Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

РОЗДІЛ 3. ЗАХОДИ ЩОДО ЗАХИСТУ ВИРОБНИЧОГО ПЕРСОНАЛУ ТА НАСЕЛЕННЯ ВІД СДОР ПІД ЧАС ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНОЇ АВАРІЇ НА ПРАТ КЗБН «РОСИНКА»

Завод «Росинка» - одне з найбільш спеціалізованих підприємств з виробництва безалкогольних напоїв, хлібного квасу, сиропів, слабоалкогольних напоїв і мінеральної води. ПрАТ КЗБН «Росинка» відносять до хімічно небезпечного об'єкту, тому що на підприємстві досить у великих кількостях використовують СДОР у технологічному процесі. СДОР - такі хімічні сполуки (речовини), які в певних кількостях, що перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК), можуть спричинити шкідливий вплив на людей, сільськогосподарських тварин, культурні рослини, викликаючи у них ураження, у т.ч. й смертельні. Тому необхідно завчасно прогнозувати масштаби зараження СДОР навколишнього середовища під час аварій на хімічно небезпечних об'єктах (ХНО) і планування заходів для захисту виробничого персоналу і населення від уражаючої дії СДОР.

На ПрАТ КЗБН «Росинка» для виробництва холоду використовується аміак, який становить найбільшу небезпеку. Рідкий аміак R-717 - це СДОР IV класу токсичності, 2-ї групи небезпечних речовин, у людей викликає ураження нервової системи, мозку, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, призводить до ядухи, заподіює хімічні опіки.

Використання у виробництві СДОР - аміаку є визначальним чинником небезпеки ПрАТ КЗБН «Росинка», що належить до III-го ступеня небезпеки й має II-й клас підвищеної безпеки. На підприємстві усі хімічні речовини використовуються в строгому дотриманні норм безпеки, технологій застосування з повною нейтралізацією й утилізацією, безпечні для життєдіяльності людини й навколишнього середовища.

Оцінка можливої хімічної обстановки на ПрАТ КЗБН «Росинка», прогноз хімічної обстановки:

Оскільки на підприємстві є СДОР, то необхідно здійснювати прогнозування при аварії на компресорній установці з виливом аміаку (з аміачних машин, систем трубопроводів і дренажного ресивера), що призведе до загазованості приміщень із катастрофічними наслідками - вибухом, пожежею, може викликати ураження людей. Розрахунок здійснюють згідно з «Методикою прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті», затвердженою МНС, МАП, МЕПР, МЕ від 10.03.2001 р. №73/82/64/122.

Прогнозування поділяється на довгострокове (оперативне) і аварійне.

Довгострокове (оперативне) прогнозування здійснюється завчасно для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів, які можуть бути задіяні для ліквідації наслідків аварій, визначення втрат серед працівників заводу й населення, складання планів робіт й інших довгострокових (довідкових) матеріалів.

Для довгострокового (оперативного) прогнозування використовуються такі дані:

- загальна кількість небезпечних хімічних речовин (НХР); у цьому випадку приймається розлив НХР «вільно»;

- кількість НХР в одиничній максимальній технологічній ємності. У цьому випадку приймається розлив НХР у «піддон» або «вільно» залежно від умов зберігання НХР;

- метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі (1 м/с), температура повітря (20°С), ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) (інверсія), напрямок вітру (не враховується), поширення повітря (приймається в 315°);

- середня густота населення для даної місцевості (360 чол/ км2);

- ступінь наповнення ємності (приймається 70% від паспортного об'єму ємності);

- ємності з НХР при аваріях руйнуються повністю;

- заходи щодо захисту населення більш детально плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, що створюється протягом перших 4-ох годин після аварії.

За даними оперативного прогнозування можна провести такі розрахунки і отримати можливі результати аварії на ХНО – ПрАТ КЗБН «Росинка»:

Для розрахунків приймаємо об'єм розлитого аміаку Q0 таким, що дорівнює максимально можливому – 0,5 т.

1. Визначаємо еквівалентну кількість аміаку у первинній хмарі, т, за формулою:

Qе1=К1*К3*К5*К7*Q0,

де К1 - коефіцієнт, що залежить від умов зберігання СДОР; у нашому випадку К1=0,18;

К3 - коефіцієнт, що дорівнює відношенню значення вражаючої токсичної дози аміаку до значення вражаючої токсодози іншої СДОР; К3 = 0,04;

К5 - коефіцієнт, що враховує ступінь СВСП; для інверсії - 1;

К7 - коефіцієнт, що враховує вплив температури повітря; при 20°С К7=1.

Тоді Qе1=0,18*0,04*1*1*0,5=0,0036 т

2. Глибина зони зараження первинною хмарою: Г1 = 0,9 км.

3. Визначаємо еквівалентну кількість аміаку у вторинній хмарі, т:

Qе2 =(1-К1)*К2*К3*К4*К5*К6*(Q0 /(h*d)),

де К2 - коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР; К2=0,025

К4 - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру у приземному шарі; К4=1;

К6 - коефіцієнт, що залежить від часу, що пройшов після аварії (4 год) К6=3,03;

h - висота шару розлитого аміаку на підстилаючи поверхню, при розливі «вільно» h = 0,05;

d - питома маса аміаку, d = 0,68 т/м.

Тоді Qе2 = (1-0,18)*0,025*0,04*1*1*3,03*(1/(0,05*0,68))=0,073 т

4. Глибина зони зараження вторинною хмарою: Г2= 0,9 км.

5. Повна глибина зони зараження Г:

Г=Г2+0,5*Г1=0,9+0,5*0,9=1,35 км

6. Визначаємо площу зони можливого хімічного забруднення S ЗМХЗ:

S ЗМХЗ=( )/n,

де n - залежить від швидкості вітру; при 1 м/с n=2.

Тоді S ЗМХЗ = (3,14*1,35²)/2 = 2,86 км

7. Якщо треба, визначають час надходження хмари зараженого повітря до певного об'єкту, що знаходиться в радіусі ЗМХЗ:

T=x/v,

де х - відстань від джерела забруднення до об'єкту, км;

v - швидкість поширення переднього фронту зараженої хмари, км/год, визначають залежно від швидкості вітру.

8. Визначаємо можливі втрати персоналу в осередку ураження на заводі (чисельність працюючих 514 чол.; забезпеченість протигазами - 100%):

514*10/100=51,4 чол.

Втрати виробничого персоналу розподіляються:

а). легкі ураження - 25%: 51,4*25/100= 12,85 чол.;

б). середньої важкості - 40%: 51,4*40/100= 20,56 чол.;

в). смертельні - 35%: 51,4*35/100= 17,99 чол.

9. Наносимо на схему зону зараження (рис.1).

Рис.1. Зона хімічного зараження за прогнозом

 

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії на холодильних установках за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії й порядку дій у зоні можливого зараження. Для аварійного прогнозування використовуються реальні дані безпосередньо з місця аварії. За цими даними проводять розрахунки, уточнюючи тим самим результати оперативного прогнозування.

Порядок оповіщення виробничого персоналу:

У випадку виникнення аварії у компресорній заводу на холодильній установці (ХУ) з виливом (викидом) аміаку чергові машиністи холодильних установок, які безпосередньо здійснюють технічну експлуатацію холодильних агрегатів і устаткування, повідомляють про виникнення аварії з виливом (викидом) аміаку чергового диспетчера (начальника зміни охорони) і чергову зміну відомчої охорони заводу по прямому радіозв'язку, встановленому безпосередньо на робочому місці машиніста.

Черговий диспетчер після доповіді Голові правління заводу з його дозволу дає вказівку машиністові ХУ зробити оповіщення персоналу заводу й населення умовним сигналом включення сирени С-40 - 5 разів, із тривалістю звучання 10 с, з інтервалом 10 с. Після завершення передачі інформації й оповіщення сиреною працівники компресорної виконують свої обов'язки відповідно до Інструкції й Плану ліквідації аварійних ситуацій.

Черговий диспетчер сповіщає й доповідає про те, що трапилося, згідно схеми оповіщення, а саме:

- викликає до місця виникнення надзвичайної ситуації аварійно-рятувальну групу;

- доповідає про результати проведеної розвідки місця аварії Голові правління підприємства, головному інженеру й начальнику штабу ЦО;

- по гучномовному зв'язку робить оповіщення працівників заводу згідно затвердженого тексту (нагадує про правильне застосування засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) і порядок евакуації робітників заводу, не задіяних у виробництві й проведенні аварійно-рятувальних робіт, у зазначений безпечний район);

- одержавши інформацію про аварію від старшого чергового машиніста ХУ, черговий диспетчер має право приймати рішення про оповіщення робітників, службовців, керівного складу заводу і з їхнього дозволу доповідати в Управління з надзвичайних ситуацій (НС) і цивільного захисту (ЦЗ) населення державної адміністрації міста, оперативному черговому Відділу внутрішніх справ міста, сповіщати керівників підприємств, установ і організацій, території яких потрапляють у зону можливого хімічного забруднення.

Оповіщення слід здійснювати згідно із затвердженою Схемою оповіщення за допомогою наявних засобів зв'язку заводу: сирени С-40, С-28 (старший зміни машиніст ХУ, начальник цеху розливу); гучномовний зв'язок (диспетчер, секретар приймальні); прямий зв'язок з Головним управлінням з НС міста (начальник штабу ЦО, диспетчер); телефонний зв'язок внутрішній (керівники структурних підрозділів); телефонний зв'язок міський (голова правління заводу, начальник штабу ЦО); пейджерний зв'язок (відділ збуту); радіотелефонний зв'язок (охорона, черговий диспетчер); мобільні телефони (керівники й командно-начальницький склад ЦЗ заводу). Схема узгоджується начальником ЦО заводу, начальником відділу з питань НС та ЦЗН міста, начальником відділу внутрішніх справ міста.

Наявний зв'язок забезпечує взаємодію аварійно-рятувальної групи зі структурними підрозділами заводу, керівний склад з підрозділами й вищестоящими організаціями міста.

Терміни збору складу штабу ліквідації НС, членів комісії з питань техногенно-екологічної безпеки, керівників структурних підрозділів, посадових осіб, особового складу аварійно-рятувальної групи на території заводу у випадку НС згідно схеми оповіщення становлять: у робочий час - 15 хв, у неробочий час і вихідні дні - 1 год. 30 хв.

Між заводом і підприємствами, установами й об'єктами, що перебувають у зоні можливого хімічного забруднення, введена парольна система. Парольне слово на випадок аварії - «Аміак». На випадок тренування, перевірки й навчань - «Тренування, Аміак!» - оголошується за 30 хв. до подачі сигналу сиреною С-40. Після передачі оповіщувачем установленого сигналу з використанням парольної системи, уточнюється й записується підприємство, установа й організація, що прийняла інформацію, прізвище особи, що прийняла повідомлення.

Заходи захисту виробничого персоналу:

Небезпека роботи на підприємстві, пов'язана з наявністю такої СДОР, як аміак, вимагає певних заходів захисту виробничого персоналу. Розглянемо їх.

1. Організація інженерного захисту. Інженерний захист населення, території, промислових і житлових об'єктів і споруд від надзвичайних ситуацій техногенного й природного характеру - це комплекс інженерних споруд, інженерно-технічних, організаційно-господарських і раціонально - правових заходів, які забезпечують попередження й реагування на надзвичайні ситуації й ліквідацію їхніх наслідків.

Заходи інженерно-технічного захисту передбачають:

- планування й організацію укриття населення згідно з його приналежністю до груп (робоча зміна, населення, що проживає в небезпечній зоні) у захисні споруди ЦЗ, що відповідають вимогам ДБН В 2.2.5-97 «будівлі і споруди. Захисні споруди цивільної оборони»;

- створення фонду захисних споруд ЦО згідно з вимогами СН і П 2.01.51-90 «Інженерно-технічні заходи цивільної оборони»;

- якщо підприємство не є категорованим по цивільній обороні і, відповідно, не має власних захисних споруд, то Головне управління з питань НС міста, де розташований завод, обов'язково повинне винести рішення про місце укриття найбільшої робочої зміни заводу.

Для екстреного укриття працівників заводу у випадку НС з виливом (викидом) аміаку можуть бути використані підвальні приміщення. Також повинна бути передбачена евакуація у безпечні зони.

2. Організація хімічного захисту. Для виявлення і уточнення хімічної обстановки організується розвідка, спостереження і постійний контроль.

Хімічний контроль організовується начальником штабу ЦО заводу і здійснюється особовим складом ланки радіаційно-хімічного спостереження. Контроль ведеться з моменту оголошення режиму підвищеної готовності розвідником-хіміком, а також силами виробничої лабораторії, спеціально підготовленими особами для проведення цих робіт. Для проведення радіаційно-хімічного контролю й розвідки ланка радіаційно-хімічного спостереження забезпечені приладами згідно встановлених норм, прилади справні, перевірка здійснюється згідно плану, облік результатів дозиметричного й хімічного контролю ведеться згідно «Положення про дозиметричний і хімічний контроль у ЦО» і відображається у формалізованих документах.

3. Організація і здійснення спеціальної обробки. Спеціальна обробка включає проведення дегазації й дезактивації території, будинків, техніки, устаткування, сировини й продукції при зараженні отруйними, небезпечними хімічними речовинами (зокрема аміаком). Спеціальна обробка може бути частковою або повною. Виконання вимог цього виду захисту досягається своєчасним пристосуванням об'єктів комунально-побутового обслуговування й транспортних підприємств для проведення спеціальної обробки. На заводі для виконання цієї роботи можуть бути залучені працівники цехів і допоміжних підрозділів, що мають відповідну матеріальну базу.

Для захисту персоналу заводу від ураження застосовуються засоби індивідуального захисту органів дихання, тіла людини.

З огляду на короткий час утворення й проходження хмари зараженого повітря при викиді аміаку й утворення зони хімічного забруднення (3X3), невідкладними й першочерговими заходами є:

а) оповіщення персоналу й населення про аварію згідно «Схеми оповіщення»;

б) локалізація джерела забруднення силами чергової зміни компресорної, спецформуванням заводу. При неможливості ліквідувати наслідки аварії силами заводу слід викликати оперативно-рятувальну службу міста;

в) встановлення водяних завіс увімкненням гідрозавіси, комунально-поливальної машини, гідрантів, водороздаточних кранів. При неможливості ліквідувати хмару зараженого повітря силами заводу слід викликати спецзагін державної пожежної охорони MBС України;

г) застосування засобів індивідуального захисту при аварії з викидом (виливом) аміаку (приладів ИП-4, протигазів КД, захисних костюмів Л-1, кислотних ватно-марлевих пов'язок), герметизація приміщень й евакуація працівників і населення із зараженої зони.

4. Забезпечення засобами індивідуального захисту (ЗІЗ). Забезпечення ЗІЗ досягається: завчасним нагромадженням і підтримкою в готовності ЗІЗ, приладів хімічної, радіаційної розвідки й дозиметричного контролю. У першу чергу, забезпечується позаштатне невоєнізоване аварійно-рятувальне формування ЦО заводу, що призначене для проведення рятувальних і інших невідкладних робіт у забрудненій СДОР зоні, потім забезпечуються робітники та службовці заводу. Забезпеченню ЗІЗ також підлягає населення, що проживає поблизу заводу в зоні можливого хімічного зараження.

Видача СІЗ й приладів РХР проводиться на пункті видачі майна ЦО, (склад МТЗ заводу) силами ланки видачі майна ЦО.

5. Організація медичного захисту. На заводі є медичний пункт, в якому працює лікар місцевої поліклініки. Медичний пункт заводу укомплектований необхідними медичним устаткуванням, препаратами й засобами для надання долікарської допомоги у випадку виникнення НС на виробництві з ураженням працівників на різних етапах ліквідації наслідків аварії, пов'язаної зі СДОР.

Еколог виробничої лабораторії, фельдшер медпункту, разом з особовим складом позаштатної санітарної ланки аварійно-рятувальної групи надають долікарську медичну допомогу й евакуюють потерпілих автотранспортом заводу або медичної служби надзвичайних ситуацій в медичні установи міста за показниками уражень потерпілого.

6. Організація і проведення евакуаційних заходів. Евакуація - комплекс заходів щодо організованого виведення (вивезення) населення й персоналу заводу з районів (місць), зон можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій і розміщення його в безпечних районах (місцях) у випадку виникнення безпосередньої загрози життю й заподіяння шкоди здоров'ю людей. Евакуація працівників підприємства планується при надзвичайних ситуаціях на об'єктовому рівні та при надзвичайних ситуаціях державного й міського рівня.

Сили і засоби, що залучаються для ліквідації наслідків аварії:

До складу сил і засобів цивільного захисту заводу входить позаштатне невоєнізоване формування ЦЗ - аварійно-рятувальна група, що використовується для виконання завдань по попередженню й реагуванню на надзвичайні ситуації в межах території заводу. Аварійно-рятувальна група оснащена поливо-миючими машинами - 2 шт., вантажними автомобілями - 5 шт., легковими автомобілями - 2 шт., зварювальними агрегатами - 3 шт., газорізами - 1 шт.

Аварійно-рятувальна група складається з:

-ланки аварійно-рятувальних робіт (24 чол.; керівництво й організація покладаються на відділи: головного енергетика (ВГЕ), головного механіка (ВГМ), на авто- й електротранспортну ділянки);

-ланки пожежогасіння (10 чол.; керівництво й організація покладаються на ремонтно-будівельну дільницю (РБД) й ВГЕ);

-ланки радіаційно-хімічного спостереження (3 чол.; керівництво й організація покладаються на виробничу лабораторію);

-санітарної ланки (7 чол.; керівництво й організація покладаються на здравпункт заводу та еколога виробничої лабораторії);

-ланки зв'язку й оповіщення (3 чол.; керівництво й організація покладаються на службу контрольно-вимірювальних приладів і автоматизації);

-ланки охорони громадського порядку (10 чол.; керівництво й організація покладаються на відомчу охорону заводу);

- ланки видачі ЗІЗ (5 чол.; керівництво й організація покладаються на відділ матеріально-технічного забезпечення (МТЗ).

Фінансування заходів цивільного захисту здійснюється відповідно до затвердженого кошторису на поточний рік. За використання сил і засобів цивільного захисту, строки їхньої готовності відповідають керівники служб і структурних підрозділів заводу. Організація взаємодії підрозділів цивільного захисту заводу й за необхідності надання допомоги при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій силами цивільного захисту району й міста покладається на керівництво підприємства.

Можливості сил і засобів (62 чоловіки особового складу і 13 одиниць техніки), що залучаються для ліквідації аварії, за 10 год. роботи:

- дегазація ділянок місцевості з твердим покриттям шириною 6 м;

- локалізація осередків від СДОР - до 2;

- визволення з-під завалів та евакуація потерпілих - до 200 чол.;

- відкопування з-під завалів аварійних виходів і завалених сховищ – 3-7.

Отже, розробка плану захисту персоналу від СДОР є невід'ємною складовою цивільного захисту на ПрАТ КЗБН «Росинка». Розроблений у даному розділі план захисту підприємства є запорукою швидкого інформування персоналу, сусідніх з підприємством організацій, установ і населення, а також забезпечує ефективне і правильне реагування на аварійну ситуацію в результаті викиду СДОР (аміаку). Сили і засоби, що залучаються для ліквідації наслідків аварії з виливом (викидом) СДОР (у складі 62 чоловік та 13 одиниць техніки), забезпечать виконання максимально можливого обсягу аварійно-рятувальних робіт, евакуаційних заходів з мінімальними матеріальними втратами та без людських жертв.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.