Укр. бароко й особливості його проявів

Культура бароко в Україні охоплює другу половину XVII - XVIII ст.

Укр. бароко утверджувало образи, які характеризували коллектив., суспіл., нац. риси народу в цілому. До естетич. особливостей укр. бароко можна віднести багатобарвність, контрастність, мальовничість, посилену декоративність, динамізм і головне - небачену вигадливість форм.
В укр. архітектурі стиль бароко поширюється з II пол. XVII ст. і досягає свого розквіту у XVIII ст., набираючи яскраво виражених нац. рис. Вже наприкінці XVII ст., переважно в Києві та його околицях, з´явилися будови, позначені рисами стилю бароко. Нові форми укр. архітектури виникли на основі давніх і багатих традицій народної дерев´яної і давньоруської архітектури. Архітектура укр. бароко - це концентрований матеріал. вияв "психічного стану", того гармонійного світогляду, на який здатна нація у часи високого дух. злету, а той злет невід´ємний від усвідомлення особистої і нац. свободи.
Укр. бароко XVII ст. нерідко назив. козацьким, оскільки саме козацтво було носієм нового художнього смаку. Відомо чимало видатних творів архітектури і живопису, створених на замовлення козацької старшини.

В Україні наприкінці XVII ст. організовуються місц. й регіонал. школи дерев´яного та мурованого зодчества: волинська, подільська, галицька, гуцульська, бойківська, буковинська, наддніпрянська, слобожанська, чернігівська, полтавська тощо. З дерев´яної архітектури найвідоміші Миколаївський собор Медведівського монастиря.

У XVIII ст. оформлюється нац. школа укр. бароко. До відомих її майстрів належать І. Григорович-Барський, С. Ковнір, Й. Шедель, І. Зарудний, Ф. Старченко, А. Зерніков, І. Батіст.
Найбільшого розквіту укр. бароко набуло за часів гетьмана Івана Степановича Мазепи. Саме тоді в архітектурі сформувалося мазепинське бароко - новий тип церкви, архітектура якої виражає ідею української державності. Притаманні йому риси: монументальність, велич і сила.

Загалом бароко - це стиль архітектурних ансамблів.

Отже, в XVII-XVIII ст. в Україні формується нац. школа українського бароко, що виділяється в самостійний напрям великого барокового стилю. Укр. бароко гармонійно поєднало естетику європ. бароко з давніми традиціями давньоруського кам´яного зодчества та народної дерев´яної архітектури.
Стиль бароко в укр. малярстві позначений нац. індивідуальністю, він виявився у виникненні особливих жанрів в образотворчому мистецтві, у суто укр. відтворенні образів, доборі технічних прийомів. Укр. маляри продовжили традиції візантійського, давньоруського, давньоукраїнського, а також ренесансного живопису і тому стримано ставилися до пишних та динамічних форм європейського барокового смаку. Тематично живопис залишався релігійним, однак основним змістом його стають гуманістич. ідеї, активніше розвиваються форми монументал. настінного розпису, станкового іконопису, портрета.

У XVII ст. в Україні зароджується пейзажний та побутовий живопис, що був майже до кінця XVIII ст.. лише додатком до ікони, портрета або історич. живопису, по суті існуючи в нерозвинутих формах. Лише наприкінці XVIII ст. в Україні з´явилося чимало світських творів, у яких пейзаж та побут зайняли основне місце, оформившись у самостійний жанровий напрям.
Особливим жанром образотворчого мистецтва доби бароко був іконопис (християнський становий культовий живопис - живопис восковими фарбами, мозаїка - в середні віки, а пізніше - живопис олійними фарбами).

2 пол. XVII-XVIII ст. в історії укр. культури - важливий період і з огляду розвитку музич.барокового мистецтва, що увібрало традиції попередніх музич. шкіл. Музич.цехи як перші професійні об´єднання народних музикантів виникли ще наприкінці XVI ст. в Зах. Україні і впродовж XVI-XIX ст. діяли майже в усіх великих містах України.

У XVII-XVIII ст. в Україні склалася мережа музич. освіти. Одним з найдавніших в Україні

музичниих навчальних закладів була Січова співацька школа, де готували фахівців для" церковних хорів. У першій половині XVIII ст. центр музич.культури зосереджується в Києво-Могилянській академії.

Відомим закладом музич. освіти була Глухівська співацька школа.

Складовою мистецької культури України було театральне життя. Укр. театр XVII-XVIII ст. назив. ще театром козацького бароко. Під впливом західноєвроп. театру він набув чітких форм, спираючись на традиції народного й релігійного театру. Театрал. життя XVII ст. відбувалося насамперед у школах. В укр. шкільному театрі поряд із п´єсами значне місце належало декламаціям й діалогам, що писалися на різні теми, прославляючи світські події. Серед них були пояснювальні, дорадчі, судові, подібні до гербових, вірші. Найрозповсюдженішим в Україні був такий тип декламацій і діалогів, що робив предметом зображення будь-яке релігійне свято ("Похвала на пресвітлий день Воскресіння Христове" Кирила Транквіліона-Ставровецького).

Специфіка бароко в Україні пов´язана з тим, що твори цього стилю мали певні ознаки Ренесансу, сприяючи засвоєнню ренесансних ідей і мотивів. В укр. літературі XVII-XVIII ст. риси барокового стилю з´явилися в полемічних творах, ораторсько-проповідницькій прозі, паломницькій прозі, мемуарно-історичних творах, прозовій новелі, драмі, поезії.

Поиск по сайту: