Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

I.Гігієна повітряного середовища та освітлення

1.Охарактеризуйте вид мікроклімату, якщо температура повітря-20 градусів, відносна вологість-45%,швидкість руху повітря-0,15 м/c:

А. Інтермітуючий;

В. Нагріваючий;

C. Охолоджуючий;

*D. Оптимальний;

Е. Подразнюючий.

2.Охарактеризуйте вид мікроклімату, якщо температура повітря 37 градусів, відносна вологість 88%, швидкість руху повітря 0,05 м/c:

А. Комфортний;

*В. Нагріваючий;

С. Охолоджуючий;

D. Інтермітуючий;

Е. Подразнюючий.

3.Назвіть прилад для вимірювання температури повітря:

*А. Термометр пристінний;

В. Барограф;

С. Гігрометр;

D. Медичний термометр;

Е. Кататермометр.

4. Прилад для визначення відносної вологості повітря в приміщенні?

А. Електротермометр;

В. Аспіратор;

*С. Психрометр;

D. Барометр;

Е. Медичний термометр.

5. У чому полягає принцип психрометрії повітря?

А. В дослідженні вмісту в повітрі кількості аеронів за допомогою іона тора;

*В. В різниці температур сухого і вологого термометрів в психрометрі;

С. У вимірюванні різниці барометричного тиску в ранішній і вечірній час доби;

D. У вимірюванні температури повітря в трьох точках приміщення і розрахунок середньої величини;

Е. У визначенні часу охолодження кататермометра з 38 до35 градусів.

6. Прилад для вимірювання атмосферного тиску:

А. Кататермометр;

В. Психрометр;

С. Анемометр;

*D. Барометр;

Е. Актинометр.

7.Метод анемометрії використовується для визначення:

*А. Швидкості руху повітря більше 1м/c;

В. Швидкості руху повітря менше 1м/с;

С. Відносної вологості;

D. Середньої температури повітря;

Е. Абсолютної вологості.

8.Які данні потрібні для розрахунку швидкості руху повітря методом кататермометрії?

А. Об’єм приміщення;

В. Тиск повітря;

С. Вологість повітря;

*D. Час охолодження кататермометру;

Е. Швидкість руху повітря(середня

9.Гігієнічні нормативи температури повітря в жилому приміщенні(в градусах):

А. 16-18;

В. 16;

С. 18-20;

*D. 20-22;

Е. 22-24.

10. Гігієнічні нормативи відносної вологості повітря в приміщенні(%):

А. 20-28;

В. 20-40;

С. 30-90;

*D. 30-60;

Е. 60-80.

11. Гігієнічні нормативи швидкості руху повітря в приміщенні(м/c):

А. 0,05-0,1;

*В. 0,1-0,2;

С. 0,1-0,5;

D. 0,2-0,3;

Е. 0,5-1.

12. При гігієнічному обстеженні навчальної лабораторії виміряний світовий коефіцієнт,площа підлоги,об’єм приміщення,швидкість руху повітря у вентиляційному отворі і його площа,температура повітря. Які параметри потрібні для розрахунку кратності обміну повітря?

А.Світовий коефіцієнт,об’єм приміщення,температура повітря;

В.Необхідні дослідження не проведені;

С.Площа палати і світловий коефіцієнт;

D.Температура повітря,швидкість його руху у вентиляційному отворі;

*Е.Об’єм приміщення,швидкість руху повітря у вентиляційному отворі і його площа.

13.Охарактеризуйте вид мікроклімату, якщо: температура повітря 10 градусів,відносна вологість 92%,швидкість руху повітря 5,0 м/c:

*А. Охолоджуючий;

В. Нагріваючий;

С. Подразнюючий;

D. Оптимальний;

Е Перегріваючий.

14.Відносна вологість повітря - це:

А. Різниця абсолютної і максимальної вологості;

В. Відношення максимальної вологості до

абсолютної в %;

С. Сума абсолютної і максимальної вологості;

D. Добуток абсолютної вологості на максимальну;

*Е. Відношення абсолютної вологості до

максимальної в %.

15.Для визначення відносної вологості необхідно:

А. Термометр;

В. Термограф;

*С. Гігрометр;

D. Барограф;

Е. Кататермометр.

16.Для визначення і запису показників температури повітря в динаміці потрібно:

А. Термометр;

*В. Термограф;

С. Психрометр;

D. Кататермограф;

Е. Барограф.

17.Системи штучної вентиляції в приміщенні:

*А. Загальнообмінна;

В. Однократна;

С. Двократна;

D. Наскрізна;

Е. Багатократна.

18.Системи штучної (механічної) вентиляції в приміщенні:

А. Аерація;

В. Однократна;

*С. Місцева;

D. Двократна;

Е. Инфильтрація.

19.Які параметри потрібно визначити в приміщенні, щоб розрахувати для нього потрібну кратність обміну повітря?

А. Площа приміщення;

В. Температрура приміщення;

С. Швидкість руху повітря;

*D. Об’єм приміщення;

Е. Кількість вентиляційних отворів.

20.Необхідна кратність обміну повітря дозволяє визначити:

А. Ефективність інсоляції;

*В. Необхідну кратність обміну повітря, при якому, при данній кількості людей і об’ємі приміщення, вміст СО2 не перевищує допустиму концентрацію;

С.Відношення надходжуючого і видаленого повітря в приміщенні;

D. Тип мікроклімату данного приміщення;

Е. Температурно-вологий режим приміщення.

21. Хімічний склад атмосферного повітря:

А. N2-37%, CO2-12%, O2-40%, інертні гази – 11%;

В. N2-70%, CO2-1%, O2-19%, інертні гази – 10%;

С. N2-непостійно, CO2-0,03%, O2-20%, інертні гази – 12,5%;

*D. N2-78%, CO2-0,03-0,04%, O2-21%, інертні гази – 1%, пари води;

Е. N2-30%, CO2-3%, O2-15%, інертні гази – 1%, пари води.

22. Види вентиляції:

А. Кватирочна;

В. Фрамужна;

*С. Природна і штучна;

D. Аерація і інфільтрація;

Е. Внутрішньостінна.

23. Які данні потрібні для розрахунку кратності обміну повітря?

А. Площа приміщення;

В. Швидкість руху повітря;

С. Температура повітря;

*D. Кількість надходжуючого повітря в приміщення за годину;

Е. Вологість повітря.

24. Основне фізіологічне значення вуглекислого газу:

А. Розбавлювач кисню в атмосфері;

*В. Подразник дихального центру;

С. Участь у фомуванні кисневого ефекту;

D. Участь у пластичному процесі рослин;

Е. Показник достатності повітря в приміщенні.

25. Принцип методу визначення , заключається в:

А.Ослаблення оптичної густини буферного розчину бромтимолового синього пропорційно концентрації СО₂;

В.Посилення оптичної густини буферного розчину бромтимолового синього пропорційно концентрації СО₂;

*С. Ослаблення оптичної густини буферного розчину бромтимолового синього обернено пропорційно концентрації СО₂;

D. Посилення оптичної густини буферного розчину бромтимолового синього обернено пропорційно концентрації СО₂;

E. Перехід забарвлення бромтимолового синього з блакитного в зелений при насиченому розчині СО_2.

26. В яких одиницях вимірюється концентрація в повітрі СО₂ при визначенні його фотокалориметричним методом?

А. г/м3;

В. г/л;

*С. %;

D. мг/м3;

Е. мг.

27.Гігієнічні нормативи СО₂ в житлових приміщеннях (%):

А. до 1;

В. не більше 1,0;

*С. не більше 0,1;

D. не меньше 0,1;

Е. 1.

28. Види природної вентиляції:

А. Кондиційна;

В. Внутрішня;

С. Зовнішня;

*D. Аерація;

Е. Фрамужна.

29.Довжина хвилі інфрачервоного випромінювання (нм):

*A – більше 760;

B – 300 - 500;

C – 400 - 760;

D – 400 - 315;

E – 315 - 280.

30.Довжина хвилі ультрафіолетового випромінюван-ня (нм):

A – 0.05 - 10;

B – більше 400;

C – меньше 0,05;

*D – 400 - 180;

E – 400 - 760.

31. Діапазон видимого спектру сонячної радіації (нм):

А – більше 300;

B – 4000 -180;

*C – 760 - 400;

D – 400 - 180;

E – 180 - 10.

32.Біологічний ефект впливу видимого спектру сонячної радіації на зоровий аналізатор:

А – тепловий;

*B – розпад родопсину і сприйняття світла;

C – стимуляція синтезу холекальциферолу;

D – бактерицидна дія;

Е – посилення утворення вітаміну «Д».

33. Біологічна дія ультрафіолетових променів:

А – синтез зорового пігменту;

B – нагріваюча дія;

C – синтез вітаміну В₁;

*D – пігментоутворюючий ефект;

Е – утворення (синтез) вітаміну Д₂.

34. Від чого залежить біодогічна дія сонячної радіації?

*А – від площі опроміненого тіла;

B – від віку людини;

C – від статі людини;

D – від товщини епідермісу;

Е – від характеру харчування.

35. Сутність біологічного впливу ультрафіолетових променів на організм:

*А – фотоліз білкових і утворення гістаміноподібних структур;

B – пригнічення гемопоезу;

C – перегрівання тканин;

D – порушення біоритмів;

Е – посилення синтезу вітаміну «С» в організмі.

36.Яку питому вагу має інфрачервоного випроміню-вання, що досягає поверхні Землі (%)?

А – 40;

B – 1;

*C – 59;

D – 70;

Е – 28.

37.Яку питому вагу має ультрафіолетове випромінювання, що досягає поверхні Землі (%)?

А – 40;

*B – 1;

C – 59;

D – 70;

Е – 28.

38. Яку питому вагу має видимого випромінювання, що досягає поверхні Землі (%)?

*А – 40;

B – 1;

C – 59;

D – 70;

Е – 28.

39. Сутність загальностимулюючої дії ультрафіоле-тового випромінювання на організм людини:

А – тепловий ефект за рахунок посилення коливальних і ротаційних рухів молекул;

*B – за рахунок утворення фізіологічно активних речовин (гістаміноподібні, холін, ацетилхолін) активізується симпатико-адреналова система, обмінні і трофічні процеси;

C – потовщення і ущільнення епідермісу і утворення в ньому меланіну;

D – утворення в поверхневих шарах шкіри холекальциферолу;

Е – вплив випромінювання на нуклеїнові основи мікробної клітини з подальшою її загибеллю.

40. Сутність антирахітичної дії ультрафіолетового випромінювання на організм :

А – тепловий ефект за рахунок посилення коливальних і ротаційних рухів молекул;

B – за рахунок утворення фізіологічно активних речовин (гістаміноподібні, холін, ацетілхолін) активізується симпатико-адреналова система, обмінні і трофічні процеси;

C – посилення утворення меланіну в епідермісі;

*D – утворення в поверхневих шарах шкіри холекальциферолу;

Е – вплив випромінювання на нуклеїнові основи мікробної клітини з наступною її загибеллю.

41. Сутність пігментоутворюючої дії ультрафіолетових променів на організм:

А – тепловий ефект за рахунок посилення коливальних і ротаційних рухів молекул;

*C – потовщення і ущільнення епідермісу і посилення в ньому синтезу меланіну з тирозину;

D – утворення в поверхневих шарах шкіри холекальциферолу;

Е – вплив випромінювання на нуклеїнові основи мікробної клітини з наступною її загибеллю.

42. Суть бактерицидного та спороцидного ефекту УФ - випромінювання:

А – тепловий ефект за рахунок посилення коливальних і ротаційних рухів молекул;

B – за рахунок утворення гістаміноподібних речовин активізується симпатико-адреналова система;

C – посилення утворення меланіну в епідермісі;

D – утворення в поверхневих шарах шкіри холекальциферолу;

*Е – вплив випромінювання на нуклеїнові включення мікробної клітини з наступною її загибеллю.

43. Метод визначення інтенсивності УФ - випромінювання за допомогою уфідозиметра являється:

А – механічним;

B – біологічним;

С– статистичним;

*D – фізичним;

Е – хімічним.

44. Що називається біодозою?

А – доза, яка попереджає розвиток рахіту;

B – доза, що знижує гіперкератоз шкіри;

*С – доза, що викликає на незасмаглій шкірі ледь помітне почервоніння через 8-20 годин після опромінення ультрафіолетовим випромінюванням;

D – доза, що викликає на шкірі ледь помітне збліднення через 8-20 годин після ультрафіолетового опромінення;

Е – доза, що викликає на незасмаглій шкірі ледь помітне почервоніння зразу після ультрафіолетового опромінення.

45. Величина біодози в мкВт/см₂:

А – 75 - 100 ;

B – 100 - 150 ;

C – 200 - 400 ;

*D – 600 - 800;

Е – 1000.

46. Що називається мінімальною профілактичною дозою УФ випромінювання?

*А – доза ультрафіолетового опромінення, яка попереджає розвиток рахіту;

B – доза інфрачервоного опромінення, яка попереджає розвиток рахіту;

C – доза ультрафіолетового опромінення, яка попереджає розвиток гіповітамінозу «С»;

D – доза ультрафіолетового опромінення, що викликає еритему на незагорілій шкірі;

Е – доза інфрачервоного опромінення, що підвищує адаптогенність організму.

47.Що називається оптимальною дозою ультрафіолетового опромінення?

А – доза УФО, яка попереджає розвиток остеомаляції;

*B – доза УФО, що підвищує захисні властивості організму;

С – доза УФО, яка поліпшує пігментоутворення в шкірі;

D – доза УФО, яка попереджає розвиток рахіту;

Е – доза УФО, що володіє бактерицидними властивостями.

48. Величина мінімальної профілактичної дози ультрафіолетового опромінення в мкВт/см₂:

*А – 75 -100;

B – 600 - 800;

С – 150 - 200;

D – 1000;

Е – 200 - 400.

49. Для дитини с ознаками рахіту педіатр назначив ультрафіолетове опромінення. Як називається необхідна доза опромінення?

А – біологічна ;

B –пігментоутворююча;

*С – профілактична;

D – адаптогенна;

Е – імунностимулююча.

50. Час біодози для дитини з ознаками рахіту складає 4хвилини. Який час опромінення повинен призначити фізіотерапевт з профілактичною метою?

А – 1 хвилина;

B – 2 хвилини;

С – 3 хвилини;

D – 4 хвилини;

*Е – 30 секунд.

51. Величина оптимальної дози ультрафіолетового опромінення в мкВт/см₂:

А – 75 - 100;

B – 600 - 800;

С – 150 - 200;

D – 1000;

*Е – 200 - 400.

52.Заходи профілактики ультрафіолетової недостатності:

А – нормалізація мікрокліматичних умов в приміщеннях;

B – раціональне внутрішнє планування жител;

*С – увіолеве засклення, тривале перебування на відкритому повітрі;

D – вживання йодованої солі;

Е – штучна вітамінізація добового харчового раціону вітаміном «Д» організованих контингентів населення.

53. При вимірюванні інтенсивності інфрачервоного випромінювання люксметр розташували перпендикулярно джерелу випромінювання на відстані 1м з відкритим теплоприйомником на 2-3с, після чого на шкалі прибору зняли результати в кал/см²хвилин. Чи допущенні помилки в методиці дослідження?

А – при вимірюванні теплоприйомник потрібно тримати закритим;

B – дослідження виконане правильно;

С – невірно вибраний прилад, необхідний анемометр;

*D – невірно вибраний прилад, необхідна актинометр;

Е – недостатній час вимірювання, необхідно розмістити прилад на місці дослідження на 5 хвилин.

54. Біодозиметр розмістили на внутрішню частину передпліччя зафіксувавши його, включили еритемну лампу і опромінили шкіру передпліччя, послідовно відкриваючи одне за одним всі шість отворів з інтервалом 1 хвилина. Ерітема з'явилася через 12 годин на шкірі отвору №1 з часом експозиції 6хвилин, що і було визначено як біодоза даного пацієнта. Чи правильно виконані дослідження? Які помилки допущені?

А – для опромінення потрібна не эритемна лампа, а ртутно-кварцева;

B – невірно вибраний прилад, необхідний уфідозиметр;

*С – всі дослідження виконані правильно;

D – дослідження невірні, біодозу визначають через 8-20 годин;

Е – місце опромінення неправильно вибране, необхідно помістити біодозиметр на тильній поверхні кисті.

55. За допомогою біодозиметру час опромінення шкіри епігастральної ділянки живота дитини з ознаками рахіту еритемною лампою «МЕДIСОR» до эритемного эфекту та через 12 годин складає 2 хвилини. Яку тривалість ультрафіолетового опромінення повинен призначити фізіотерапевт в данному випадку?

А – 30 с.;

*B – 15 с.;

С– 1,5 хв.;

D – 2 хв.;

Е – 3 хв.

56. При використанні биодозиметру час опромінення эритемною лампою «МЕДIСОR» шкіри передпліччя хворого з повільно зростаючим закритим переломом стегна до еритемного эфекту склав 6 хвилин. Який вид дози ультрафіолетового опромінювання був призначений данному хворому?

А – профілактична;

B – антирахітична;

*С – адаптогенна;

D – імунностимулююча;

Е – біологічна.

57. Яку дозу ультрафіолетового опромінювання повинен призначити фізіотерапевт для післяопераційного хворого?

А – профілактичну;

*B – адаптогенну;

С – антитоксичну;

D – біологічну;

Е – бактерицидну.

58.Який прилад необхідний для вимірювання інтенсивності інфрачервоної радіації?

А – психрометр;

B – барометр;

С – уфідозиметр;

*D – актинометр;

Е – кататермометр.

59.Яка частина тіла (або прилад) використовується для інфрачервоної радіації суб´єктивним методом?

А – уфідозиметр;

B – передпліччя (внутрішня частина);

*С – кисть (тильна частина);

D – анемометр;

Е – люксметр.

60.Який фізичний процес закладений в основі роботи актинометру?

А – фотострум;

*B – термоелектрична емісія;

С – люмінісцентний процес;

D – п´єзоэффект;

Е – зміна об'єму речовини.

61. Який процес покладений в основу вимірювання інтенсивності УФ-випромінювання за допомогою уфідозиметру?

А – біологічний ефект;

B – п´єзоэффект;

С – зміна електропотенціалу шкіри;

D – окислювально-відновний процес;

*Е – фотострум.

62.Для вимірювання інтенсивності ультрафіолетово-го випромінювання використовують:

А – актинометрія;

B – люксметр;

*С – уфіметр;

D – анемометр;

Е – психрометр.

63. Фізична сутність сонячної радіації:

А – розплавлена плазма;

*B – потік електромагнітних коливань;

С – потік теплової енергії;

D – потік позитивних і негативних іонів;

Е – потік протонів.

64.Фізичний показник біологічної дії сонячних променів:

А – відстань від Землі до Сонця;

*B – квант випромінювальної енергії;

С– кут падіння сонячного потоку на поверхні;

D – сонячна активність;

Е – прозорість атмосфери Землі.

65.Довжина хвилі видимої частини сонячного спектру:

А – 4000 - 760;

B – 315 - 280;

*С– 760 - 400;

D – 400 - 290;

Е – 280 - 180.

66.Який з перелічених показників природної освітленості являється відносним?

*А – світловий коефіцієнт;

B – КПО;

С – показник абсолютної освітленості;

D – висота підвіконь;

Е – відстань від верхнього краю вікна до стелі.

67. Оптичний спектр сонячної радіації (нм):

А – більше 300;

*B – 4000-180;

С– 760-400;

D – 400-180;

Е – 180-10.

68.Який з перелічених показників природної освітленості являється додатковим?

А – світловий коефіцієнт;

B – КПО;

С – коефіцієнт заглиблення;

*D – висота підвіконь;

Е – абсолютна освітленість.

69.Біологічний ефект впливу видимого випромінювання сонячного спектру|:

А – тепловий;

*B – розпад родопсину;

С– стимуляція синтезу холекальциферолу;

D – сильна бактерицидна дія;

Е – загальнозміцнююча дія.

70. Освітленість - це:

*А – щільність світлового потоку на освітлювальній поверхні;

B – питома вага фотонів на одиницю площі;

С – щільність світлового потоку на об'єм тіла;

D – кількість світлових променів падаючих на освітлювальну поверхню;

Е – яскравість світлового потоку на відбитій поверхні.

71. Біологічна дія сонячного випромінювання не залежить від:

А – від площі опромінювання;

B – від стану організму;

С – від кількості сонячної енергії;

D – глибини проникнення в тканині;

*Е – від характеру харчування.

72. В яких одиницях вимірюється освітленість?

А – люмен;

*B – люкс;

С – стерадіан;

D – свічка;

Е – тілесний кут.

73. За одиницю освітленості прийнятий люмен (лм) – освітленість отримана на площі 1м², на яку падає і рівномірно розподіляється світловий потік, який дорівнює 1 люксу. Вкажіть помилки у виначенні, якщо вони є ?

*А – освітленість вимірюється в люксах, а світловий потік в люменах;

B – визначення вірне;

С– світловий потік вимірюється в канделах;

D – освітленість розраховується на площу 1 см²;

Е – за одиницю освітленості прийнятий КПО.

74. Що дозволяє визначити метод Данілюка?

А – СК;

*B – КПО хв. при проектуванні будівель;

С – рівень природної освітленості приміщень;

D – КПО хв. при експлуатації будівель;

Е – рівень світлового потоку в лм.

75. Що покладене в основу гігієнічного нормування освітленості в приміщенні?

А – кількість і потужність джерел освітленості;

*B – характер виконуваної зорової роботи;

С – орієнтація будівель;

D – площа освітлювальної поверхні;

Е – кількість сонячних днів на рік.

76. Які існують джерела штучної освітленості?

*А – лампи розжарювання;

B – загальні;

С – місцеві;

D – інтегральні;

Е – комбіновані.

77. Для оцінки штучної освітленості в житлових приміщеннях необхідний:

*А – люксметр;

B – графіки Данілюка;

С – електроанемометр;

D – кататермометр;

Е – психрометр;

78. Який прилад необхідний для визначення рівномірности штучного світлення?

А – актинометрія;

B – равномер;

*С– люксметр;

D – уфідозиметр;

Е – анемометр.

79.Норматив загального штучного освітлення в учбових класах при люмінісцентних лампах (лк):

А – не меньше 100;

B – меньше 200;

С – не більше 300;

*D – не меньше 300;

Е – 150.

80.Норматив загального штучного освітлення в учбових класах при лампах розжарювання (лк):

А – не меньше 100;

B – не більше 100;

*С – не меньше 150;

D – не більше 150;

Е – не меньше 50.

81.Норматив загального штучного освітлення в кабінеті лікаря при люмінісцентних лампах (лк):

А – не більше 400;

B – не більше 500;

*С – не меньше 400;

D – не меньше 500;

Е – 300.

82.Норматив загального штучного освітлення в кабінеті лікаря лампах розжарювання (лк):

А – не більше 100;

B – не меньше 100;

С – не більше 200;

*D – не меньше 200;

Е – 150.

83.Який з названих показників оцінює достатність природної освітленості приміщень?

А – інтенсивність електромагнітного випромінювання інфрачервоного діапазону;

*B – коефіцієнт природної освітленості;

С – інтенсивність електромагнітного випромінювання ультрафіолетового діапазону;

D – інтенсивність електромагнітного випромінювання видимого діапазону;

Е – площа заскленої поверхні вікон.

84. Що називається світловим коефіцієнтом?

А – відстань від світлонесучої стіни до внутрішньої в м;

B – відношення освітленості на робочому місці всередині приміщення до такої під відкритим небосхилом в %;

*С – відношенн заскленої площі вікон до площі приміщення;

D – відношення освітленості на робочому місці біля вікна до освітленості на робочому місці біля внутрішньої стіни приміщення в %;

Е – відношення площі кватирок до площі підлоги.

85.Що називається коефіцієнтом природного освітлення?

А – відстань від світлонесучої стіни до внутрішньої в м;

*B – відношення освітленості всередині приміщення до такої під відкритим небосхилом в %;

С – відношення заскленої площі вікон до площі приміщення;

Е – відношення площі кватирок до площі підлоги приміщення.

86.Який прилад або пристрій необхідний для визначення світлового коефіцієнту?

А – люксметр;

*B – рулетка;

С – актинометрія;

D – біодозиметр;

Е – анемометр.

87.Який прилад необхідний для визначення КПО в приміщенні?

А – актинометрія;

B – біодозиметр;

*С– люксметр ;

D – анемометр;

Е – кататермометр.

88.При вимірюванні освітленості на робочому місці студента фотодатчик люксметру розташували перпендикулярно світловому потоку на рівні 1,5м від підлоги, включили прилад і зняли показники. Чи були допущені помилки в методиці дослідження?

А – дослідження виконане правильно;

*B – фотодатчик неправильно розміщений: необхідно - на освітлюваній поверхні перпендикулярно світловому потоку;

С – фотодатчик необхідно розмістити вертикально освітлюваної робочої поверхні;

D – показання приладу знімають не відразу після включення, а через 2-3 хвилини експозиції;

Е – невірно вибраний прилад, для дослідження необхідна актинометрія.

89.В учбовій аудиторії світловий коефіцієнт дорівнює 1/4, температура і вологість повітря - 18ºС і 45% відповідно, глибина заглиблення- 4,8м; природна освітленість на робочому місці складає 256 лк. Чи досить цих досліджень для гігієнічної оцінки природньої освітленості в приміщенні?

А – досить, гігієнічну оцінку природної освітленості можна виконати;

B – гігієнічну оцінку не можна зробити, оскільки не виконана в приміщенні актинометрія;

*С – гігієнічну оцінку не можна зробити, оскільки не визначений КПО в приміщенні для оцінки природної освітленості не потрібні температура і вологість повітря, непоказова освітленість на робочому місці;

D – дослідження виконані в повному обсязі;

Е – оцінювати природну освітленість не можна, оскільки необхідно виконати катетермометрію і анемометрію.

Поиск по сайту: