Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Реферат на тему: Зміст та види економічної політики держави



Економічна політика держави - це система соціально-економічних ідей та цілей розвитку країни, основні завдання, засоби їх досягнення, а також діяльність органів державної влади й управління щодо їх реалізації.

 

Антициклічна Грошово-кредитна (монетарна)
Структурна Бюджетно-податкова (фіскальна)
Інвестиційна Цінова
Амортизаційна Зовнішньоекономічна
Науково-технічна Соціальна
Інноваційна Регіональна
Конкурентна Природоохоронна (екологічна)

Антициклічна політикаспрямована на підтримку певних стабільних темпів економічного зростання (регулювання макроекономічної кон'юнктури).

Структурна політикапередбачає формування сучасної прогресивної й ефективної структури національної економіки.

За допомогою амортизаційної політики держава заохо­чує нагромадження капіталу, яке у майбутньому стане основою розширення й оновлення виробництва.

Державна інвестиційна політикамає на меті регулю­вання капіталовкладень з метою структурної перебудови вироб­ництва, його технічного та технологічного оновлення і модерні­зації.

Науково-технічна та інноваційна політика держави- діяльність держави, спрямована на розвиток науки й техніки, забезпечення стратегічних наукових і технологічних проривів, впровадження результатів НТП у виробництво.

Фіскальна (бюджетно-податкова) політика визначає джерела формування державної казни, формування податкової системи та державного бюджету.

Монетарна (кредитно-грошова) політикапередбачає державне забезпечення економіки країни необхідною кількістю грошей, регулювання грошового та кредитного ринків.

Цінова політика- вплив держави на ціни й ціноутворення з метою приборкання інфляції, стимулювання модернізації виробництва, посилення конкурентоздатності вітчизняних товарів на світовому ринку, здійснення кон'юнктурної та структурної політики, пом'якшення соціальної напруги у суспільстві.

Зовнішньоекономічна політика державиохоплює різні аспекти зовнішньої торгівлі, контроль за міграцією капіталів і робочої сили, підтримку вітчизняного підприємництва за кордоном тощо з метою усунення диспропорцій платіжного балансу та досягнення зовнішньоекономічної рівноваги.

Соціальна політика державизосереджується на формуванні ефективних соціально-економічних умов життя суспільства, регулюванні відносин між соціальними групами, формуванні економічних стимулів для участі у виробництві, забезпеченні ефективної зайнятості населення, створенні соціальних гарантій і умов для підвищення добробуту членів суспільства.

Конкурентна політика державимає на меті розробку заходів, що стосуються створення конкурентного середовища, підтримки та захисту добросовісної конкуренції, боротьби з монополізмом в економіці тощо.

Регіональна політика- це діяльність держави щодо забезпечення збалансованого і комплексного розвитку окремих територій країни виходячи із загальнодержавних та регіональ­них інтересів, шляхом використання абсолютних та відносних переваг регіонів.

 

Екологічна політикаспрямована на забезпечення екологічної рівноваги, охорону навколишнього середовища, створення безпечних умов життя громадян.

В Україні, яка перебуває на етапі соціально-ринкової трансформації, формується система управління національною економікою.

Мета реформування економіки України- створення соціально орієнтованої ринкової економіки, яка б на основі розвитку національного конкурентоздатного виробництва забезпечила гідний рівень життя населення, добробут нації в цілому.

Як показує світовий досвід, умовами успішного реформування національної економіки є:

- формування реалістичної ідеї національного розвитку (відродження) країни;

- наявність програми перетворень, політичної волі керівництва та команди реформаторів;

- швидке проведення реформування (так швидко, як це можливо);

- економічна лібералізація, дерегуляція в плані переходу від старої бюрократичної системи до системи прозорих рішень;

- компетентний і працездатний уряд (поєднання досвіду і знань), кваліфікована державна служба;

- єдність, консолідація суспільства.

Специфічні риси системи державного регулювання економіки України:

- підірвана, але повністю не демонтована адміністративно-командна система управління;

- незбалансованість народного господарства (цілі не підкріплені ресурсами);

- значний зовнішній та внутрішній борг;

- слабка мотивація стратегічної діяльності, переважання тактичного управління;

- відсутність ефективних стимулів до високопродуктивної праці та інтересу до виробничого нагромадження;

- велика питома вага державного сектору, низька ефективність управління в ньому;

- затратна ідеологія господарювання;

- нераціональна організаційна структура управління;

- традиційні бюрократизм і корумпованість службовців.

Стратегічна мета державного регулювання трансформаційної економіки:

- створення макро- та мікроекономічних умов для забезпечення повноцінного функціонування ринкових регуляторів, ефективної діяльності суб'єктів господарювання, становлення конкурентоздатного національного виробництва, збалансованого і стабільного економічного розвитку;

- формування гідних умов життя і праці громадян країни, вдоволення їхніх потреб, реалізація соціальних цілей суспільства.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.