Лабораторна діагностика. Класифікація
Класифікація
n Царство: Mycota (Fungi)
n Відділи: Eumycota (истинні гриби)
Myxomycota (гриби-слизовики)
n Класи: Досконалі гриби:
Chytridiomycetes Hyphochytridiomycetes
Oomycetes
Zygomycetes
Ascomycetes
Basidiomycetes
Недосконалі гриби -
Deuteromycetes
Морфологія грибів
n Дріжджі і дріжджоподобні гриби
n Міцелярні гриби
n Диморфні гриби (при 25-280С – міцелярні форми, при 370С – дріжджові форми)
Ультраструктура клітини грибів
n належать до надцарства еукаріотів, тому клітина гриба містить:
¨ сформоване ядро (від 1 до 10 );
¨ мітохондрії, ендоплазматичний ретикулюм;
¨ мембранні утворення: лізосоми, фагосоми, хітосоми, сегресоми;
¨ клітинну стінку, побудовану з вуглеводного матриксу, хітину та ергостеролу
Біологічні особливості
n 2 цикли развитку:
1. Статевий (всі гриби, крім дейтероміцетів)
2. Безстатевий (всі гриби)
n Способи розмноження:
1. Брунькування (дріжджові гриби)
2. Дроблення міцелію (вегетативний спосіб)
3. Спорами
Види спор
n Статеві спори (ендоспори): зигоспори, аскоспори, базидіоспори
n Нестатеві спори або конідії (екзоспори):
1. Бластоспори (дріжджі)
2. Хламідоспори (дріжджі)
3. Артроспори (дерматоміцети)
4. Конідіоспори (мікро- та макроконідії)
5. Алейрії (дерматоміцети)
Культуральні властивості
n Хемогетеротрофи
n Факультативні анаероби або аероби
n Оптимальна температура 25-300С
n Оптимальне рН 6,0-6,5
n Швидкість росту:
n 24- 48 год (дріжджі)
n 2 - 4 тижні (дейтероміцети)
Cередовища для культивування грибів
n Середовище Сабуро (мальтозний агар або бульйон)
n Сусло-агар с додаванням вуглеводів
n Рисовий відвар
n Овочеві відвари
Культуральні властивості
n Гладенькі, білі, сметаноподібні (по типу бактеріальних) – дріжджові гриби та диморфні гриби при t=370С
n Щільні шкіроподібні, гладенькі або ворсисті
Дейтероміцети:
n Бархатисті
n Гіпсовидно-мучнисті
n Бугристі
n Пухнасті, ватоподібні – міцелярні гриби
Резистентність
n Чутливі до високих температур
n Чутливі до дії кислот: 3-7% оцтової кислоти, 1-2% саліцилової та бензойної кислоти
n Чутливі до 5% хлорного вапна, 10% формаліну
n Спори помірно стійкі до дії УФО, висушування
Фактори патогенності
n Ферменти патогенності (кератинази, протеази, ліпази)
n Токсини (термостабільні), напр., афлатоксини, фузаріотоксини
n Алергени (сприяють формуванню ГЧУТ)
n Капсула (деякі диморфні гриби)
Епідеміологія мікозів
n В залежності від способу інфікування мікози діляться на 2 групи:
n Екзогенні мікози – людина інфікується спорами грибів із зовнішнього середовища або при контакті з хворою людиною або твариною
n Ендогенні мікози (опортуністичні)
Фактори, що сприяють розвитку ендогенних мікозів
n нераціональне або тривале лікування антибіотиками, сульфаніламідами
n тривале застосування препаратів з імунодепресивною дією, гормональні препарати
n ендокринні порушення та захворювання (цукровий діабет)
n онкологічні захворювання
n імунодефіцити
n хронічні захворювання ШКТ, гіпо- та авітамінози
n професійні умови
Класифікація мікозів
n Глибокі (вісцеральні, системні мікози)
¨ Бластомікоз, пневмоцистоз, кокцидіоз, криптококоз, гістоплазмоз та ін.
n Підшкірні мікози (субкутанні)
¨ Мадуромікоз, споротрихоз, хромобластомікоз
n Епідермомікози: Дерматомікози
n Кератомікози (поверхневі)
¨ Різнобарвний лишай, біла п‘єдра, чорна п‘єдра
n Опортуністичні мікози слизових оболонок, легень, менінгеальних оболонок (кандидомікози, аспергільоз, пеніцильоз, фікомікоз, криптококоз, пневмоцистоз)
Дерматомікози
n Для людини патогенні біля 40 видів.
n Роди:
n Microsporum ( 16 видів )
n Epidermophyton ( 2 види )
n Trichophyton ( 24 види )
Епідеміологія дерматомікозів
n 3 групи дерматоміцетів:
1. Антропофільні (T.rubrum, T.tonsurans та ін.) – людина інфікується від хворої людини
2. Зоофільні (M.canis, T.verrucosum та ін.) – людина інфікується від тварин
3. Геофільні (M.gypseum, M.fulvum та ін.)- людина інфікується спорами із зовнішнього середовища (грунт)
Патогенез
n Ураження шкіри та її придатків (волосся, нігті)
n Формування запальної реакції на шкірі
n Формування ГЧУТ
Імунітет
n Нестійкий,
n Ненапружений
Види дерматомікозів
n Епідермофітії : ураження шкіри, міжпальцевих проміжків, стоп, нігтів, складок шкіри
¨ руброфітія (T.rubrum)
¨ епідермофітія пахова (E.flocosum)
¨ епідермофітія стоп(T.interdigitalis)
n Трихофітії: ураження шкіри, волосся, нігтів
¨ антропофільні(T.tonsurans, T.violaceum)
¨ зоофільні (T.mentagraphytis)
n Мікроспорії: переважно вражається волосся
¨ антропофільні (M.ferrugineum)
¨ зоофільні (M.canis)
n Фавус (парша) : ураження шкіри, волосся
¨ T.schoenleinii
Лабораторна діагностика
n Матеріал для дослідження:лусочки ураженої шкіри, волосся, шматочки нігтів
Мікроскопічний метод:
n обробка матеріалу 5-10% лугом для розчинення кератину
n мікроскопія нефарбованих або фарбованих розчином Люголя мазків
n виявлення міцелярних форм і спор гриба (характерний вигляд для певного роду)
Поиск по сайту:
|