СУТНІСТЬ, ЗМІСТ І СТРУКТУРА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ

Трудові ресурси – це частина працездатного населення, яка має фізичні та інтелектуальні здібності до трудової діяльності, здатна виробляти матеріальні блага чи надавати послуги. До трудових ресурсів належать як реальні працівники, що вже зайняті в економіці країни, так і потенційні, котрі не зайняті, але можуть працювати.

Трудові ресурси (Labour force; Labour resouces ) - частина населення країни, що володіє фізичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями, необхідними для заняття суспільно-корисною працею.

Кількісно труд ресурси скл. з населення у працездатному віці, крім непрацюючих інвалідів і пенсіонерів пільгових категорій, і працюючих в економіці країни осіб, молодших і старших працездатного віку.

трудові ресурси поділяються на економічно активне населення або робочу силу, та економічно неактивне населення.

Економічно активне населення – це частина населення, яка забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг. Чисельність ЕАН включає зайнятих та безробітних, вимірюється по відношенню до досліджуваного періоду.

Для того щоб визначити економічну активність населення, розглядається її рівень:

,

где У_ЭА — уровень экономической активности населения;

d_ЭА — доля численности экономически активного населения;

Ч_Н — общая численность населения.

Економічно неактивне населення - це населення, яке не входить до складу робочої сили, включаючи осіб молодшого віку, встановленого для вимірювання економічно активного населення. Величина економічно неактивного населення вимірюється по відношенню до обстежуваного періоду і включає наступні категорії:
• учні та студенти, слухачі та курсанти, що відвідують денні навчальні заклади (включаючи денні аспірантури та докторантури);
• особи, які отримують пенсії по старості і на пільгових умовах, а також одержують пенсії через втрату годувальника при досягненні ним пенсійного віку;
• особи, які отримують пенсії по інвалідності (1,2, 3 груп);
• особи, зайняті веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми, хворими родичами тощо;
• зневірилися знайти роботу, тобто особи, які припинили пошук роботи, ви-черпав всі можливості її отримання, але які можуть і готові працювати;
• інші особи, яким немає необхідності працювати, незалежно від джерела доходу.

Структура трудових ресурсів багатогранна. Вона включає різні компоненти, що характеризують ті чи інші сторони трудових ресурсів.

Ø Стать ( 54% жінок; 46 % чоловіків)

Має важливе значення для формування ефективної структури зайнятості за сферами прикладання праці в професійно-галузевому і територіальному розрізах і визначається шляхом виявлення співвідношень чоловіків і жінок, зайнятих в суспільному виробництві, домашньому та особистому господарстві, на навчанні з відривом від виробництва і тд. Вона розрізняється по території країни і сферами зайнятості.

Ø Освіта ( важлива хар-ка труд ресурсів)

Визначається середнім числом років навчання, чисельністю учнів і студентів. Рівень освіти характеризується такими показниками:

§ відсоток грамотності,

§ середня кількість років навчання,

§ розподіл населення за групами в залежності від отриманої освіти.

Кількісні зміни чисельності трудових ресурсів характеризуються такими показниками, як абсолютний приріст, темпи росту і темпи приросту трудових ресурсів.

1. Абсолютний приріст – різниця між чисельністю труд ресурсів на початок і кінець аналізованого періоду.

2. Темп росту - відношення абсолютної величини чисельності трудових ресурсів в кінці цього періодів до їх величини на початку періоду.

,

деТ_РС_ — средньорічний темп росту;

n — кількість років;

R_n — чисельність на кінець періоду;

R_O - чисельність на початок періоду.

3. Темп прироста рассчитывается по формуле:

,

где Т_ПС - среднегодовой темп прироста.

2. 1). Основний метод економіки праці та СТВ – це:

а) системне економічне мислення, основою якого є теорія систем(Теорія систем— спеціально-наукова і логіко-методологічна концепція дослідження об'єктів, які є системами. До цілей дослідження в рамках теорії систем належить вивчення:різних видів і типів систем;основних принципів і закономірностей поведінки систем; функціонування і розвиток систем)

2) б.(Економіка праці та СТВ у широкому розумінні являє собою - дослідження функціонування та результатів ринку у сфері праці) – а у вузькому значенні – це поведінка роботодавців та працівників у відповідь на…

3). Школа інституціоналістів основну увагу приділяє:

а) Аналізу професійних і галузевих розбіжностей в структурі робочої сили (Інституціоналістська концепція характер ринку праці пояснює особливостями динаміки окремих галузей та професійно-демографічних груп. Увага концентрується не на макроекономічному аналізі ринку праці, а на аналізі професійних та галузевих розбіжностей у структурі робочої сили, сааме рівнів заробітної плати).

4. Зниження рівня заробітної плати призводить до:

в) переміщення по кривій сукупної пропозиції вниз (обсяг сукупної пропозиції в першу чергу залежить від рівня заробітної плати. Взаємозв'язок між пропозицією праці та рівнем заробітної плати виражається законом пропозиції праці — при інших рівних умовах на конкурентному ринку праці обсяг пропозиції праці знаходиться в прямій залежності від його ціни. Зміна рівня заробітної плати призводить до переміщення по кривій сукупної пропозиції: вгору— при зростанні заробітної плати і вниз — при зниженні рівня оплати праці).

5. За якою класифікаційною ознакою виокремлюють такі види праці, наукову, інженерну, управлінську, виробничу, підприємницьку та ін.:

Г) за предметом та продуктом праці.

(За засобами і способами праці: ручна, автоматизована, механізована, низько- середньо- та високотехнологічна праця;

За умовами праці: стаціонарна, пересувна, наземна, підземна, легка, середньої важкості, важка, приваблива (не-), регламентована (не-) праця

За предметом та продуктом праці: базується на професійному, функціональному та галузевому поділі праці (по1 – наукова, управлінська, виробнича і т. д.; по 2 – залежно від ф-ної ролі в економічному циклі госп.діяльності; по 3 – с/г, будівничий, транспортний, промисловий і т. д.))

БІЛЕТ № 6

3 Натуральні доходи – це доходи, які включають продукцію особистого підсобного господарства, що використовується на власне споживання, а також трансферти в натуральній формі.

Грошові доходи - включають усі надходження грошей у вигляді оплати праці працюючих осіб, доходів від підприємницької діяльності, пенсій, стипендій, різних допомог, доходів від власності у вигляді відсотків, дивідендів, ренти, сум від продажу цінних паперів, нерухомості, продукції сільського господарства, різних виробів, доходів від наданих різних послуг та ін.

Виробіток – прямий показник рівня продуктивності праці, що традиційно використовується у вітчизняній економічній практиці та визначається кількістю продукції( робіт, послуг) , що вироблена одним робітником за одиницю часу. На підприємстві виробіток може визначатись різними способами залежно від того, якими одиницями вимірюється обсяг продукції( натуральними, умовно – натуральними, вартісними, трудовими).

1: ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ: ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА, ВИДИ ТА ПОКАЗНИКИ.

Трудовий потенціал – це гранична величина можливої ​​участі трудящих у виробництві з урахуванням їх психофізіологічних особливостей, рівня професійних знань і накопиченого досвіду.

Трудовий потенціал – це інтегральна оцінка кількісних і якісних характеристик економічно активного населення.

Кількісну характеристику утворюють:

Трудові ресурси та їх трудова структура;

Сукупний фонд робочого часу, тобто кількість робочого часу відпрацьованого працездатним населенням при даному рівні інтенсивності праці, і сукупний фонд вільного часу.

Якісну характеристику Т.П. відображають показники:

- Фізична дієздатність працездатних членів суспільства, стан їх здоров’я й розвитку;

- Ступінь професійної та кваліфікаційної придатності людей до виконання робіт, яка залежить від їх загальноосвітньої і професійної підготовки,індивідуальних здібностей і навичок у праці.

Структура Т.П.

1. Демографічний Т.П.( визначає кількісний склад та структуру Т.П), також визначає статево-віковий склад населення та демографічне навантаження на робітників.

2. Економічний ( пок-к хар-є тенденції зайнятості, безробіття, використання робочого часу, рівень міграційного переміщення в тд)

3. Інтелектуальний ( хар-є якісні характеристики) + навчання, творчу діяльність, професійний досвід, кваліфікаційну здатність до інновацій.

4. Соціальний (можливість розвитку Т,П)

5. Психо – фізіологічний ( хар-є граничну межу реалізації Т,П) здоров’я , працездатність, псих.хар-ки)

Відокремлюють Потенціал окремого громадянина, підприємства, суспільства.

Стосовно підприємства величина ТП:

Ф_п=Ф_к-Т_нп или Ф_п=Ч*Д*Т_см

Фп - сукупний ТП

Фк - величина календарного фонду

Ч - чисельність робочих

Д - кількість робочих днів в періоді

Тсм - тривалість робочого дня

Стосовно суспільства величина ТП:

Ф_{п общ.}= ∑ Чі*Т_р

Фп общ - потенційний фонд робочого часу суспільства, година

Чі - чисельність населення, здатного брати участь в суспільному виробництві.

Тр - законодавчо встановлена величина часу в перебігу визначеного календарного періоду.

Оскільки трудовий потенціал включає всіх громадян, здатних брати участь в суспільному виробництві, то в розрахунок повинні бути включені всі групи працівників з урахуванням їх характерних особливостей. Виходячи з того, що структура цих груп неоднорідна, то для правильного визначення величини трудового потенціалу, необхідно кожну окрему групу осіб привести до базової величини - повнорічний працівник. При цьому рудової потенціал:

П_общ=Ф_{п общ} / t_p

Побщ - трудовий потенціал суспільства

Фп общ - потенційний фонд робочого часу суспільства, година

tp - розрахунковий час роботи 1 працівника протягом року.

2. 1). в, г (До інфраструктури ринку праці відносять: державні органи управління ринком праці, недержавні заклади сприяння зайнятості..) – ринкова інфраструктура – сукупність інститутів сприяння зайнятості, профорієнтації, профпідготовки і перепідготовки кадрів; мережа центрів зайнятості (бірж праці), центрів підготовки і перепідготовки робочої сили, центрів професійної орієнтації і т.д.

2. Негативне соціально-економічне явище, яке відображає диспропорції на ринку праці, - це:

а)безробіття;( з даного переліку лише безробіття являється соц.-екон явищем, а також має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення.)

3. Яке з понять характеризує таке твердження: явище фізичне може викопуватися і людиною, і твариною, і машиною:

б) робота ( адже праця це явище суспільне і воно притаманне тільки людині, робота – поняття фізичне. Праця вимірюється робочим часом, а робота - фізичними одиницями. Діяльність - це активність людини, спрямована на досягнення свідомо поставлених цілей, пов'язаних із задоволенням її потреб і інтересів, на виконання вимог до нього з боку суспільства і держави).

4. До якої економічної школи відноситься наступне твердження «Коли пропозиція перевищує запит виникає безробіття і тут роботодавці наймають працівників за нижчими ставками» :

д) Неокласики. (А. Маршалл, А. Пігу – представники. Згідно з цією концепцією ринок праці діє на основі цінової рівноваги, тобто регулятором ринку є ціна робочої сили (заробітна плата), що регулює попит та пропозицію робочої сили. Якщо попит перевищує пропозицію, працівники пропонують свої послуги за дедалі вищі ставки заробітної плати, і роботодавці вимушені платити заробітну плату вищу від ринкової. У такий спосіб установлюється рівновага. І відповідно, навпаки. Теорія рівноваги виключає безробіття, а наявність останнього пояснюється його добровільним характером, а також прагненням працівників до максимально вигідної роботи).

5. Сукупна пропозиція праці сегментується за кваліфікаційною ознакою залежно від поділу робочих місць на:

а) первинну;

г) вторинну (Первинний ринок праці— це ринок якісних робочих місць, що характеризується такими ознаками: стабільна зайнятість і надійність стану працівника; високий рівень заробітної плати; наявність службової кар'єри з чітко вираженими можливостями професійного росту; використання у виробництві прогресивних технологій, які вимагають високої кваліфікації працівників; наявність сильних профспілок. Вторинний ринок праці характеризується такими ознаками: висока плинність кадрів; низький рівень заробітної плати; практично відсутня система просування по службових сходинках; використання примітивних технологій; відсутність профспілок. Представники первинного і вторинного ринків праці відрізняються формою організації праці. До первинного ринку відносяться підприємці, особи, зайняті висококваліфікованою і високооплачуваною працею, що мають високий рівень загальної і спеціальної підготовки, стабільні гарантії зайнятості, перспективи кар'єрного росту. В змісті праці переважають творчі та управлінські функції. До вторинного ринку праці відносяться малокваліфіковані, сезонні робітники, соціально вразливі групи населення, працюючі неповний робочий день, які мають низькі доходи.)

Білет № 7

3. Інфраструктура ринку праці - це державні установи, недержавні структури сприяння зайнятості, кадрові служби підприємств і фірм, громадські організації та фонди, які забезпечують найбільш ефективну взаємодію між попитом і пропозицією на ринку праці.

Кон’юнктура ринку праці – це співвідношення попиту і пропозиції у всіх складових структури ринку праці.

Повна зайнятість -забезпеченість професійною працею, що приносить дохід особистості і гідне існування йому і його родині.

1. Міграція населення: причини виникнення, види та наслідки.

Досить важливим є виявлення причин міграції, тобто тих факторів які сприяють посиленню чи зниженню темпів даного процесу. Причини міграції можуть бути економічні, національні, політичні, екологічні тощо. Найбільш типовими причинами міграції є:

- бажання кращих умов і якості життя;

- можливість отримати освіту;

- можливість реалізації своїх професійних орієнтацій: отримання роботи в іншому місці проживання на кращих умовах оплати, за фахом і на омріяній посаді;

- потреба в оновленні життя, визначеній культурі і знаннях;

- зміни в регіональному розміщенні виробництва, його реструктуризації;

- стан здоров'я і необхідність змін кліматичних умов;

- сімейно-шлюбні відносини, об'єднання з близькими;

- соціальні і етнічні конфлікти, війни;

- трудові конфлікти і конфлікти в сім'ї;

- випадкові обставини та інше.

Особливе місце серед причин міграції населення займає якість навколишнього середовища, яка є важливою умовою, що визначає якість життя і стан здоров'я людей. Численні дослідження підтверджують тісний зв'язок захворюваності з забрудненням природного оточення і вплив останнього на територіальні переміщення населення.

Спостереження за рухом населення та аналіз його міграції здійснюють за наступними ознаками:

1) за характером кордонів, які перетинаються (внутрішня та зовнішня міграція населення)

2) в залежності від часу здійснення – постійна (безповоротна), тимчасова, сезонна, маятникова

3) за економічними, соціальними, політичними, воєнними причинами.

4) за формами реалізації (суспільно-організована, неорганізована)

5) в залежності від фактора, який спонукає – за власним бажанням або незалежно від нього ( добровільна, примусова)

Внутрішня міграція виникає тоді коли, відбувається перетин державного кордону. В ній виділяють два потоки: еміграцію та імміграцію. Еміграція - це відтік населення за межі країни. Імміграція – приток населення на територію даної держави.

Внутрішня міграція – це міграція всередині населення. В залежності від впливу різних факторів та умов міграція населення може бути різних видів.Приведемо деякі з них.

1. Якщо міграція робочої сили відбувається в межах якогось певного регіону або між регіонами різного рангу, то говорять про внутрішньорайонну, міжрайонну, внутрішньо обласну та міжобласну міграцію.

2. В залежності від часу на який переміщається робоча сила-бесповоротна (постійна), поворотна (тимчасова міграція населення.

3. Міграція в залежності від причин, які її викликали поділяється на добровільну і вимушену. Остання обумовлена причинами, які не залежать від мігрантів (воєнні дії, катастрофи, політичні та етнічні конфлікти).

4. За характером рухливості міграцію поділяють на сезонну та маятникову. Маятникова міграція — це щоденні або щотижневі поїздки населення від місць проживання до місць роботи або навчання, що розташовані в різних населених пунктах. Циклічна (сезонна) міграція— це переміщення працездатного населення, пов’язане з пошуком роботи на певний час з поверненням на попереднє місце проживання (наприклад, сезонні роботи).

5. З точки зору дотримання норм діючого законодавства – законна, незаконна.

6. За способом реалізації міграція ділиться на самостійну(здійснюється власними силами), організована (за допомогою держави, чи інших організацій)

7. Міграція населення, що обумовлена трудовою діяльністю називається трудовою.

Виграш країни-імпортера трудових ресурсів:

1. Дана країна отримала дешеву, молоду робочу силу.

2. Дана країна отримала готових спеціалістів.

3. У такій країні прискорюється економічне зростання, зокрема, зростає державний бюджет.

Виграш країни - експортера трудових ресурсів:

1. Валютні перекази мігрантів своїм сім’ям (осідає в банках валюта);

2. Експортом трудових ресурсів ослаблюється проблему безробіття.

3. Підвищується кваліфікація мігрантів, які повернулись назад.

Негативні наслідки міграції для країн-імпортерів:

- виникнення додаткових проблем, пов’язаних з соціальним захистом мігрантів;

- відтік національної валюти у формі вивозу чи переказу;

- втрата дешевих спеціалістів-мігрантів, які набули певного кваліфікаційного досвіду (виучених мігрантів), за умов їх поверненні на батьківщину.

Негативні наслідки міграції для країн-експортерів:

- втрата висококваліфікованих підготовлених спеціалістів, так званий «відтік мозку»;

- додаткові витрати з бюджету на підготовку нових спеціалістів;

- виникнення тенденції до спаду темпів економічного зростання.

2. 1. Виберіть закінчення для фрази: «Трудовий потенціал - це інтегральна оцінка кількісних і якісних характеристик..»:

Поиск по сайту: