Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Класифікація внутр. джерел фін.-я п-ва



До внутр..джерел фін.-я п-ва відносять такі:

-чистий прибуток

-амортизаційні відрахування

-забезпечення наступних витрат і платежів

Внутр.джерела фін.-я п-ва поділяють на:

1.Фінансування за рахунок виручки від реалізації:

а)самофінансування

б)амортизація

в)забезпечення

2.Інші форми вивільнення капіталу:

а)дезінвестиції

б)раціоналізація

 

4.2 Грошовий потік п-ва і його х-ка.

Грошовий потік-результат руху коштів внаслідок операційної інвестиційної фін. діяльності.

Ця різниця між вхідними і вихідними грошовими потоками.

Загальний грошовий потік п-ва можна класифікувати:

1)за місцем виникнення

-по всьому підприємств

-по окремому підрозділу

-по окремих господарських операціях

2)за видами господ. Д-ті:

-операц. д-ті

-фін. д-ті

-інвест. Д-ті

3)За впливом на розмір фін.ресурсів:

-позитивний

-негативний

4)за ритмічністю надходження

-регулярний

-нерегулярний

5)за відповіднісю потребам п-ва

-надлишковий

-дефіцитний.

 

 

Операційний грошовий потік

Показник Cash-Flow почав викор.50-х р.р. ХХст. амер.аналітиками при аналізі ЦП та звітності п-ва. Чистий рух грош.коштів у результаті операційної д-сті прийнято позначати як операційний Cash-Flow. Чистий рух коштів від інвестиційної д-сті, як інвестиційний Cash-Flow.

Різниця між вхідними та вихідними потоками в рамках фін. д-сті Cash-Flow від фін. д-сті.

Чистий Cash-Flow(рух грош.коштів) по п-ву за звітний період розраховується: як арифметична сума Cash-Flow від усіх видів д-сті.

Основою розрахунку загального Cash-Flow є операційний Cash-Flow, який хар.-є величину чистих грош. потоків, що утворюються в результаті операційної д-сті, тобто частину виручки від реалізації, яке залишається в розпорядження п-ва в певному періоді після здійснення всіх грош. видатків операційного характеру.

Достатній розмір операц. Cash-Flow створює сприятливі передумови для залучення фін. ресурсів і зовн.джерел.

Наявність опер. Cash-Flow хар.-є здатність п-ва:

-фінансування інвестиції за рахунок внутр.. фін.-х джерел

-погашати фін.-ву заборгованість

-виплачувати дивіденди

Базою для визначення Cash-Flow від опер. д-сті утворюють дані звіту «Про фін. результати» та Баланс п-ва.

На практиці поширене набули 2 осн.методи рорахунку Cash-Flow від операц. д-сті: прямий і непрямий метод.

Прямий метод –при використанні якого чистий грош. потік(Cash-Flow) від операц. д-сті розраховується: як різниця між вхідними і вихідними грош.потоками, що мають безпосереднє відношеннями до опер. д-сті. п-ва.

До вхідних грош.потків належать:

-грош.надходження від продажу товарів у звітному періоді

-погашення дебіторської заборгованості

-інші грош.надходження від операц. д-сті(від реалізації оборотних активів, опер.-ої оренди … )

До вихідних грош. потоків належать:грош.видатки на покриття витрат, які включаються у собівартість продукції; адміністративних витрат; витрат на збут; інших витрат в рамках опер. д-сті; податки на прибутки та % за користування позичками.

Непрямий метод – вихідною величиною при викор. цього методу є фін. результати від опер. д-сті. Здійснюється зворотний до прямого методу розрахунок: операц.-і прибутки(збитки) корегуються на статті доходів(зменшуються) і витрат(збільшуються), які не впливають на обсяг грош. засобів(амортизація, забезпечення наступних витрат і платежів), а також на суму змін в оборотних активах та поточних зобов’язань, що повя’зані з рухом коштів у рамках опер. д-сті та сплатою% за користування позичками.

Показники кеш-флоу

Показники, базою розрахунку яких є операційний кеш-флов широко використовується при оцінці фін. стану п-ва та визначення його кредитоспроможності.

Показники кеш-флов можна розглядати з трьох позицій:

1)як індикатор ліквідності та платоспроможності п-ва

2)як показник результативності фін-госп. Д-ті

3)як індикатор спроможності до фінансування за рах. внутрішніх джерел.

До осн. Показників каш-флов відносять: показник тривалості погашення заборгованості.

Визн. шляхом ділення позичкового капіталу нетто (зменшеного на суму грошових коштів, їх еквівалентів, поточних фін. інвестицій та чистої реаліз. В-ті поточної дебіторської заборгованості)на кеш-флов операційний.

Під позичковим капіталом капіталом розуміють усі забовязання п-ва.

-корострокові

-довгострокові

-забезпечення наступних витрат і платежів тощо.

Слугує індикатором спроможності п-ва за рахунок власних ресурсів виконувати свої зобов’язання.

Показує скільки років чи періодів п-ву потрібно ,щоб розрахуватися зі своїми боргами за рахунок результатів від операційної діяльності.

2)показник оберненно пропорційний до тривалості погашення заборгованості.

Показує відношення каш-флов до заборгованості.

Показує здатність п-ва розрахов. зі своїми боргами за рахунок грошових надходжень від опер. Д-ті.

3)показник самофінансування інвест. Визначається шляхом ділення операц. каш-флов на величину чистих ін вест(сума приросту немат. активів осн. Засобів і довгострокових фін. інвестицій).

Він показує частку інвестицій профінансованих за рахунок внутрішніх джерел.

Чим вищий цей показник, тим менше п-ву вдалося до залучення зовн. Фін ресурсів при фінансувані інвестицій.

4)чиста кеш-флов маржа

Показує відношення кеш-флов операційного до обороту від реалізації п-ції.

Характеризує величину кеш-флов,яка припадає на одиницю обороту від реалізації.

Показує скільки % виручки від реалізації залиш. на п-ві після здійснення всіх платежів у рамках операц. д-ті.

5)показник відношення кеш-флов до власного к-лу

Показує чистий грош. потік на одиницю власного к-лу.

 

Самофінансування п-ва

Основним внутрішнім джерелом фінансування п-ва є сафінансування,пов’язане з реінвестуванням (тезаврацією) у відкритій чи прихованій формі.

Ефект самофін-няпроявляється з моменту одержання чистого прибутку до моменту його визначення, розподілу та виплати дивідендів.

У світовій економ. літературі, залежно від способу відображення прибутку у звітності, зокрема в балансі, виокремлюють:

· приховане самофінансування;

· відкрите самофінансування.

Приховане самофінансування пов’язане з використанням прихованого прибутку.

Приховані резерви –це частина власного капіталу п-ва, яка жодним чином не відображена в його балансі, отже обсяг власного капіталу в результаті формування прихованих резервів буде меншим, ніж це є насправді.

Виділяють 2 способи формування прихованих резервів у балансі:

1.недооцінка активів (передчасне списання окремих активів, застосування прискореної амортизації, незастосування індексації, тощо);

2.переоцінка зобов’язань (наприклад, за статтями забезпечення наступних витрат і платежів, поточні зобов’язання із внутрішніх розрахунків, тощо).

Недоліками прихованого самофінансування єпорушення принципу достовірності при складанні звітності та підвищення рівня асиметрії в інформаційному забезпеченні її зовнішніх користувачів.

Тезаврація прибутку –це спрямування його на формування власного капіталу п-ва з метою фінансування інвестиційної та операційної діяльності.

Величина тезаврації відповідає обсягу чистого прибутку, який залишився в розпорядженні п-ва після сплати всіх податків та нарахування дивідендів.

Для визначення рівня самофінансування розраховують коефіцієнт самофінансування:

Ксф = (тезаврований прибуток : чистий прибуток) * 100%

Тезаврований прибуток відображається в балансі за такими позиціями:

1) у пасиві за такими статтями:

- нерозподілений прибуток

- резервний капітал

- статутний капітал

При тезаврації прибутку підвищується курс корпоративних прав п-ва.

2) в активі:

- на фінансування будь-яких майнових об’єктів: оборотних і необоротних, довго і короткострокових.

Переваги самофінансування:

1. залучені кошти не потрібно повертати та сплачувати винагороду за користування ними;

2. відсутність затрат при мобілізацій коштів;

3. не потрібно надавати кредитне забезпечення;

4. підвищується фінансова незалежність та кредитоспроможність п-ва.

Недоліки самофінансування:

1. оскільки на реінвестування спрямовується чистий прибуток, попередньо він підлягає оподаткуванню в результат чого вартість цього джерела фінансування збільшується;

2. обмежені можливості контролю за внутрішнім фінансуванням знижують вимоги до ефективного використання коштів;

3. помилковість інвестицій (оскільки, рентабельність реінвестицій може бути нижча за середньоринкову процентну ставку, можливе зниження ефективності ринку капіталів уцілому).

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.