Параметричні методи ціноутворення і метод статистичних ігор

Основу параметричних методів обґрунтування витрат і цін становлять кількісні залежності між витратами або ціна­ми й основними споживчими властивостями продукції, що входять до складу параметричного ряду. Параметричний ряд - це група продукції, однорідна за конструкцією і тех­нологією виготовлення', має однакове чи подібне функціо­нальне призначення і відрізняється кількісним рівнем спо­живчих властивостей.

Засновником параметричного ціноутворення в Росії є ро­сійський математик, механік і кораблебудівник А. Н. Крилов. Ще в 1907 р. він запропонував для ряду проектів бойових ко­раблів обчислювати середнє значення основних параметрів, які характеризують їх якість (сукупність основних тактико-техніч-них параметрів). Отримані показники він запропонував розгля­дати як деякий «середній корабель» («стандартне судно» -термін, прийнятий у практиці світового суднобудування і міжнародній торгівлі суднами) певного класу, за якими можна дати комплексну кількісну оцінку якості як його самого, так і будь-якого іншого корабля даного класу. У 20-х роках німець­кий інженер доктор Карл Комментц на підставі узагальнення великого статистичного матеріалу за допомогою графічної ста­тистики вперше розробив параметричний метод визначення цін вантажних судів.

Виявлені на підставі аналізу статистичного матеріалу кількісні залежності між витратами (цінами) і параметрами продукції використовуються для визначення витрат і проектів цін на ранніх стадіях проектування і конструювання нової про­дукції (технічне завдання, технічні пропозиції, технічний проект), коли інформації про витрати на новий виріб майже немає або вона недостатня, а цінами й основними якісними параметра-

ми за аналогічними виробами, що випускаються, користують­ся також для визначення того, наскільки рівень ціни нового виробу, обчислений за витратами виробництва, вписується в систему цін внутрішнього ринку, що відбивають якісні розход­ження між виробами.

Параметричні методи використовуються при визначенні цін у світовій торгівлі, де конкурентоспроможність продукції, її якість є найважливішими ціноутворюючими факторами. Параметричні методи використовуються також для прогно­зу витрат і цін.

Параметричні методи бувають таких видів: метод питомих показників, метод кореляційно-регресивного аналізу, метод на основі коефіцієнта технічного рівня, експертні методи, метод структурної аналогії, агрегатний метод. Усі різновиди параметрич­них методів аналізу і визначення витрат і цін грунтуються на об­робленні статистичних даних у межах однорідних груп продукції.

Розглянемо зміст деяких параметричних методів.

20.1. Метод питомих показників

Питомий показник - це частка від ділення величини со­бівартості або ціни на значення основного якісного параметра по кожному виробу даного параметричного ряду.

(20.1)

де С_У (РУ ) - питома собівартість (ціна) на одиницю основ­ного параметра, грн;

С_ОД.В. (Р_В) - собівартість (ціна) одиниці виробу, грн;

П - значення основного параметра виробу у відповідних одиницях вимірювання.

Якщо у складі витрат на виробництво продукції даного па­раметричного ряду спостерігаються значні розходження в част­ках вартості комплектуючих виробів (С_К), то може застосову-

О.В. Колесников «Ціноутворення»

Розділ II. Цінова політика

ватися питома собівартість за винятком вартості комплектую­чих виробів на одиницю параметра:

(20.2)

Необхідною умовою застосування цього методу при визна­ченні ціни на новий виріб є відносне зниження ціни (витрат) на одиницю головного параметра нової продукції порівняно з базовою, тобто

(20.3)

\ ■

де С_Н (Р_Н) - собівартість (ціна) нового виробу;

С_Б(Р_Б) - собівартість (ціна) базового виробу;

П_Б і П_Н - відповідно значення основного параметра базово­го і нового виробів.

Ціну нового виробу (Р_Н) на базі питомих показників (цін, витрат) можна визначити за формулою

Р_Н =Р_УД.Б. П+Д, (20.4)

де Р_УД.Б. - питома ціна, визначена на одиницю головного па­раметра;

П - кількісне значення головного параметра нового виробу;

Д - доплати (знижки), що відбивають зміни інших спожив­чих властивостей нового виробу.

20.2. Кореляційно-регресивний метод

Суть методу зводиться до визначення по досліджуваному параметричному ряду (якщо є для цього всі умови) функції залежності цін (питомих цін) від основного (основних) пара­метра. Виходячи з отриманої функції обчислюються проекти цін на аналогічні нові вироби.

Знаходження цих залежностей методом кореляційно-регре­сивного аналізу включає такі етапи:

1) економічна постановка завдання і мета його розв'язання;

2) статистичне оцінювання (оброблення) вихідної інформації
на предмет її відповідності вимогам, які до неї були запро­
поновані методом кореляційно-регресивного аналізу;

3) знаходження і статистичне оцінювання рівняння зв'язку
між результативною і факторною ознаками на підставі
регресивного аналізу;

4) інтерпретація отриманого рівняння і його використання.

Поиск по сайту: