Загальне і специфічне зовнішнє середовище

Тема 3. ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗАЦІЇ

0-2-4

ПЛАН

Поняття зовнішнього середовища організації.

Оцінка ступеня невизначеності зовнішнього середовища.

Загальне і специфічне зовнішнє середовище.

Cпособи адаптації до змін у зовнішньому середовищі.

Вплив зовнішнього середовища на управлінську практику.

Поняття зовнішнього середовища організації

Термін зовнішнє середовищевключає інститути і фактори, що знаходяться поза межами організації і потенційно впливають на результати її діяльності. Зовнішнє середовище поділяють на загальне зовнішнє середовище і специфічне зовнішнє середовище.

Загальне зовнішнє середовищевключає усе, що виходить за межі організації: економічні, політичні і соціокультурні умови, проблему глобалізації і технологічні фактори, охоплює умови, що можутьвпливати на організацію. Наприклад, поява нової технології, завдяки якій ми маємо можливість розмістити зміст цілої книжкової полиці на одному маленькому цифровому універсальному диску (DVD) – це приклад фактора загального зовнішнього середовища, у якій працює видавництво Simon & Schuster. Який вплив це нововведення зробить на видавничу промисловість у майбутньому, поки не відомо, але воно може виявитися досить значним.

У процесі управління значно більша увага приділяється специфічному зовнішньому середовищу. Специфічне зовнішнє середовище –елемент зовнішнього середовища, що безпосередньо впливає на досягнення організацією намічених нею цілей. Він містить у собі фактори, здатні позитивно або негативно впливати на рівень ефективності організації. Специфічне зовнішнє середовище кожної організації унікальне і змінюється в залежності від обставин. Як правило, воно включає постачальників, клієнтів або покупців, конкурентів, урядові установи і групи суспільного впливу. Згодом деякі елементи специфічного зовнішнього середовища організації можуть стати частиною загального зовнішнього середовища і навпаки. Специфічне зовнішнє середовище організації змінюється в залежності від продукції або послуг і ринків, які вона обслуговує.

Оцінка ступеня невизначеності зовнішнього середовища

Зовнішнє середовище характеризується невизначеністю.Невизначеність зовнішнього середовища проявляється через ступінь мінливості і ступінь складності.

Якщо компоненти зовнішнього середовища організації змінюються часто, його називають динамічнимзовнішнім середовищем; якщо ж зміни мінімальні, то таке середовище називають стійким. Зовнішнє середовище вважається стійким в тому випадку, якщо, наприклад, в ньому рідко з’являються нові конкуренти, технології, групи суспільного впливу пасивні. Ступінь мінливості означає, що зміни у зовнішньому середовищі непередбачувані. Якщо зміни у зовнішньому середовищі можна точно спрогнозувати, то менеджери повинні і можуть ними управляти і контролювати їх.

Складність зовнішнього середовища характеризується кількістю компонентів зовнішнього середовища організації і ступенем поінформованості організації про них. Чим менше конкурентів, клієнтів, постачальників і урядових установ, з якими організація повинна взаємодіяти в процесі своєї діяльності, тим стабільніше її зовнішнє середовище. Нестабільність зовнішнього середовища можна описати за допомогою матриці, зображеної на рис. 1. На ній чотири комірки: комірка 1 відповідає найвищому рівню стабільності навколишнього середовища, а комірка 4 – найвищому рівню нестабільності. Найбільший вплив менеджери здатні робити на результати діяльності організацій, що діють у стабільному і простому середовищі (комірка 1). Оскільки нестабільність загрожує ефективності організації, менеджери намагаються мінімізувати її.

Загальне і специфічне зовнішнє середовище

Специфічне зовнішнє середовище.Організації функціонують у різних специфічних умовах. Для більшості компаній зовнішніми факторами, що підвищують ступінь невизначеності середовища, виступають постачальники, клієнти, конкуренти, урядові установи і групи впливу різного типу.

Постачальники.Термін постачальникивідноситься до організацій, що поставляють матеріали, устаткування, первинні фінансові і трудові ресурси. Акціонери, банки, страхові компанії, пенсійні фонди й інші подібні установи необхідні для забезпечення безперервного надходження капіталу. Профспілки, професійні асоціації і місцеві ринки праці є джерелами робочої сили. При нестачі кваліфікованих медсестер, наприклад, у лікарні можуть виникнути труднощі при задоволенні попиту і досягненні цілей своєї діяльності.

Рис. 1. Матриця нестабільності зовнішнього середовища

Менеджери прагнуть забезпечити стійкий потік необхідних первинних ресурсів по максимально низькій ціні. Ресурси характеризуються невизначеністю (а відсутність або затримка в їхніх надходженнях здатна значно знизити ефективність роботи організації), тому менеджери докладають великих зусиль, щоб забезпечити їхній стабільний і постійний приплив. У великих організаціях існують спеціальні відділи по закупівлях, фінансові підрозділи і кадрові служби, задача яких полягає в тім, щоб забезпечувати організації машинами, устаткуванням, капіталом і трудовими ресурсами, необхідними для забезпечення нормальної життєдіяльності.

Клієнти.Організації існують для того, щоб задовольняти потреби клієнтів. Саме клієнт або замовник споживає продукцію або послуги, вироблені організацією. Це стосується навіть урядових установ. Клієнти також несуть у собі потенційну невизначеність для організації – їх смаки змінюються.

Конкуренти.У будь-якої організації, навіть монополіста, є хоча б один конкурент. Конкуренти (у сфері ціноутворення, пропозиції послуг, розробки нових видів продукції) являють собою важливий компонент навколишнього середовища, за яким менеджери повинні пильно спостерігати і бути готовими реагувати на будь-які зміни.

Урядові установи.На діяльність організацій впливають уряд держави та місцеві органи влади. В залежності від сфери діяльності робота деяких організацій контролюється відповідними урядовими органами дуже ретельно. Організації витрачають багато часу і грошей на виконання урядових розпоряджень, але вплив цих правил і норм виходить далеко за межі їхньої компетенції й обмежує свободу дій управлінського персоналу.

Групи впливу.Менеджери повинні враховувати існування в суспільстві визначених груп, що намагаються впливати на діяльність організацій. Ступінь впливу груп впливу змінюється в міру зміни соціальних і політичних рухів.

Загальне зовнішнє середовище.Загальні економічні, політичні, соціальні, глобальні і технологічні умови, як правило, не впливають на діяльність управлінського персоналу так, як специфічне зовнішнє середовище, однак менеджери повинні їх враховувати.

Економічні умови.Інфляція, коливання рівня чистих доходів населення і ринкових котирувань акцій, а також зміна стадій промислового (економічного) циклу – лише деякі з економічних факторів загального зовнішнього середовища, що здатні впливати на методи менеджменту в організації.

Політичні умови.Політичні умови залежать від загальної стабільності країн, на території яких діє організація, а також від відношення уряду до бізнес-сфери. У Сполучених Штатах Америки організації в основному працюють у стабільному політичному середовищі, однак, як ми пам’ятаємо, сучасний менеджмент являє собою діяльність, що носить глобальний характер. Багато американських фірм займаються бізнесом у вкрай нестабільних у політичному плані країнах: Менеджери повинні намагатися передбачати серйозні політичні зміни в державах, у яких працюють їхні організації. Завдяки цьому вони зможуть краще пристосуватися до змін політичних умов – від девальвації грошової одиниці країни до рішення диктатора націоналізувати деякі галузі промисловості і конфіскувати їхні активи.

Соціальні умови.Менеджери повинні вміти пристосовувати методи своєї роботи до очікувань суспільства, у якому функціонує їхня організація. При зміні цінностей, звичаїв і смаків споживачів менеджери також повинні змінюватися. Це відноситься і до політики обслуговування споживачів, і до внутрішньої політики компанії. Наприклад, збільшення числа працюючих жінок (сьогодні понад 58% усіх дорослих жінок працюють) і їхнього очікування професійного росту спонукали організації інакше регулювати свою внутрішню організаційну політику. Компанії, що не в змозі запропонувати допомогу по догляду за дітьми або сімейну відпустку, будуть відчувати труднощі при найманні компетентних фахівців-жінок.

Ще одна соціальна тенденція, що впливає на сучасні організації, полягає в старінні трудових ресурсів. Організації, що задовольняють потреби людей старшого віку, можуть розраховувати на збільшення частки ринку. Так, цілком ймовірне збільшення попиту на послуги закладів охорони здоров’я і будинків-інтернатів для людей похилого віку. Дана тенденція значить також, що компанії повинні будуть пристосовувати продукцію і послуги до запитів споживачів "старіючого" ринку. Старіння трудових ресурсів також має значення при виборі методів управління усередині організації. Незабаром менеджерам доведеться працювати з великою кількістю п’ятдесятирічних, шестидесятирічних і навіть семидесятирічних співробітників! Через деякий час в організаціях буде працювати багато досвідчених працівників з потребами, що відрізняються від потреб їх більш молодих колег. Так, наприклад, співробітники старшого віку надають більшого значення таким пільгам, як страхування здоров’я і пенсійні виплати, але при цьому їх практично не цікавлять програми компенсації виплат за навчання в коледжі і компенсації, надані при переїзді на інше місце проживання.

Глобалізація.В сучасних умовах конкуренти і ринки виходять за національні межі. Сучасні менеджери великих і малих організацій дуже стурбовані зростанням кількості глобальних конкурентів і споживчих ринків як частини зовнішнього середовища, у якому працюють їхні компанії. Для того, щоб організація розраховувала на довгостроковий успіх, її менеджери повинні вміти мислити глобально.

Технологічні умови.Ми живемо в часи постійних змін технологій. З перерахованих вище п’яти компонентів загального зовнішнього середовища найбільш швидкі зміни протягом останньої чверті XX століття відбувалися саме в цій області. Більшість організацій цілком автоматизували офіси, проводять збори з використанням електронної пошти, створили автоматизовані системи виробництва, лазери, інтегральні схеми, мікропроцесори і синтетичне паливо. Компанії, що вкладають гроші в нові технології, наприклад General Electric і Motorola, процвітають. В сфері роздрібної торгівлі організації використовують складні інформаційні системи обліку. Інші організації, наприклад Prime Trucking Inc., на усіх вантажівках якої встановлені комп’ютери; American Airlines з її системою електронного резервування квитків або електронна книгарня Amazon.com Books, також широко використовують для досягнення конкурентної переваги останні новинки в інформаційних технологіях і застосовують передові інформаційні системи. Лікарні, університети, аеропорти, поліцейські ділянки і навіть військові організації, що впроваджують і застосовують новітні досягнення науки і техніки, характеризуються більшою конкурентноздатністю в порівнянні з тими, котрі цього не роблять.

Інший приклад того, як технологічні умови зовнішнього середовища впливають на організації, являють собою сучасні офіси, що перетворилися у віртуальні центри комунікацій. Тепер менеджери можуть об’єднати комп’ютери, телефони, текстові редактори, копіювальні пристрої, факсимільні апарати, архіви й інші канцелярські засоби в єдину систему. Сьогодні багато організацій користуються локальними мережами (тобто внутріорганізаційними системами, заснованими на технології Internet і доступними тільки для працівників даної організації), що значною мірою підвищує ефективність і результативність роботи службовців. Для менеджерів будь-яких організацій усі ці досягнення науки і техніки означають можливість приймати рішення швидше й ефективніше.

Поиск по сайту: