Пiд час заправки пально-мастильними матеріалами, вогнегасними речовинами

3.7.4.1. Заправка автомобілів ПММ повинна проводитися тільки за допомогою шлангів від бензоколонок i автобензозаправників. Заправка з каністр, відер та інших ємкостей забороняється. Заправка мастильними матеріалами має проводитись за допомогою насосів чи вимірювальної ємкості в спеціально відведених місцях, уникаючи розливання нафтопродуктів i їх підтікання. Всі розлиті нафтопродукти слід засипати піском, тирсою, хлорним вапном та негайно прибратися. При цьому можна застосовувати теплу воду.

Не допускається заправляти автомобілі:

- в приміщенні гаража;

- під час перебування особового складу в кабіні бойової обслуги;

- при працюючому двигуні.

Не допускається також використання поблизу місця заправки відкритого вогню i паління під час заправки.

Забороняється залишати порожню тару з-пiд пального та мастильних матеріалів у приміщеннях для обслуговування автомобілів.

3.7.4.2. Особливу обережність слід виявляти при роботі з етилованим бензином, який може призвести до тяжкого отруєння. Забороняється використовувати його для миття рук, деталей, чищення одягу; всмоктувати бензин та продувати трубопроводи i прилади системи живлення за допомогою рота. Перевозити i зберігати бензин слід тільки в закритій тарі з написом "Етилований бензин - отрута".

Ділянки шкірного покриву, на які попав етилований бензин, промивають гасом, а потім теплою водою з милом.

3.7.4.3. Під час заправки автомобіля пiноутворювачем особовий склад має бути забезпечений засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.011 та відповідно до розділу 2.15 цих Правил.

Заправка пожежних автомобілів порошком i пiноутворювачем повинна бути механiзована. При заправці автомобіля вручну необхідно застосовувати мірні ємності, знімнi драбини чи спеціальні пересувні майданчики.

При цьому забороняється застосування джерел відкритого вогню, а також не допускається розливання чи підтікання пiноутворювача.

Порядок заправки автомобіля порошком i завантаження цистерни за допомогою вакуумної установки i вручну визначається спеціальною інструкцією з експлуатації автомобіля.

3.7.4.4. Вакуумна установка має бути змонтована у провітрюваному приміщенні. При її використанні для заправки автомобіля порошком необхідно:

- перевірити кріплення електродвигуна, електропроводів i вакуумного насоса, стан напiвмуфти;

- увімкнути вакуумну установку тільки після приєднання шланга для завантаження порошку до кришки люка цистерни.

3.7.4.5. Забороняється заправка порошків у приміщенні гаража, а також з’єднання вакуумної установки з комунікаціями автомобіля металевими трубами або шлангами з металевою спіраллю, тому що при порушенні ізоляції електродвигуна чи проводів працівники можуть бути уражені електричним струмом. При завантажуванні порошку в цистерну вручну особовий склад має працювати у респіраторах i захисних окулярах, а для пiдйому i спуску використовувати драбини або спеціальні пересувні майданчики.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ПОЖЕЖНОГО, АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ОСНАЩЕННЯ, ПРИЛАДІВ, УСТАТКУВАННЯ, ПРИСТРОЇВ, ЗАСОБIВ IНДИВIДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Загальні положення

4.1.1. Пожежне, аварійне-рятувальне обладнання та оснащення, прилади, устаткування, пристрої, засоби iндивiдуального захисту, що перебувають на озброєнні пожежної охорони, мають забезпечувати безпечну роботу, збереження здоров'я особового складу та відповідати вимогам спеціалізованих державних стандартів та технічних умов. Експлуатація їх у несправному стані забороняється. Технічний стан та придатність до використання визначаються під час проведення технічних обслуговувань, випробувань, або їх прийому караулом, що заступає на чергування.

4.1.2. Види, періодичність та переліки основних операцій, технічного обслуговування i випробування встановлені в технічних умовах та в інструкціях заводiв-виробникiв на даний тип обладнання.

Технічне обслуговування пожежного, аварійно-рятувального обладнання проводиться з метою забезпечення його постійної технічної готовності, безпечної експлуатації, попередження виникнення несправностей, їх виявлення та своєчасного усунення.

Випробування пожежного, аварійно-рятувального обладнання та спорядження проводиться перед постановкою на бойове чергування та періодично в процесі експлуатації метрологiчно повіреними засобами вимірювання. Результати випробувань реєструються в спеціальному журналі (додаток 11).

Стан та придатність до використання бойового одягу та спорядження визначаються зовнішнім оглядом, який проводиться пожежниками, командирами відділень та начальниками караулів при заступанні на чергування.

4.1.3. Вiдповiдальнiсть за своєчасне та якісне технічне обслуговування i випробування пожежного та аварійно-рятувального обладнання, спорядження та бойового одягу покладається на начальників пожежних частин.

Вони зобов’язані забезпечити проведення технічного обслуговування та випробування в установлені терміни.

4.1.4. Усі предмети пожежного, аварійно-рятувального обладнання, апарати, прилади та спорядження з часу їх надходження до пожежної частини (загону) підлягають обліку. Вони повинні маркуватися з вказівкою інвентарного номера, який у процесі експлуатації протягом усього періоду перебування в пожежній частині (загоні) не змінюється.

Пожежні карабіни тавруванню не підлягають, а обліковуються за інвентарним номером пожежного пояса в комплекті.

4.1.5. Пожежне, аварійно-рятувальне обладнання, прилади та апарати розташовуються на пожежних автомобілях таким чином, щоб вони надійно закріплювались, легко знімались та виключали можливість нанесення травми при їх зніманні та складанні. Зміна встановленого порядку розташування пожежного, аварійно-рятувального обладнання та його кількості на автомобілях може бути допущена тільки з письмового дозволу начальника головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республиці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, після всебічного розгляду умов, що забезпечують безпечну експлуатацію автомобіля та обладнання в кожному конкретному випадку.

4.1.6. Навчання, перепідготовка, допуск при роботі з пневмо-, гідроінструментом, електроагрегатами, та двигунами внутрішнього згорання здійснюється через Навчально-методичні центри цивільного захисту та безпеки життєдіяльності в структурних підрозділах Міністерства (урядових органів державного управління, департаментів та самостійних структурних підрозділів центрального апарату МНС України, головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республиці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, науково-дослідних установ, навчальних закладів МНС України, аварійно-рятувальних загонів, підприємств тощо.

Поиск по сайту: