Структура елементів державної системи охорони інтелектуальної власності

Соціально-економічні стратегії у країнах, що розвиваються.

Людина за своєю природою прагне до найбільше повного задоволення своїх матеріальних і духовних потреб, своєї безпеки. І чим більше задовольняються ці потреби, тим щасливішою вона себе відчуває.

Історія свідчить, що найбільших успіхів досягають країни, в деяких інтереси держави збігаються з інтересами громадян. Тому держави, що прагнуть стати процвітаючими, стратегічними задачами вважають підвищення культури громадян, розвиток економіки країни, зміцнення національної безпеки.

Зараз як державні діячі, так і прості громадяни все частіше приходять до розуміння того, що першоосновою економічного і культурного розвитку суспільства є результати інтелектуальної діяльності людини - науково-технічної і художньої творчості. Тому держава, що прагне до лідерства, повинна забезпечувати своїм громадянам максимально сприятливі умови для творчої роботи.

У сучасному світі найбільш процвітаючі країни зводять у ранг державної політики розвиток творчого потенціалу нації. Так, у США і Японії працюють ретельно продумані програми розвитку творчості громадян починаючи з дошкільного віку.

Таким чином, інтелектуальна власність є необхідною умовою процвітання тих культур, де її важливість є повністю зрозумілою і сприйнятою та ефективно захищається законами, виконання яких гарантується державою.

На відміну від природних ресурсів; землі, нафти, вугілля тощо, запаси яких мають певну межу, інтелектуальна власність е невичерпним ресурсом, тому в останні десятиріччя вона швидко замінює традиційні матеріальні активи і стає рушійною силою економічного і культурного розвитку суспільства.

Строки дії майнових та немайнових прав

Особисті немайнові права інтелектуальної власності (такі як, наприклад, право ав­торства, право на збереження цілісності та на протидію будь-якому перекрученню, спотво­ренню чи іншій зміні твору або якому-небудь посяганню на твір, що може зашкодити честі чи репутації автора) є чинними безстроково. Тобто, їх дія не обмежується у часі, та вони зберігають свою чинність без обмеження будь-яким строком. На відміну від особистих немайнових прав інтелектуальної власності існування май­нових прав інтелектуальної власності обмежене певним строком. Тобто, вони є чинними протягом певного часу, встановленого ЦК, іншими нормативно-правовими актами чи до­говором. Для окремих об'єктів права інтелектуальної власності ЦК, інші закони України про інтелектуальну власність передбачають чіткі строки їх чинності, встановлюється по­чаток перебігу таких строків, їх закінчення, наслідки їх спливу. В окремих випадках ці строки можуть перериватися та відновлюватися після їх перерви. Отже, коментована стаття не встановлює конкретні строки, а лише вказує, що майнові права інтелектуальної власності є чинними протягом строків, встановлених ЦК, іншими законами чи договорами. 3. Оскільки існування майнових прав інтелектуальної власності обмежене певним стро­ком, вони можуть бути припинені достроково, наприклад, якщо це передбачено договором. Дострокове припинення майнових прав інтелектуальної власності може бути встановлено безпосередньо у законі. Суб'єкт права інтелектуальної власності може за своїм власним волевиявленням відмовитися від своїх майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності.

Структура елементів державної системи охорони інтелектуальної власності.

1. Міністерство освіти і науки України відповідає за здійснення політики у сфері інтелектуальної власності в Україні.

2. Державний департамент інтелектуальної власностівідповідає за виконання конкретних функцій у цій сфері. Він проводить єдину державну політику у сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності.

3. Український інститут промислової власності. головною функцією є здійснення експертизи заявок на об'єкти промислової власності. Але охоронний документ - патент або свідоцтво - видає Державний департамент інтелектуальної власності.

4. Українське агентство з авторських і суміжних прав. головною функцією є колективне управління правами авторів.

5. Інститут інтелектуальної власності і права. виконує функцію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності.

6. Державне підприємство "Інтелзахист". опікується питаннями боротьби з порушеннями прав на об'єкти інтелектуальної власності, причому більшою мірою суміжними правами.

63.Структура органів державного управління, що забезпечують охорону і захист інтелектуальної власності.

У Верховній Раді України діє Комітет з питань науки

і освіти. У його складі створено низку підкомітетів, зокрема і підкомітет Верховної Ради

з питань інтелектуальної власності та інноваційної діяльності, що розробляє та розглядає

проекти законів та інші нормативно-правові акти з питань інтелектуальної власності,

проводить наукові дослідження у сфері інтелектуальної власності та інформатизації [6].

Правоохоронні органи надсилають на розгляд підкомітету пропозиції щодо

внесення змін до законодавства з питань інтелектуальної власності (правова ініціатива

знизу). Підкомітет проводить експертну оцінку наданих пропозицій і приймає рішення

згідно з чинним законодавством.

Поиск по сайту: