Висока з різким спадом

Ширина в маклоках

2) формату таза; Ширина грудей х 100 ;

Глибина грудей

3) перерослості; Ширина в тазостегнових зчленуваннях х100 _;

Ширина в маклоках

4) тазо-грудний. Висота у крижах х 100 _.

Висота у холці

1.26. На верхній щелепі різців у великої рогатої худоби _____немає роговой валик_____.

1.27. Перевага методу контрольних доїнь:

1.28. Конверсія кормового протеїну в харчовий протеїн під час

виробництва молока великою рогатою худобою становить _6__ кг.

1.31. На виробництво 1 кг протеїну яловичини потрібно _23__ кг кормового

протеїну.

1.32. Велика рогата худоба має такий період адаптації до нових умов утримання:

3 доби;

3 роки;

Діб.

7 діб.

1.33. Згідно з науково обгрунтованими нормами споживання м’яса і м’ясопродуктів на душу населення повинно становити ___80__ кг, у тому числі __40___ кг яловичини.

1.29. У структурі споживання молоко та молочні продукти, як джерело харчового продукту населення, повинні становити біля ___182,0___ кг молока в рік.

1.30. Залежно від ареалу поширення глобальні породи худоби це (3 елементи):

швіцька;

симентальська;

чорно-ряба;

лебединська;

сіра українська;

голландська.

1.31. До груп порід худоб из високим надоєм та зниженим умістом жиру в молоці відносять такі породи (1 елемент):

чорно-ряба;

джерсейська;

англерська;

червона степова;

червоно-ряба.

1.32. Найбільшу питому вагу серед молочних порід України сьогодні займає (1 елемент):

українська чорно-ряба молочна;

українська червоно-ряба молочна;

українська червона молочна;

симентальська;

білоголова українська.

1.34. Із наведеного переліку порід використовувалися під час створення української червоно-рябої молочної червоно-рябі породи наступні (4 елементи):

червона степова;

червона датська;

симентальська;

айрширська;

монбельярдська;

червоно-ряба голштинська.

1.35. Із наведеного переліку порід використовувалися під час створення української бурої молочної породи такі (3 елементи):

симентальська;

джерсейська;

лебединська;

чорно-ряба голштинська;

швіцька.

1.36. Із переліку порід належать до худоби комбінованого напряму продуктивності:

симентальська;

червоно-ряба;

чорно-ряба;

червона степова;

лебединська;

бура карпатська;

айрширська;

герефордська;

голштинська;

кіанська.

1.37. Серед м’ясних порід у світі найбільш поширена ____герефорд__ порода.

1.38. Із наведеного переліку порід використовувалися під час створення української червоної молочної породи такі (4 елементи):

червона степова;

червона горбатівська;

айрширська;

червона датська;

джерсейська;

червоно-ряба голштинська.

англерська;

1.39. Під час селекції голштинської породи історично враховувалися наступні показники (2 елементи):

величина надою;

тип тварин;

жива маса та величина надою;

величина надою та жирномолочність.

1.40 Сіра українська порода походить від ___________європейського тура______________.

1.41. Найкращою за жирномолочністю є ____________джерсейська_____________ порода.

1.42. Спорідненою породою симентальській породі є _____монбельярдська______ порода.

1.43. Найбільше на світове скотарство вплинула ___голштинська чьорно ряба___ порода.

1.44. У світі нараховується ____1000____ порід великої рогатої худоби.

1.45. Найбільшу питому вагу серед м′ясних порід України в теперішній час займає (1 елемент):

українська м′ясна;

поліська м′ясна;

волинська м′ясна;

південна м′ясна.

1.46. Найбільш скоростигла м′ясна порода у світі –______абердин-ангузька_________ .

1.47. Абердин-ангуська порода має таку масть:

біла та світло-сіра;

чорна;

кремово-біла без плям;

яскраво червона, більш світла внизу живота.

1.48. Серед м’ясної худоби усі рекорди за живою масою належать породі:

кіанській;

абердин-ангуській;

шаролезькій;

українській м’ясній.

1.49. Із наведеного переліку м’ясних порід худоби до скороспілих відносять такі (3 елементи):

українська м’ясна;

кіанська;

лімузинська;

шортгорнська;

герефордська;

абердин-ангуська

санта-гертруда

1.50. Із наведеного переліку порід худоби використовувалися під час створення української м’ясної породи наступні (4 елементи):

чорно-ряба;

симентальська;

сіра українська;

шароле;

кіанська.

1.51. Згідно з класифікацією м’ясних порід великої рогатої худоби їх розподіляють на британські, франко-італійські, американські та вітчизняні. Вітчизняні породи це (2 елементи):

шаролезька;

кіанська;

поліська;

волинська;

герефордська;

шортгорнська;

санта-гердруда.

1.52. Для видачі паспорта великої рогатої худоби та ветеринарної картки до нього необхідний такий документ:

картка племінного бугая;

картка племінної корови;

журнал з відтворення стада великої рогатої худоби;

реєстраційна картка великої рогатої худоби.

1.53. Максимальне споживання сухої речовини коровами на 100 кг живої маси зи маси 500 кг і надою 30 кг молока становить:

2,4 кг

3,4 кг

4,4 кг

1.54. Найбільша біоенергетична ефективність виробництва молока та яловичини під час утримання (2 елементи):

прив′язному;

безприв′язному;

на глибокій підстилці.

МОДУЛЬ 2

Організація відтворення поголів′я, молочна продуктивність великої рогатої худоби. М′ясна продуктивність худоби

2.1. Коефіцієнт молочності має таку формулу розрахунку:

1) коефіцієнт Надій за лактацію х 100 _;

молочності; Жива маса

2) коефіцієнт Фактичний надій за лактацію______ х 100 _;

постійності надоїв; Найвищий добовий надій х дійні дні

3) середній вміст Сума 1% молока _;

жиру в молоці; 100

4) кількість Сума 1% молока за період

молочного жиру. Кількість натурального молока

за цей же період .

2.2. Найвищі добові надої у корів молочних порід спостерігаються

на __2-4___ місяці лактації.

2.3. Характер лактаційної кривої за високого рівня продуктивності і типу нервової діяльності корів наступний:

Висока рівномірна з поступовим спадом;

Низька рівномірна з поступовим спадом;

Висока з різким спадом.

2.4. Забійний вихід залежить від виробничого напряму продуктивності худоби. У дорослої худоби молочного напряму він становить:

50-55%;

45-50%;

-55-60 і вище.

2.5. Збільшення живої маси молочних корів підвищує їх молочність тоді, коли вона становить:

не менше 450 кг;

не менше 550 кг;

не перевищує 700 кг;

не перевищує 800 кг;

зберігається молочний тип.

2.6. Вміст жиру і білка в молоці корів згідно з інструкцією з бонітування визначають:

на 3-му місяці лактації;

на початку і наприкінці лактації;

тричі за лактацію;

не рідше одного разу за місяць;

на 2-му місяці лактації.

2.7. Молозивний період згідно з Нормами триває не більше ______5-7___ днів.

2.8. Молозиво порівняно з молоком містить більше у ___6-6,5___ разів білків.

2.9. Особливо негативно впливає на жирність молока нестача в кормах (2 елементи):

клітковини;

крохмалю;

білка

жиру.

2.10. З підвищенням надоїв корів витрати корму на кожен кілограм молока ________зменьшується___________.

2.11. Нормальною вважається тривалість лактації _____305_____ днів.

2.12. Різниця між надоями за лактацію, визначена за щоденного контроля і на основі контрольних доїнь за 30-денного інтервалу не перевищує __5___%.

2.13. Вказати кількісні показники молочної продуктивності корів (3 елементи):

надій за добу;

вміст жиру в молоці;

надій за лактацію;

молочний жир;

вміст білка в молоці.

2.14. Вважають, що нормальна тривалість сервіс-періоду для молочних з середньою продуктивністю корів становить _______80-85 днів_______.

2.15. Сухостійний період - це:

період від отелення корови до її плідного осіменіння (парування);

період від припинення лактації до наступного отелення корови;

період від отелення до її запуску.

2.16. Середня тривалість тільності великої рогатої худоби становить _____285_____днів.

2.17. Статева зрілість у великої рогатої худоби настає:

у 3-4 місяці;

6-9 міс.;

10-12 міс.;

12-14 міс.;

6-12 міс.;

14-16 міс.

2.18. Індекс плідності являється високим, якщо він дорівнює __48-50____.

2.19. Для зародкової стадії онтогенезу відповідна характеристика така:

2.20. Для стадії молочного живлення дати відповідну характеристику:

2.21. Показники м′ясної продуктивності худоби, які оцінюють після забою такі (3 елементи) :

жива маса;

маса туші;

середньодобовий приріст;

забійний вихід;

вгодованість;

передзабійна маса;

морфологічний склад;

оплата корму.

2.22. Під час народження декількох телят молочність м′ясних корів визначають_________________за сумарнуюживою масою приплоду________________________.

2.23. Вихід туші – це:

Відношення маси туші (кг) до її довжини (см) у відсотках;

М’язова і сполучна тканина з жировим накопиченням на кістках;

Маса туші + маса внутрішнього сала;

Відношення забійної маси до передзабійної виражене у %;

Відношення маси туші до передзабійної маси, виражене у %.

2.24. Мускульна тканина в тушах великої рогатої худоби займає ___70__%.

2.25. Віковий період найбільшого нарощування м’язової тканини такий:

до 6 міс.;

до 12 міс.;

з 12 до 18 міс.

2.26. Вирізка – це:

Відношення маси туші (кг) до її довжини (см) у %;

Маса тварини після 24-годинної голодної витримки без вмісту шлунково-кишкового тракту і сечового міхура;

Жир сорочковий, навколо нирковий, шлунковий;

Це клубово-поперековий м’яз;

М’ясо без кісток і сухожилок.

2.27. Оптимальний варіант живої маси, віку першого плідного осіменіння та першого отелення маток великої рогатої худоби такий:

2.28. Оптимальний варіант величини показників відтворної здатності молочних корів такий:

2.29. Інтенсивність використання корів характеризують такі показники (3 елементи):

коефіцієнт постійності лактації;

коефіцієнт молочності;

надій на середньорічну корову;

витрати корму на 1 кг/ц молока;

оплата корму молоком;

2.30. Вміст жиру в останніх порціях молока разового удою такий:

0,5;

1;

2;

9;

3.

2.31. Молоко вважається анормальним з умістом таких речовин:

з збільшеним умістом соматичних клітин;

з збільшеним умістом вітамінів, мінеральних речовин;

молоко нормального складу.

2.32. Нормалізація молока проводиться з такою метою:

для збільшення або підвищення вмісту білка в сировині;

для збільшення вітамінів у молоці;

для зниження або підвищення вмісту мінеральних речовин;

для зниження або підвищення вмісту сухого знежиреного молочного залишку;

для зниження або підвищення вмісту жиру в сировині.

2.33. Основними методами визначення вгодованості забійних тварин є (2 елементи):

за формою тіла;

за ступенем розвитку м′язової тканини;

за ступенем виступання остистих відростків і ребер;

промацуванням;

ступінь виступання маклоків;

окомірний;

за допомогою приладів;

за допомогою промірів.

2.34. При виникненні суперечок щодо правильності визначення категорії вгодованості забійних тварин питання вирішують:

шляхом проведення їх зважування;

шляхом проведення їх контрольного забою;

шляхом взяття промірів.

2.35. Відбиток клейма на туші означає (2 елементи):

вік;

стать;

вгодованість;

ветсаногляд;

вид м′яса.

2.36. Залозистими клітинами вимені синтезуються такі речовини (3 елементи):

жир;

лактоза;

казеїн;

глобулін;

мінеральні солі;

вітаміни.

2.37. Назвати складові міжотільного періоду корів:

сервіс-період і лактація;

лактація і сухостійний період;

ембріональний і сервіс-період;

тільність і сухостійний період.

2.38. Найбільше впливають на відтворну здатність корів (2 елементи):

тривалість сухостійного періоду;

тривалість міжотільного періоду;

тривалість сервіс-періоду;

оцінювання за власною продуктивністю.

2.39. Вказати особливості організації відтворення в інтенсивному молочному скотарстві (3 елементи):

цілорічні отелення;

сезонні отелення (лютий, березень);

природнє парування, інколи штучне осіменіння;

штучне осіменіння;

осіменіння протягом року;

проведення парувальної компанії (травень-червень).

2.40. Вказати нормальну тривалість родів великої рогатої худоби:

10-15 хвилин;

3-8 хвилин;

5-6 годин;

0,5-4 години;

6,5-7 годин.

2.41. Назвати причини природженої неплідності тварин (2 елементи):

Інфантилізм;

Фримартинізм;

Неповноцінна годівля;

Вік тварин;

Технологія осіменіння.

МОДУЛЬ 3

Селекційно-племінна робота

3.1. Термін "спадковість" має таке визначення:

3.2. Генотиповий добір має таке визначення:

3.3. Промислове схрещення – це:

3.4. Умови, які дають можливість застосування чистопородного методу розведення у скотарстві такі (2 елементи):

наявність чистопородних плідників визначеної породи;

наявність 2-х порідних маток;

наявність чистопорідних маток;

наявність помісних плідників першого та другого покоління.

3.5. Можливі наслідки близькоспорідненого спарування, що виявляються у зниженні життєвої плідності, продуктивності, конституціональної міцності називають _____імбредная депресія______.

3.6. Основними показниками молочної продуктивності корів під час бонітування є такі (2 елементи):

надій за лактацію;

молочний жир за лактацію;

молочний білок за перші 305 днів, або скорочену лактацію;

сумарна кількість молочного жиру та молочний білок за перші 305 днів, або скорочену лактацію;

надій за перші 305 днів лактації.

3.7. Коровам молочних та комбінованих порід присвоюють розряд племінної цінності "Екстра", якщо вони:

мають дочок класу еліта-рекорд;

походять від батьків-поліпшувачів;

мають клас еліта-рекорд з довічним надоєм 50000 і більше кг;

на 50% перевищують стандарт породи за надоєм.

3.8. Згідно з інструкцією з бонітування молочних і комбінованих порід поголів’я бугаїв бонітують у такі терміни:

3.9. Визначення швидкості молоковиділення у первісток проводять

на ___2-4_ місяці лактації.

3.10. Оптимальна відстань від дна вим’я до підлоги у корів, придатних до машинного доїння:

30-40 см;

45-50 см;

55-60 см;

60-70 см;

75-80 см.

3.11. Виразність породних рис, це __________породність_______.

3.12. Із переліку ознак зазначте ті, які характеризують морфологічні властивості вим’я такі (2 елементи) :

3.13. Ремонтних бугайців молочних порід ставлять на перевірку та оцінювання з __10-12__ місячного віку.

3.14. Перше бонітування племінного молодняку молочних та комбінованих порід проводять у __6___ місячному віці.

3.15. Основними ознаками під час визначення комплексного класу бугаїв-плідників молочних та комбінованих порід є (3 елементи):

3.16. Із наведеного переліку ознак продуктивності молочної худоби мають відносно високий рівень спадковості наступні (3 елементи):

надій за лактацію;

вміст жиру в молоці;

вміст білка в молоці;

сталість лактаційної кривої;

інтенсивність видоювання;

витрати корму на одиницю продукції.

3.17. До селекційних методів створення худоби бажаного типу відносять такі (3 елементи):

3.18. Телят після народження нумерують у такі терміни:

не раніше ніж через 5 діб;

у першу добу;

не пізніше ніж через 30 днів;

наприкінці молочного періоду.

3.19. В основу діючої інструкції з оцінювання бугаїв-плідників покладено такий метод:

дочки – стандарт породи;

дочки-ровесниці;

дочки-матері;

дочки – середнє по стаду;

-дочки-дочки інших бугаїв, яких оцінювали одночасно в однакових умовах.

3.20. Основні ознаки, за якими встановлюють комплексний клас

племінних бугайців та теличок молочних і комбінованих порід такі (3 елементи):

продуктивність матері за вищу лактацію;

походження;

тип будови тіла;

величина основних промірів;

жива маса до стандарту породи, %.

3.21. Основні ознаки, за якими встановлюють комплексний клас племінних бугаїв молочних і комбінованих порід наступні (3 елементи):

висота в холці;

тип будови тіла;

жива маса до стандарту породи, %;

жива маса при народженні;

інтенсивність росту;

продуктивність матері за найвищою лактацією;

3.22. Основні ознаки, за якими встановлюють комплексний клас корів молочних і комбінованих порід (3 елементи):

надій за найвищу лактацію;

сумарна кількість молочного жиру і білка до стандарту породи;

кількість молочного жиру до стандарту породи;

висота в холці;

тип будови тіла;

жива маса до стандарту породи;

найвища продуктивність матері;

3.23. Однорідний підбір має таке визначення:

3.24. Посилення життєздатності, підвищення міцності, витривалості і продуктивності потомства, отриманого в результаті схрещування споріднених, вирощених у різних умовах особин, одержало назву ______гетерозис_______.

3.25. Зазначте розподіл корів на групи після бонітування (3 елементи):

селекційне ядро;

виробнича група. ;

корови, що підлягають вибракуванню або ви ранжируванню;

ялові корови.

3.26. Система ведення племінної роботи з великими масивами худоби

в масштабах цілих порід це ________крупномаштабна_______.

3.27. Зміна племінної цінності, що виникла в результаті переміщення тварин з одних умов середовища в інше за одиницю часу називають_______генетичним трендем______.

3.28. Ефективність селекції великої рогатої худоби визначають такі фактори (2 елементи):

умови годівлі тварин;

мінливість ознак;

умови утримання тварин;

рівень успадкованості ознак;

3.29. Для визначення розвитку корів м′ясних порід зважують до годівлі в наступні вікові періоди:

Один раз на рік до 5-річного віку;

Під час народженні, під час відлучення від матерів, у віці 210 днів, у 12,15 міс.;

Наприкінці кожного місяця контрольного періоду з 8 до 15-міс. віку;

Під час народження, під час відлучення від матерів, у віці 210 днів,у 12 міс., під час першого спарювання (з вказівкою віку).

3.30. Екстер’єр м′ясної худоби (телиць) оцінюють у такі терміни :

У віці 3-х; 5-ти років відповідно до шкали;

Один раз на рік до 5-річного віку відповідно до шкали;

Під час призначення до спарювання на контролі з вказівкою віку;

Після закінчення періоду контролю з вказівкою віку.

3.31. У стаді м’ясної худоби у селекційну групу корів залежно від племінної цінності входить така кількість маточного поголів’я:

3.32. Ознаки, за якими встановлюють сумарний клас молодняку м’ясних порід такі (4 елементи):

3.33. Сумарний клас м’ясних корів-первісток, у яких приплід на час бонітування не досяг 6-місячного віку встановлюють за такими ознаками (4 елементи):

3.34. Бугаїв-плідників м′ясних порід за якостями нащадків оцінюють за такими ознаками (5 елементів):

за інтенсивністю росту у віці від 8 до 15 міс.;

за основними промірами у віці 15 міс.;

за живою масою у віці 10 міс.;

за живою масою у віці 15 міс.;

за витратами кормів на 1 кг;

за типом нервової діяльності;

за забійним виходом;

за повном′ясністю і поливом жиру.

3.35. Форма племінного обліку у м′ясному скотарстві 1-мяс має таку назву:

Журнал реєстрації приплоду та вирощування молодняку;

Журнал бонітування корів м’ясних порід;

Журнал з відтворення стада великої рогатої худоби;

Журнал бонітування племінного молодняку великої рогатої худоби м′ясних порід;

Картка племінного бугая м’ясної породи;

Картка племінної корови м’ясної породи;

Звіт про результати бонітування великої рогатої худоби м′ясного напряму продуктивності відповідної породи.

3.36. Згідно з чинною інструкцією молодняк м’ясних порід оцінюють за __100__ бальною шкалою.

3.37. Згідно з чинною інструкцією дорослу худобу м’ясних порід оцінюють за __100__ бальною шкалою.

МОДУЛЬ 4

Моделювання технологічних процесів у скотарстві.

Технологія вирощування і використання бугаїв.

Технологія вирощування ремонтних телиць

4.1. Кратність підсосу телят за першу добу після народження складає

____5-6__ разів.

4.2.Новонародженим телятам добова кількість молозива і молока має

становити ____1/5-1/6__ їх живої маси.

4.3. Технологія вирощування племінних бугайців відрізняється від

вирощування телиць ________середньодобовими приростами______.

4.4. Для ремонтних телиць більш раціонально застосовувати таке утримання :

цілорічне прив′язне утримання;

стійлово-пасовищне безприв′язне;

прив′язне взимку, влітку пасовищне.

4.5. Групи ремонтних телиць комплектують з урахуванням їх віку та стану

фізіологічного розвитку; різниця у віці між тваринами однієї групи не

повинна перевищувати ___15___днів.

4.6. Телят одразу після народження у молочному скотарстві за потоково-цехової системи утримують так:

4.7. Температура випоюваного молозива для новонароджених телят повинна бути не менше __________36__________ ^оС.

4.8. Найбільш інтенсивно імуноглобуліни молозива засвоюють протягом ______30-36___ годин після народження.

4.9. Перше випоювання новонародженим телятам молозива матері проводять:

Після того, як обсохне теля

Не пізніше 40 хвилин після народження

Ппісля першого зважування.

4.10. Час переводу новонароджених телят на випоювання збірним молозивом:

3-й день після народження;

10-й день після народження;

7-14 день після народження;

31-й день після народження.

4.11. Ремонтних бугайців молочних порід ставлять на перевірку та

оцінювання з __10-12__ місячного віку.

4.12. Під час вирощування бугайців плідників їх жива маса в контрольні

періоди повинна перевищувати вимоги стандарту не менш як на

_20__%.

4.13. Для ритмічних отелень протягом року необхідно проектувати

щомісяця тільність ____8,6_____% корів, що є на 1 січня.

4.14. Потреба в перетравному протеїні в розрахунку на 1 корм. од. у телят до 3-місячного віку становить, г:

60 - 65;

75 - 80;

90 - 100;

135 - 150.

4.15. Витрати кормів на 1 ц молока залежать від рівня продуктивності корів. Витрати кормів на 1 ц молока за середньорічного надою 4500 кг такі:

0,1;

0,5;

1,0;

1,5.

4.16. Згідно з типовими схемами годівлі в місячному віці телята молочних порід випивають молока за добу, кг:

4 - 6;

1 - 2;

8 - 10;

11 - 18.

4.17. Схеми годівлі телят передбачають випоювання незбираного молока не менше, кг:

180 - 200 ;

40 - 60;

1000;

400 - 600.

4.18. Тривалість перебування корови з телям у деннику повинна бути такою:

до 6 годин;

до 12 годин;

до 24 годин;

до 36 годин;

до 48 годин.

4.19. Під час відбору перевірюваних бугаїв середня запліднювальна здатність їх сперми за результатами усіх корів має бути не нижче, %;

40;

50;

60;

70.

4.20. Визначити оптимальний режим використання бугаїв-плідників за повноцінної годівлі у віці 9 - 10 міс.;

два еякулята через 4 дні;

два еякулята через 6 днів;

один еякулят через 6 днів;

один еякулят через кожні 12 днів.

4.21. На оцінювання за якістю потомства ставлять тільки тих бугаїв, які пройшли _______генетично_____________ експертизу.

4.22. Укажіть у перші 2-3 тижні характерний для теляти тип травлення:

сичугово-кишковий;

рубцевий.

МОДУЛЬ 5

Технологія виробництва молока

5.1. Рефлекс молоковіддачі у корів триває ____5-6_____хв.

5.2. Роздій корів забезпечує виконання наступних заходів (6 елементів):

отелення корів у зимово-весняний період;

підготовка корів і нетелей до отелення;

поступове переведення на повний раціон;

сінно-концентратний тип годівлі;

систематичний контроль продуктивності;

авансована диференційована годівля;

доїння тільки вручну;

дотримання прийнятого розпорядку дня;

дотримання техніки доїння.

5.3. Існує три види технологічних операцій доїння корів: підготовчі, основні та завершальні. Які операції відносяться до основних (2 елементи):

5.4. Масаж вимені нетелів проводиться з __6__ місяця тільності,

а закінчується за ___20__ до отелення.

5.5. Температура води під час підмивання вим′я корови має бути __40-45____^оС.

5.6. Машинне додоювання корів повинно продовжуватись не більше __30__секунд.

5.7. Основні переваги безприв′язного утримання корів на солом′яній підстилці такі (2 елементи):

корови достатньо користуються моціоном;

раціонально використовуються корми;

створюються умови для проведення роздоювання;

малі витрати праці на виробництво молока

корови мають довшу лактацію.

5.8. Основні переваги прив′язного утримання корів з доїнням на лінійних установках такі (4 елементи):

малі витрати праці на виробництво молока;

комфортні умови відпочинку корів;

можливість роздоювання корів;

індивідуальне обслуговування корів;

раціонально витрачаються корми.

5.9. Найбільш дешевою з найменшими витратами праці на 1 ц продукції і екологічно чистою технологією утримання молочної худоби в умовах України є:

прив′язне утримання;

безприв′язне боксове;

безприв′язне комбібоксове;

безприв′язне на глибокій довго незмінюваній підстилці.

5.10. За прив’язного утримання корів в одному безперервному ряду допускається розміщувати не більше ___25____ стійл.

5.11. Профілакторій має розділятись суцільними перегородками на ізольовані секції місткістю не більше _____20___ кліток кожна.

5.12. Роздоювання корів розпочинають не раніше _14__ днів після отелення.

5.13. За прив’язного утримання протягом дня тваринам (за винятком тих, що на відгодівлі) надається прогулянка на вигульних майданчиках тривалістю не менше __2___ годин.

5.14. У разі використання пасовищ, що віддалені від ферми більше як ___3__ км, на них влаштовують літні табори.

5.17. Впровадження технологічних ліній з виготовлення для господарств

малогабаритних комбікормових установок змішувачів забезпечує

зниження на __40-50___ % собівартість комбікормів.

5.18. Організація диференційованої нормованої годівлі за основними фізіологічними періодами та фазами лактації за сучасними

деталізованими нормами підвищує молочну продуктивність на __25-30__ %.

5.19. За безприв’язного утримання корів і дворазового доїння їх у доїльних залах витрати праці становлять _____1,5-2________, люд. год.

5.20. Недотримання параметрів мікроклімату на ____20-40___ % зменшує продуктивність тварин, негативно впливає на відтворні функції, скорочує тривалість їх виробничої експлуатації.

5.21. Прогулянки (моціон) у всі періоди року організують для високопродуктивних голштинських корів. За короткочасних низьких температур (нижче –15^о С і швидкості вітру більше 15 м/сек.) термін перебування тварин не більше як __30___ хвилин, разів____2_ на добу.

5.22. За 1 хвилину корови зазвичай випивають _______5-8____ л води.

5.23. За триразового доїння протягом доби в середньому одержують на

____10__% більше молока.

5.24. У разі скорочення кількості доїнь із трьох до двох витрати праці

знижуються на _____20-30______%.

5.25. На підприємствах з потоково-цеховою системою виробництва молока під час визначення кількості скотомісць в цеху сухостійних корів слід приймати такий коефіцієнт:

5.26. Основним тактом роботи промислової молочної ферми є:

тривалість перебування корів у цеху виробництва молока;

тривалість перебування корів у родильному відділенні;

кількість народжених телят за добу;

тривалість комплектування родильним відділенням основної технологічної групи.

5.27. Основним ритмом за потокового ритмічного виробництва молока вважають:

кількість виробленого молока та м’яса за місяць;

кількість виробленого молока та м’яса за рік;

кількість технологічних груп на фермі;

кількість корів, яких осіменили за добу;

кількість народжених телят за добу.

5.28. Норма потреби соломи на 1 корову за утримання на довгонезмінюваній підстилці, кг/день:

1,5;

3;

5.

7,5

5.29. Добова норма потреби у воді за продуктивності корів за лактацію 7000 кг.____75_____.

5.30. Вказати нормативи фронту годівлі (см) молодняку 3 - 5 міс віку за вільного доступу до кормів:

15;

13;

11;

10.

5.31. Нормативи фронту годівлі ( см) за фіксованого утримання молодняку 9-12 міс віку:

66;

30;

25.

5.32. Тільній сухостійній корові живою масою 500 кг з плановим надоєм 3000 кг за рік потрібно на добу, корм. од.:

1;

8;

15;

25.

5.33. Потреба в перетравному протеїні в розрахунку на 1 корм. од. у дійних корів у середньому становить, г:

30;

100 – 110;

60;

150.

5.34. Зазначте системи та способи утримання великої рогатої худоби згідно з нормами:

1) системи утримання;А,Д,Е А. Цілорічне стійлове;

2) способи утримання.Б,В,Г Б. Прив′язне;

В. Безприв′язне з відпочинком

у боксах;

Г. Безприв′язне з відпочинком на

глибокій підстилці;

Д. Стійлово-вигульне;

Е. Стійлово-табірне.

5.35. Синтез молозива у корів відбувається на 60 - 80 % за рахунок:

вуглеводів кормів;

протеїнів кормів;

тіла корови;

мінеральних речовин.

5.36. дійні корови максимально вживають сіна за добу на 100 кг живої маси, кг:

1,5 - 2,5;

12 – 15;

5 - 8 ;

у необмеженій кількості.

5.37. Норма годівлі в 10 корм. од. у дійних корів живою масою 500 кг розрахована для одержання молока, кг за добу:

1;

10;

5;

25.

5.38. Структура раціонів для корів це, %:

співвідношення груп кормів за масою;

співвідношення груп кормів за енергетичною поживністю;

тип годівлі;

поживність окремих груп кормів.

5.39. М’яке вершкове масло одержують з молока за надлишку в раціоні корів:

висівок;

буряку;

макухи;

сінажу.

5.40. Концентрація енергії в раціонах середньопродуктивних корів повинна бути:

0,1 - 1,1;

2,0 - 2,5;

1,5 - 2,0;

0,7 - 0,9.

5.41. Зазначте варіанти безприв′язного утримання дійних корів (4 елементи):

боксове;

на глибокій підстилці;

комбібоксове;

боксове з режимною годівлею;

групове;

стійлове.

5.42. Під час роздоювання корів "авансують концкормами" на додаткове одержання молока, корм. од.:

0,5 - 1;

4 - 6;

2 - 4;

8 - 10.

5.43. У зимовий період забезпечити дійних корів каротином можна

за рахунок включення в раціони:

сіна;

меляси;

концкормів;

мінеральних підкормок.

5.44. максимальне споживання кормів дійними коровами на 100 кг живої маси за добу:

5.45. У зимовий період забезпечити дійних корів можна за рахунок включення в раціони :

5.46. Потреба в енергії лактуючої корови залежить, переважно, від:

рівня продуктивності корови;

хімічного складу молока;

живої маси корови;

періоду лактації.

5.47. норма годівлі дійних корів залежить від:

породи корів і живої маси;

періоду лактації і середньодобового приросту;

живої маси, добового надою, жирності молока, фази лактації;

добового надою, типу годівлі, жирності молока;

5.48. від корови живою масою 500 кг можна одержати молока за збалансованого раціону згідно з деталізованими нормами:

5.49. Умовно лактацію корови можна розподілити на таку кількість фаз:

1;

5;

3;

6.

5.50. Послідовність проведення первинної обробки молока наступна:

зберігання в резервуарі, охолодження, очищення молока;

очищення молока фільтруванням, охолодження і зберігання в резервуарах-охолоджувачах

очищення молока фільтруванням, пастеризація, охолодження;

очищення молока відцентрованим молокоочисником, пастеризація, транспортування.

5.51. Фактори, від яких залежить термін дії бактерицидних властивостей молока такі (3 елементи):

час одержання молока до його охолодження;

пора року;

стадія лактації;

температура охолодження;

початкова кількість мікрофлори в молоці.

5.52. Порядок охолодження свіжоздоєного молока наступний:

очищують від механічних домішок, охолоджують до температури не вище 0⁰ С і не пізніше 5 годин;

очищують від механічних домішок, охолоджують до температури не вище 6⁰ С і не пізніше як через 2 години після закінчення процесу доїння корів;

очищують від механічних домішок, охолоджують до температури не нижче 16⁰ С без врахування часу після закінчення процесу доїння корів;

очищують від механічних домішок, охолоджують до температури не нижче 10⁰ С і не пізніше як через 8 годин після закінчення процесу доїння корів.

5.53. Під час доїння корів у переносні доїльні відра проміжок часу між видоюванням молока і початком його охолодження не повинен перевищувати:

1 година;

20 хвилин;

2 години;

5 хвилин.

не має значення;

5.54. Необхідність ретельного видоюння корів пов′язано з такою причиною:

необов′язково до останку видоювати корову;

підвищується вміст жиру, що запобігає захворюванню вим′я;

знижується вміст жиру;

підвищується кількість лактози, мінеральних речовин.

5.55. Активний моціон впливає на вміст жиру в молоці:

не змінюється;

збільшується 0,2 - 0,3%;

зменшує на 0,2 - 0,3%;

збільшується 1,6 - 2,7%.

5.56. Із вказаних варіантів оптимальна тривалість перебування корів у цехах (днів) така:

5.57. Вказати строки перебування корів у цехах під час впровадження потоково-цехової системи:

5.58. Основними перевагами промислової технології виробництва молока перед традиційною є (4 елементи):

зниження затрат праці;

зростання продуктивності праці;

підвищення відтворних якостей худоби і продуктивності;

ефективне використання приміщень і обладнання;

зниження витрат кормів.

5.59. Перелік контрольованих ознак у цеху сухостою такий (4 елементи):

вгодованість;

стан молочної залози;

приріст живої маси;

надій.

збереження тільності;

5.60. Перелік контрольованих ознак у цеху отелення такий (2 елементи):

перебіг отелення;

стан молочної залози;

приріст живої маси;

поведінка

5.61. Індекс вим′я у корів, придатних до машинного доїння такий, %:

20;

25;

30;

35;

43 і більше.

5.62. Оптимальна площа вигульно-кормового майданчика на 1 корову у т.ч. з твердим покриттям така:

16/8;

15/5;

25/10;

30/10.

20/8;

5.63. Рекомендоване навантаження корів на одного оператора машинного

доїння під час роботи з двома доїльними апаратами на доїльній установці АДМ-8 становить, голів:

30;

60;

40;

70.

50;

5.64. Назвати довжину і ширину боксу для корів за боксового утримання у цеху виробництва молока, м:

1,9 і 1,5;

2,2 і 1,8

2,0 і 1,4;

2,0 і 1,2

2,0 і 1,5;

МОДУЛЬ 6

Технологія виробництва яловичини у молочному скотарстві.

Технологія спеціалізованого м′ясного скотарства.

Особливості радіоактивного забруднення.

Енергозбереження у скотарстві

6.1. Оптимальним розміром технологічної групи бугайців на відгодівлі за безприв’язного утримання у станках є:

24-25 особин;

30-40 особин;

40-50 особин;

18-20 особин;

50-60 особин.

6.2. За умов інтенсивної годівлі ростуть інтенсивніше не кастровані бички

чи кастровані ________НЕКАСТРОВАНІ ________.

6.3. Вкажіть оптимальний вік досягнення молодняком великої рогатої худоби здавальних кондицій 400-450 кг, що характерно для напівінтенсивної системи вирощування і відгодівлі:

18-20 міс.;

13-14 міс.;

22-24 міс.;

16-18 міс.

6.4. Молочний період під час відгодівлі на м′ясо худоби молочних та комбінованих порід триває:

60 - 120 днів;

1 - 2 міс.;

4 - 6 міс.;

6.5. Під ростом розуміють:

Збільшення розмірів організму, його маси, лінійних та об′ємних розмірів;

Процес, що відбувається на ранніх стадіях онтогенезу;

Процес, за якого дисиміляція перевищує асиміляцію.

6.6. Оптимальні розміри ферм з виробництва яловичини під час вирощування телят з 14 - 20-денного до 14 - 18-місячного віку в умовах основних зон України згідно з Відомчими нормами мають бути такими:

Зона Розміри (скотомісць)

1) Полісся; А А. 3000 – 6000;

2) Лісостеп; А Б. 3000 – 9000.

3) Степ. Б

6.7. Які показники м′ясної худоби враховують під час формування нагульних черед (4 елементи):

стать;

живу масу;

породу;

тип конституції;

вік ;

вгодованість.

6.8. Привести у відповідність тип годівлі та періодів вирощування худоби на м’ясо:

Періоди Тип годівлі

1) вирощування; Б А. Об’ємно-концентратний;

2) дорощування; А Б. Молочно-концентратний;

3) відгодівля В,Г,Д В. Силосний;

Г. Жомовий;

Д. Пасовищний.

6.9. Відповідність указаних типів відгодівлі та частки основного корму в структурі раціону наступна:

Тип годівлі Структура раціону

1) відгодівля на хлібній бразі;А А. 40%;

2) відгодівля на жомі; Б Б. 50-60%;

3) відгодівля на зелених кормах; Д В. 55-60%;

4) силосно-концентратний; Г Г. 75-80%;

5) сінажно-концентратний. В Д. 80-85%.

6.10. У спеціалізованому м′ясному скотарстві телят від корів відлучають у віці:

1 - 2 дні;

6 - 8 міс.;

5 - 7 днів;

8 - 10 міс.

2 - 3 міс.;

6.11. Отелення м′ясних корів проводять:

у стійлах;

у денниках на глибокій підстилці;

у боксах на щілинній підлозі;

вільно на пасовищі.

6.12. Питома вага корів у структурі стада м’ясного напряму продуктивності складає _____40-60_____%.

6.13. У м′ясному скотарстві з метою створення стада, позбавленого ускладнень під час отелень, перебіг отелень оцінюють за _5__ бальною шкалою.

6.14. Під час виробництва яловичини в умовах молочного скотарства для ферм і комплексів з повним циклом виробництва відбирають телят віком та живою масою:

40 - 60 днів, 50 - 70 кг;

60 - 80 днів, 120 - 130 кг;

10 - 30 днів, 40 - 55 кг.

6.15. Яку систему утримання м′ясної худоби застосовують у зонах з високою розораністю землі?

пасовищну;

вигульну;

стійлово-пасовищну;

стійлову;

вільно-вигульну.

6.16. Фронт годівлі корів на відгодівлі на вигульних майданчиках залежно від віку становить:

6.17. Оптимальні розміри ферм з м’ясною худобою із закінченим оборотом стада (корів) в умовах основних зон України згідно з Відомчими нормами є такі:

Зона Розміри (голів)

1) Полісся;Б А. 800 – 1200;

2) Лісостеп; В Б. 400 – 600;

3) Степ. А В. 600 – 800.

6.18. У м’ясному скотарстві бажано проводити ______СЕЗОННІ (ТУРОВІ)_____ отелення.

6.19. Скільки разів на рік проводиться на фермі прибирання гною бульдозером за безприв’язного утримання м’ясної худоби ?

------1

6.20. Із зазначених нижче систем утримання м’ясної худоби найбільш ефективна та маловитратна є:

стійлово-вигульна без використання пасовищ;

стійлово-вигульна з використанням пасовищ;

стійлово-табірна без використання пасовищ;

стійлово-табірна з використанням пасовищ;

цілорічна стійлова.

6.21. Основним напрямом збільшення виробництва яловичини в Україні є:

забезпечення кормами та повноцінна годівля худоби;

використання енергоресурсозберігальних технологій;

використання промислового схрещування молочної худоби з м′ясною;

збільшення чисельності поголів′я молочних і комбінованих порід;

розвиток галузі м′ясного скотарства.

6.22. Коефіцієнти переходу вказаних радіонуклідів з годівлею тварин у молоко коров′яче наступні:

1) цезій-137; Д А. 0,32;

2) стронцій-90. Г Б. 0,42;

В. 0,44;

Г. 0,54;

Д. 0,62;

Е. 0,64.

6.23. Коефіцієнти переходу радіонуклідів з годівлею тварин у яловичину:

1) цезій-137; Г А. 0,02;

2) стронцій-90. Е Б. 0,03;

В. 0,04;

Г. 2;

Д. 4;

Е. 6.

6.24.У годівлі тварин, які знаходяться на забрудненій радіонуклідами території застосовують наступні кормові добавки:

1) природні; А,Б А. Глина;

2) штучні. В,Г Б. Цеоліти.

В. Одержані з морських водоростей;

Г. Одержані з панцирів крабів.

6.25. Відгодівля молодняку великої рогатої худоби на зерновій бразі потребує доповняти раціон:

Протеїновими кормами;

Грубими кормами;

Азотомісткими неорганічними добавками;

Фосфорними добавками.

6.26. Перетравність яловичини організмом людини сягає _95__%.

6.27. Під час комплектування комплексів молодняком у віці 10-20 днів формують групи за живою масою та віком. Різниця між тваринами не повинна перевищувати за віком __10-15__ днів.

6.28. Однією з основних умов роботи комплексу з виробництва яловичини на промисловій основі є _____________ надходження молодняку.

Сезонне

Ритмічне

6.29. Переваги безприв’язного утримання худоби такі (3 елементи):

навантаження на оператора збільшується до 1000 голів;

індивідуальне обслуговування;

моціон для худоби;

не потрібно споруджувати стійла, прив’язі.

6.30. Найбільш дешевою з найменшими витратами праці на 1 ц продукції і екологічно чистою технологією утримання худоби на відгодівлі в умовах України є:

безприв’язне боксове;

безприв’язне комбібоксове;

безприв’язне на глибокій довго незмінній підстилці;

прив’язне утримання.

6.31. Для виробництва яловичини в умовах молочного скотарства переважно використовується така группа худоби:

бугаї-плідники;

повновікові корови;

ремонтний молодняк;

вибракувана худоба;

понадремонтний молодняк.

6.32. Для зменшення собівартості приросту худоби у літній період необхідно максимально використовувати _______ПАСТБИЩА______ .

6.33. Калорійність 1 кг яловичини в середньому становить, ккал:

500;

2000 - 2500;

500 - 800;

3000 - 3500.

900 - 1000;

6.34. Площа відпочинку для м’ясних корів за безприв’язного утримання в приміщеннях становить:

6.35. Площа відпочинку для м’ясної корів за безприв’язного утримання на вигульних майданчиках становить:

6.36. Закладання глибокої незмінної підстилки у приміщеннях здійснюють восени, до переведення худоби на стійлове утримання, шляхом укладання шару сухої соломи ___40___ см з наступним додатковим внесенням її з розрахунку _3__ кг на голову за добу.

6.37. Для відпочинку худоби на вигульних майданчиках влаштовують “кургани” з розрахунку ___3-5__м² на одну тварину.

6.38. Жомовий тип відгодівлі молодняку великої рогатої худоби передбачає

частку жому в раціонах, % за поживністю:

10 - 15;

30 - 40;

20 - 25;

50 - 60.

6.39. Еталоном якості яловичини є м′ясо такої м′ясної породи:

лімузинська;

санта-гердруда;

абердин-ангуська;

кіанська.

Поиск по сайту: