• термічної обробки (печі електричні, масляні ванни);
• зварювальну (електро- та газозварювання);
• агрегатно-складальну (ручний пневмо- і електроінструмент, вантажопідйомні механізми);
• слюсарну;
• гальванопокриття;
• фарбувальну.
Теплопостачання та постачання стисненого повітря – централізоване від сторонніх постачальників.
Запропонована методика опрацювання Положення є одним із варіантів впровадження СУОП. Вона не протирічить чинному законодавству, але потребує погодження з органами Держгірпромнагляду стосовно термінів усунення відхилень від чинних нормативно-правових актів з охорони праці.
Наприклад, розробку СУОП розпочинаємо 01.01.2014 р. Служба охорони праці готує проект наказу такого змісту:
Для опрацювання системи управління охороною праці (СУОП),
НАКАЗУЮ:
1. Створити комісію у складі:
Головний інженер – голова комісії (вказуються прізвища та ініціали).
Спеціаліст з охорони праці – заступник голови комісії.
Головний технолог – член комісії.
Головний механік – член комісії.
Головний енергетик – член комісії.
Начальник енергомеханічної служби – член комісії.
Голова профкому (за погодженням) – член комісії.
2. Комісії до 1 квітня 2014 р. опрацювати та затвердити у Держгірпромнагляду:
• перелік нормативно-правових актів з охорони праці, дія яких поширюється на підприємство;
• перелік шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що діють на підприємстві, та з’ясувати можливість контролю діючих шкідливих виробничих факторів і необхідність залучення для цих цілей сторонніх організацій;
• карти визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів;
• види та рівні ризиків виникнення нещасних випадків та професійних захворювань;
• показники для оцінки ризиків виникнення нещасних випадків та професійних захворювань;
• систему контролю за станом умов та безпеки праці.
Опрацьовані комісією карти обліку та визначення шкідливих і небезпечних виробничих факторів надати керівникам структурних підрозділів.
3. Керівникам структурних підрозділів до 1 липня 2004 р. забезпечити складання карт для ідентифікації небезпечних виробничих факторів та надати дані службі охорони праці.
4. Службі охорони праці до 1 серпня 2014 р. визначити ступінь ризику у кожному структурному підрозділі та на підприємстві в цілому, найбільш небезпечні фактори, що впливають на ступінь ризику виникнення нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, і подати пропозиції щодо формування політики підприємства з охорони праці, її цілей та завдань на поточний і наступні роки.
5. Плановику-економісту (головному бухгалтеру) до 7 липня 2014 p.:
• визначити витрати на забезпечення вимог з охорони праці, придбання засобів індивідуального захисту, спеціального харчування (молока, кисломолочних продуктів, соків тощо), мила та інших знешкоджуючих засобів, підсоленої газованоїводи;
• повідомити службі охорони праці суму коштів, що відповідає 0,5% від обсягу реалізованої продукції у минулому році.
6. Службі охорони праці разом зі службою праці та заробітної плати до 1 липня 2014 р. підготувати пропозиції щодо системи заохочення працюючих з питань охорони праці.
7. Голові комісії до 1 вересня 2014 р. подати на затвердження проект Положення про СУОП.
Виконання наказу служба охорони праці починає з опрацювання переліку нормативно-правових актів з охорони праці, що регулюють вимоги з безпечного ведення робіт, забезпечує їх придбання та інформує керівників структурних підрозділів про їх наявність. У п. 9.1 “Початок роботи” наведено основний перелік нормативно-правових актів загального характеру. Враховуючи галузеву спрямованість підприємства, до цього переліку необхідно додати такі нормативні документи:
Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів;
Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском;
Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води;
Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при нанесенні метало-покриття;
Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів;
Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при електрозварювальних роботах;
Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при термічній обробці металів;
Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при фарбуванні виробів у машинобудуванні;
Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії у ковальсько-пресовому виробництві;
Правила з охорони праці у зварювальному виробництві;
ГОСТ 12.2.009-80 ССБТ. «Станки металлообрабатывающие. Общие требования безопасности»;
ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. «Оборудование производственное. Общие требования безопасности»;
ГОСТ 12.2.010-75 ССБТ. «Машины ручные пневматические. Общие требования безопасности»;
ГОСТ 12.2.117-88 ССБТ. «Прессы гидравлические. Требования безопасности».
Наступний етап – опрацювання форм карт обліку та визначення шкідливих і небезпечних виробничих факторів (карти складаються та зберігаються у структурному підрозділі або службі).
Для ідентифікації шкідливих виробничих факторів та факторів трудового процесу пропонується використовувати Карту умов праці відповідно до Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 вересня 1992 р. № 41.
Припустимо, що атестація робочих місць на підприємстві проводилась у 2000 р. і стан умов та безпеки праці на робочих місцях не змінився. У такому разі використовуємо дані табл. 1. До уваги беруться ті фактори виробничого середовища і трудового процесу, норми яких віднесені до III класу (графи 6, 7, 8).
Таблиця 1
Карта умов праці
№ з/п
Фактори виробничого середовища
Дата досліджень
Нормативне значення ГДК, ГДР
Фактичне
значення
III клас – небезпечні
та шкідливі умови праці
Тривалість дії фактора протягом зміни, %
Примітки
1 ст.
2 ст.
3 ст.
Шкідливі хімічні речовини:
1 клас небезпеки
2 клас небезпеки
3-4 класи небезпеки
Дата
Те саме
»
0,1
1,0
0,3
1,8
44,0
1,8
2,2
–
Аерозолі (пил) переважно фіброгенної Дії
»
13,0
2,17
Вібрація (загальна і локальна)
–
–
–
–
–
–
–
Шум
Дата
Під час підготовки карт обліку небезпечних виробничих факторів використовується ГОСТ 12.0.003-74* ССБТ. «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация». Згідно з ГОСТом до небезпечних факторів відносяться машини та механізми, що рухаються, незахищені рухомі елементи виробничого обладнання; вироби, заготовки, матеріали, що пересуваються, небезпечний рівень напруги в електричній мережі, замикання якої може статися через тіло людини; підвищений рівень статичної електрики. Їх оцінка визначається наявністю огороджувальних, запобіжних пристроїв, сигналізації безпеки, засобів захисту від дії електричного струму. Для їх обліку складаємо відповідну карту (табл. 2).