Нервово-паралітичні отруйні речовини – викликають головний біль, загальну слабкість, різке звуження зіниць, при важчому ураженні – судоми, запаморочення.
Шкірно-наривні отруйні речовини – уражають шкірне покриття, органи дихання, очі, а потрапивши в організм з водою і їжею, – органи травлення, що призводить до загального отруєння організму.
При вдиханні загальноотруйних речовин відчувається запах гіркого мигдалю, металевий присмак, оніміння кінчика язика, запаморочення, тривожність, жар у роті, поколювання навколо очей.
Задушливі отруйні речовини – спричиняють кашель, стиснення у грудях, запаморочення, болі к серці, нудоту, блювоту. Згодом ці явища минають і настає стан уявного благополуччя (прихований період). Після нього з’являються задуха, головний біль, кисневе голодання, серцева слабкість, підвищення температури тіла до 38-39° С.
Психохімічні отруйні речовини – викликають сухість у роті, приливання крові до шкіри, прискорене серцебиття, погіршення зору, головний біль, запаморочення, психічний розлад (порушення свідомості, мислення, слухові галюцінації, марення).
Отруйні речовини подразнюючої дії – викликають жар і біль у роті, горлі, на очах, сильне сльозовиделення, кашель, утруднення дихання.
4. Розповсюдження радіаційного забруднення на повітряну, водну сферу, грунти та рослиний світ
Радіаційне забруднення отруйними речовинами повітряного середовища полягає в тому, що вони потрапляють в атмосферу врезультаті експлуатації атомних установок, які можуть представляти небезпеку для населення. Найбільш забруднена атмосфера радіаційними речовинами виникає врезультаті взривів атомних і водородних бомб. Кожний такий вибух супроводжується утворенням хмари радіаційної пилі. Вибухова хвиля великої сили розповсюджує отруйні частини в зоні до 30 км. і осідає на поверхності земної кулі.
Основними джерелами радіаційного забруднення Світового океану є:
Ø забруднення від випробування ядерної зброї;
Ø забруднення радіаційними відходами, які скидають в море;
Ø великомаштабні аварії;
Ø захоронення радіаційних відходів на дні океану.
Все вищеперераховане, показує, що людство напевно забуло, що океан – це сильна складова мінеральних та біологічних ресурсів, а саме він дає 90% нафти та газу, 90% світового добування брома, 60% магнія та велику кількість морепродуктів. З цього приводу відомий дослідник Кусто нагадує: “ Море – продовження нашого світу, частина нашого Всесвіту, володіння, яке ми зобов’язані охороняти, якщо хочемо вижити”.
У зв’язку з широким використанням в народному господарстві радіаційних речовин з’явилась небезпека забруднення грунтів радіонуклідами. Джерелами радіації є ядерні установки, випробування ядерної зброї, відходи уранових шахт. Потенційними джерелами радіаційного забруднення можуть стати аварії на ядерних установках. Вверхньому шарі грунтів концентрується радіаційний стронцій і цезій, звідки вони й попадають в організм тварини та людини.
19Актуальність проблеми. Головним джерелом забруднення атмосферного повiтря в м. Києвi (70%) є автомобiльний транспорт. Науковими дослідниками виявлено, що вiтчизнянi автомобiлi екологiчно “бруднiшi” вiд захiдних моделей. Втiм не є таємницею, багато iномарок, мають спрацьовані двигуни й тому сильно забруднюють повiтря. До цього часу в якості палива використовується переважно вкрай шкiдливий етильований бензин, складовою якого є свинець. Зазвичай, двигуни авто бувають погано вiдрегульованими, тому в їхнiх газових викидах мiститься значна кількість вуглекислого газу, сажi. Наприклад: пiдраховано, якби всi труби для викиду відпрацьованих газів автомобiлiв, котрi “бiгають” вулицями м. Києва, з’єднати в одну, то утворився б жахливий кратер дiаметром у 25 метрiв, з якого викидається близько 110 тис.тонн шкiдливих газiв на рiк. Становище погiршується ще й тим, що автомобiльнi викиди концентруються в приземному шарi повiтря, а саме, в зонi дихання людини. Для нормальної життєдiяльностi організмам необхiдне чисте повiтря. У містах, де забруднення атмосферного повітря досить суттєве, помітно знижується його прозорість. Відомо, вміст атмосферного повiтря складають: N2 – 78,1%; О2 – 20,9%; Аr – 0,95%; СО2 – 0,032%. Антропотоксини - газоподібні речовини, які є продуктами життєдіяльності людини. Однією із сприятливих умов їх утворення вважають наявність диоксиду карбону. Перевищення кількості вуглекислого газу нормативних значень спричиняє їх надмірне формування. Тому вуглекислий газ є відносним показником ступеня чистоти повітря, де перебуває людина. Вміст вуглекислого газу в атмосфері впливає на інтенсивність та спектр сонячної радіації, яка досягає поверхні землі. Збільшення його кількості створює “парниковий ефект”, зумовлює потепління клімату. З цим пов’язують також поширення онкологічних захворювань. Таким чином, розвиток цивілізації супроводжується значними змінами стану навколишнього природного середовища. Зокрема одним із чинників, що негативно впливають на якість повітряного середовища справедливо вважають автомобільний транспорт. У цьому ракурсі варто розглядати проблему використання (можливо заміни) палива, мастил, інших матеріалів, здійснювати пошукові роботи конструкторського напряму, удосконалення системи управління авто тощо. Важливо, що всі пошукові роботи мають обов’язково ґрунтуватися на екологічній основі. Проблему забруднення атмосферного повітря досліджували науковці: Берлянд М.Е., Тищенко Н.Ф., Стольберг Ф.В. Попри значну кількість досліджень тема є актуальною і своєчасною, адже проблема транспорту та його впливу на довкілля і здоров’я людини посідає важливе місце в сучасній екологічній політиці всіх рівнів. Об’єкт дослідження: процес визначення якості повітряного середовища в межах м. Києва. Предмет дослідження: автомобільний транспорт як фактор забруднення атмосферного повітря. Мета дослідження: дослідження стану атмосферного повітря, можливих змін його складу, під дією викидів автотранспорту та на основі цих даних розрахунки збитків заподіяних державі в результаті забруднення повітряного басейну. Гіпотеза дослідження : результат визначення стану атмосферного повітря і дослідження зміни його складу під дією викидів автотранспорту дозволить встановити економічні збитки від забруднення атмосферного повітя в межах м. Києва та розробити рекомендації щодо поліпшення якості досліджуваного об’єкту природного середовища.