Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Параметричні методи ціноутворення і метод статистичних ігор



Основу параметричних методів обґрунтування витрат і цін становлять кількісні залежності між витратами або ціна­ми й основними споживчими властивостями продукції, що входять до складу параметричного ряду. Параметричний ряд - це група продукції, однорідна за конструкцією і тех­нологією виготовлення', має однакове чи подібне функціо­нальне призначення і відрізняється кількісним рівнем спо­живчих властивостей.

Засновником параметричного ціноутворення в Росії є ро­сійський математик, механік і кораблебудівник А. Н. Крилов. Ще в 1907 р. він запропонував для ряду проектів бойових ко­раблів обчислювати середнє значення основних параметрів, які характеризують їх якість (сукупність основних тактико-техніч-них параметрів). Отримані показники він запропонував розгля­дати як деякий «середній корабель» («стандартне судно» -термін, прийнятий у практиці світового суднобудування і міжнародній торгівлі суднами) певного класу, за якими можна дати комплексну кількісну оцінку якості як його самого, так і будь-якого іншого корабля даного класу. У 20-х роках німець­кий інженер доктор Карл Комментц на підставі узагальнення великого статистичного матеріалу за допомогою графічної ста­тистики вперше розробив параметричний метод визначення цін вантажних судів.

Виявлені на підставі аналізу статистичного матеріалу кількісні залежності між витратами (цінами) і параметрами продукції використовуються для визначення витрат і проектів цін на ранніх стадіях проектування і конструювання нової про­дукції (технічне завдання, технічні пропозиції, технічний проект), коли інформації про витрати на новий виріб майже немає або вона недостатня, а цінами й основними якісними параметра-


ми за аналогічними виробами, що випускаються, користують­ся також для визначення того, наскільки рівень ціни нового виробу, обчислений за витратами виробництва, вписується в систему цін внутрішнього ринку, що відбивають якісні розход­ження між виробами.

Параметричні методи використовуються при визначенні цін у світовій торгівлі, де конкурентоспроможність продукції, її якість є найважливішими ціноутворюючими факторами. Параметричні методи використовуються також для прогно­зу витрат і цін.

Параметричні методи бувають таких видів: метод питомих показників, метод кореляційно-регресивного аналізу, метод на основі коефіцієнта технічного рівня, експертні методи, метод структурної аналогії, агрегатний метод. Усі різновиди параметрич­них методів аналізу і визначення витрат і цін грунтуються на об­робленні статистичних даних у межах однорідних груп продукції.

Розглянемо зміст деяких параметричних методів.

20.1. Метод питомих показників

Питомий показник - це частка від ділення величини со­бівартості або ціни на значення основного якісного параметра по кожному виробу даного параметричного ряду.

(20.1)

де СУ (РУ ) - питома собівартість (ціна) на одиницю основ­ного параметра, грн;

СОД.В.В) - собівартість (ціна) одиниці виробу, грн;

П - значення основного параметра виробу у відповідних одиницях вимірювання.

Якщо у складі витрат на виробництво продукції даного па­раметричного ряду спостерігаються значні розходження в част­ках вартості комплектуючих виробів (СК), то може застосову-

 

 

О.В. Колесников «Ціноутворення»


Розділ II. Цінова політика


 


       
   
 


ватися питома собівартість за винятком вартості комплектую­чих виробів на одиницю параметра:

(20.2)

Необхідною умовою застосування цього методу при визна­ченні ціни на новий виріб є відносне зниження ціни (витрат) на одиницю головного параметра нової продукції порівняно з базовою, тобто

(20.3)

(20.3)

\ ■

де СНН) - собівартість (ціна) нового виробу;

СББ) - собівартість (ціна) базового виробу;

ПБ і ПН - відповідно значення основного параметра базово­го і нового виробів.

Ціну нового виробу (РН) на базі питомих показників (цін, витрат) можна визначити за формулою

РН УД.Б. П+Д, (20.4)

де РУД.Б. - питома ціна, визначена на одиницю головного па­раметра;

П - кількісне значення головного параметра нового виробу;

Д - доплати (знижки), що відбивають зміни інших спожив­чих властивостей нового виробу.

 

20.2. Кореляційно-регресивний метод

 

Суть методу зводиться до визначення по досліджуваному параметричному ряду (якщо є для цього всі умови) функції залежності цін (питомих цін) від основного (основних) пара­метра. Виходячи з отриманої функції обчислюються проекти цін на аналогічні нові вироби.


Знаходження цих залежностей методом кореляційно-регре­сивного аналізу включає такі етапи:

1) економічна постановка завдання і мета його розв'язання;

2) статистичне оцінювання (оброблення) вихідної інформації
на предмет її відповідності вимогам, які до неї були запро­
поновані методом кореляційно-регресивного аналізу;

3) знаходження і статистичне оцінювання рівняння зв'язку
між результативною і факторною ознаками на підставі
регресивного аналізу;

4) інтерпретація отриманого рівняння і його використання.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.