ЗАУВАЖЕННЯ: для коректного виведення українських слів у консольному вікні використовуйте при написанні назв чисел латинську літеру «і»

ВАРІАНТ 1

Запишіть програму формування та виведення масиву з N елементів (N ‹= 1000). Елементи масиву — перші N простих чисел (просте число — це число, більше за 1, яке ділиться тільки на 1 і саме на себе).

Рішення:

Скористаємося решетом Ератосфена - це алгоритм знаходження простих чисел до заданого числа n. У процесі виконання даного алгоритму поступово відсіваються складені числа, кратні простим, починаючи з 2.

// варіант 1 №17

#include ‹iostream› using namespace std; int main()

{

int N;

cin ›› N; //кількість шуканих простих чисел

int *M = new int [N];//M ‐ масив для зберігання простих чисел

M[0]=2;//2 – перше відоме просте число, занесене до масиву

int p=3;//p – перше число, що перевіряється на "простоту"

//n‐ індексы простих чисел в массиві М

for (int n=1; n‹N; n++)

{

//перевіряємо подільність числа р на всі знайдені прості числа (які є в масиві) a: for (int i = 0; i‹n; i++)

if (M[i]‹=p/2 && p%M[i]==0) // якщо p не просте

{

p++;//то переходимо до наступного числа

goto a;//знову перевіряємо подільність числа на всі збережені прості

}

//з циклу поміченого як а: вийде після знаходження наступного простого р

M[n]=p;//запам’ятовуємо знайдене просте в масиві

p++;//переходимо до наступного числа для перевірки його на "простоту"

}

//виведення массиву знайдених простих чисел

for (int i = 0; i‹N; i++) cout ‹‹ M[i] ‹‹ " ";

system ("pause››void"); return 0;

}

ВАРІАНТ 2

Задано ціле число N (2 ‹= N ‹= 30). Запишіть програму формування та виведення масиву А розміру N, що містить N перших елементів послідовності чисел Фібоначчі. Числа Фібоначчі обчислюються за таким алгоритмом FK:

F1 = 1, F2 = 1, FK = FK–2 + FK–1, K = 3, 4, … .

//варіант 2 №17

#include ‹iostream› using namespace std; int main ()

{

int N; cin ›› N;

int *M = new int [N];

//два перших числа Фібоначчі

M[0]=1; M[1]=1;

//наступні числа Фібоначчі

for (int i=2; i‹N; i++) M[i]=M[i‐1]+M[i‐2];

//виведення знайдених чисел

for (int i=0; i‹N; i++) cout ‹‹ M[i] ‹‹ " ";

delete [] M; system ("pause");

return 0;

}

ВАРІАНТ 3

Запишіть програму виведення натурального числа n (0 ‹= n ‹= 9999) у його словесному запису. Наприклад, n = 2354 — дві тисячі триста п’ятдесят чотири.

ЗАУВАЖЕННЯ: для коректного виведення українських слів у консольному вікні використовуйте при написанні назв чисел латинську літеру «і»

//варіант 3 №17

#include ‹iostream›

#include ‹string› using namespace std; int main()

{

setlocale(0,"");

int n; cin ›› n;

if(n==0)

{

cout ‹‹ "нуль"; return 0;

}

//тисяч

switch (n/1000)

{

case 1: cout ‹‹ "тисяча "; break; case 2: cout ‹‹"двi тисячi "; break;

case 3: cout ‹‹"три тисячi "; break; case 4: cout ‹‹"чотири тисячi ";break; case 5: cout ‹‹"п'ять тисяч "; break; case 6: cout ‹‹"шiсть тисяч "; break; case 7: cout ‹‹"сiм тисяч "; break; case 8: cout ‹‹"вiсiм тисяч "; break; case 9: cout ‹‹"дев'ять тисяч ";break;

}

//сотень

switch ((n/100)%10)

{

case 1: cout ‹‹"сто "; break; case 2: cout ‹‹"двiстi "; break; case 3: cout ‹‹"триста "; break; case 4: cout ‹‹"чотириста "; break; case 5: cout ‹‹"п'ятьсот "; break; case 6: cout ‹‹"шiстьсот "; break; case 7: cout ‹‹"сiмсот "; break; case 8: cout ‹‹"вiсiмсот "; break; case 9: cout ‹‹"дев'ятьсот ";break;

}

//десятків

switch ((n/10)%10)

{

case 2: cout ‹‹"двадцять "; break; case 3: cout ‹‹"тридцять "; break; case 4: cout ‹‹"сорок "; break; case 5: cout ‹‹"п'ятьдесят ";break; case 6: cout ‹‹"шiстьдесят ";break; case 7: cout ‹‹"сiмдесят "; break; case 8: cout ‹‹"вiсiмдесят ";break; case 9: cout ‹‹"дев'яносто ";break;

}

//одиниць switch (n%10)

{

case 1: cout ‹‹"один"; break; case 2: cout ‹‹"два"; break; case 3: cout ‹‹"три"; break; case 4: cout ‹‹"чотири"; break; case 5: cout ‹‹"п'ять"; break; case 6: cout ‹‹"шiсть"; break; case 7: cout ‹‹"сiм"; break; case 8: cout ‹‹"вiсiм"; break; case 9: cout ‹‹"дев'ять";break;

}

//...десять ...надцять

if ((n/10)%10==1)//якщо десятків ‐ один

{

int k=n%10;//k‐остання цифра

if(k==0)

cout ‹‹ "десять";

else if(k==1 || k==4 || k==5 || k==6 || k==9)//якщо остання буква «н», «и», або «ь» cout ‹‹ "\bнадцять";//замість останньої букви дописуємо «надцять»

else

cout ‹‹"надцять";

}

system ("pause ›› void"); return 0;

}

ЗАУВАЖЕННЯ:

Якщо програма працюватиме з файлами (наприклад при перевірці в тестуючих системах) то, починаючи з //десятків програму треба змінити, бо "\b" функціонує лише в консольному вікні. Попередньо необхідно підключити заголовочний файл ‹string›

string o;

//одиниць

switch (n%10)

{

case 1: o="один"; break; case 2: o="два"; break; case 3: o="три"; break; case 4: o="чотири"; break; case 5: o="п'ять"; break; case 6: o="шiсть"; break; case 7: o="сiм"; break; case 8: o="вiсiм"; break; case 9: o="дев'ять";break;

}

//десятків

switch ((n/10)%10)

{

case 0: cout ‹‹ o; break;

case 1:

{

int k=n%10;//k‐остання цифра

if(k==0)

cout ‹‹ "десять";

else if(k==1 || k==4 || k==5 || k==6 || k==9) cout ‹‹o.erase(o.length()‐1,1)‹‹ "надцять"; else

cout ‹‹o‹‹"надцять";

}

}

system ("pause ›› void"); return 0;

}

ВАРІАНТ 4

Запишіть програму формування та виведення двовимірного масиву A розміру 16 x 16 елементів, який містить таблицю множення чисел у шістнадцятковій системі числення.

//варіант 4 №17

#include ‹iostream›

#include ‹iomanip›

#include ‹string› using namespace std; int main()

{

//n ‐ основа системи числення

//d ‐ максимальна кількість цифр в числі‐результаті

const int n=16, d=3;

//рядковий масив для запису табличних значень

string A[n][n];

//символьний масив для збереження чисел (поциферно) char b[d+1];

for (int i=1; i‹n; i++)//по рядкам

{

cout ‹‹ endl;

for(int j=1; j‹n; j++) //по стовбцям (поелементно в рядку)

{

A[i‐1][j‐1]=itoa(i*j,b,n); //десяткове ціле – в n‐річну cout ‹‹ setw(d+1) ‹‹ A[i‐1][j‐1];

}

}

system ("pause››void"); return 0;

}

ВАРІАНТ 5

Поиск по сайту: