Оцінка подій у історіографії

1517-1521рр. розглядається як початковий період Реформації – релігійний рух передвісник першої в історії ранньобуржуазної революції.

Однак це визначення не відображає суттєвих ознак Реформаціїяк іст. феномену, серед яких:

1) Р. обумовлена ростом в Європі централізованих держав + ріст націонал. Свідомості, що входить у суперечку з центральною організацією середньовічної КАтол. Церкви – папським Римом

2) Зречення догматики та культу середньовічного католицизму

3) Теоретичне обґрунтування конфесійних основ і структур нових реліг.організацій

Про початок Реформації:

Про характер Реофрмації та підтримку:

Реформація у Німеччині 1519-1520рр. була не соціальним, аідейно-теоретичним рухом.Адже з часу виступу Лютера не трапилось жодного революційного виступу в містах, а християнські хвилювання розпочались лише у 1524р. Тож, методи ранньої німецької Реформації – це диспут, проповідь, публіцистична діяльність. Природно, що християни та плебеї і бюргерство не могли стати активними учасниками ідейно-теоретичної боротьби. Широка пропаганда реформаційних ідей розгорнулась ЛИШЕ після Вормського рейхстагу, коли в ролі народних провідників виступили монахи, які покинули маонстирі, студенти + професори універів під впливом нігілістичних відгуків Карлштадта про схоласт. систему, коли студенти зрікались академ. Кар’єри та йшли в ремесло та с.г. Головна роль у Реформації належала бюргерству, яке добивалось не лише ліквідації римського впливу в Німеччині, а й створення національно дешевої церкви. Звісно лютерівскьа ідея рівності християн, як і ідея громадянської рівності для буржуазії 18ст. виявиласьь привабливою. Рицар та князі, що приєднались, прагнули задовольнити власні інтереси – домогтись секуляризації церк. майна та послаблення центр влади. Дворянам був ворожий проект створення демократичних общин. Духовенство теж не підтримувало, бо в результаті успіху воно стає непотрібним. Таким чином відмінність корінних інтересів різних станів німецького суспільства стало серйозною перепоною для єдності їх дій.

Початком першого періоду ранньобуржуазної революції у Німеччині варто вважати підписання Карлом 5 едикту про викорінення Реформації, що переконало людей у неможливості Реформації «зверху». Відповіддю на едикт стали масові виступи у містах скеровані на звільнення міст від влади пап, створення нової реліг. орг. Та подолання феодальних пережитків у соціально-політичному житті країни.

Тож,

· дозрівання революційної ситуації – від Лейпцизького диспуту до закінчення Вормського рейхстагу (1519-1521рр.)

· перший період ранньобуржуазної революції – реформаційний рух – від підписання Вормського едикут до повстання християн в ланд графстві Штюллінген (1521-1524рр.)

· другий період ранньобуржуазної революції – Велика Хрситиянська війна - від повстання християн у ландграфстві Штюллінген до поразки ост. християн. загонів (1524-1525рр.)

Поиск по сайту: