Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Оформлення дипломної роботи



 

Загальними вимогами до оформлення дипломної роботи є :

· чіткість її структури;

· структурно-логічна послідовність певних розділів і підрозділів;

· чіткість формулювань, яка виключає можливість суб’єктивного і неоднозначного тлумачення;

· переконливість аргументації та обґрунтованість висновків і пропозицій;

 

Дипломну роботу виконують згідно державного стандарту України ДСТУ 3008-95 «Документація, звіти в сфері науки і техніки», на одній стороні друкарського паперу формату А-4 «297х210мм» українською мовою одним із наступних способів:

· із застування друкуючих і графічних пристроїв виведення ЕОМ «комп'ютерів з відповідними пристроями».

Машинописний текст друкують через 2 інтервали «29 рядків на аркуші А-4»

з полями: верхня та нижня – по 2 см; права -1,5 см, ліва – 3 см.

Обсяг дипломної роботи, надрукований машинописним способом, повинен бути в межах 45-60 стор., без урахування додатків; обсяг рукописних дипломних робіт, написаних гарним, розбірливим почерком- 50-80 стр.

Заголовки розділів і підрозділів відділяються від тексту зверху знизу трьома інтервалами.

Знаки, букви, символи, позначення. які відсутні в друкарських пристроях, а також математичні і хімічні формули, іноземні прізвища і слова вписуються від руки тушшю, або пастою чорного кольору.

Абзаци в тексті починають відступом, що дорівнює п’яти ударам друкарської машинки (15-17 мм).

Помилки, описки і графічні неточності виявленні в процесі виконання документу, допускається виправляти підчищенням або закрашувати білою спеціальною фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту машинописним чи рукописним способом.

Пошкодження аркушів, помарки і сліди не повністю видаленого тексту не допускаються.

Дипломна робота складається з таких обов’язкових частин та розділів:

1. Титульний аркуш

2. Зміст

3. Завдання на виконання дипломної роботи

4. Реферат

5. Вступ

6. Огляд літератури

7. Власні дослідження

7.1 Матеріал і методи

7.2 Характеристика господарства (підприємства ветеринарної медицини)

7.3 Результати власних досліджень

7.4 Обговорення результатів власних досліджень

7.5 Економічні збитки та ефективність ветеринарних заходів

8 Висновки і пропозиції виробництву

9 Список використаної літератури

10 Додатки.

 

Вимоги до змісту окремих розділів дипломної роботи

 

1 Титульний аркуш

Титульний аркуш - це перший лист дипломної роботи, який виготовляється друкарським (у вигляді бланку з місцями для заповнення).

Титульний аркуш виконують на листі формату А-4. Він повинен містити наступні графи: (Див. додатки)

 

Назва та позначення документу виконується дрібним шрифтом за наступною схемою і проставляється на обкладинці титульного аркуша.

ХХ.ХХ – ХХ. ХХХХХХХХ. ХХ

(перша група) (друга група) (третя група)

· перша група – це коди факультету ветеринарної медицини (07) та його кафедр: кафедра акушерства і хірургії – 01; нормальної і патологічної анатомії та патофізіології – 02; епізоотології, паразитології та ветсанекспертизи - 03; фізіології, біохімії та мікробіології - 04; внутрішніх хвороб тварин і клінічної діагностики – 05. Останні два знаки після дефісу – це код назви документу МР (магістерська робота) чи ДП (дипломна робота).

· друга група – це номер наказу ректора університету про закріплення тем дипломних робіт (проектів) і (через пропуск) відповідно рік, місяць і число підписання наказу. Наприклад: 135с140528, де:

135с- номер наказу ректора; 03 – дві останні цифри 2015р.; 05 – порядковий номер місяця травня; 28 – число місяця, яким датовано наказ.

· третя група – це порядковий номер прізвища студента в наказі ректора про затвердження теми його магістерської (дипломної) роботи (наприклад студент Козак В.В. в наказі ректора значиться під 8 порядковим номером – слід писати 008; студент Сивоконь А.П. йде в наказі ректора 27 – слід писати 027, а студент Шевченко А. В. 135 – слід писати 135).

В загальному вигляді назва і позначення документу з урахування наведених прикладів для студента Козака В.В., який виконує роботу на кафедрі акушерства і хірургії, будуть наступними: 07.01-ДР135с140528.008

· Студент-дипломник ___________Козак В.В.

(підпис)

· Керівник дипломної роботи

к.в.н., доцент___________Петренко В.В.

(підпис)

На останньому полі титульного аркуша, на середині його вказується назва міста та цифрами рік виконання дипломної роботи.

Одеса 2015

Зміст дипломної роботи

(Зміст)

Зміст включає номери (арабськими цифрами) і найменування розділів та підрозділів дипломної роботи, а також номери сторінок, з яких починається кожен з них. Такі розділи дипломної роботи як завдання на виконання її, реферат, вступ, висновки та пропозиції виробництву, список літератури і додаток в тексті не нумерують.

Зміст розміщують після титульного аркуша (зразок змісту наведено в додатку).

Рубрикація

Основні розділи випускної роботи поділяють на підрозділи і пункти.

Вони повинні розміщуватися за логічною послідовністю, мати свій номер та назву, яка розкриває їх зміст.

Розділи, підрозділи і пункти нумерують арабськими цифрами. Номер підрозділу складається з номеру розділу і підрозділу, розділених крапкою. Після номеру пункту чи підрозділу також ставиться крапка. Наприклад, «1.2» (другий підрозділ першого розділу), або «3.2.1.» (перший пункт другого підрозділу третього розділу).

Усі сторінки роботи, включаючи графіки, фотографії, таблиці, рисунки, нумерують по порядку від титульної до останньої сторінки без пропусків, повторень, літерних добавок, наприклад: 17а. Першою вважають титульну сторінку, але на ній цифра «1» не ставиться; на наступній сторінці ставиться цифра «2» і т.д.

Порядковий номер сторінки пишуть чи друкують посередині її нижнього поля.

Завдання на виконання дипломної роботи

Завдання виконується на двох сторінках друкарського паперу формату А-4. В завдані вказується: назва університету та факультету; шифр і назва спеціальності; назва кафедри; тема дипломної роботи; номер наказу ректора про затвердження теми і його дата; строк здачі студентом завершеної роботи на кафедру; вихідні дані до роботи; зміст роботи (перелік питань, що розробляються).

Підписують завдання керівник дипломної роботи, консультанти і студент дипломник. Затверджує завдання завідувач відповідної кафедри.

Завдання на виконання дипломної роботи розміщують після змісту.

Зразок заповнення завдання додається.

Реферат

Реферат – це скорочене викладення обсягу та змісту первинного документа, тобто дипломної роботи з основними розробками та висновками.

Реферат складають за такою схемою:

· обсяг первинного документа (кількість сторінок текстового документа та ілюстрації);

· тема, предмет (об’єкт), характер та мета роботи;

· методи проведення роботи; якщо метод новий або розроблений автором, то подають його суть; якщо метод широко відомий – вказують його назву;

· конкретні результати роботи, економічна ефективність виконаної розробки;

· основні теоретичні, експериментальні розрахункові результати, виділяючи розробки впроваджені у виробництво, виконані на рівні раціоналізаторських пропозицій, винаходів, відкриттів або інші розробки, які є найважливішими у роботі;

· область використання.

Викладення матеріалу в рефераті повинно бути стислим і точним. Слід використовувати вирази, які застосовують у наукових і технічних документах, стандартизовано термінологію, уникати незвичних термінів і символів.

Рекомендується вживати скорочення і абревіатури згідно з ГОСТ 7.11088, ГОСТ 7.12-77, або прийняті в міжнародній практиці.

Одиниці вимірювання слід подавати згідно вимог міжнародної системи (додаток).

Дозволяється включати до реферату ілюстрації і таблиці, якщо вони допомагають розкрити основний зміст документа і скоротити його обсяг.

Обсяг реферату дипломної роботи повинен складати одну сторінку рукописного чи машинописного тексту.

Вступ

У вступі обсягом 2 – 3 сторінки друкованого тексту подається:

- актуальність теми та її народногосподарське значення;

- особливості хвороби та її місце серед захворювань заразної і незаразної етіології;

- поширення і економічні збитки;

- ефективність лікувальних і профілактичних заходів;

- роль спеціалістів ветеринарної медицини в розробці ефективних методів боротьби із захворюванням на даний час та перспективу їх впровадження у виробництво;

 

Подаються мета і завдання роботи:

мета роботи:

- встановити причини виникнення хвороб, особливості їх перебігу, ефективність лікувальних і профілактичних заходів в умовах конкретного господарства.

завдання роботи:

- поглибити теоретичне обґрунтування вивчення даної хвороби;

- набути навичок самостійного проведення загально-профілактичних, діагностичних, лікувальних, оздоровчих та ветеринарно-санітарних заходів з метою їх використання в подальшій роботі;

- використати новітні методи діагностики, терапії та профілактики хвороб з визначенням їх доцільності та економічної ефективності в умовах конкретного господарства;

- поєднати ветеринарно-санітарні заходи з охороною навколишнього середовища, збереженістю природних ресурсів, флори, фауни тощо;

- дослідити можливі шляхи занесення збудника в господарство;

- визначити фагоцитарні, гуморальні і інші фактори захисту внутрішнього середовища макроорганізму.

Огляд літератури

В огляді літератури необхідно розміщувати інформацію в хронологічному порядку: спочатку раніше, а потім – пізніше опубліковані праці.

Цінність представляють нові публікації по темі роботи (не пізніше останніх 10 -15 років).

Джерелами літератури можуть бути книги, брошури, статті з журналів, збірників наукових праць вітчизняних та зарубіжних авторів, автореферати дисертацій, інструкції, настанови, рекомендації і нормативи.

Літературні дані потрібно викладати коротко, ясно, без перекручення даних і поглядів авторів, повідомляючи лише типове, показове, що має відношення до теми дипломної роботи. Посилання на автора приводяться в кінці абзацу цифрами в квадратних дужках.

Якщо абзац починається з посилання на автора роботи, то вказують ще й ініціали і прізвища, а в дужках пишуть номер під яким ця робота наведена в списку літератури, далі в короткій формі викладають зміст роботи, як правило, в одному абзаці.

Характеристику роботи іншого автора потрібно починати з іншого абзацу.

В огляді літератури повинні використовуватись лише ті першоджерела, які вивчались студентом і мають пряме відношення до теми дипломної роботи. Не потрібно використовувати навчальну літературу або посилання інших авторів на використані ними інші роботи.

Огляд літератури пишеться за попередньо складеним планом і повинен бути системним цільним та послідовним. Аналіз першоджерел, які використовуються, потрібно переказувати в хронологічному порядку. Не потрібно допускати повторень. Критичні зауваження необхідно аргументувати посиланням на джерела літератури. При наявності суперечливих думок авторів з того чи іншого питання потрібно спробувати знайти причину розходжень. Іноді це є результатом похибок методичного характеру, застарілого обладнання, використаного при проведені експериментів. Огляд літератури закінчують розділом «Заключення до огляду літератури», в якому автор в короткій формі викладає стан і рівень вирішення поставленої перед ним проблеми за даними літературних джерел. Загальний об’єм розділу 15-20 сторінок машинописного тексту.

Назви органів, тканин, лікарських засобів, хвороб і патологічних процесів необхідно писати користуючись сучасною міжнародною анатомічною, гістологічною, клінічною і фармацевтичною номенклатурою, дотримуючись правил українського правопису четвертого видання.

В дипломній роботі необхідно користуватися загальноприйнятними скороченнями: грам –г., кілограм – кг., центнер – ц., тона – т., гривня – грн., копійка – коп., міліметр – мм., сантиметр - см., метр – м., Малюнок – рис.

Знаки №, % та інші застосовуються лише при цифрах. В інших випадках потрібно писати словами.


Власні дослідження

Цей розділ складає основу дипломної роботи, тому є найбільш важливим і об'ємним (більше 50% заг. об’єму, 25-35 с.). Він включає ряд самостійних розділів, присвячених матеріалу і методикам наукових досліджень, характеристиці господарств, закладів і установ, де проводились дослідження, детальному викладенню одержаних результатів досліджень та їх обговоренню.

Матеріал і методи

В цьому розділі повинні бути описані конкретні методики та методи дослідження, що використовувались в процесі виконання роботи (з посиланням на автора), схема проведеного досліду тощо.

Результативність наукового дослідження знаходиться в прямій залежності від вибору методик, ступеню їх освоєння і точності виконання, тому методи досліджень необхідно підбирати сучасні з урахування можливості їх виконання в конкретних умовах.

В цьому розділі також вказуються види тварин, використаних в дослідах, методи застосування лікувальних і профілактичних заходів і контролю їх ефективності (до 5 с.).

Характеристика господарства

В розділі потрібно викласти загальні відомості про колективні сільськогосподарські підприємства, м’ясокомбінати, держані чи приватні заклади ветеринарної медицини (клініки, лабораторії та інше), тваринницькі комплекси, птахофабрики, чи інші підприємства, на базі яких виконувалась дипломна робота. Вказати провідні галузі господарств, рівень їх спеціалізації, види, породи тварин, їх поголів’я, продуктивність, методи утримання та годівлі (пасовищне чи стійлове, кліткове чи напільне), благополуччя ферм щодо заразних хвороб, захворювання, які найбільш часто реєструються, основні економічні показники і рентабельність господарства (до 7 с.).

Результати власних досліджень

В даному розділі повинна бути проведена систематизація і детальне викладення результатів проведених експериментальних досліджень та спостережень.

Цифровий матеріал, отриманий при дослідженнях, доречно розміщувати в компактних, забезпечених тематичними підзаголовками і пронумерованих таблицях (Малюнках).

Таблиця ____ ______________

номер назва таблиці

Головка Заголовки граф  
Підзаголовки граф  
Рядки  
(горизонтальні рядки)  
 
Боковик (графа для заголовків рядків) Графи (колонки)

Рис. – Приклад оформлення таблиці

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті.

Таблиці, за винятком таких, що знаходяться в додатках, слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією. Таблиці кожного додатку позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатку. Якщо у роботі одна таблиця, її позначають «Таблиця І» або таблиця «А 1», якщо вона приведена у додатку А.

Допускається нумерувати таблиці в межах розділу. В цьому випадку номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номеру таблиці, відокремлених крапкою.

Таблиця може мати назву, яку друкують (пишуть) малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відображати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її головку і боковик заміняти відповідними цифрами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово «Таблиця ____» вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами друкують (пишуть) «Продовження таблиці _» з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, друкують (пишуть) з великої літери. В кінці заголовків таблиці крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею.

Головка таблиці повинна бути відокремлена лінією від іншої частини таблиці. Висота рядків таблиці – не менше 8 мм.

Графу «Номер по порядку» в таблицю не включають. Якщо показники, параметри або інші дані необхідно нумерувати, їх порядкові номери вказують у боковику таблиці перед найменуванням.

Одиниці величин вказують в заголовках, або в підзаголовках.

Окрему графу для одиниць не виділяють. Якщо всі параметри, розміщені у таблиці, мають тільки одну одиницю, наприклад міліметри, то її скорочене позначення (мм) розміщують на таблицею. Якщо графи таблиці містять величини переважно однієї одиниці, але є показники, виражені в інших одиницях, над таблицею розміщують напис про переважаючу одиницю, а відомості про інші одиниці дають в заголовках відповідних граф.

Цифри в графах розміщують так, щоб класи чисел у всіх графах були точно один під одним. Числові значення величин в одній графі повинні мати, як правило однакову кількість знаків після коми. При відсутності окремих даних в таблиці слід ставити тире.

Магістерську (дипломну) роботу доцільно ілюструвати оригінальними Малюнками, що включають макро- і мікрофотографії, графіки, діаграми і схеми.

Ілюстрації повинні мати надписи під Малюнками і порядкові номери. В підписах до мікрофотографій з гістопрепаратів потрібно вказувати метод фарбування і величину збільшення. Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту. Ілюстрації (креслення, малюнки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті. Фотознімки розміром менше за формат А4 мають бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації за винятком ілюстрацій додатків, слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією. Якщо малюнок один, його позначають «Малюнок 1». Допускається нумерувати ілюстрації в межах розділу. У цьому випадку номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад: Малюнок 1.1.

При посиланні на ілюстрацію слід писати «… відповідно до малюнка 2» при наскрізній нумерації і «… відповідно до малюнка 1.2» при нумерації в межах розділу.

Ілюстрації, за необхідності, можуть мати найменування і пояснюючі дані (підрисуночний текст). Слово «Малюнок» і найменування розміщують після пояснюючих даних і друкують (записують) таким чином: Малюнок 1 – Деталі прикладу.

В тексті результатів власних досліджень бажано щонайменше робити посилання на себе, але якщо це необхідно, то краще вживати вирази в третій особі: “автор вважає”, а також: “на нашу думку”, “згідно з нашими дослідженнями” та ін. Нижче наводяться приклади застосування в дипломній роботі найбільш використовуваних фраз і зворотів:

- “наші дані узгоджуються з результатами досліджень ряду авторів, таких як …[7, 9]. Вони показали, що …”;

- “отримані дані знаходять підтвердження в роботах …[1, 6, 9, 17].”;

- “деякі автори [1, 5] повідомляють про те, що …”;

- аналогічні дані наводять … [7, 9, 11, 14] та інші автори, вважаючи, що …”;

- “подібні результати отримані в дослідженнях … [4, 9, 13], що узгоджується з результатами експериментів … [3, 4].”;

- “за спостереженнями … [1, 15] у свиней …”;

- “цей факт ми пояснюємо тим …”;

- “останнім часом увага дослідників звернена на …”;

- “окремі роботи вказують на зв’язок …”;

- “дані літератури стосовно вивчення … носять фрагментарний характер, або малопов’язані із …”.

Обговорення результатів власних досліджень

В розділі обговорення результатів власних досліджень студент проводить детальний аналіз отриманих результатів досліджень.

В обговоренні результатів власних досліджень дають характеристику статистично достовірних змін цифрового матеріалу та відображають науково-теоретичне значення проведеної роботи.

Об'єм розділів «Результати власних досліджень», та «Обговорення…» має бути в межах 15-20 сторінок і складати не менше 30% від загального об'єму роботи.

Розрахунок економічної ефективності ветеринарних заходів

Економічний аналіз ефективності ветеринарних заходів в сучасних умовах набуває важливого значення, оскільки характеризує кінцевий результат праці спеціалістів ветеринарної медицини. Він дозволяє, застосовувати систему економічних показників, розробити більш ефективні заходи по зменшенню захворюваності та загибелі тварин, підвищенню їх продуктивності, скорочення строків перебігу хвороби, підвищенню якості продукції та сировини тваринного походження.

Визначення економічних збитків та економічної ефективності ветеринарних заходів з профілактики та ліквідації хвороб тварин проводять користуючись «Методикою визначення економічної ефективності ветеринарних заходів».

Цією методикою рекомендується користуватися для:

· визначення економічного збитку, спричиненого хворобами тварин;

· економічного збитку, попередженого внаслідок проведення ветеринарних заходів;

· розрахунок вартості додаткової продукції та сировини тваринного походження, одержаної при застосуванні ветеринарних препаратів;

· розрахунку витрат на проведення ветеринарних заходів;

· розрахунку економії трудових та матеріальних засобів ветеринарного призначення за рахунок застосування більш ефективних профілактичних, діагностичних, лікувальних засобів та методів, а також впровадження нових форм організації праці фахівців ветеринарної медицини;

· визначенні економічного ефекту від проведення комплексу застосування нових методів, препаратів, нормативів;

· визначення економічно обґрунтованих об’ємів профілактичних, оздоровчих та лікувальних заходів.

Під економічною ефективністю ветеринарних заходів слід розуміти сумарний показник (в грошовому виразі), який складається із збитку, попередженого внаслідок проведення ветеринарних заходів, вартості продукції, одержаної додатково за рахунок збільшення її кількості чи підвищення її якості, економії трудових та матеріальних витрат внаслідок застосування більш ефективних засобів та методів профілактики хвороб і лікування тварин.

Економічний ефект визначають на основі порівняння (співставлення) показників захворюваності, летальності, продуктивності тварин, якості продукції, витрат праці і матеріалів в базовому і новому варіантах ветеринарних заходів. Порівняння варіантів проводять при рівності (аналогії) усіх умов, крім тих, що вивчаються (новий комплекс ветеринарних заходів, використання більш ефективних засобів та методів профілактики, лікування, ліквідації хвороб тощо) (об'єм 3-5 с.).

Висновки і пропозиції виробництву

Висновки і пропозиції є досить важливою частиною дипломної роботи, які за своїм змістом мають бути визначальними результатами виконаної роботи, тобто основними результатами того питання, яке вивчалося. У висновках повинні бути відображені ті результати, які відповідають темі і завданням роботи. Найбільш важливі результати роботи пропонуються до впровадження у виробництво.

Висновки повинні бути доказовими, а пропозиції – обґрунтованими, тобто базуватися на матеріалі, який має високий ступінь вірогідності.

Якщо робота пов'язана з тим чи іншим господарством, то треба вважати за доцільне, щоб заключення на роботу було і від спеціалістів господарства, в якому була б відзначена можливість впровадження розробок у виробництво.

Список використаної літератури

Оформлюється відповідно до вимог ВАК України.

При написанні та оформленні дипломної роботи список використаної літератури повинен бути складений за певними правилами:

· у списку літератури на перше місце треба виносити Закони, Постанови і рішення Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, а також Державного департаменту ветеринарної медицини;

· при оформленні бібліографічного списку треба вказувати прізвище автора або авторів опрацьованого джерела, повну назву статті, книги чи збірника, місце видання і видавництво, рік видання та кількість сторінок;

· всі опрацьовані джерела розташовують у алфавітному порядку;

· якщо видання надруковане під чиєюсь редакцією або великою групою авторів, то про його написанні на перше місце виноситься назва видання, а далі вказуються його автори чи редактор;

· якщо видання включає велику групу авторів, то достатньо вказати прізвища та ініціали перших трьох авторів, а далі позначити «та ін..»;

· у випадку використання цілого видання вказується загальна кількість сторінок і пишеться прописна літера «с» та ставиться крапка.

· якщо в роботі використані певні сторінки видання, то пишеться велика літера «С», ставиться крапка та вказуються опрацьовані сторінки.

При написанні опрацьованого джерела використовуються такі розділові знаки: коса вертикальна риска, дві косі вертикальні риски, двокрапка, кома, тире, крапка.

Приклади оформлення бібліографічного списку використаних джерел літератури подано нижче.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.