Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Водяний горіх плаваючий



Осінньо-зимової пори на мулистому дні тихих заводей, стариць можна побачити дивовижні горіхоподібні плоди з двома або чотирма твердими роговидними виростами. Це – плоди водяного горіха плаваючого. В народі його називають водяний каштан, чортові рогулі, болотні, кам’яні, колючі горіхи, чилім та ін. Проростання насіння відбувається у воді на дні водойми. Влітку добре видно на поверхні розетку плаваючих листків. Довгі черешки старих листків здуті і наповнені повітроносною тканиною, що виконують роль “поплавків”. У травні-червні з’являються дрібні квіти, які цвітуть всього один день. Після самозапилення квітка занурюється у воду, де відбувається формування та дозрівання плода. Восени достиглі плоди опадають на дно. Насіння цієї рослини поживне, має чудові смакові якості, що нагадують ядра лісових горіхів. їх можна вживати сирими, вареними, печеними. Люди з прадавніх часів ядра розмелювали на крупу, борошно, з яких варили смачну кашу, випікали коржі, млинці. Масові заготівлі плодів стали однією з причин поступового зникнення водяного горіха. Це дуже древня реліктова рослина, існування виду сягає віку майже 100 млн. років.

Плавун щитолистий

Реліктовий (третинний) вид.Багаторічна трав’яниста водяна рослина. Кореневище довге,повзуче,закріплюється на дні водойми. Листки з квітами плавають на поверхні води.Цвіте у червні-серпні. Плоди – яйцевидні коробочки з насінням достигають у серпні-вересні. Розмножується кореневищем та насінням. Росте спорадично на мілководдях (30-50 см.), непроточних або мало проточних водоймах з піщаним та мулисто-піщаним дном. В Хмельницькій області плавун щитолистий виявлений в старому руслі Південного Бугу біля Меджибожа.

Тварини

МАХАОН

Поширений по всій Україні. Живе на різнотравних луках, сонячних лісових галявинах і узліссях, у парках і садах, на узбіччях доріг тощо. Гусениці живляться на рослинах родини зонтичних. Має 2-З покоління на рік. Зимує лялечка. Чисельність зменшується через викошування і випалювання трави, розорювання степів та луків, застосування пестицидів та вилов колекціонерами.
Необхідно повсюдно зменшити обсяги застосування пестицидів. Охороняється в усіх заповідниках України та в Азово-Сиваському національному природному парку. В місцях з високою чисельністю доцільно створити території природно-заповідного фонду.
Кожному із нас треба пам’ятати, що коли ми ловимо, продаємо або купуємо цих метеликів, то наближаємо їх загибель. Вони гинуть через таке милування…

ПУГАЧ

Гніздиться по всій Україні, в основному, у західних областях – усього близько 50 пар. Селиться в глухих лісах з густим підліском, ярах, урвищах тощо. Живиться гризунами і птахами, рідше – земноводними, плазунами і навіть рибою. Чисельність зменшується через вирубування та зміну природної структури лісів, меліорацію, нестачу поживи, рекреаційне навантаження і безпосереднє винищення людиною. Охороняється в Карпатському біосферному заповіднику та Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику, в Шацькому національному природному парку. У місцях гніздування необхідно створювати території природно-заповідного фонду. У межах гніздових ділянок пугача треба заборонити вирубування лісу і відвідування їх людьми.

БОРСУК

Поширений в лісах та чагарникових заростях по всій Україні. У кінці 60-х рр. ХХ ст. загальна чисельність складала близько 11 тис. особин, на початок 90-х рр. вона зменшилась майже вшестеро. Всеїдний, в основному живиться рослинним кормом, безхребетними тваринами та мишоподібними гризунами. На зиму впадає у сплячку. Живе сім’ями та поодинці у норах з віднірками та підземними ходами. Нори часто використовуються упродовж багатьох років підряд, утворюючи так звані „борсучі містечка”. Відомі нори, якими борсуки користуються понад 100 років. Чисельність зменшується через полювання, порушення місць перебування, забруднення природного середовища пестицидами і мінеральними добривами, ненавмисне знищення технікою під час сільськогосподарських робіт. Охороняється у Чорноморському і Карпатському біосферних заповідниках. Слід забезпечити фактичну заборону полювання.
Кожному з нас треба пам’ятати, що коли ми ловимо ці тварини або купуємо виготовлену із них продукцію, то наближаємо їх загибель.

НОРКА ЄВРОПЕЙСЬКА

Поширена по всій Україні, загальна кількість складає близько 1200 особин. Живе на водоймах з добре розвинутою прибережною рослинністю, найчисельніша у Закарпатті, Передкарпатті та в Кілійському гирлі р. Дунай. Цінний хутровий звір. Кубла влаштовує в прикореневих порожнинах, старих норах водяних тварин, дуплах дерев тощо. Добре плаває. Живиться водяними тваринами, дрібними ссав-цями, іноді птахами.
Чисельність зменшується через витіснення завезеною американською норкою, осушення боліт, висихання плавнів і зникнення заплавних лісів внаслідок зарегулювання проточних водойм, браконьєрство і ненавмисний вилов під час промислу ондатри. Охороняється в Дунайському та Карпатському біосферних заповідниках, в Луганському природному заповіднику та в Карпатському на-ціональному природному парку.
У місцях перебування, зокрема у верхів’ях рік Стрий та Дністер, необхідно створити території природно-заповідного фонду.

ПІДКОВОНІС МАЛИЙ

Довжина тулуба (без хвоста) 3,5-4см. Знайдений в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Одеській, Запорізькій, Донецькій обл. і в Криму. Загальна чисельність в Україні – близько 400 особин.
Селиться в підземних порожнинах (печерах, шахтах, тунелях тощо). Влітку виводкові зграї можна побачити на горищах, у затінених місцях під мостами, на дзвіницях і у дуплах дерев. Живе до 17,5 років.
Чисельність різко зменшується через руйнування сховищ, винищення спелеотуристами, застосування пестицидів.
Охороняється у Карпатському біосферному заповіднику; у природних заповідниках: Карадацький, Кримський, Мис Мартьян та Ялтинський гірсько-лісовий; в деяких заказниках. В усіх поселеннях необхідно створювати об’єкти природно-заповідного фонду, повсюдно зменшити обсяги застосування пестицидів.
Людині підковоноси ніяк не шкодять. Тож перш ніж вбивати цього звірка, подумайте, чи варто це робити?

ОРЛАН – БІЛОХВІСТ

Донедавна гніздився по всій Україні, тепер зустрічається головним чином у басейнах рік Дніпро, Сіверський Донець та в західних областях. Селиться на скелях та у лісах з високими деревами поблизу великих водойм. Живиться переважно рибою. У першій половині ХХ ст. гніздилося орієнтовно 30-35 пар. Зараз відомо 14 пар. Чисельність зменшується через порушення умов гніздування, зокрема вирубування лісів та забруднення водойм, збіднення рибних запасів, винищування людиною. Занесений до Червоної книги МСОП, Європейського Червоного списку та Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС).
Охороняється у Дунайському та Чорноморському біосферних запо-відниках.
В усіх місцях гніздування необхідно створити території природно-заповідного фонду. В місцях зимівлі необхідно підгодовувати.

ПОЛО3 ЛІСОВИЙ

Інколи перевищує 2 м у довжину. Зустрічається в Закарпатській, Тернопільській і Миколаївській обл. Раніше спостерігався в Вінницькій, Чернівецькій, Одеській та Кіровоградській обл.
Живе на кам’янистих схилах. Живиться гризунами, зрідка птахами. Не отруйний. Через красу давні римляни тримали лісових полозів при вівтарях або купальнях. Існує гіпотеза, що до Центральної Європи цих змій занесли римські легіонери. Чисельність зменшується через негативний вплив госпо-дарської діяльності, безпосереднє знищення людиною та вилов для тераріумів. Занесений до Червоної книги МСОП.
Необхідно створити території природно-заповідного фонду біля с. Мигія Миколаївської обл. та каналу Ужгород – Невицьке, забезпечити фактичну заборону вилову.
Через наше невігластво ми вбиваємо цих змій, задля милування, виловлюємо для тераріумів. Яким би не було наше ставлення до них, наслідок єдиний – винищення цих тварин.

ЛЕЛЕКА ЧОРНИЙ

В Україні гніздиться 300-350 пар: на Поліссі та в карпатських лісах. Селиться в старих лісах поблизу водойм і боліт. Гнізда влаштовує на старих дepевax на висоті від 6 до 20 м і використовує їх протягом багатьох років. Живиться дрібними тваринами. Зимує в Африці, Індії і Китаї.
Чисельність зменшується через вирубування старих лісів, меліорацію та посилення непокоєння. Занесений до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС).
Охороняється в Карпатському біосферному та Поліському природному заповідниках, у Шацькому національному природному парку. Розмножується у зоопарках. У місцях гніздування необхідно створювати території природно-заповідного фонду.

ЖУК – ОЛЕНЬ

Поширений по всій території України. Живе у широколистяних та мішаних лісах. Живиться соком з пошкоджених стовбурів дерев, пере-важно – дубів. Личинки розви-ваються у трухлих дубових пеньках, їх розвиток триває 5-6 років.
Чисельність зменшується через скорочення площі природних лісів, знищення старих дуплистих дерев, застосування пестицидів, надмірний вилов жуків для колекцій.
Необхідно повсюдно зменшити обсяги застосування пестицидів. У місцях перебування необхідно створювати території природно-заповідного фонду.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.