Професійно-правове тлумачення норм адміністративного права

У Романо-Германській правовій сім’ї, до якої належить і Україна, провідне місце займає професійно-правове тлумачення права: це тлумачення юридичних норм, яке ґрунтується на професійних знаннях у галузі права. Воно буває двох видів:

1) доктринальним – тлумаченням ученими-юристами (розробка правових концепцій, доктрин у результаті аналізу норм права та їх виклад у статтях, монографіях, науково-практичних коментарях, усних і письмових обговореннях нормативних актів);

2) компетентно-юридичним – тлумаченням юристів-практиків, посадових осіб державного апарату, прокурорів, суддів, адвокатів, працівників юридичних служб, редакціями юридичних журналів і газет, радіо і телебачення в спеціальноюридичних консультаціях і оглядах[7].

В юридичній літературі вчені-юристи висвітлюють певні тенденції до розуміння понятійного апарату щодо аналізованого феномену. Так, В. Нерсесянц поєднує норму права з відповідним текстом нормативно-правового акта, вважаючи, що об’єктом тлумачення норми права є відповідний цьому регулятивному випадку текст нормативно-правового акта, в якому виражено норму. Інша група вчених наполягає на правильності використання лише терміна тлумачення нормативно-правових актів[8]. С. Алексєєв узагальнює дефініцію словосполученням юридичне тлумачення, під яким розуміє розкриття змісту юридичних норм. Слушно зазначену проблематику уточняє В. Карабань: об’єктом тлумачення правова норма може бути лише на останніх етапах тлумачення[9].

Тлумачення норм адміністративного права спрямовано на охорону та всебічне зміцнення принципів верховенства права, пріоритету захисту інтересів людини і громадянина та законності: у взаємовідносинах з органами публічної адміністрації, загалом у процесі публічного адміністрування, під час притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності та захисту прав особи в порядку адміністративного судочинства, проходження громадянами публічної служби, надання адміністративних послуг[10].

На нашу думку, професійно-правове тлумачення права має здійснюватись як послідовний розумовий процес діяльності юриста: по-перше, тлумачення нормативно-правового акта як зовнішнього виразу права; по-друге, виявлення глибинних сутнісних ознак адміністративно-правової норми.

Виходячи з таких позицій, професійний алгоритм тлумачення адміністративно-правових норм має забезпечити прийняття юристом «ідеального» юридичного рішення – законного (побудованого та теорії позитивізму), гуманного і справедливого (яке відповідає вимогам природного права), соціально та психологічно обґрунтованого.

По-перше, тлумачення нормативно-правових актів (джерел адміністра­тивного права):

– текстове (юридично-лінгвістичне);

– системне;

– логічне та ін.

По-друге, тлумачення адміністративно-правових норм:

– з погляду позитивізму, коли виявляється гіпотеза, диспозиція та санкція;

– відповідно до теорії природного права з’ясовуються чи характеризуються норми права такими рисами, як гуманність і справедливість;

– через соціологічний підхід, що має дати відповідь на питання: чи буде вона практично відповідати існуючим суспільним відносинам (бути «живою») та чи підтримується вона більшістю громадян?

– і для того щоб юрист досяг успіху в юридичній суперечці, він обов’язково має здійснити й тлумачення адміністративно-правових норм з погляду психологічної теорії права щодо тих суспільних відносин, що виникають у зв’язку із реалізацією адміністративно правових норм, – імперативно-атрибутивних емоцій, які з’являться в учасників адміністративно-правових відносин (опонентів, арбітрів, партнерів тощо), переживання ними юридичних обов’язків однин щодо одного, бажання та спроможності виконання цих обов’язків.

Алгоритм професійно-правового тлумачення норм
адміністративного права

Отже, професійно-правове тлумачення норм адміністративного права – це послідовний інтелектуально-вольовий процес діяльності юристів, спрямований на усунення незрозумілих моментів у застосуванні адміністративно-правових норм шляхом з’ясування та роз’яснення дійсного змісту та сутності адміністративно-правових норм, яке складаються з аналізу змісту джерел права (нормативно-правових актів) та виявлення сутнісних ознак норм права.

Поиск по сайту: