1. Начальником цивільної оборони (ЦО), цивільного захисту (ЦЗ) України є Прем'єр-міністр України, а його заступником — Міністр Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи . 2. Начальником цивільної оборони (ЦО) цивільного захисту (ЦЗ) на ОГ є: його керівник. 3. Центральним органом виконавчої влади, який здійснює державну політику в сфері ЦЗ є :МНС 4. До складу сил і засобів ЄДС входять: ЄДС складається з функціональних і територіальних підсистем, а також недержавних рятувальних формувань. 5. Які складові входить в структуру ЦО на ОГ?: - керівництво (начальник ЦО та його заступники); - штаб ЦО (відділ, сектор, група); - евакуаційну комісію; - служби цивільної оборони; - невоєнізовані формування загального та спеціального призначення. 6. В склад МНС входять: • Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту. • Спеціальні державні аварійно-рятувальні служби. • Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту складається із сил центрального і територіального підпорядкування. • Сили центрального підпорядкування: • 7 спеціальних регіональних центрів швидкого реагування, спеціальний морський і спеціальний авіаційний загони, 2 вузли зв'язку та підрозділи забезпечення, навчальний центр служби. Сили територіального підпорядкування: - 27 головних управлінь МНС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь (гарнізони Служби); - 25 аварійно-рятувальних загонів спеціального призначення головних управлінь МНС України; - близько 1200 пожежно-рятувальних підрозділів, які дислокуються до району включно. Спеціальні державні аварійно-рятувальні служби: - Державна спеціальна (воєнізована) гірничорятувальна (аварійно-рятувальна) служба; - Державна спеціалізована аварійно-рятувальна служба на водних об'єктах України; - Державна спеціалізована аварійно-рятувальна служба пошуку і рятування туристів"; - Бюджетна установа "Служба координації авіаційних робіт з пошуку і рятування"; - Державна спеціалізована протифонтакна служба "Спеціальна воєнізована аварійно- рятувальна частина"; 7. Єдина державна система органів виконавчої влади для запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру створена з метою: забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій створюється 8. Структура Єдиної системи цивільного захисту складається з таких постійно діючих підсистем: Організаційна структура єдиної державної системи цивільного захисту складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем, які мають державний, регіональний, місцевий та об'єктовий рівні. 9. Структура Єдиної системи цивільного захисту має такі чотири рівні:державний, регіональний, місцевий та об'єктовий рівні. 10. Територіальні підсистеми єдиної державної системи створюються:в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру в межах їх територій. 11. Функціональні підсистеми ЄДС створюються: центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов'язаної із запобіганням надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і захистом населення і територій у випадку їх виникнення. 12. Кожен рівень єдиної системи цивільного захисту має: координуючі та постійні органи управління щодо розв'язання завдань у сфері запобігання КС, захисту населення і території від їх наслідків, систему повсякденного управління, сили та засоби, резерви матеріальних і фінансових ресурсів, системи зв'язку та інформаційного забезпечення. 13. Координуючими органами єдиної системи цивільного захисту на всіх рівні є: - на загальнодержавному рівні — Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій; Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення. В окремих випадках для ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків рішенням Кабінету Міністрів України утворюють спеціальну урядову комісію; - на регіональному рівні — комісії Ради міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та НС; - на місцевому рівні — комісії районних державних адміністрацій і виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та НС; - на об'єктному рівні — комісії з питань НС об'єкта 14. Штаб ЦО ОГ (відділ, сектор, група) є: органом управління_начальника ЦО об'єкта. 15. До складу сил і засобів ЄДС входять:відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування, які залучаються для виконання відповідних робіт. 16. Залежно від масштабів і особливостей НС, що прогнозується або виникла, запроваджуватися один із таких режимів функціонування ЄДС:режим повсякденного функціонування, режим підвищеної готовності, режим надзвичайної ситуації, режим надзвичайного стану, режим воєнного стану. Тема 2. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайні ситуації 1. Епізоотія, Епіфітотія, Епідемія це: надзвичайні ситуації природного характеру (вибухове розповсюдження інфекційної хвороби у 1 .тварин, 2.рослин, З.людей. 2. Сутність і призначення моніторингу полягає у: спосгереженні, контролі і передбаченні небезпечних процесів та явищ природи, техносфери, зовнішніх дестабілізуючих чинників. які є джерелами НС, а також динаміки розвитку ситуацій, визначення їх масштабів з метою вирішення завдань щодо запобігання НС та організації ліквідації лиха. 3. Моніторинг стану техногенних об'єктів і прогноз аварійності здійснюють: Держтехнагляд. Державтомрегулбвання, наглядові органи у складі цунральних органів виконавчої влади, зокрема МНС. 4. Методичне керівництво та координація діяльності системи моніторингу і прогнозування НС на державному рівні здійснюється:МНС. управлінням прогнозуванням, яке має перетворитись на Службу прогнозування, прогоноз ризиків з іншими центр. Органами вик влади. 5. Об'єктами моніторингу довкілля є: атмосферне повітря та опади, поверхневі і морські води, підземні води, питна вода, грунти, радіаційний стан, геофізичні поля, стихійні та небезпечні природні явища, залища промислових і побутових відходів. 6. Основні критерії, за якими здійснюється якісна оцінка потенційних наслідків для кожного небезпечного стану ОГ наступні: Клас 1 – безпечний Клас 2 – граничний Клас 3 - критичний Клас 4 - катастрофічний 7. Потенційно небезпечний об'єкт (ПНО) це об'єкт:на якому, можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії. 8. ПНО вважається об'єктом підвищеної небезпеки (ОПН) відповідного класу у випадку якщо на ньому: використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються одна або кілька небезпечних речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення НС. 9. Ідентифікацію ОПН проводить:ОГ, у власності або користуванні яких є хоча б один ОПН або які мають намір почати будівництво такого об'єкта. 10. У процесі ідентифікації для кожного ПНО розраховується:сумарна маса будь-якої небезпечної речовини з вказаних в нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речозин. 11. Який державний орган веде Державний реєстр ОПН і видає свідоцтво про державну реєстрацію ОПН: Держгірпромнагляд. 12. Основні характеристики ризику об'єктів і територій відображаються у: Паспортах ризику 13. Паспортизація ПНО це:процедура підготовки і представлення паспорта ПНО відповідно до вимог положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого наказом МНС. 14. Паспорт ПНО підлягає переоформленню кожні: 5 РОКІВ 15. Територія міста з урахуванням переважного функціонального призначення поділяється на: Селітебну, виробничу, ландшафтно - рекреаційну. 16. Селітебна територія має таке призначення:розміщення житлового фонду, громадських будівель і споруд, а також окремих комунальних і промислових об'єктів, які не вимагають утворення санітарно - захисних зон: будівництво шляхів міського сполучення, вулиць, площ, парків, бульварів та іиш. Місць загального користування. 17. Ландшафтно-рекреаційна територія включає:міські ліси, лісопарки, лісозахисні зони, водойми, сільськогосподарські угіддя, які разом з парками і скверами селітебної території формують систему відкритого простору. 18. Виникнення зони потенційних руйнувань міст у фронті повітряної ударної хвилі можливе при тиску: ЗОкПа Тема 4. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту 1. ОГ що містить у своєму складі кілька джерел небезпеки розташованих за однією та різними адресами реєструється як: один небезпечний об'єкт (джерело небезпеки - технологічний об'єкт (устаткування, агрегат тощо), який за певних обставин (аварія, порушенім технологічного регламенту тощо) може спричинити надзвичайну ситуацію), кілька окремих небезпечних об'єктів відповідно до адрес місцезнаходження джерел небезпеки. 2. Декларація небезпеки це:документ, який визначає комплекс заходів, що вживаються суб'єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків. Немає декларації НЕбезпеки 3. Для того щоб розпочати будівництво небезпечного об'єкту необхідно: одержати дозвіл на будівництво такого об'єкта відповідно до законодавства про містобудування, попередньо одержати відповідно до закону згоду відповідної ради на розміщення об'єкта на такій території. 4. Експертизу декларації безпеки проводять: суб'єкти господарської діяльності всіх форм власності, що займаються науковою і науково-технічною діяльністю у сфері безпеки промислових об'єктів, у тому числі спеціалізовані експертні організації, акредитовані відповідно до вимог Закону України "Про наукову та науково-технічну експертизу". 5. Ліцензія це документ, що демонструє певний дозвіл. Документ державного зразка, що засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов 6. Ліцензіат це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуваншо 7. Реєстр потенційно-небезпечних об'єктів ведеться: з метою державного обліку потенційно небезпечних об'єктів (далі - ПНО) та інформаційного забезпечення процесів підготовки управлінських рішень і виконання зобов'язань України згідно з міжнародними договорами щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі транскордонного характеру, пов'язаних з функціонуванням небезпечних об'єктів. 8. Фінансування проведення експертизи ОПН покладається на: субєкта господарської діяльності. 9. Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки це: порядок визначення об'єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об'єктів: 10. У процесі ідентифікації об'єкту підвищеної небезпеки розглядаються І враховуються: внутрішні (небезпечність будов, споруд, обладнання, технологічних процесів об'єкта господарської діяльності та речовин, що виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на його території) і зовнішні чинники небезпеки (природні явища та аварії на об'єктах, які розташовані поблизу). 11. Порогова маса небезпечних речовин це: нормативно встановлена маса окремої небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин чи сумарна маса небезпечних речовин різних категорій. 12. Для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки до небезпечних речовин за їх властивостями відносяться такі категорії речовин: горючі (займисті) гази, горючі (займисті) зріджені гази під тиском, горючі (займисті) кріогенне зріджені гази, горючі рідини, горючі рідини, перегріті під тиском, вибухові речовини, речовини або суміші речовин, які, згораючи в режимі детонації, утворюють ударну хвилю в повітрі; речовини або суміші речовин, екзотермічні реакції з якими у режимі детонації, дефлаграції або теплового вибуху в оболонці (апараті, резервуарі, трубопроводі або в спеціальному виробі) призводять до руйнування цієї оболонки з утворенням ударної хвилі в повітрі та розкиданням уламків, вибухові речовини поділяють на ініціюючі (первинні), бризантні (вторинні) та піротехнічні, речовини-окисники, речовини, які підтримують горіння, викликають та/або сприяють спалахуванню інших речовин у результаті екзотермічної окисно-відновної реакції, органічні пероксиди, високотоксичні та токсичні речовини
Тема 5,6
Тема 5. Прогнозування обстановки в зонах хімічного зараження 1 .Які підприємства відносяться до ХНО: підприємства хімічної, нафтопереробної, нафтоперегонної, целюлозно-паперової, текстильної, металургійної та ін. видів промисловості, підприємства, обладнані холодильними установками, водопровідні станції та водоочисні споруди, що використовують аміак і хлор, трубопроводи. 2. За своїми вражаючими властивостями НХР поділяються на групи: речовини з переважно задушливої дії (хлор, фосген, хлорпікрин та ін.); речовини переважно загальноотруйної дії (окис вуглецю, ціаністий водень та ін.); речовини задушливої та загальноотруйної дії (аміак, акрилонітрол, азотна кислота й окисли азоту, сірчистий ангідрид, фтористий водень); речовини, які діють на генерацію, проведення і передачу нервового імпульсу; нейротропні отрути (сірковуглець, тетра- етилсвинець, фосфорорганічні сполуки й ін.); речовини задушливої і нейротропної дії (аміак, гептил, гідрозин та ін.); метаболічні отрути (окис етилену, дихлоретан та ін.). 3. Зона смертельних токсодоз це зона на зовнішній межі якої: 50 % людей одержують смертельні ураження. 4. Зона вражаючих токсодоз це зона на зовнішній межі якої: 50 % людей втрачають працездатність, їм потрібна медична допомога чи навіть госпіталізація. 5. Зона можливого зараження це територія у межах якої: внаслідок зміни напрямку вітру може переміщатися хмара НХР з вражаючими концентраціями. 6. Прогнозована зона хімічного зараження зображається на схемах і картах у формі: у формі правильного еліпса 7. Еквівалентна кількість НХР - це така кількість: кількість хлору, масштаб зараження якою при інверсії еквівалентний масштабу зараження при даному ступеню вертикальної стійкості повітря кількістю даної речовини, що перейшла в первинку вторинну хмару. 8. Інверсія, ізотермія конвекція це: ступінь вертикальної стійкості повітря характеризується трьома складовими: інверсією, конвекцією, ізотермією. Інверсія (нижні шари повітря холодніші за верхні) виникає при ясній погоді, малих швидкостях єітру (до 4 м/с). Інверсія пе-решкоджає розсіюванню повітря на висоті і створює сприятливі умови для зберігання високих концентрацій СДОР.Конвекція (нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і відбувається переміщення його по вертикалі) виникає при ясній погоді, малих (до 4 м/с) швидкостях вітру. Конвекція розсіює хмару, заражену СДОР, знижує її вражаючу дію. Ізотермія (температура повітря в межах 20—30 м від земної поверхні майже однакова) звичайно спостерігається в хмарну по-году і при сніговому покриві. Ізотермія сприяє тривалому застою парів СДОР на місцевості. 9. Первинна і вторинна хмара це: Первинна хмара НХР- це пароподібна частина НХР, яка знаходиться в ємності над поверхнею зрідженої речовини і яка. виходить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємності. Вторинна хмара НХР- це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару речовини з підстильної поверхні. 10. Локалізація і знезаражування джерела хімічного впливу включає такі операції: локалізацію протигазової фази первинних і вторинних хмар НХР; знезаражування первинних і вторинних хмар НХР; локалізацію виливів НХР; знезаражування (нейтралізацію) виливів НХР. 11. Тривалість роботи особового складу однієї зміни в осередку хімічного зараження залежить від: залежить від температури повітря. 12. При «вільному» розливі висота розлитої речовини приймається:0,05 м 13. Аварійний прогноз хімічної обстановки (ХО) здійснюється на період: Прогнозування здійснюється на термін не більше 4 годин, після чого прогноз має бути уточнений. 14. Еквівалентна кількість речовини у первинній хмарі визначається за формулою: Оеі = к, *Кз •К5*К7^о 15. До превентивних організаційних заходів зниження масштабів хімічного впливу на об'єкти і території не належать: нічого нема 16. Для зріджених, стиснених газів і рідин прогнозування масштабів зараження НХР проводяться за хмарами: Або первинна і вторинна хмара 17. Який зі станів вертикальної стійкості атмосфери є найбільш сприятливим для максимально негативного впливу НХР на населення?: Інверсія —- зростання температури повітря з висотою. Такий стан приземного шару атмосфери перешкоджає розсіюванню зараженого повітря по висоті і створює найбільш сприятливі умови для збереження високих концентрацій СДОР. 18. Зона фактичного і можливого зараження це територія: Зона можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) - територія, у межах якої внаслідок зміни напрямку вітру може переміщатися хмара НХР з вражаючими концентраціями. Зона фактичного зараження, що має форму еліпса, включається до зони можливого зараження. 19. Азимут вітру 00 і 3600, 900, 1800, 2700 не вітер: Азимут середнього вітру — це кут між напрямком на північ і напрямком, звідки дме вітер, відрахований по ходу стрілки годинника. Наприклад, якщо вітер дме з заходу на схід, то азимут вітру 270° 20. Які зони виділяють при викиді НХР в результаті аварії на ХНО?: зона смертельних токсодоз, зона вражаючих токсодоз (небезпечного зараження), дискомфор тна (гранична) зона. 21. Які параметри впливають на масштаб і тривалість зараження НХР?: фізико-хімічними властивостями НХР; кількістю НХР, викинутих на місцевість, в атмосферу, у воду; метеорологічними умовами; оперативністю оповіщення і вживання заходів; підготовленістю обслуговуючого персоналу до ліквідації наслідків розливу НХР; характеристиками об'єктів зараження: 22. При насуванні хмари НХР евакуацію населення треба проводити: нічого нема 23. Найбільш ефективним засобом захисту органів дихання при забрудненні території НХР є: протигази. 24. НХР це: токсичні хімічні речовини, що застосовуються в господарських цілях і здатні при витіканні зі зруйнованих чи ушкоджених технологічних ємностей, сховищ і устаткування, викликати масові ураження людей. 25. Які розрізняють групи НХР за вражаючими властивостями?: За своїми вражаючими властивостями НХР поділяються на групи: - речовини з переважно задушливої дії (хлор, фосген, хлорпікрин та ін.); - речовини переважно загальноотруйної дії (окис вуглецю, ціаністий водень та ін.); - речовини задушливої та загальноотруйної дії (аміак, акрилонітрол, азотна кислота й окисли азоту, сірчистий ангідрид, фтористий водень); - речовини, які діють на генерацію, проведення і передачу нервового імпульсу; - нейротропні отрути (сірковуглець, тетра- етилсвинець, фосфорорганічні сполуки й ін.); - речовини задушливої і нейротропної дії (аміак, гептил, гідрозин та ін.); - метаболічні отрути (окис етилену, дихлоретан та ін.).
Тема 6. Планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного та біологічного зараження
1. Дозиметричний контроль на підприємстві є частиною: протирадіаційного і протихімічного захисту персоналу 2. Тривалість дотримування режиму радіаційного захисту залежить від : рівень радіації на місцевості, захисні властивості сховищ, протирадіаційних укриттів, виробничих і житлових будівель, а також встановлені (допустимі) дози опромінення. 3. При яких рівнях радіації здійснюється повна евакуація населення: ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИБІЛЬШЕ 100 мР/год. 4. Дезактивація це: вилучення радіоактивних речовин із забруднених будинків, споруд, рослинності, подвір'їв, парків, садів, доріг і різних середовищ (води, продовольства), одягу, взуття, техніки, транспортних засобів, обладнання або зниження їх активності і блокування перенесення під дією вітру, води, а також на техніці, одязі, взутті. 5.Загальна евакуація населення проводиться за рішенням: Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення. 6. Пішим порядком евакуації планується на відстані: добового переходу (30—40 км). Виведення населення пішки організовується колонами по дорогах, які не використовуються для інших перевезень, або за позначеними маршрутами і колонними шляхами. 7. До евакуаційних органів не належить : - обласні, міські, районні та об'єктові евакокомісії; - евакуаційні, комісії міністерств, відомств, організацій та установ; - збірні евакуаційні пункти (ЗЕП); - приймальні евакокомісії (ПЕК) та приймальні евакуаційні пункти(ПЕП); - пункти посадки і висадки, а також проміжні пункти евакуації (ГШЕ); 6. При аваріях на АЕС проміжні пункти евакуації: розгортаються на межі 30-км зони, де проходить дезактивація та санітарна обробка. При радіаційних аваріях евакуація проходить тільки транспортом. Збірні евакопункти не розгортаються, а автобуси підїжджають під житлові будинки і виробничі будівлі. 7. До 313 органів дихання і шкіри належать: Дихання: у системі ЦЗ для дорослого населення використовуються фільтруючі протигази ГП-5, ГП-5м; останнім часом протигаз ГП-5 замінюється протигазом ГП-7. Для дітей використовуються протигази ПДФ-д, ПДФ-ш, а також камера захисна дитяча КЗД-4 (КЗД-6). У системі ЦЗ найбільш широко використовуються респіратори Р-2. Шкіра: такими засобами є: найпростіші засоби захисту шкіри, легкий захисний костюм Л-1: комплект захисного фільтруючого одягу (ЗФО); 8. Сховище - інженерна споруда, що не захищає від: інженерна споруда, герметичного типу, яка забезпечує захист людей від дії уражаючих речовин, наслідків аварій та катастроф техногенного і природного характеру. 9. До основних і допоміжних приміщень сховищ відносяться: До основних приміщень відносяться: приміщення для укриття людей; медичний пункт; пункт управління. До допоміжних приміщень відносяться: фільтровентиляційні приміщення (ФВП); приміщення під дизельні електростанції (ДЕС); санітарні вузли; електрощитова; аварійний вихід; приміщення для зберігання продуктів харчування; тамбури і тамбур шлюзи та інші. 10. Система товарозабезпечення сховища може працювати в таких режимах: у режимі чистої вентиляції та у режимі фільтровентиляції. 11. Норма потрапляння повітря у сховище в режимі чистої вентиляції, фільтровентиляції і повної ізоляції становить: в залежності від температури цього повітря в межах 8-13 м7год на людину, 2 м3/год на одну людину (5 м3/год на одну людину, що знаходиться в пункті управління) 12. Термін роботи сховища в режимі чистої вентиляції, фільтровентиляції і повної ізоляції становить: 48 годин., 12 годин 13. Для життєзабезпечення у сховищі є системи: позітропостачання: водопостачання; водовідведення (каналізації): опалення; електропостачання; зв'язку. 14. ГІри розрахунку сховища планується площа підлоги і внутрішній об'єм на 1 людину при двоповерховому розміщенні лавок: 0,5м2 площі підлоги і 1,5 мЗ внутрішнього об'єму на одного 15. При розрахунку сховища планується площа підлоги на 1 людину при триповерховому розміщенні лавок: при 3-х поверховому розміщенні - 0,4м2 16. Двоповерхові лавки становлять у приміщеннях висотою: з висотою приміщень від 2,15 до 2,9 м 19. Електроручний вентилятор ЕРВ -72,2 і фільтровентиляційний комплекс ФВК-ІІ працюють у режимі:ФВК-І і ФВК-ІІ, які застосовують в І - II кліматичних зонах в сховищах вмістимістю до 600 чоловік, III - IV кліматичних зонах в сховищах вмістимістю до 450, 300 чоловік. У сховищах великої вмістимості, крім цих комплексів встановлюють електроручні вентилятори типу ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3 з фільтрами ФП-100 і ПФП-1000, які працюють тільки в режимі І. 20. Обладнання РУ-150/6- регенеративна установка забезпечує: Регенерацію повітря, 21. Начальником методичної служби ЦЗ держави є:Начальником медичної служби цивільного захисту держави є Міністр охорони здоров'я. 22. Карантин передбачає: передбачає: повну ізоляцію осередку ураження; встановлення на зовнішніх кордонах охорони; заборону виходу людей, тварин та вивезення майна; дозеіл в'їзду лише спеціальним формуванням; заборон}' транзитного проїзд}'; розподіл населення на маленькі групи і доставку харчування, води у квартири, окремі будинки; припинення роботи всіх підприємств та установ, крім тих, які мають особливе значення для господарства; проведення профілактичного лікування населення, а також санітарна обробка, дезінфекція, дезінсекція дератизація; використання засобів індивідуального захисту. 23. Обсервація передбачає: При обсервації проводяться менш суворі ізоляційно обмежувальні заходи, а саме : максимально обмежується в'їзд та виїзд; вивезення з осередку майна дозволяється після знезараження; посилюється медичний контроль; обмежуються хмасозі культурно-просвітницькі заходи та інше. 24. Які види захисних споруд існують?: Захисні споруди класифікуються за такими ознаками: а) за захисними властивостями: - сховище; - протирадіаційне укриття (ПРУ); - прості укриття. б) за призначенням: - для захисту населення; - для розміщення органів управління. в) за місцем розташування: - вбудовані (в підвальному або напівпідвальному приміщенні); - окремо розташовані. г) за термінами будівництва: -завчасно збудовані (до надзвичайної ситуації); - швидко споруджені (під час надзвичайної ситуації). 25. Прості укриття і вбудовані сховища це: захисні споруди 26. Всі приміщення сховищ поділяють на: До основних приміщень відносяться:. - приміщення для укриття людей; - медичний пункт; - пункт управління. До допоміжних приміщень відносяться: - фільтровентиляційні приміщення (ФВП); - приміщення під дизельні електростанції (ДЕС); - санітарні вузли; - електрощитова; - аварійний вихід; - приміщення для зберігання продуктів харчування; - тамбури і тамбур шлюзи та інші.
