Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Класифікація пам’яток (культурні та природні пам’ятки людства)



Кожна цивілізація залишає помітний слід в історії людства. Особлива увага за останні два-три десятиліття приділялася культурній і природній спадщині.

Під культурною спадщиною (згідно Конвенції про охорону всесвітньої природної та культурної спадщини від 16.11.72 р.,) розуміються три види об'єктів: пам'ятники, ансамблі та визначні місця.

До пам'ятників можуть бути віднесені твори архітектури, монументальної скульптури й живопису, елементи та структури археологічного характеру, написи, печерні житла та групи елементів, які мають видатну універсальну цінність з точки зору історії, науки або мистецтва.

До ансамблямвідносяться групи ізольованих чи об'єднаних будівель архітектури, єдність чи зв'язок з пейзажем яких представляє видатну універсальну цінність з точки зору історії, науки або мистецтва.

До визначних місцях можуть бути віднесені об'єкти, що представляють собою справа рук людських або спільні витвори природи і людини, а також зони, включаючи археологічні визначні місця, що є цінність з точки зору естетики, історії, етнології чи антропології.

Під природною спадщиноюрозуміються три види об'єктів: природні пам'ятки, геологічні й фізіографічні утворення і природні визначні місця.

Природні пам'ятки складаються з фізичних чи біологічних утворень або груп таких утворень, що мають видатну універсальну цінність з точки зору естетики чи науки.

Геологічні й фізіографічні утворення і точно обмежені зони, що зазнають загрози тварин і рослин, мають видатну універсальну цінність з точки зору науки чи консервації.

Природні визначні місця чи суворо обмежені природні зони, що мають видатну цінність з точки зору науки, консервації чи природної краси.

 

Збереження пам’яток культури є необхідністю в сучасному світі. Охорона зараз дієва тільки в глобальному масштабі. Охороною світових пам’яток опікується ЮНЕСКО.

ЮНЕСКО – міжнародна організація, підрозділ ООН, яка спеціалізується на охороні і збереженні культурних цінностей країн і народів світу. Створена в 1945 році. Підтримання культурного розмаїття є пріоритетом організації в області культури.

ЮНЕСКО стоїть в авангарді починань захисту культурної спадщини. Прийнята в 1972 році конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини спирається на те, що деякі цінності культурної і природної спадщини виключно важливі для всього світу

ЮНЕСКО надає технічну допомогу в охороні і захисті об’єктів культурної спадщини, особливо в регіонах з нестабільним державним і політичним становищем, таким як Афганістан чи Камбоджа.

ЮНЕСКО не обмежується охороною пам’яток матеріальної культурної спадщини. Величезну цінність складають різні форми нематеріальної культурної спадщини: звичаї, традиції, народні пісні, фестивалі, мова.

В 1972 році, на XVII сесії в Парижі, ЮНЕСКО прийняла Конвенцію про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини(вступила в силу в 1975 році). До початку 1992 року конвенцію ратифікували 123 країни-члени ООН (в тому числі СРСР в 1988 році).

Конвенція окреслює поняття культурної (ст. 1) і природної спадщини (ст. 2).

Кожна сторона Конвенції з метою забезпечення цілей Конвенції проводити загальну політику для охорони, збереження і популяризації природної і культурної спадщини. (ст. 5). Кожна сторона Конвенції зобов'язується не вдаватися до будь-яких навмисних дій, що могли б завдати прямо чи посередньо шкоди культурній і природній спадщині, яка розміщена на території інших держав - сторін цієї Конвенції (ст. 6.2).

Конвенцією створюється Міжурядовий комітет з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини (ст. 8). Сторони Конвенції подають Комітету перелік цінностей культурної і природної спадщини що розміщені на їх території і можуть бути включені у Список всесвітньої спадщини, якщо сморід мають видатну універсальну цінність відповідно до встановлених критеріїв (ст. 11). Конвенцією створюється Фонд охорони всесвітньої культурної і природної спадщини, що має видатну універсальну цінність і називається Фондом всесвітньої спадщини (ст. 15). Стаття 15 Конвенції також визначає надходження коштів до Фонду. Будь-яка держава - сторона цієї Конвенції може звертатися з проханням про надання міжнародної допомоги на користь цінностей культурної і природної спадщини, що мають видатну універсальну цінність і розміщені на її території (ст. 19). Конвенція визначає умови і форми надання такої міжнародної допомоги.

У Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини (Париж, 17 жовтня2003 р.) відповідне поняття розшифровується таким чином:

«нематеріальна культурна спадщина» означає звичаї, форми подання та вираження, знання та навички, - а також пов'язані з ними інструменти, предмети, артефакти й культурні простори, - визнані спільнотами, групами й у деяких випадках, окремими особами в якості частини їх культурної спадщини. Така нематеріальна культурна спадщина, що передається від покоління до покоління, постійно відтворюється спільнотами та групами в залежності від навколишнього їх середовища, історії, взаємодії з природою і формує у них почуття самобутності та наступності, сприяючи тим самим повазі культурного розмаїття і творчості людини.

Для цілей цієї Конвенції приймається до уваги тільки та нематеріальна культурна спадщина, яка узгоджується з існуючими міжнародно-правовими актами з прав людини та вимогами взаємної поваги між спільнотами, групами та окремими особами, а також сталого розвитку ... «нематеріальна культурна спадщина» ... проявляється, в Зокрема, в наступних областях: (а) усні традиції і форми вираження, включаючи мову в якості носія нематеріальної культурної спадщини; (b) виконавські мистецтва; (с) звичаї, обряди, свята; (d) знання і звичаї, пов'язані з природою і всесвіту; (е) знання і навички, пов'язані з традиційними ремеслами [розділ I, ст.2, п.1, 2]. Конкретне перерахування елементів культурної спадщини будується (неявним чином) на оцінці їх цінності.

НЕМАТЕРІАЛЬНІ ПАМ´ЯТКИ ЮНЕСКО

a - танці і музика Гаріфуна (Беліз);

a - усна творчість Геледе (Бенін);

a - карнавал в Оруро (Болівія);

a - опера Кюнцзю (Китай);

a - музика на поперечних трубах Гбофе Афункафа;

a - культурна пам’ятка Тагана (Кот Д-Івуар);

a - культура братства Сент-Есері (Домініканська республіка).

a - усна творчість народу Запара (Еквадор);

a - грузинський багатоголосий спів;

a - самобутня культура Сосо-Бела (Гвінея);

a - санскритський театр Куті якам (Індія);

a - сіцілійський театр маріонеток Опера дей пупі (Італія);

a - театр Ногаку (Японія);

a - самобутня культура площі Джема-ель-Фіа (Марокко);

a - створення і символіка хрестів (Литва);

a - оповідання «худ худ» племені Іфугао (Філіппіни);

a - королівський ритуал і ритуальна музика в Джонгміо (Республіка Корея);

a - культура і фольклор старовірів (Російська Федерація);

a - містерія Ельфе (Іспанія);

a - культурний простір Бойсунського району (Узбекистан).

 

Статус об'єкта Світової спадщини дає такі переваги:

· Додаткові гарантії збереження і цілісності унікальних природних і культурних комплексів.

· Підвищує престиж територій і установ, які ними опікуються.

· Сприяє популяризації включених у Список об'єктів і розвитку альтернативних видів природокористування (в першу чергу, екологічного туризму).

· Забезпечує пріоритетність у залученні фінансових коштів для підтримки об'єктів Світової культурної і природної спадщини, в першу чергу, з Фонду Світової спадщини.

· Сприяє організації моніторингу і контролю за станом збереження природних і культурних об'єктів.

Станом на листопад 2008 року у списку Світової спадщини знаходилося 878 об'єктів (зокрема 679 культурних, 174 природних і 25 змішаних) зі 145 країн. Це окремі архітектурні споруди і ансамблі — Акрополь, собори в Ам'єні і Шартрі, історичний центр Варшави (Польща), Львова (Україна), Московський Кремль і Красна площа (Росія) та інші міста — Бразиліа, Венеція разом із лагуною та ін.; археологічні заповідники — Дельфи та ін.; національні парки — Морський парк Великого бар'єрного рифу, Єллоустонський (США) та інші. Держави, на території яких розташовані об'єкти Світової спадщини, беруть на себе зобов'язання щодо їхнього збереження.

Головна мета списку Світової спадщини — зробити відомими і захистити об'єкти, які є унікальними у своєму роді. Для цього, та через прагнення до об'єктивності, були складені оціночні критерії. Спочатку (з 1978 року) існували тільки критерії для об'єктів культурної спадщини — цей список налічував шість пунктів. Потім для відновлення рівноваги між різними континентами з'явилися природні об'єкти і для них список з чотирьох пунктів. І, нарешті, в 2005 році всі ці критерії були зведені воєдино, і тепер кожен об'єкт Світової спадщини має в своєму описі хоч би один з них[3]. Номери критеріїв зазвичай позначаються римськими числами, написаними маленькими буквами. Культурні критерії:

· Об'єкт є шедевром людського творчого генія.

· Об'єкт свідчить про значний взаємовплив людських цінностей в даний період часу або в певному культурному просторі, в архітектурі або в технологіях, в монументальному мистецтві, в плануванні міст або створенні ландшафтів.

· Об'єкт є унікальним або принаймні винятковим для культурної традиції або цивілізації, яка існує до цих пір або вже зникла.

· Об'єкт є видатним прикладом конструкції, архітектурного або технологічного ансамблю або ландшафту, що ілюструє значущий період людської історії.

· Об'єкт є видатним прикладом людської традиційної споруди, з традиційним використанням землі або моря, будучи зразком культури (або культур) або людської взаємодії з навколишнім середовищем, особливо якщо вона стає вразливою через сильний вплив необоротних змін.

· Об'єкт безпосередньо або матеріально пов'язаний з подіями або існуючими традиціями, з ідеями, віруваннями, з художніми або літературними творами і має виняткову світову важливість. (На думку комітету ЮНЕСКО цей критерій повинен переважно використовуватися разом з яким-небудь ще критерієм або критеріями).

Природні критерії:

· Об'єкт є природним феноменом або простором виняткової природної краси і естетичної важливості.

· Об'єкт є видатним зразком головних етапів історії Землі, зокрема пам'ятником минулого, символом геологічних процесів, що відбуваються розвитку рельєфу або символом геоморфичних або фізіографічних особливостей.

· Об'єкт є видатним зразком екологічних або біологічних процесів, що відбуваються, в еволюції і розвитку земних, прісноводих берегових і морських екосистем і рослинних і тваринних співтовариств.

 

До об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні належать:

 

1. Київський Софійський собор,

2. Києво-Печерська лавра,

3. Ансамбль історичного центру Львова,

4. Пункти геодезичної дуги Струве,

5. Букові праліси Карпат,

6. Резиденція Буковинських митрополитів (Чернівці).

КЛАСИФІКАЦІЯ ПАМЯТОК

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.