Грошовий потік-результат руху коштів внаслідок операційної інвестиційної фін. діяльності.
Ця різниця між вхідними і вихідними грошовими потоками.
Загальний грошовий потік п-ва можна класифікувати:
1)за місцем виникнення
-по всьому підприємств
-по окремому підрозділу
-по окремих господарських операціях
2)за видами господ. Д-ті:
-операц. д-ті
-фін. д-ті
-інвест. Д-ті
3)За впливом на розмір фін.ресурсів:
-позитивний
-негативний
4)за ритмічністю надходження
-регулярний
-нерегулярний
5)за відповіднісю потребам п-ва
-надлишковий
-дефіцитний.
Операційний грошовий потік
Показник Cash-Flow почав викор.50-х р.р. ХХст. амер.аналітиками при аналізі ЦП та звітності п-ва. Чистий рух грош.коштів у результаті операційної д-сті прийнято позначати як операційний Cash-Flow. Чистий рух коштів від інвестиційної д-сті, як інвестиційний Cash-Flow.
Різниця між вхідними та вихідними потоками в рамках фін. д-сті Cash-Flow від фін. д-сті.
Чистий Cash-Flow(рух грош.коштів) по п-ву за звітний період розраховується: як арифметична сума Cash-Flow від усіх видів д-сті.
Основою розрахунку загального Cash-Flow є операційний Cash-Flow, який хар.-є величину чистих грош. потоків, що утворюються в результаті операційної д-сті, тобто частину виручки від реалізації, яке залишається в розпорядження п-ва в певному періоді після здійснення всіх грош. видатків операційного характеру.
Достатній розмір операц. Cash-Flow створює сприятливі передумови для залучення фін. ресурсів і зовн.джерел.
Наявність опер. Cash-Flow хар.-є здатність п-ва:
-фінансування інвестиції за рахунок внутр.. фін.-х джерел
-погашати фін.-ву заборгованість
-виплачувати дивіденди
Базою для визначення Cash-Flow від опер. д-сті утворюють дані звіту «Про фін. результати» та Баланс п-ва.
На практиці поширене набули 2 осн.методи рорахунку Cash-Flow від операц. д-сті: прямий і непрямий метод.
Прямий метод –при використанні якого чистий грош. потік(Cash-Flow) від операц. д-сті розраховується: як різниця між вхідними і вихідними грош.потоками, що мають безпосереднє відношеннями до опер. д-сті. п-ва.
До вхідних грош.потків належать:
-грош.надходження від продажу товарів у звітному періоді
-погашення дебіторської заборгованості
-інші грош.надходження від операц. д-сті(від реалізації оборотних активів, опер.-ої оренди … )
До вихідних грош. потоків належать:грош.видатки на покриття витрат, які включаються у собівартість продукції; адміністративних витрат; витрат на збут; інших витрат в рамках опер. д-сті; податки на прибутки та % за користування позичками.
Непрямий метод – вихідною величиною при викор. цього методу є фін. результати від опер. д-сті. Здійснюється зворотний до прямого методу розрахунок: операц.-і прибутки(збитки) корегуються на статті доходів(зменшуються) і витрат(збільшуються), які не впливають на обсяг грош. засобів(амортизація, забезпечення наступних витрат і платежів), а також на суму змін в оборотних активах та поточних зобов’язань, що повя’зані з рухом коштів у рамках опер. д-сті та сплатою% за користування позичками.
Показники кеш-флоу
Показники, базою розрахунку яких є операційний кеш-флов широко використовується при оцінці фін. стану п-ва та визначення його кредитоспроможності.
Показники кеш-флов можна розглядати з трьох позицій:
1)як індикатор ліквідності та платоспроможності п-ва
2)як показник результативності фін-госп. Д-ті
3)як індикатор спроможності до фінансування за рах. внутрішніх джерел.
До осн. Показників каш-флов відносять: показник тривалості погашення заборгованості.
Визн. шляхом ділення позичкового капіталу нетто (зменшеного на суму грошових коштів, їх еквівалентів, поточних фін. інвестицій та чистої реаліз. В-ті поточної дебіторської заборгованості)на кеш-флов операційний.
Під позичковим капіталом капіталом розуміють усі забовязання п-ва.
-корострокові
-довгострокові
-забезпечення наступних витрат і платежів тощо.
Слугує індикатором спроможності п-ва за рахунок власних ресурсів виконувати свої зобов’язання.
Показує скільки років чи періодів п-ву потрібно ,щоб розрахуватися зі своїми боргами за рахунок результатів від операційної діяльності.
2)показник оберненно пропорційний до тривалості погашення заборгованості.
Показує відношення каш-флов до заборгованості.
Показує здатність п-ва розрахов. зі своїми боргами за рахунок грошових надходжень від опер. Д-ті.
3)показник самофінансування інвест. Визначається шляхом ділення операц. каш-флов на величину чистих ін вест(сума приросту немат. активів осн. Засобів і довгострокових фін. інвестицій).
Він показує частку інвестицій профінансованих за рахунок внутрішніх джерел.
Чим вищий цей показник, тим менше п-ву вдалося до залучення зовн. Фін ресурсів при фінансувані інвестицій.
4)чиста кеш-флов маржа
Показує відношення кеш-флов операційного до обороту від реалізації п-ції.
Характеризує величину кеш-флов,яка припадає на одиницю обороту від реалізації.
Показує скільки % виручки від реалізації залиш. на п-ві після здійснення всіх платежів у рамках операц. д-ті.
5)показник відношення кеш-флов до власного к-лу
Показує чистий грош. потік на одиницю власного к-лу.
Самофінансування п-ва
Основним внутрішнім джерелом фінансування п-ва є сафінансування,пов’язане з реінвестуванням (тезаврацією) у відкритій чи прихованій формі.
Ефект самофін-няпроявляється з моменту одержання чистого прибутку до моменту його визначення, розподілу та виплати дивідендів.
У світовій економ. літературі, залежно від способу відображення прибутку у звітності, зокрема в балансі, виокремлюють:
· приховане самофінансування;
· відкрите самофінансування.
Приховане самофінансування пов’язане з використанням прихованого прибутку.
Приховані резерви –це частина власного капіталу п-ва, яка жодним чином не відображена в його балансі, отже обсяг власного капіталу в результаті формування прихованих резервів буде меншим, ніж це є насправді.
Виділяють 2 способи формування прихованих резервів у балансі:
1.недооцінка активів (передчасне списання окремих активів, застосування прискореної амортизації, незастосування індексації, тощо);
2.переоцінка зобов’язань (наприклад, за статтями забезпечення наступних витрат і платежів, поточні зобов’язання із внутрішніх розрахунків, тощо).
Недоліками прихованого самофінансування єпорушення принципу достовірності при складанні звітності та підвищення рівня асиметрії в інформаційному забезпеченні її зовнішніх користувачів.
Тезаврація прибутку –це спрямування його на формування власного капіталу п-ва з метою фінансування інвестиційної та операційної діяльності.
Величина тезаврації відповідає обсягу чистого прибутку, який залишився в розпорядженні п-ва після сплати всіх податків та нарахування дивідендів.
Для визначення рівня самофінансування розраховують коефіцієнт самофінансування:
Тезаврований прибуток відображається в балансі за такими позиціями:
1) у пасиві за такими статтями:
- нерозподілений прибуток
- резервний капітал
- статутний капітал
При тезаврації прибутку підвищується курс корпоративних прав п-ва.
2) в активі:
- на фінансування будь-яких майнових об’єктів: оборотних і необоротних, довго і короткострокових.
Переваги самофінансування:
1. залучені кошти не потрібно повертати та сплачувати винагороду за користування ними;
2. відсутність затрат при мобілізацій коштів;
3. не потрібно надавати кредитне забезпечення;
4. підвищується фінансова незалежність та кредитоспроможність п-ва.
Недоліки самофінансування:
1. оскільки на реінвестування спрямовується чистий прибуток, попередньо він підлягає оподаткуванню в результат чого вартість цього джерела фінансування збільшується;
2. обмежені можливості контролю за внутрішнім фінансуванням знижують вимоги до ефективного використання коштів;
3. помилковість інвестицій (оскільки, рентабельність реінвестицій може бути нижча за середньоринкову процентну ставку, можливе зниження ефективності ринку капіталів уцілому).