Органо-мінеральні добрива доцільно вносити в ґрунт деревних насаджень в періоди:
1. максимального росту кореневої системи;
2. мінімального росту кореневої системи;
3. максимального росту всисних коренів;
4. росту всисних коренів;
5. припинення росту всисних коренів.
№ 237
Для підвищення стійкості дерев у несприятливий зимовий період та визначення характеру вегетації у наступному вегетаційному періоді:
1. забезпечують у періоди літньо-осіннього та осіннього максимуму росту коренів фосфорними і калійними добривами;
2. забезпечують у періоди літньо-осіннього та осіннього максимуму росту фосфорними добривами;
3. забезпечують у періоди літньо-осіннього та осіннього максимуму росту калійними добривами;
4. забезпечують у періоди літньо-осіннього та осіннього максимуму росту коренів добривами;
5. забезпечують у періоди літньо-осіннього та осіннього максимуму росту мінеральними добривами;
№ 238
Розчини стимуляторів росту в ґрунт деревних насаджень вносять:
1. двічі на рік;
2. тричі на рік;
3. один раз на рік;
4. один раз на два роки;
5. один раз на три роки.
№ 239
Обробку кореневої системи дерев сумішшю розчинів стимулятору росту та мінеральних солей здійснюють:
1. двічі на рік;
2. тричі на рік;
3. один раз на рік;
4. один раз на два роки;
5. один раз на три роки.
№ 240
Яку речовину використовуються в якості стимуляторів росту кореневої системи дерев у вуличних насадженнях:
1. хлористий калій;
2. хлористий натрій;
3. натрієва сіль нафтенових кислот;
4. натрієва сіль карбонових кислот;
5. азотнокислий магній.
№ 241
В лісовій зоні для поліпшення росту кореневої системи липи дрібнолистої використовують натрієву сіль нафтенових кислот у концентрації:
1. 0,003 %;
2. 1,05 %;
3. 0,5 %;
4. 0,8 %;
5. 2,5 %.
№ 242
В степовій зоні для поліпшення росту кореневої системи липи дрібнолистої використовують натрієву сіль нафтенових кислот у концентрації:
1. 0,001-0,003 %;
2. 0,05-1,05 %;
3. 0,3-0,5 %;
4. 0,8-2,5 %;
5. 2,5-3,2 %.
№ 243
Слабкі прирости деревних рослин у міських насадженнях, здрібніле листя та зміна його забарвлення є головною видимою ознакою:
1.“водного голоду”;
2. “ґрунтового голоду”;
3. “повітряного голоду”;
4. виключно ураження вірусом;
5. виключно ураження шкідником.
№ 244
Які види цибулькових квіткових рослин щорічно викопують з рабаток:
1. мускарі, крокуси;
2. тюльпани, гладіолуси;
3. тюльпани, крокуси;
4. гладіолуси, мускарі;
5. агератум, мускарі.
№ 245
Які види цибулькових квіткових рослин викопують з рабаток через 2-5 років:
1. мускарі;
2. гладіолуси;
3. крокуси;
4. нарциси;
5. агератум.
№ 246
Які види цибулькових квіткових рослин викопують з рабаток через 5-6 років:
1. мускарі, крокуси;
2. тюльпани, гладіолуси;
3. тюльпани, крокуси;
4. гладіолуси, мускарі;
5. агератум, мускарі.
№ 247
Технічну прийомку закінчених робіт з улаштування квітників із однорічних і килимових рослин проводять:
1. на 3 день після посадки;
2. на 10-15 день після посадки;
3. на 7 день після посадки;
4. через місяць після посадки;
5. через 2 місяці після посадки.
№ 248
Загальні огляди зелених насаджень проводять:
1. два рази на місяць;
2. два рази на рік;
3. один раз на два роки;
4. два рази на десять років;
5. один раз на три роки.
№ 249
Інвентаризацію міських насаджень проводять:
1. два рази на місяць;
2. два рази на рік;
3. один раз на п’ять роки;
4. два рази на десять років;
5. один раз на три роки.
№ 250
При замощенні й асфальтуванні навколо дерев необхідно залишати вільний простір діаметром не менше:
1. 1 м;
2. 2 м;
3. 0,2 м;
4. 0,5 м;
5. 3 м.
№ 251
Для дерев у віці до 10 років рекомендують приблизний розхід води на освіжаюче поливання у розрахунку на одне дерево:
1. до 20-30 л;
2. до 15-20 л;
3. до 40-50 л;
4. до 100 л;
5. до 10 л.
№ 251
Для дерев у віці 10-20 років рекомендують приблизний розхід води на освіжаюче поливання у розрахунку на одне дерево:
1. до 20-30 л;
2. до 15-20 л;
3. до 40-50 л;
4. до 100 л;
5. до 10 л.
№ 252
Для дерев у віці 20-30 років рекомендують приблизний розхід води на освіжаюче поливання у розрахунку на одне дерево:
1. до 20-30 л;
2. до 15-20 л;
3. до 40-50 л;
4. до 100 л;
5. до 10 л.
№ 253
Для дерев у віці понад 30 років рекомендують приблизний розхід води на освіжаюче поливання у розрахунку на одне дерево:
1. до 20-30 л;
2. до 15-20 л;
3. до 40-50 л;
4. до 100 л;
5. до 10 л.
№ 254
Автором паркового ансамблю Во-ле-Віконт є:
1. Х. Марот;
2. А. Рінальді;
3. Гільом де Боплан;
4. А. Ленотр;
5. П. Лігоріо.
№ 255
Які міста України виділяються своїми зеленими насадженнями, створеними у ХІХ столітті:
1. Київ, Одеса, Харків, Львів;
2. Канів, Львів, Київ, Суми;
3. Харків, Дніпропетровськ, Львів, Київ;
4. Харків, Чернівці, Київ, Львів;
5. Київ, Суми, Луганськ, Дніпропетровськ.
№ 256
Добре переносять обрізування такі деревні породи:
1. в’яз, верба, граб, тополя;
2. в’яз, верба,береза, бук;
3. бук, гіркокаштан, горобина, катальпа;
4. липа, осика, туя західна, горобина;
5. в’яз, верба, вишня, черемха.
№ 257
Погано переносять обрізку такі деревні породи:
1. в’яз, верба, граб, тополя;
2. в’яз, верба,береза, бук;
3. бук, гіркокаштан, горобина, катальпа;
4. липа, осика, туя західна, горобина;
5. в’яз, верба, вишня, черемха.
№ 258
В який період рекомендують здійснювати формуюче обрізування дерев та чагарників:
1. кінець лютого-квітень;
2. грудень-лютий;
3. жовтень-листопад;
4. січень-лютий;
5. вересень-жовтень.
№ 259
У в’яза, дуба та липи проводять формуюче обрізування:
1. щорічно;
2. два рази на рік;
3. один раз на рік;
4. один раз на 2-4 роки;
5. три рази на рік.
№ 260
Яке обрізування полягає в усуненні з крони хворих, всихаючих і надломлених гілок та гілок, які ростуть всередині крони:
1. санітарне;
2. формуюче;
3. омолоджуюче;
4. сильне;
5. помірне.
№ 261
В який період проводять санітарне обрізування дерев та чагарників:
1. наприкінці вегетаційного періоду;
2. упродовж всього вегетаційного періоду;
3. в середині вегетаційного періоду;
4. на початку вегетаційного періоду;
5. виключно в літній період.
№ 262
Дерева, які практично перестали давати річні прирости та почали суховершинити, потребують:
1. омолоджувального обрізування;
2. санітарного обрізування;
3. формуючого обрізування;
4. слабкого обрізування;
5. помірного обрізування.
№ 263
У високоштамбових дерев нижні скелетні гілки знаходяться на висоті:
1. 2-3 м;
2. 1,7-1,8 м;
3. 0,4-0,5 м;
4. 1,0- 1,3 м;
5. 0,8-1,3 м.
№ 264
Перенесення частин однієї рослини і штучне зрощування її з іншою рослиною близького виду або роду називається:
1. щеплення;
2. обрізкою;
3. посадкою;
4. обпилюванням;
5. зрощуванням;
№ 265
У випадку, коли прищіпувана рослина до її зростання з підщепою не відокремлюється від своєї кореневої системи, має місце наступний спосіб щеплення:
1. аблактування;
2. щеплення живцем;
3. окуліровка;
4. трансплантація;
5. щеплення під кору.
№ 266
Яке щеплення здійснюють з відокремленням прищепи від материнської рослини:
1. аблактування;
2. щеплення живцем;
3. окуліровка;
4. трансплантація;
5. щеплення під кору.
№ 267
Прирощування на іншу рослину тільки однієї бруньки називається:
1. аблактування;
2. щеплення живцем;
3. окуліровка;
4. трансплантація;
Щеплення під кору.
№ 268
Які рослини вимагають відразу після посадки сильного обрізування:
1. глід, горобина;
2. терен, сніжноягідник;
3. жимолость блискуча, самшит;
4. бирючина, жимолость;
5. ескалонія, терен.
№ 269
Живоплоти з приземкуватих чагарників влаштовують з:
1. шипшини, барбарису;
2. глоду, тамариксу;
3. форзиції, смородини;
4. бирючини, терену;
5. форзиції, ялини.
№ 270
Під час посадки хвойних і вічнозелених листяних чагарників злегка обрізають:
1. бокові гілки, які мають неакуратний вигляд;
2. всі гілки, які мають неакуратний вигляд;
3. основні стебла на висоті 10-15 см;
4. основні стебла на висоті 20 см;
5. основні стебла і бокові гілки.
№ 271
Скоротити фінансові затрати на робочій час на утримання живоплотів можна шляхом використання:
1. стимулятором росту;
2. інгібіторів росту;
3. інсектицидів;
4. фунгіцидів;
5. мінеральних добрив.
№ 272
Обробка живоплоту гідрозидом малеїнової кислоти дає можливість обмежитися:
1. двохразовою стрижкою за вегетацію;
2. одноразовою стрижкою за вегетацію;
3. трьохразовою стрижкою за вегетацію;
4. фігурною стрижкою двічі за вегетацію;
5. санітарною стрижкою тричі за вегетацію.
№ 273
Перед обробкою гідрозидом малеїнової кислоти живоплоту необхідно провести:
1. стрижку живоплоту;
2. підживлення живоплоту;
3. полив живоплоту;
4. дощування живоплоту;
5. обробку стимулятором росту.
№ 274
До чагарників, у яких основні пагони виростають упродовж одного сезону вегетації, належать:
1. жимолость, садовий жасмин;
2. бузина, спірея;
3. бузок, калина;
4. кизильник, мигдаль;
5. клен, глід.
№ 275
До чагарників, у яких осьові пагони виростають за один або декілька років належать:
1. жимолость, садовий жасмин;
2. бузина, спірея;
3. бузок, калина;
4. кизильник, мигдаль;
5. клен, глід.
№ 276
До чагарників з багаторічними скелетними гілками і квітконосними пагонами, що відходять від них, належать:
1. жимолость, садовий жасмин;
2. бузина, спірея;
3. бузок, калина;
4. кизильник, мигдаль;
5. клен, глід.
№ 277
До найдовговічніших чагарників, що наближаються до деревних форм, належать:
1. жимолость, садовий жасмин;
2. бузина, спірея;
3. бузок, калина;
4. кизильник, мигдаль;
5. клен, глід.
№ 278
До чагарників з довговічністю стовбурів понад 20 років, які не утворюють стеблової порослі та кореневих паростків, належать:
1. жимолость, садовий жасмин;
2. бузина, спірея;
3. бузок, калина;
4. кизильник, мигдаль;
Клен, глід.
№ 279
Омолоджуюча обрізка смородини, калини та акації жовтої полягає в:
1. сильному обрізуванні;
2. “посадці на пень”;
3. посередній посадці;
4. обрізуванні сухих гілок;
5. формуванні крони.
№ 280
До рослин, які піднімаються на опору за допомогою закручених або роздвоєних листяних вусиків, черешків або стебел належать:
1. гліцинія, ломиніс;
2. троянди;
3. цеантус, карпентерія каліфорнійська;
4. троянди, гліцинія;
5. цеантус, ломиніс.
№ 281
До рослин, які чіпляються за інші рослини, використовуючи колючки, належать:
1. гліцинія, ломиніс;
2. троянди;
3. цеантус, карпентерія каліфорнійська;
4. троянди, гліцинія;
5. цеантус, ломиніс.
№ 282
До чагарників, які краще ростуть під захистом стін і огорожі, належать:
1. гліцинія, ломиніс;
2. троянди;
3. цеантус, карпентерія каліфорнійська;
4. троянди, гліцинія;
5. цеантус, ломиніс.
№ 283
Яка відстань між стіною або огорожею та висадженими в’юнкими рослинами вважається оптимальною:
1. 50-60 см;
2. 20-30 см;
3. 10-15 см;
4. 40-50 см;
5. 80-90 см.
№ 284
Багаторічники у квітниках починають підживлювати:
1. з першого року після посадки;
2. з другого року після посадки;
3. з третього року після посадки;
4. з четвертого року після посадки;
5. з шостого року після посадки;
№ 285
Квітники мульчують:
1. один раз на рік восени;
2. один раз на два роки весною;
3. один раз на два роки восени або весною;
4. два рази на рік восени;
5. два рази на рік літом або восени.
№ 286
Щорічні роботи, які виникають внаслідок витоптування газонів, всихання дерев, випадання рослин у килимових і багаторічних квітникових рослин, належать до:
1. поточного ремонту;
2. капітального ремонту;
3. реконструкції насаджень;
4. реставрації насаджень;
5. консервації насаджень.
№ 287
В процесі якої реконструкції передбачається відновлення 20-50 % загальної площі насаджень:
1. повної;
2. часткової;
3. вибіркової;
4. консервативної;
5. тотальної.
№ 288
В процесі якої реконструкції вибирають окремі старі дерева:
1. повної;
2. часткової;
3. вибіркової;
4. консервативної;
5. тотальної.
№ 289
Заходи, спрямовані на збереження і підвищення життєстійкості насаджень і споруд садово-паркового об’єкта в існуючому вигляді, називаються:
1. реставрацією;
2. консервацією;
3. адаптацією;
4. реконструкцією;
5. плануванням.
№ 290
До комах-шкідників зелених насаджень, які висмоктують соки з рослин належать:
1. щитівки, червеці, попелиці;
2. листоблішки, листовійки, пильщики;
3. пильщики, листовійки, кільчастий шовкопряд;
4. златки, вусачі, деревопильщики;
5. щитівки, златки, листоблішки.
№ 291
До листогризучих комах-шкідників зелених насаджень належать:
1. щитівки, червеці, попелиці;
2. листоблішки, листовійки, пильщики;
3. пильщики, листовійки, кільчастий шовкопряд;
4. златки, вусачі, деревопильщики;
5. щитівки, златки, листоблішки.
№ 292
До шкідників гілок і стовбурів дерев належать:
1. щитівки, червеці, попелиці;
2. листоблішки, листовійки, пильщики;
3. пильщики, листовійки, кільчастий шовкопряд;
4. златки, вусачі, деревопильщики;
5. щитівки, златки, листоблішки.
№ 293
В дуплі дерева після зачистки мертвої кори та видалення відмерлої деревини залишився живий шар деревини товщиною 8-10 см. Які подальші дії фахівця садово-паркового господарства:
1. пломбування дупла;
2. фарбування дупла;
3. подальше видалення деревини;
4. подальше видалення кори;
5. розпилювання дупла.
№ 294
Для пломбування дупел дерев в зелених насадженнях використовують такі суміші:
1. піщано-бітумна;
2. гравійна;
3. купоросна;
4. цементно-тирсова;
5. фарбова.
№ 295
Важливим агротехнічним заходом догляду за рослинами штучних водойм є:
1. утеплення рослин в зимовий період;
2. пересадка рослин;
3. підрізка і часткове усунення рослин;
4. посадка рослин;
5. підживлення рослин.
№ 296
Розгорнутою програмою робіт соціально-економічного розвитку підприємств зеленого господарства є:
1. техніко-фінансовий план;
2. перспективний план;
3. пояснювальна записка;
4. генеральний план;
5. технологічна карта.
№ 297
В якому документі підприємства зеленого господарства перелічені всі види робіт з догляду за деревами, чагарниками, газонами та квітниками:
1. техніко-фінансовий план;
2. перспективний план;
3. пояснювальна записка;
4. генеральний план;
Технологічна карта.
№ 298
Технічну прийомку закінчених робіт з весняної посадки дерев і чагарників проводять:
1. в рік посадки;
2. в середині наступного після посадки року;
3. через три роки після посадки;
4. через тиждень після посадки;
5. через п’ять років після посадки.
№ 299
Технічну прийомку закінчених робіт з осінньої посадки дерев і чагарників проводять:
1. в рік посадки;
2. в середині наступного після посадки року;
3. через три роки після посадки;
4. через тиждень після посадки;
5. через п’ять років після посадки.
№ 300
Технічну прийомку закінчених робіт з улаштування газону проводять: