Країни СНД, і протокол до неї від 29 березня 1997 р. (ратифікований Законом від 3

Березня 1998 р.), а також Європейську конвенцію про взаємну допомогу у

Кримінальних справах від 20 квітня 1959 р. і Додатковий протокол до неї від 17

Березня 1978 р. (набули чинності для України 16 січня 1998 р.).

Сьогодні кримінально-процесуальне законодавство містить положення, що

Регламентують порядок надання та одержання міжнародної правової допомоги в

Кримінальних справах. Отже, з прийняттям нового КПК України держава увійде в

Міжнародний правовий простір та посідатиме належне місце.

Генезис інституту міжнародної правової допомоги у кримінальних справах

Свідчить, що його сучасне нормативне врегулювання в міжнародному праві є

Результатом консолідації зусиль різних держав щодо боротьби зі злочинністю,

Усвідомлення на міжнародному рівні ступеня небезпечності цього соціального

Явища і необхідності вжиття адекватних заходів щодо протидії йому. Відповідно під

Формою (або видом) міжнародної правової допомоги в літературі запропоновано

Розуміти окреме завдання по встановленню істини та ухваленню законного рішення

По справі, яка поставлена компетентним органом запитуючої держави і вирішується

За допомогою виконання компетентним органом запитуваної держави окремих

Процесуальних або оперативних заходів на підставі власного законодавства з

Можливим урахуванням специфіки законодавства іншої сторони.

Поняття міжнародної правової допомоги в кримінальних справах є родовим

Щодо поняття окремих її видів, тому здається, що, визначаючи останні, слід

Виходити зі співвідношення загального та окремого.

ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ ТА ПРАВОВА ОСНОВА МІЖНАРОДНОГО

СПІВРОБІТНИЦТВА ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Безперервний розвиток економічних, політичних та культурних зв’язків

Держав супроводжуються перманентним розповсюдженням злочинності, боротьба з

Якою визнається всім світовим товариством, оскільки міжнародна і національна

Злочинність, включаючи її найбільш загрозливі прояви, створює постійний ризик

Ескалації насильства, порушення прав людини, безпеки народів, державним

Відносинам.

На сучасному етапі історичного розвитку світового співтовариства відповідну

Протидію усім видам злочинності здійснюється шляхом процесу формування

Правових держав та поетапним скороченням військово-політичного протистояння

Між державами. Водночас поглиблюється роль міжнародного та національного

Права під час здійснення зовнішнього контролю за злочинними проявами та

Застосуванням державного примусу до осіб, які вчинили злочин. Об’єктивні реалії

Вимагають розширення та поглиблення взаємодії між державами, їх судових та

Правоохоронних органів у боротьбі з міжнародними та національними

Кримінальними правопорушеннями.

КПК України за редакцією від 13 квітня 2012 р. містить окремий розділ ІХ

«Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження», що включає

З’ясування таких окремих положень, що стосуються загальних засад міжнародного

Співробітництва, міжнародної правової допомоги при проведенні процесуальних

Дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція),

Кримінального провадження у порядку перейняття, визнання та виконання вироків

Іноземних судів та передання засуджених осіб.

Відповідно до ст. 542 КПК України (за редакцією від 13 квітня 2012 року)

Міжнародне співробітництво – це діяльність уповноважених органів під час

Кримінального провадження, що полягає у вжитті необхідних заходів з метою

Надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання

Окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення,

Тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі

Засуджених осіб та виконання вироків.

Важливою формою міжнародної взаємодії між державами по боротьбі зі

Злочинністю є співробітництво в сфері судочинства по кримінальним

Правопорушенням різних видів. Така форма співпраці має назву міжнародної

Правової допомоги.

Поиск по сайту: