Особливості,принципи,функції моральної та естетичної культури юриста

Морáль – система поглядів, уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві.

. Моральна культура посідає одне з найважливіших місць в особистій куль­турі юристів. Це можна пояснити характером та сферою їхньої діяльності, а також завданнями, які стоять перед ними в межах професійного обов´язку.

Критерієм моральної культури є абсолютна мораль.МК правника поєднує

Морал.свіломість і культуру поведінки.

Правник завжди і скрізь має бути носієм морал- прав.норм,доводити що своє життя треба будувати за моральними законами.

МКЮ- результат становлення власної гармонії.

Важливі принципи-анонімність,терпіння,толерантність.

Естетична культура юриста — це розуміння юристом правил зов­нішньої гармонії своєї професійної діяльності та реалізація їх на прак­тиці з метою ефективного розв'язання юридичних завдань.

Складові естетичної культури юриста.

Культура мови — це літературна мова, вільне володіння юридич­ною термінологією, відсутність слів-паразитів, уміння вибрати пра­вильний тон у розмові.

Культура зовнішнього вигляду — це вміння добирати одяг, зачіску відповідно до віку, посади, часу. Для юристів характерні офіційність і стриманість в одязі, відсутність екстравагантності, тому що посада має державно-офіційний характер.

Культура організації робочого місця — це створення естетичної обстановки діяльності юриста, комфортності. Однак юрист повинен орієнтуватись на відвідувачів, тому його робоче місце не повинно відволікати увагу відвідувачів.

Культура підготовки юридичних документів — відсутність тех­нічних, структурних порушень, організаційних і пунктуаційних поми­лок, нерозбірливого рукописного тексту тощо.

Отже, культура юриста складається з політичної, правової, етич­ної та естетичної культур. Необхідно підкреслити, що тільки високий рівень культури дає можливість юристу реалізувати своє високе со­ціальне призначення.

Фактори які визначають модель сучасного юриста

Проблеми створення проф.-етичного кодексу юриста

Загальна характеристика юридичних професій.

Суддя

її можна охарактеризувати за різни­ми критеріями, але головним є діяльний підхід, визначення юридичних про­цедур і дій, властивих не суду в цілому, а окремо взятому судді, визначення вимог професійного та особистого характеру, які ставляться до особи юри­ста, що отримав права на заняття таким видом юридичної роботи. Якщо го­ворити про діяльність судової системи, то в такому разі вважається доціль­ним використовувати термін "судова діяльність", хоча таке термінологічне розмежування не має принципового характеру.

Адвокат

Говорячи про роль адвокатури, її соціальне значення, слід також згадати про функцію щодо правових установ, правосуддя, яку можна назвати конт­рольно-стимулюючою. Участь адвоката у різноманітних процесах змушує їх учасників працювати більш якісно, виважено, відповідно до букви і духу за­кону. Крім іншого, сама наявність інституту адвокатури створює певні мож­ливості для надання широкого кола правових послуг усім верствам населен­ня, особливо тоді, коли без втручання кваліфікованого юриста не обійтись. Професійні асоціації адвокатів виконують життєво важливу функцію з підтримання професійних стандартів юридичної діяльності й етичних норм, на яких вона ґрунтується, а також захищають своїх членів — представників незалежної юридичної професії, від переслідувань, обмежень та різноманіт­них посягань.

Прокурор

Цей вид юридичної практичної діяльності слід пов´язувати з діяльністю системи органів прокуратури та завданнями, які покладені на них у зв´язку з функцією здійснення вищого нагляду за додержанням законів в Україні. У системі правоохоронних органів України прокуратура є єдиним органом спе­ціального призначення, який спеціально створено саме для здійснення кон­трольно-наглядових функцій у найширпіому розумінні. Зазначимо, що ті чи інші контрольні функції здійснюють працівники суду, депутати, працівни­ки різного рівня державних органів влади та установ.

Слідчий

Це окремий вид практичної юридичної діяльності, який заслуговує на особливу увагу з погляду його ролі та функціонального призначення у про­цесі здійснення правосуддя. Поряд з діяльністю судді, прокурора діяльність слідчого є невід´ємною частиною судочинства, завдяки якій у загальному плані відбувається процес втілення права, а з ним і втілення соціальної справедливості. Слідчу діяльність в аспекті кримінального процесу справді не можна розглядати відокремлено від діяльності суду або прокуратури, але ви­дається цілком можливим виділити її характерні риси та особливості, які б на початковому етапі юридичного навчання допомогли скласти первинні осо­бисті уявлення щодо цього напряму практичної діяльності юристів, визна­читися на майбутнє у своїй професійній орієнтації.

Нотаріус

Поряд із прокурорською, суддівською, слідчою нотаріальна діяльність є необхідним елементом, невід´ємною частиною в ланцюжку юридичних дій та процедур, що здійснюються системно у всіх напрямах правової практики. Слід зазначити, що в науковій літературі діяльність нотаріату висвітлюється об­межено. З боку законодавчої влади приділяється мало уваги, хоч і з об´єктивних причин. Немає конкретизуючих вказівок щодо нотаріусів і в системі міжна­родно-правових актів. Але це зовсім не свідчить про другорядну роль нотаріа­ту в системі юридичних установ та у сфері здійснення юридичної практики.

Консультант

Сфери підприємства, господарської діяльності дуже тісно пов´язані з їх нормативним регулюванням, і особливо в тій частині, яка передбачає операції з фінансами або матеріальними ресурсами. І виходячи з того, що нор­мативне впорядкування цих сфер шляхом правотворчої діяльності дуже ак­тивно продовжується у всіх країнах СНД, займатися підприємництвом або здійснювати господарювання в Україні та за її межами стає просто неможли­во без участі кваліфікованого юриста-фахівця.

Суддівська діяльність

Професія судді є однією з найбільш складних юридичних професій.Цеположення можна підтвердити низкою показників. Як носієві державної влади виключно судді надається право на здійснення правосуддя, що передбачає високий рівень професіоналізму й особистої відповідальності за при­йняття справедливого та всебічно виваженого рішення у конкретній юридич­ній справі.

Суддя повинен приймати рішення не піддаючись ніякому зовнішньому тиску, ніяким обіцянкам або спокусам з боку зацікавлених осіб, навіть не звертаючи увагу на прохання або вимоги представників владних структур

функціональні аспекти суддівської діяльності:

· Соціальний аспект.У своїй діяльності суддя піклується не тільки про те, щоб правильно, відповідно до закону розглянути юридичну справу та при­йняти у ній справедливе рішення, а й максимально використати юридичну процедуру та весь обсяг своїх повноважень, щоб сприяти високому авторите­ту права

· Комунікативний аспектдіяльності виявляється у різноманітних формах спілкування з окремими індивідами, організаціями, установами тощо, яке ґрунтується на принципах юридичного процесу та, виходячи із завдань окремо взятої ситуації, вимагає вияву цілої низки особистих якостей судді, таких як чуйність, емоційна сталість

Відповідно до Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється тільки судом.

основні дії, що характеризують суд­дівську діяльність з погляду змісту:

• вивчення матеріалів справи, яку взято до розгляду, їх перевірка, аналіз, зіставлення, формування власної версії;

• витребування додаткових відомостей, документів, що стосуються справи;

• винесення постанов на проведення окремих слідчих дій, призначення експертиз;

• організація проведення судового засідання, визначення режиму його роботи;

• заслуховування сторін та їх представників, постановка запитань, що допомагають конкретизувати відповіді або свідчення, приводять весь потік інформації до логічної системи;

Освіта у всіх випадках передбачається вища юридична, вік — 25—35 років, залежно від рівня судової інстанції, стаж роботи за юридичною спеціальністю — від 2 до 10 років, стаж роботи на посаді судді — від 3 до 5 років

Поиск по сайту: