Міжнародні організації

ФАТФ.На сьогоднішній день провідною міжнародною організацією, яка бореться з відмиванням грошей та іншого майна, набутого кримінальним шляхом, є, безумовно, Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей - ФАТФ (FATF - FinancialActionTask. Force) -впливовий міжурядовий орган, створений у липні 1989 р. на паризькій зустрічі глав держав "великої сімки", який обʼєднує на сьогоднішній день 31 країну і 2 міжнародні організації. Донедавна у ФАТФ входило 29 країн; на берлінській сесії в червні 2003 року як повноправні члени до неї були прийняті Росія і Південно-Африканська Республіка, які раніше брали участь у роботі Групи як спостерігачі.

На першому етапі пріоритетом цього мозкового центру зі штаб-квартирою в Парижі була боротьба з відмиванням доходів, отриманих від торгівлі наркотиками. Діяльність FATF має три головних напрями. Перший полягає в поширенні дії прийнятих рекомендацій на всі континенти і регіони земної кулі. Другий напрям - перевірка того, як виконуються в державах-членах і як впроваджуються в інших державах заходи для боротьби з відмиванням грошей, засновані на 40 рекомендаціях FATF, які є керівництвом до дії. Третій напрям - відстеження загальносвітових методів і схем відмивання злочинно нажитих капіталів і розробка контрзаходів.

Діяльність ФАТФ багатогранна, що дуже важливо для боротьби з таким міжнародним явищем, як відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. Група поєднує експертів, які визначають політику в законодавчій, економічній і правоохоронній галузях, а також володіє великими технічними можливостями, а її співробітники мають дуже цінні спеціальні знання і досвід прийняття рішень у сфері фінансів, юстиції, іноземних справ та інших галузях.

Отже, ФАТФ - це міжурядовий орган, метою діяльності якого є розвиток і впровадження на міжнародному рівні заходів і стандартів боротьби з відмиванням грошей. ФАТФ відстежує процеси імплементації таких заходів, вивчає способи і техніку відмивання грошей, розробляє превентивні і запобіжні заходи, сприяє загальносвітовій імплементації стандартів боротьби з відмиванням грошей. Виконуючи зазначені, функції,

ФАТФ співробітничає 3 багатьма міжнародними організаціями, чия діяльність також спрямована на протидію відмиванню «брудних» грошей.

ФАТФ не має чітко визначеного статуту. Крім того, рішення щодо продовження терміну її діяльності ухвалюється кожні пʼять років. Уже двічі ухвалювалося рішення продовжити її роботу. ФАТФ буде продовжувати роботу, тільки якщо уряди країн-членів вважатимуть це необхідним.

Процес зародження ФАТФ починається у 80-х роках XX ст.. Саме в ті роки відзначено небачений раніше темп зростання двох тривожних явищ: наркоманії і тісно повʼязаної з нею зростаючої фінансової могутності наркосиндикатів та інших організованих злочинних груп. Процес цей досяг своєї «критичної маси» наприкінці 1980-х років. Це й спонукало глав «Сімки» (семи найбільших промислово розвинутих країн світу) на зустрічі в Парижі, яка відбулася в червні 1989 p., ухвалити рішення про необхідність невідкладних і рішучих дій, як на рівні окремих країн, так і на міжнародному рівні, з метою викорінювання нелегального виробництва і споживання наркотиків, нелегальної торгівлі ними, а також відмивання отриманих у такий спосіб доходів.

Однією із важливих сфер діяльності ФАТФ - моніторинг типології нових методів відмивання грошей, які застосовуються в злочинному світі, а також верифікація засобів протидії цьому явищу. Щорічні огляди, для підготовки яких залучаються всесвітньо відомі експерти, а також матеріали слідства в справах про відмивання грошей, свідчать про все більш рафіновані методи, про зростаючий професіоналізм міжнародних злочинних груп. У полі зору експертів ФАТФ постійно залишаються найважливіші інструменти злочинної діяльності: підставні корпорації, електронні трансферти, небанківські фінансові установи, а також інші підприємства, наприклад, магазини й експортно-імпортні фірми.

У боротьбі з міжнародною злочинністю підсилюють свою активність й інші міжнародні організації, до яких відносяться:

1. Азіатсько-Тихоокеанська Група з протидії відмиванню грошей (APG), яка стала на сьогоднішній день впливовим членом Інтерполу, ФАТФ і ООН;

2. Карибська Група з протидії відмиванню грошей (CFATF), яка не тільки сприяла впровадженню в законодавства країн Карибського регіону 40 рекомендацій ФАТФ, а й розробила свої 19 Рекомендацій із протидії відмиванню грошей;

3. Експертний Комітет, який оцінює заходи, щодо протидії відмиванню грошей (PC-R-EV Commitee);

4. Офшорна Група банківських Контролерів (OGBS), яка проводить разом з ФАТФ оцінку і контроль ефективності ухвалених «антивідмивальних» законів у країнах - членах OGBS. Основна складність роботи Групи полягає в тому, що тільки близько половини офшорних банківських центрів є членами OGBS.

5. Інтерпол.

6. Рада Європи.

7. Управління ООН з наркотиків та злочинності.

8. Світовий банк.

9. Міжнародна організація комісії з цінних паперів.

10. Секретаріат співдружності.

Усі зазначені організації дуже допомагають ФАТФ у справі імплементації всіма країнами світу 40 Рекомендацій та інших ефективних заходів боротьби з відмиванням грошей. З іншого боку, ці регіональні і міжнародні організації більш детально вивчають локальні тенденції і зміни в техніці відмивання грошей, що потім допомагає ФАТФ виробити загальні принципи і заходи для боротьби з ним.

І все-таки на міжнародній арені в справі боротьби з відмиванням грошей найбільша сила впливу ФАТФ, тому що в неї входять представники практично всіх розвинутих країн світу. Кілька разів на рік Група видає так званий «чорний список» країн, які не співробітничають з іншими в протидії відмиванню грошей (non-cooperativecountriesandterritories - NCCT), що в подальшому погрожує введенням санкцій (контрзаходів) з боку фінансових установ країн - членів ФАТФ.

Під час роботи паризької сесії ФАТФ, яка відбулася в жовтні 2002 р., за досягнуті в справі боротьби з відмиванням «брудних» грошей успіхи з «чорного» списку були виключені Росія, Домініка, Ніуе і Маршаллові Острови. На наступній паризькій сесії в лютому 2003 р. цей список залишила Гренада, на берлінській сесії в червні 2003 р. за досягнення в реформуванні законодавства, спрямованого на боротьбу з відмиванням «брудних» грошей, з нього були виключені Сент-Вінсент і Гренадіни, на паризькій сесії ФАТФ у лютому 2004 p.- Україна і Єгипет, а на паризькій сесії в червні 2004 p.- Гватемала. На останній сесії, що відбулася у жовтні 2004 р., ФАТФ припинила фінансові санкції щодо Мʼянми та Науру за деякі успіхи в боротьбі з відмиванням грошей, однак залишивши їх у «чорному» списку.

Україна була внесена до «чорного» списку ще в 2001 р. За минулий час практично до кінця 2002 р. ніяких змін у законодавстві прийнято не було. З 9 по 11 жовтня 2002 р. в Парижі проходила чергова пленарна сесія ФАТФ, на якій, зокрема, розглядалося й українське питання. Як відомо, Україні і Нігерії був наданий термін до 15 грудня 2002 року для приведення свого законодавства у відповідність із міжнародними стандартами. У випадку невиконання вимог ФАТФ мала намір застосувати «контрзаходи». І хоча з деяким запізненням Верховна Рада України прийняла необхідний закон; експертів Групи він не задовольнив, тому що в ньому не були враховані вимоги, висунуті ними раніше. Тому 20 грудня 2002 р. Група рекомендувала країнам-учасницям ввести контрзаходи стосовно України, що відразу позначилося на уповільненні швидкості і підвищенні вартості банківських операцій за участю кредитно-фінансових установ нашої країни.

Відразу після введення контрзаходів були ухвалені необхідні зміни до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», а також до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України. Тому на наступному пленарному засіданні, яке проходило в лютому 2003 р. в Парижі, санкції було скасовано. Однак «чорний» список ФАТФ Україна залишила тільки на початку 2004 р. Це стало можливим після того, як експерти Групи переконалися, що ухвалене в Україні законодавство успішно застосовується і лазівок для «відмивателів» грошей більше не існує.

Координаційна рада керівників органів податкових (фінансових) розслідувань держав-учасниць СНД (КРОПР) є органом галузевого співробітництва, що здійснює координацію діяльності компетентних відомств держав Співдружності. КРОПР виступає організаційною формою, яка забезпечує взаємодію в сфері виявлення, попередження та припинення економічних і податкових злочинів, реалізації політики забезпечення економічної безпеки.

Створення Ради обумовлено необхідністю вдосконалення і розширення співробітництва і координації діяльності у боротьбі з порушеннями податкового та фінансового законодавства держав-учасниць СНД.

Членами КРОПР є керівники органів податкових (фінансових) розслідувань держав - учасниць Співдружності: Азербайджану, Республіки Білорусь, Вірменії, Киргизстану, Молдови, Російської Федерації, Казахстану, Таджикистану та України. В ході засідань Ради в якості спостерігачів постійно приймають участь керівники компетентних органів Латвії, Литви та Естонії.

У своїй діяльності Рада керується Статутом та іншими документами Співдружності Незалежних Держав, рішеннями Ради глав держав і Ради глав урядів, двосторонніми та багатосторонніми угодами про співробітництво в боротьбі з податковими та економічними злочинами, Положенням про КРОПР, в якому визначено її правовий статус, функції та організаційні основи діяльності.

Основною формою діяльності КРОПР є засідання, які проводяться щорічно.

У засіданнях КРОПР беруть участь керівники органів податкових (фінансових) розслідувань, у виняткових випадках їх заступники, керівники служб, до складу яких входять органи податкових (фінансових) розслідувань, а також представники інших міністерств і відомств, співробітники робочих органів КРОПР, міжнародних організацій та органів податкових (фінансових) розслідувань інших держав, які не є членами КРОПР.

Рішення КРОПР з основних питань приймаються консенсусом, а з процедурних питань - більшістю голосів. Це дозволяє врахувати інтереси всіх учасників і є основою успішного виконання прийнятих рішень.

Керівництво КРОПР здійснює Голова, на якого покладено організацію виконання рішень Ради глав держав, Ради глав урядів СНД. Він представляє КРОПР на засіданнях статутних органів та органів галузевого співробітництва СНД з питань, повʼязаних з діяльністю цієї організації.

КРОПР має постійно діючі організаційні структури, призначені для забезпечення ефективного розвитку та координації багатостороннього співробітництва компетентних органів податкових (фінансових) розслідувань, в якості яких виступають секретар і Виконавче бюро КРОПР.

Бюро вивчає, погоджує та розробляє пропозиції щодо напрямів взаємодії у боротьбі з економічними злочинами, здійснює організацію проведення засідань КРОПР, проводить правову експертизу, доопрацювання та узгодження проектів міжнародних угод.

Виконавче бюро безпосередньо організовує взаємодію підрозділів органів податкових (фінансових) розслідувань з оперативних питань та питань оперативно-інформаційного обміну, постійно взаємодіє з Виконавчим комітетом СНД з питань вироблення єдиної позиції з протидії економічним і корупційним злочинам.

Поиск по сайту: