Задача 5 Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового об'єкта

Приклад виконання задачі 5

Вихідні дані:

– середня температура повітря tº = 20-25ºС, II кліматична зона ;

– час заповнення сховища робітниками та службовцями t_норм = 8 хв;

– відстань до робочих дільниць (N₁=200 осіб) R₁=100 м, (N₂=310 осіб) R₂=300 м. Разом робітників та службовців на промисловому об'єкті

N=N₁+N₂=200+310=510 осіб;

– на об'єкті є в наявності одне вбудоване сховище яке витримує динамічне навантаження до 100 кПа;

– приміщення для захисту робітників та службовців S₁ = 300 м²;

– приміщення для пункту управління S₂ = 12 м²;

– коридори S₃ = 10 м²;

– санітарні вузли S₄ = 70 м²;

– приміщення для зберігання продуктів S₅ = 14 м²;

– висота приміщення h = 2,4 м;

– фільтровентиляційне обладнання - 3 комплекти ФВК-1, 1 комплект ЕРВ-72-2;

– розрахунок пункту управління N=5 осіб;

– водопостачання від загальноміської системи, аварійний запас води - 4500 л;

– електропостачання від мережі промислового об'єкту, аварійне джерело - акумулятори батареї.

Необхідно:

– оцінити інженерний захист робітників та службовців об'єкту згідно з такими показниками:

– за місткістю;

– за захисними властивостями від дії повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші;

– за оцінкою системи життєзабезпечення сховища;

– за своєчасністю укриття.

Розв´язання

1. Визначаємо загальну площу основних і допоміжних приміщень:

Загальна площа основних приміщень:

312 м²

де N - кількість основних приміщень;

S_i - площа і-того приміщення.

Загальна площа всіх приміщень у зоні герметизації (крім приміщень для ДЕС, тамбурів і розширювальних камер);

406 м²

де: М - кількість допоміжних приміщень;

S_j - площа j-того допоміжного приміщення в зоні герметизації.

2. Визначаємо місткість (М_s) сховища за площею:

– при двоярусному розташуванні ліжок

624 місця,

де – норма площі на одну людину.

3. Визначаємо місткість( ) сховища за об'ємом всіх приміщень в зоні герметизації:

649 місць,

де h – висота приміщення, м.

V_Н – норма об'єму приміщення на одну людину ;

4. Порівнюючи дані місткості за площею (Мs) та об'ємом (Мv), визначаємо фактичну (розрахункову) місткість. За фактичну місткість М_ф (кількість місць) приймається менше значення із цих двох величин. Отже, в наведеному прикладі М_ф = 624 місця.

5. Визначаємо необхідну кількість ліжок (нар) для розміщення захищених.

Висота приміщення h = 2,4 м дозволяє встановити двоярусні ліжка (нари). При довжині ліжок (нар) 180 см. і нормі 5 людей на одне ліжко необхідно встановити:

125 ліжок.

6. Визначаємо показник, що характеризує місткість захисних споруд (коефіцієнт місткості):

де N – чисельність виробничого персоналу, який підлягає укриттю.

Висновок.

1. Об'ємно-планові рішення сховища відповідають вимогам СНіП (ДБНВ.2.2.-5-97)

2. Сховище забезпечує укриття працюючих на 122% .

7. Оцінка захисних споруд за життєзабезпеченням.

До систем життєзабезпечення належать:

– повітропостачання ;

– водопостачання ;

– теплопостачання ;

– каналізація ;

– електропостачання та зв'язок.

Підчас оцінки сховищ за системами життєзабезпечення визначається можливість систем забезпечувати безперервне перебування людей у сховищах не менше двох діб.

7.1Система повітропостачання.

7.1.1 Визначаємо кліматичну зону, яка, в свою чергу, визначає середньою температурою зовнішнього повітря найбільш теплого місяця і норми подачі повітря на одного чоловіка в годину в режимі І і II.

Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду за 1 годину в «Режимі–I»:

– W₁= 8 м³/г. (для I кліматичної зони,температура повітря до 20ºС);

– W₁=10 м³/г. (для II кліматичної зони, температура повітря до 20 - 25ºС);

– W₁=11 м³/ г. (для III кліматичної зони, температура повітря до 25 - 30ºС);

– W₁=13 м³/г. (для IV кліматичної зони, температура повітря більше 30ºС).

7.1.2. Визначаємо загальну кількість повітря, що подається за годину в «Режимі I» за формулою:

W_OI = К_ФВК1·Q_ФВК1+К_ЕРВ·Q_ЕРВ=3·1200 + 1∙900 = 4500 м³/г,

де К_ФВК1 – кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 ;

Q_ФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 «Режимі–I» – 1200 м³/год.;

К_ЕРВ – кількість електроручних вентиляторів ЕРВ-72-2 ;

Q_ЕРВ – продуктивність електроручного вентилятора ЕРВ-72-2 в «Режимі –I»-900 м³/год.

7.1.3. Визначаємо чисельність людей, яких можна забезпечити повітрям в «Режимі I»:

450 осіб,

де - кількість повітря, яке подається в годину в «Режимі –I»;

- норма зовнішнього повітря , для II кліматичної зони-10 м³/ч на одну людину .

7.1.4. Визначаємо кількість повітря, що подається за одну годину в «Режимі –IІ» за формулою:

W_OII = К_ФВК1 · Q_ФВК1 = 3 · 300 = 900 м³/ч,

де К_ФВК1 – кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК–1;

Q_ФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК–1 в «Режимі II» – 300 м³/год.

Електроручний вентилятор ЕРВ-72-2 в «режимі II» не працює

7.1.5. Визначаємо необхідну кількість повітря, в «Режимі II» за формулою:

W_{необ.. II} = N_зах · W_2. + N_ПУ · W_{2 ПУ} = 510 ∙ 2 + 5 ∙ 5 =1045 м³

де N_зах – число людей у сховищі;

W₂ – норма повітря, розрахована на людину в режимі II (фільтровентиляції – 2 м³/год., для I та II кліматичних зон; і 10 м³/год. для III та IV кліматичних зон;

N_ПУ – розрахунок пункту управління, осіб;

W_{2 ПУ} – норма для тих, хто працює на ПУ, - 5 м³/год .

7.1.6. Визначаємо, яку кількість людей можуть забезпечити в «Режимі II».

450 осіб,

7.1.7. Визначаємо коефіцієнт повітропостачання в режимі І і ІІ.

В режимі І:

0,88

де N_OI – мінімальне число людей, забезпечених повітрям в «Режимі I»

В режимі ІІ:

0,88,

де N_OIІ – мінімальне число людей, забезпечених повітрям в «Режимі ІI»

Висновок.

К_{повіт.пост} < 1, кількість фільтровентиляційних комплектів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами, як у режимі І, так і у режимі II. Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних комплектів.

Система повітропостачання може забезпечити в «режимі I» і в «режимі II» тільки 450 осіб.

7.2. Система водопостачання.

7.2.1. Визначаємо можливості системи водопостачання.

З вихідних даних маємо аварійний запас води – 4500 л, отже, можливість системи водопостачання = 4500 л.

7.2.2. Визначаємо кількість людей, яких забезпечує система водопостачання:

300 осіб,

де T – тривалість укриття = 3 доби;

N₁ - норма споживання на одну людину в аварійному режимі – 3л;

N₂ - для санітарно-гігієнічних потреб – 2л.;

- можливість системи водопостачання.

7.2.3. Визначаємо коефіцієнт водопостачання:

0,59

Висновок.

1. Система водопостачання може забезпечити 59% робітників і службовців.

2 Необхідно додати аварійний запас води у кількості 3150 літрів.

7.3. Система електропостачання.

Електропостачання сховища від мережі промислового об'єкта, аварійне постачання - акумуляторна батарея.

Висновок.

1. Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тільки освітлення сховища.

2. Робота системи повітропостачання в аварійному режимі забезпечується ЕРВ-72-2 вручну.

На основі проведених оцінок систем життєзабезпечення визначається загальна оцінка за мінімальним показником однією із систем.

7.4. Визначаємо показник, що характеризує інженерний захист об'єкта по життєзабезпеченню (коефіцієнт життєзабезпечення).

В нашому прикладі найменша кількість захищених визначається водопостачанням (N_Ж.З.=300 осіб), виходячи з цього, коефіцієнт, який характеризує життєзабезпечення, дорівнює:

.

Висновок.

1. Система життєзабезпечення може забезпечити життєдіяльність 59% робітників і службовців протягом 3 діб.

2. Система водозабезпечення знижує життєдіяльність до 59% за якою йде система повітропостачання – 88%.

8. Оцінка сховища за своєчасним укриттям людей.

8.1. Визначаємо час, необхідний для укриття, враховуючи, що швидкість переміщення людини прискореним кроком V_норм=50 м/хв. і надається дві хвилини, щоб знайти своє місце в сховищі.

Від ділянки № 1 до сховища (для N₁=200 осіб.):

t₁ = = = 4 хв.

Від ділянки № 2 до сховища (для N₂=310 осіб.):

t₂ = = = 8 хв.

8.2. Порівнюючи необхідний час для укриття людей з вихідними даними t_норм=8 хв.

В нашому прикладі t₁ = 4 хв < t_норм = 8 хв і t₂ = 8 хв = t_норм = 8 хв.

Робимо висновок, що розміщення сховища забезпечує своєчасне укриття такої кількості осіб:

N_свч = N₁+N₂=200 + 310 = 510 осіб.

8.3. Визначаємо коефіцієнт, який характеризує інженерний захист об'єкта за своєчасним укриттям робітників та службовців:

.

Висновок. Розміщення сховища дозволяє своєчасно укрити всіх робітників та службовців .

Таким чином, в ході розрахунків маємо коефіцієнти які характеризують інженерний захист робітників і службовців промислового об'єкта:

– коефіцієнт місткості захисної споруди К_М = 1,22;

– коефіцієнт життєзабезпечення К_Ж.З. = 0,59;

– коефіцієнт за своєчасним укриттям робітників і службовців К_СВЧ = 1.

9. Загальні висновки за інженерним захистом робітників і службовців промислового об'єкта.

9.1. На промисловому об'єкті інженерним захистом забезпечується 59% робітників та службовців.

9.2. Для забезпечення інженерним захистом робочої зміни необхідно:

- встановити додатково 2 комплекти фільтровентиляційного обладнання ФВК-1;

- встановити додатково ємність для води на 3150 літрів.

Варіанти вихідних даних до задачі 5

Для всіх варіантів:

- тривалість укриття – 3 доби;

- висота приміщення – 2, 4 м;

- розрахунок пункту управління – 5 осіб;

- електропостачання від мережі промислового об'єкта, аварійне джерело – акумуляторні батареї.

Таблиця 12