впливати на природні забруднення атмосфери людина не може, але

регулювати характер забруднень в результаті власної діяльності людство

не тільки може, але і повинно. Необхідно пам'ятати, що в атмосферу

попадають як матеріальні забруднювачі (гази, рідини, тверді речовини),

так і енергетичні (шум, вібрації, електромагнітне, радіоактивне

випромінювання).

Джерелом забруднень атмосфери є практично всі види людської діяльності —

від побутової до виробничої. Встановлено, що найбільший внесок у

забруднення атмосфери робить автотранспорт і енергетика, особливо

паливна. Розрізняють два вили забруднень атмосфери: загазованість і

запиленість.

Загазованість зв'язана з попаданням в атмосферу газів-забруднювачів,

серед яких найбільше значення мають чадний Гд.3* вуглекислий газ, оксид

сірки (IV), оксиди азоту, сірководень, аміак, метан, фреони.

Типові забруднюючі речовини:

1. SO2 (сірчистий газ) — один з найшкідливіших забруднювачів.

Негативно впливає на все живе навіть у концентраціях 1-2 pрm (pрm —

промілле — частинка на тисячу), а людина відчуває запах тільки при 3-5

ррm. У повітрі окислюється до SO3 і з водою утворює сірчану кислоту, яка

є причиною кислотних дощів, що надзвичайно згубно діють на наші ліси,

особливо хвойні.

2. Оксиди азоту — насамперед NO і NO2, — утворюються при згорянні

палива при високих температурах. Для людини поріг шкідливості — 10 pрm

NO2, і 50 pрm NO. При попаданні в грунт утворюють нітрозаміни, які є

сильними ракотворчими сполуками (канцерогенами). В повітрі беруть

участь в утворенні кислотних дощів.

3. Вуглеводніпоявляються при переробці та транспортуванні нафти,

вугілля. Найменш токсичні аліфатичні вуглеводні, значно шкідливіші —

ароматичні та їх похідні. Велику загрозу для здоров'я становить

бензапірен, який, між іншим, утворюється при палінні.

4. СО (чадний газ)— смертельна отрута для тварин і людей, бо,

сполучаючись з гемоглобіном крові, блокує транспорт кисню. Утворюється

при неповному спалюванні. Наприклад, якщо перекрити димохід печі, в якій

є розжарене вугілля, то може утворитись чадний газ. Утворюється також в

автомашинах при непозкому згорянні пального. Небезпечний в закритих

приміщеннях. На відкритому повітрі швидко окислюється і перетворюється в

СО2.

Загазованість викликає різноманітні ефекти (парниковий ефект, кислотні

дощі, озонові діри).

Запиленість викликають дрібнодисперсні частинки рідких і твердих

речовин, що попали в атмосферу, які утворились у результаті як природних

процесів (виверження вулканів, пилові бурі), так і промислових

(виробництво цементу, муки, кормових дріжджів, неповне згоряння палива).

Запиленість є причиною появи різних видів смогу, пилових і димних

туманів. Смоги бувають кількох типів. Найбільш вивчений вологий смог.

Він властивий для країн з морським кліматом, де дуже часті тумани і

висока вологість повітря. За 4 дні від лондонського смогу в 1952 р.

загинуло понад 4 тис. чоловік. Сухий або лос-анджелеського типу смог

Причини та наслідки.Один з основних видів забруднення атмосфери – автомобільний транспорт. У викидах автомобілів знаходяться такі шкідливі речовини як: угарний газ, окиси азоту, тверді частинки та летючі органічні з’єднання. На автотранспорт приходиться 90% угарного газу, що взагалі викидається в атмосферу. При високих рівнях вмісту у повітрі він викликає сонливість і навіть призводить до смерті. Максимальна кількість викидів регіструється в години пік, причому всередині автомобіля концентрація шкідливих речовин найбільша. Припускають, що двоокис азоту подразнює легені і викликає загострення астми.

Тверді частинки, що осідають навколо (в тому числі на нашому одязі та шкірі) є складовою частиною забруднень від автотранспорту. Найменші з них (діаметром до 10 мікрометрів, тобто однієї сотої міліметра) спроможні проникати глибоко в легені, загострюючи респіраторні захворювання. Значну кількість цих частинок викидають у повітря автомобілі з дизельними двигунами та великі вантажівки.

Вихлопні гази дають одну третю вуглекислого газу, що викидається в повітря, сприяють утворенню парникового ефекту, який викликає глобальне потепління. Летючі органічні речовини, такі як поліароматичні вуглеводні та бензол, спонукають утворення смогів. Викиди вуглеводнів є наслідком не повного згорання палива. Це можуть бути гази чи тверді частинки. Бензол (що потрапляє у атмосферу з вихлопами та випарами з бензобаків та бензоколонок під час заправки автомобілів) може викликати рак легенів та респіраторні захворювання.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, цей газ настільки небезпечний, що для нього не існує норм гранично допустимої концентрації. Окиси азоту з повітряними масами переміщуються на значні відстані і, з’єднуючись із сіркою, випадають у вигляді кислотних дощів, забруднюючи земляні угіддя, водойми, руйнуючи різні забудови. Окиси азоту можуть також з’єднуватись з твердими частинками не повністю згорівшого палива та угарним газом, утворюючи фотохімічний смог. Спільна реакція вуглеводородів, кисню та окисів азоту на сонячне випромінювання приводять до утворення озону.

Фотохімічний смог (видима не озброєним оком туманність їдких газів, характерна для таких крупних міст, як Лос-Анджелес та Мехіко) формується в результаті дії сонячного ультрафіолетового випромінювання на вуглеводороди та окиси азоту. Через температурні інверсії (коли поверх землі повітря більш холодне ніж в вище лежачих шарах) смог висить над містом і не розсіюється. Дослідження в США показали, що під час смогів астматики частіше страждають від нападів і потрапляють до лікарень.