Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

дуб звичайний, дуб червоний, горобина звичайна



 

 

№ 217

Стійкість дерев на міських вулицях прямо пов’язана з їх здатністю до:

1. коренеутворення;

2. утворення листя;

3. утворення пагонів;

4. утворення квіток (суцвіть);

5. утворення плодів.

№ 219

У містах лісової зони найбільш розгалуджену кореневу систему в лунці на асфальті утворюють:

1. ясен пухнастий, в’яз звичайний, липа дрібнолиста;

2. ясен пухнастий, в’яз звичайний, ясен зелений;

3. ясен зелений, липа дрібнолиста, клен гостролистий;

4. ясен пухнастий, в’яз звичайний, горобина звичайна;

5. в’яз звичайний, горобина звичайна, клен платанолистий.

 

№ 220

У містах степової зони найбільш розгалуджену кореневу систему в лунці на асфальті утворюють:

1. ясен пухнастий, в’яз звичайний, липа дрібнолиста;

2. ясен пухнастий, в’яз звичайний, ясен зелений;

3. ясен зелений, липа дрібнолиста, клен гостролистий;

4. ясен пухнастий, в’яз звичайний, горобина звичайна;

5. в’яз звичайний, горобина звичайна, клен платанолистий.

 

№ 221

У містах лісової зони найбільш глибоку кореневу систему мають:

1. ясен пухнастий, в’яз звичайний, липа дрібнолиста;

2. ясен пухнастий та в’яз звичайний;

3. ясен зелений та липа дрібнолиста;

4. ясен пухнастий та горобина звичайна;

5. в’яз звичайний та горобина звичайна.

 

№ 222

У деревних порід, висаджених на заасфальтованих тротуарах, основна маса коренів зосереджена на глибині:

1. 0-15 см;

2. 0-60 см;

3. 60-100 см;

4. 100-150 см;

5. 150-200 см.

№ 223

В умовах озеленення міста найкращі показники росту крони і кореневої системи мають дерева на:

1. асфальтованих вулицях;

2. декоративних газонах в парках;

3. вимощених вулицях;

4. асфальтованих бульварах;

5. території промислових підприємств.

 

№ 223

У містах лісової зони у берези повислої велика частина коренів (82-87%) знаходиться на відстані до:

 

1. 60 см від стовбура дерева;

2. 15 см від стовбура дерева;

3. 25 см від стовбура;

4. 40 см від стовбура;

5. 50 см від стовбура.

№ 224

У містах степової зони у ясена зеленого велика частина коренів (до 81%) зосереджена у грудці грунту на відстані до:

 

1. 60 см від стовбура дерева;

2. 15 см від стовбура дерева;

3. 100 см від стовбура;

4. 40 см від совбура;

5. 50 см від стовбура.

№ 225

При розпушуванні грунту в посадкових лунках рекомендують проводити перештиковку верхнього шару глибиною:

1. 3-5 см;

2. 3-10 см;

3. 5-20 см;

4. 3-15 см;

5. 5-30 см.

№ 226

Розпушування ґрунту в посадкових лунках на глибину до 20 см призводить до:

1. кращого насичення киснем кореневої системи дерев;

2. кращого росту коренів;

3. покращення загального стану рослин;

4. механічного пошкодження коренів;

5. поліпшення умов зростання дерев.

 

№ 227

При зростанні дерев на штучних насипних ґрунтах, засмічених будівельним сміттям необхідно проводити:

1. часті поливи з підвищеною нормою поливу;

2. регулярні поливи без зміни норми поливу;

3. нерегулярні поливи зі зниженою нормою поливу;

4. поливи з одночасним внесенням сірчанокислих солей кальцію;

5. поливи з одночасним внесенням сірчанокислих солей магнію.

 

№ 228

Поливання дерев, захищених чавунною решіткою, слід проводити за:

1. зниженою нормою;

2. підвищеною нормою;

3. трикратною нормою;

4. нормою;

5. двократною нормою.

№ 229

Догляд за деревами з урахуванням періодичності росту всисних коренів:

1. підвищує ефективність поливів;

2. знижує ефективність прополки;

3. підвищує ефективність дощування крони;

4. знижує ефективність дощування крони;

5. підвищує родючість грунту.

№ 230

Ріст всисних коренів більшості деревних порід починається в містах степової зони:

1. в кінці березня – на початку квітня;

2. в кінці лютого – на початку березня;

3. в кінці квітня – на початку травня;

4. в кінці січня – на початку лютого;

5. в кінці травня – початку червня.

 

№ 231

Ріст всисних коренів більшості деревних порід починається в містах лісової зони:

1. в кінці березня – на початку квітня;

2. в кінці лютого – на початку березня;

3. в кінці квітня – на початку травня;

4. в кінці січня – на початку лютого;

5. в кінці травня – початку червня.

№ 232

До деревних порід з одним періодом максимуму росту коренів належать:

1. тополя канадська, тополя пірамідальна, робінія звичайна;

2. липа дрібнолиста, ясен зелений, в’яз звичайний;

3. клен цукристий, тополя біла, черемха звичайна;

4. груша уссурійська, яблуня сливолиста, яблуня сибірська;

5. липа дрібнолиста, ясен зелений, тополя біла.

 

№ 233

До деревних порід з двома періодами максимуму росту коренів належать:

1. тополя канадська, тополя пірамідальна, робінія звичайна;

2. липа дрібнолиста, ясен зелений, в’яз звичайний;

3. клен цукристий, тополя біла, черемха звичайна;

4. груша уссурійська, яблуня сливолиста, яблуня сибірська;

5. липа дрібнолиста, ясен зелений, тополя біла.

 

№ 234

До деревних порід з трьома періодами максимуму росту коренів належать:

1. тополя канадська, тополя пірамідальна, робінія звичайна;

2. липа дрібнолиста, ясен зелений, в’яз звичайний;

3. клен цукристий, тополя біла, черемха звичайна;

4. груша уссурійська, яблуня сливолиста, яблуня сибірська;

5. липа дрібнолиста, ясен зелений, тополя біла.

 

№ 235

До деревних порід з чотирма періодами максимуму росту коренів належать:

1. тополя канадська, тополя пірамідальна, робінія звичайна;

2. липа дрібнолиста, ясен зелений, в’яз звичайний;

3. клен цукристий, тополя біла, черемха звичайна;

4. груша уссурійська, яблуня сливолиста, яблуня сибірська;

5. липа дрібнолиста, ясен зелений, тополя біла.

 

№ 236

Органо-мінеральні добрива доцільно вносити в ґрунт деревних насаджень в періоди:

1. максимального росту кореневої системи;

2. мінімального росту кореневої системи;

3. максимального росту всисних коренів;

4. росту всисних коренів;

5. припинення росту всисних коренів.

 

№ 237

Для підвищення стійкості дерев у несприятливий зимовий період та визначення характеру вегетації у наступному вегетаційному періоді:

1. забезпечують у періоди літньо-осіннього та осіннього максимуму росту коренів фосфорними і калійними добривами;

2. забезпечують у періоди літньо-осіннього та осіннього максимуму росту фосфорними добривами;

3. забезпечують у періоди літньо-осіннього та осіннього максимуму росту калійними добривами;

4. забезпечують у періоди літньо-осіннього та осіннього максимуму росту коренів добривами;

5. забезпечують у періоди літньо-осіннього та осіннього максимуму росту мінеральними добривами;

 

№ 238

Розчини стимуляторів росту в ґрунт деревних насаджень вносять:

1. двічі на рік;

2. тричі на рік;

3. один раз на рік;

4. один раз на два роки;

5. один раз на три роки.

№ 239

Обробку кореневої системи дерев сумішшю розчинів стимулятору росту та мінеральних солей здійснюють:

1. двічі на рік;

2. тричі на рік;

3. один раз на рік;

4. один раз на два роки;

5. один раз на три роки.

№ 240

 

Яку речовину використовуються в якості стимуляторів росту кореневої системи дерев у вуличних насадженнях:

1. хлористий калій;

2. хлористий натрій;

3. натрієва сіль нафтенових кислот;

4. натрієва сіль карбонових кислот;

5. азотнокислий магній.

№ 241

В лісовій зоні для поліпшення росту кореневої системи липи дрібнолистої використовують натрієву сіль нафтенових кислот у концентрації:

1. 0,003 %;

2. 1,05 %;

3. 0,5 %;

4. 0,8 %;

5. 2,5 %.

 

№ 242

В степовій зоні для поліпшення росту кореневої системи липи дрібнолистої використовують натрієву сіль нафтенових кислот у концентрації:

1. 0,001-0,003 %;

2. 0,05-1,05 %;

3. 0,3-0,5 %;

4. 0,8-2,5 %;

5. 2,5-3,2 %.

№ 243

Слабкі прирости деревних рослин у міських насадженнях, здрібніле листя та зміна його забарвлення є головною видимою ознакою:

1.“водного голоду”;

2. “ґрунтового голоду”;

3. “повітряного голоду”;

4. виключно ураження вірусом;

5. виключно ураження шкідником.

№ 244

Які види цибулькових квіткових рослин щорічно викопують з рабаток:

1. мускарі, крокуси;

2. тюльпани, гладіолуси;

3. тюльпани, крокуси;

4. гладіолуси, мускарі;

5. агератум, мускарі.

№ 245

Які види цибулькових квіткових рослин викопують з рабаток через 2-5 років:

1. мускарі;

2. гладіолуси;

3. крокуси;

4. нарциси;

5. агератум.

№ 246

Які види цибулькових квіткових рослин викопують з рабаток через 5-6 років:

1. мускарі, крокуси;

2. тюльпани, гладіолуси;

3. тюльпани, крокуси;

4. гладіолуси, мускарі;

5. агератум, мускарі.

№ 247

Технічну прийомку закінчених робіт з улаштування квітників із однорічних і килимових рослин проводять:

1. на 3 день після посадки;

2. на 10-15 день після посадки;

3. на 7 день після посадки;

4. через місяць після посадки;

5. через 2 місяці після посадки.

 

№ 248

Загальні огляди зелених насаджень проводять:

1. два рази на місяць;

2. два рази на рік;

3. один раз на два роки;

4. два рази на десять років;

5. один раз на три роки.

№ 249

Інвентаризацію міських насаджень проводять:

1. два рази на місяць;

2. два рази на рік;

3. один раз на п’ять роки;

4. два рази на десять років;

5. один раз на три роки.

 

№ 250

При замощенні й асфальтуванні навколо дерев необхідно залишати вільний простір діаметром не менше:

1. 1 м;

2. 2 м;

3. 0,2 м;

4. 0,5 м;

5. 3 м.

№ 251

Для дерев у віці до 10 років рекомендують приблизний розхід води на освіжаюче поливання у розрахунку на одне дерево:

1. до 20-30 л;

2. до 15-20 л;

3. до 40-50 л;

4. до 100 л;

5. до 10 л.

№ 251

Для дерев у віці 10-20 років рекомендують приблизний розхід води на освіжаюче поливання у розрахунку на одне дерево:

1. до 20-30 л;

2. до 15-20 л;

3. до 40-50 л;

4. до 100 л;

5. до 10 л.

 

 

№ 252

Для дерев у віці 20-30 років рекомендують приблизний розхід води на освіжаюче поливання у розрахунку на одне дерево:

1. до 20-30 л;

2. до 15-20 л;

3. до 40-50 л;

4. до 100 л;

5. до 10 л.

№ 253

Для дерев у віці понад 30 років рекомендують приблизний розхід води на освіжаюче поливання у розрахунку на одне дерево:

1. до 20-30 л;

2. до 15-20 л;

3. до 40-50 л;

4. до 100 л;

5. до 10 л.

№ 254

Автором паркового ансамблю Во-ле-Віконт є:

1. Х. Марот;

2. А. Рінальді;

3. Гільом де Боплан;

4. А. Ленотр;

5. П. Лігоріо.

№ 255

Які міста України виділяються своїми зеленими насадженнями, створеними у ХІХ столітті:

1. Київ, Одеса, Харків, Львів;

2. Канів, Львів, Київ, Суми;

3. Харків, Дніпропетровськ, Львів, Київ;

4. Харків, Чернівці, Київ, Львів;

5. Київ, Суми, Луганськ, Дніпропетровськ.

 

№ 256

Добре переносять обрізування такі деревні породи:

1. в’яз, верба, граб, тополя;

2. в’яз, верба,береза, бук;

3. бук, гіркокаштан, горобина, катальпа;

4. липа, осика, туя західна, горобина;

5. в’яз, верба, вишня, черемха.

№ 257

Погано переносять обрізку такі деревні породи:

1. в’яз, верба, граб, тополя;

2. в’яз, верба,береза, бук;

3. бук, гіркокаштан, горобина, катальпа;

4. липа, осика, туя західна, горобина;

5. в’яз, верба, вишня, черемха.

 

№ 258

 

В який період рекомендують здійснювати формуюче обрізування дерев та чагарників:

1. кінець лютого-квітень;

2. грудень-лютий;

3. жовтень-листопад;

4. січень-лютий;

5. вересень-жовтень.

№ 259

 

У в’яза, дуба та липи проводять формуюче обрізування:

1. щорічно;

2. два рази на рік;

3. один раз на рік;

4. один раз на 2-4 роки;

5. три рази на рік.

№ 260

 

Яке обрізування полягає в усуненні з крони хворих, всихаючих і надломлених гілок та гілок, які ростуть всередині крони:

1. санітарне;

2. формуюче;

3. омолоджуюче;

4. сильне;

5. помірне.

 

№ 261

В який період проводять санітарне обрізування дерев та чагарників:

1. наприкінці вегетаційного періоду;

2. упродовж всього вегетаційного періоду;

3. в середині вегетаційного періоду;

4. на початку вегетаційного періоду;

5. виключно в літній період.

№ 262

Дерева, які практично перестали давати річні прирости та почали суховершинити, потребують:

1. омолоджувального обрізування;

2. санітарного обрізування;

3. формуючого обрізування;

4. слабкого обрізування;

5. помірного обрізування.

 

№ 263

У високоштамбових дерев нижні скелетні гілки знаходяться на висоті:

1. 2-3 м;

2. 1,7-1,8 м;

3. 0,4-0,5 м;

4. 1,0- 1,3 м;

5. 0,8-1,3 м.

 

№ 264

Перенесення частин однієї рослини і штучне зрощування її з іншою рослиною близького виду або роду називається:

1. щеплення;

2. обрізкою;

3. посадкою;

4. обпилюванням;

5. зрощуванням;

№ 265

У випадку, коли прищіпувана рослина до її зростання з підщепою не відокремлюється від своєї кореневої системи, має місце наступний спосіб щеплення:

1. аблактування;

2. щеплення живцем;

3. окуліровка;

4. трансплантація;

5. щеплення під кору.

 

№ 266

Яке щеплення здійснюють з відокремленням прищепи від материнської рослини:

1. аблактування;

2. щеплення живцем;

3. окуліровка;

4. трансплантація;

5. щеплення під кору.

№ 267

Прирощування на іншу рослину тільки однієї бруньки називається:

1. аблактування;

2. щеплення живцем;

3. окуліровка;

4. трансплантація;

Щеплення під кору.

 

 

№ 268

Які рослини вимагають відразу після посадки сильного обрізування:

1. глід, горобина;

2. терен, сніжноягідник;

3. жимолость блискуча, самшит;

4. бирючина, жимолость;

5. ескалонія, терен.

№ 269

Живоплоти з приземкуватих чагарників влаштовують з:

1. шипшини, барбарису;

2. глоду, тамариксу;

3. форзиції, смородини;

4. бирючини, терену;

5. форзиції, ялини.

№ 270

Під час посадки хвойних і вічнозелених листяних чагарників злегка обрізають:

1. бокові гілки, які мають неакуратний вигляд;

2. всі гілки, які мають неакуратний вигляд;

3. основні стебла на висоті 10-15 см;

4. основні стебла на висоті 20 см;

5. основні стебла і бокові гілки.

№ 271

Скоротити фінансові затрати на робочій час на утримання живоплотів можна шляхом використання:

1. стимулятором росту;

2. інгібіторів росту;

3. інсектицидів;

4. фунгіцидів;

5. мінеральних добрив.

№ 272

Обробка живоплоту гідрозидом малеїнової кислоти дає можливість обмежитися:

1. двохразовою стрижкою за вегетацію;

2. одноразовою стрижкою за вегетацію;

3. трьохразовою стрижкою за вегетацію;

4. фігурною стрижкою двічі за вегетацію;

5. санітарною стрижкою тричі за вегетацію.

 

№ 273

 

Перед обробкою гідрозидом малеїнової кислоти живоплоту необхідно провести:

1. стрижку живоплоту;

2. підживлення живоплоту;

3. полив живоплоту;

4. дощування живоплоту;

5. обробку стимулятором росту.

 

№ 274

До чагарників, у яких основні пагони виростають упродовж одного сезону вегетації, належать:

1. жимолость, садовий жасмин;

2. бузина, спірея;

3. бузок, калина;

4. кизильник, мигдаль;

5. клен, глід.

№ 275

До чагарників, у яких осьові пагони виростають за один або декілька років належать:

1. жимолость, садовий жасмин;

2. бузина, спірея;

3. бузок, калина;

4. кизильник, мигдаль;

5. клен, глід.

№ 276

До чагарників з багаторічними скелетними гілками і квітконосними пагонами, що відходять від них, належать:

1. жимолость, садовий жасмин;

2. бузина, спірея;

3. бузок, калина;

4. кизильник, мигдаль;

5. клен, глід.

№ 277

До найдовговічніших чагарників, що наближаються до деревних форм, належать:

1. жимолость, садовий жасмин;

2. бузина, спірея;

3. бузок, калина;

4. кизильник, мигдаль;

5. клен, глід.

№ 278

До чагарників з довговічністю стовбурів понад 20 років, які не утворюють стеблової порослі та кореневих паростків, належать:

1. жимолость, садовий жасмин;

2. бузина, спірея;

3. бузок, калина;

4. кизильник, мигдаль;

Клен, глід.

 

№ 279

Омолоджуюча обрізка смородини, калини та акації жовтої полягає в:

1. сильному обрізуванні;

2. “посадці на пень”;

3. посередній посадці;

4. обрізуванні сухих гілок;

5. формуванні крони.

№ 280

До рослин, які піднімаються на опору за допомогою закручених або роздвоєних листяних вусиків, черешків або стебел належать:

1. гліцинія, ломиніс;

2. троянди;

3. цеантус, карпентерія каліфорнійська;

4. троянди, гліцинія;

5. цеантус, ломиніс.

№ 281

До рослин, які чіпляються за інші рослини, використовуючи колючки, належать:

1. гліцинія, ломиніс;

2. троянди;

3. цеантус, карпентерія каліфорнійська;

4. троянди, гліцинія;

5. цеантус, ломиніс.

№ 282

До чагарників, які краще ростуть під захистом стін і огорожі, належать:

1. гліцинія, ломиніс;

2. троянди;

3. цеантус, карпентерія каліфорнійська;

4. троянди, гліцинія;

5. цеантус, ломиніс.

№ 283

Яка відстань між стіною або огорожею та висадженими в’юнкими рослинами вважається оптимальною:

1. 50-60 см;

2. 20-30 см;

3. 10-15 см;

4. 40-50 см;

5. 80-90 см.

№ 284

Багаторічники у квітниках починають підживлювати:

1. з першого року після посадки;

2. з другого року після посадки;

3. з третього року після посадки;

4. з четвертого року після посадки;

5. з шостого року після посадки;

 

№ 285

Квітники мульчують:

1. один раз на рік восени;

2. один раз на два роки весною;

3. один раз на два роки восени або весною;

4. два рази на рік восени;

5. два рази на рік літом або восени.

 

№ 286

Щорічні роботи, які виникають внаслідок витоптування газонів, всихання дерев, випадання рослин у килимових і багаторічних квітникових рослин, належать до:

1. поточного ремонту;

2. капітального ремонту;

3. реконструкції насаджень;

4. реставрації насаджень;

5. консервації насаджень.

№ 287

В процесі якої реконструкції передбачається відновлення 20-50 % загальної площі насаджень:

1. повної;

2. часткової;

3. вибіркової;

4. консервативної;

5. тотальної.

№ 288

В процесі якої реконструкції вибирають окремі старі дерева:

1. повної;

2. часткової;

3. вибіркової;

4. консервативної;

5. тотальної.

№ 289

Заходи, спрямовані на збереження і підвищення життєстійкості насаджень і споруд садово-паркового об’єкта в існуючому вигляді, називаються:

1. реставрацією;

2. консервацією;

3. адаптацією;

4. реконструкцією;

5. плануванням.

 

 

№ 290

До комах-шкідників зелених насаджень, які висмоктують соки з рослин належать:

1. щитівки, червеці, попелиці;

2. листоблішки, листовійки, пильщики;

3. пильщики, листовійки, кільчастий шовкопряд;

4. златки, вусачі, деревопильщики;

5. щитівки, златки, листоблішки.

 

№ 291

До листогризучих комах-шкідників зелених насаджень належать:

1. щитівки, червеці, попелиці;

2. листоблішки, листовійки, пильщики;

3. пильщики, листовійки, кільчастий шовкопряд;

4. златки, вусачі, деревопильщики;

5. щитівки, златки, листоблішки.

№ 292

До шкідників гілок і стовбурів дерев належать:

1. щитівки, червеці, попелиці;

2. листоблішки, листовійки, пильщики;

3. пильщики, листовійки, кільчастий шовкопряд;

4. златки, вусачі, деревопильщики;

5. щитівки, златки, листоблішки.

№ 293

В дуплі дерева після зачистки мертвої кори та видалення відмерлої деревини залишився живий шар деревини товщиною 8-10 см. Які подальші дії фахівця садово-паркового господарства:

1. пломбування дупла;

2. фарбування дупла;

3. подальше видалення деревини;

4. подальше видалення кори;

5. розпилювання дупла.

№ 294

Для пломбування дупел дерев в зелених насадженнях використовують такі суміші:

1. піщано-бітумна;

2. гравійна;

3. купоросна;

4. цементно-тирсова;

5. фарбова.

№ 295

Важливим агротехнічним заходом догляду за рослинами штучних водойм є:

1. утеплення рослин в зимовий період;

2. пересадка рослин;

3. підрізка і часткове усунення рослин;

4. посадка рослин;

5. підживлення рослин.

№ 296

Розгорнутою програмою робіт соціально-економічного розвитку підприємств зеленого господарства є:

1. техніко-фінансовий план;

2. перспективний план;

3. пояснювальна записка;

4. генеральний план;

5. технологічна карта.

№ 297

В якому документі підприємства зеленого господарства перелічені всі види робіт з догляду за деревами, чагарниками, газонами та квітниками:

1. техніко-фінансовий план;

2. перспективний план;

3. пояснювальна записка;

4. генеральний план;

Технологічна карта.

№ 298

Технічну прийомку закінчених робіт з весняної посадки дерев і чагарників проводять:

1. в рік посадки;

2. в середині наступного після посадки року;

3. через три роки після посадки;

4. через тиждень після посадки;

5. через п’ять років після посадки.

№ 299

Технічну прийомку закінчених робіт з осінньої посадки дерев і чагарників проводять:

1. в рік посадки;

2. в середині наступного після посадки року;

3. через три роки після посадки;

4. через тиждень після посадки;

5. через п’ять років після посадки.

№ 300

Технічну прийомку закінчених робіт з улаштування газону проводять:

1. після масового сходу насіння;

2. в середині наступного після посадки року;

3. через три роки після посадки;

4. через тиждень після посадки;

5. через п’ять років після посадки.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.