Аналіз ефективності використання виробничих запасів та заходи щодо її підвищення

Недоліки в постачанні, зменшення обсягів матеріалів у поточних запасах та перевитрати матеріалів при їх використанні може певною мірою компенсуватися економією їх у виробничому процесі, але для цього необхідно провести оцінку ефективності використання матеріальних ресурсів за допомогою системи різноманітних показників, зокрема таких як: матеріаломісткість продукції, матеріаловіддача, коефіцієнт використання матеріалів; швидкість оборотності (тривалість обороту), коефіцієнт оборотності (кількість оборотів).

Коефіцієнт оборотності запасів (коефіцієнт інтенсивності використання) розраховується діленням виручки від реалізації продукції (товарів) за звітний період на вартість виробничих запасів .

(3.4)

Розрахунок коефіцієнта оборотності запасів та тривалості обороту здійснюється на основі даних звітності ТОВ «Родіна» Покровського району Дніпропетровської області за 2012 – 2014 роки.

.

.

З даних розрахунків можна зробити висновок, що у ТОВ «Родіна» виробничі запаси у 2012 році робили 29,80 обороти за рік, а вже у 2014 році 35,69 оборотів за рік, що є позитивним явищем для господарства.

Розрахунок коефіцієнта оборотності запасів та тривалості обороту здійснюється на основі даних звітності ТОВ «Ранок» Лохвицького району Полтавської області за 2012 – 2014 роки.

.

.

.

З даних розрахунків можна зробити висновок, що в ТОВ «Ранок» у 2012 році виробничі запаси роблять лише чотири обороти у рік, в той час як у 2014 році вже робили майже 24,24 оборотів.

Тривалість обороту запасів представляє собою кількість днів, яка необхідна для перетворення виробничих запасів в грошову форму і є величиною оберненою до коефіцієнта оборотності.

(3.5)

Розрахуємо тривалість обороту запасів у ТОВ «Родіна» за 2012 – 2014 роки.

.

.

Проаналізувавши дані розрахунків можна зробити висновок, що за досліджуваний період оборот запасів у ТОВ «Родіна» уповільнився на 2 дні, що вказує на погіршення виробничо-комерційної діяльності підприємства.

Розрахуємо тривалість обороту запасів у ТОВ «Ранок» за 2012 – 2014 роки.

.

.

Проаналізувавши дані розрахунків можна зробити висновок, що за досліджуваний період оборот запасів у ТОВ «Ранок» прискорився на 75 днів, що вказує на покращення виробничо-комерційної діяльності підприємства.

Розрахунок додатково залучених коштів або вивільнених з обороту (при прискоренні обороту запасів) визначається за формулою:

(3.6)

де, – додатково залучені або вивільнені з обороту кошти; – виручка від реалізованих продукції (товарів); – тривалість одного обороту запасів в днях у звітному і базисному періодах.

Розрахуємо кількість додатково залучених в оборот коштів у ТОВ «Родіна» за 2012 – 2014 роки.

Таким чином, якби оборотний капітал установи формувався за рахунок банківських кредитів із розрахунку, наприклад, 20% річних, то уповільнення обороту на 2 дні обійшлось їй збільшенням оплати процентів по кредиту за весь рік на суму 39,85 тис. грн. , а по одному обороту на суму 5,58 тис. грн. .

Розрахуємо кількість додатково вивільнених з обороту коштів у ТОВ «Ранок» за 2012 – 2014 роки.

Таким чином, якби оборотний капітал установи формувався за рахунок банківських кредитів із розрахунку, наприклад, 20% річних, то прискорення обороту на 75 днів обійшлось їй зменшенням оплати процентів по кредиту за весь рік на суму 1316,83 тис. грн. , а по одному обороту на суму 271,62 тис. грн. .

Матеріаломісткість продукції є узагальнюючим вартісним показником і визначається як співвідношення суми матеріальних витрат до вартості виготовленої продукції і показує, скільки матеріальних витрат припадає на кожну гривню виготовленої продукції.

Аналіз матеріаломісткості проводиться у наступному порядку:

· визначається загальна оцінка матеріаломісткості продукції;

· аналізується зміна матеріаломісткості за окремими елементами витрат;

· визначається вплив зміни факторів на матеріаломісткість продукції;

· визначається вплив факторів на матеріаломісткість.

Аналіз матеріаломісткості продукції дає можливість пошуку резервів скорочення матеріальних витрат на виробництво продукції та сприяє зниженню собівартості.

Рис. 3.1. Фактори, що впливають на зміну матеріаломісткості продукції і розміри матеріальних витрат

Аналіз матеріаломісткості проводиться за структурно-логічною, адаптивною, кратною або мультиплікаційною факторними моделями.

Структурно-логічна факторна модель матеріальних витрат відображає зміну матеріаломісткості залежно від зміни загальної матеріаломісткості продукції, на які, у свою чергу, впливають фактори другого і третього рівнів. Структурно-логічна модель матеріальних витрат для ТОВ «Родіна» та ТОВ «Ранок» наведена на рис. 3.1.

Таким чином матеріаломісткість залежить від обсягу валової (товарної) продукції та суми матеріальних витрат на її виробництво. У свою чергу обсяг валової продукції у вартісному вираженні може змінюватися за рахунок кількості виготовленої продукції, її структури та рівня відпускних цін. Сума матеріальних витрат також залежить від обсягу виготовленої продукції, її структури, витрачання матеріалів на одиницю продукції і вартості матеріалів

Структурно-логічна факторна модель дає лише загальну картину факторів впливу на матеріаломісткість, їх можна визначити на підставі табл. 3.3 та 3.4, використовуючи метод ланцюгових підстановок.

Таблиця 3.3

Поиск по сайту: