ЮД - це система загальних знань про юр.науку та юр.практику,вимоги до професійних та особистих якостей юриста та про систему формування цих
якостей.
Деонтологія з грецької «наука про належне».
Деонтологія, зокрема юридична деонтологія, як наука виникла порівняно недавно. Існують різні її види. Юристи мають справу з аналогічними цінностями, у їхніх руках — доля людини. Юридична деонтологія перебуває в стадії свого становлення.
Термін «деонтологія» вперше ввів у науковий обіг англійський філософ права Ієремія Бентам у праці «Деонтологія, або наука про мораль» (1834 р.). Деонтологія, основи якої досліджував І.Бентам, є вченням про професійні обов'язки і врахування результатів їх виконання людиною.
юридична деонтологія — це філософсько-правова наука про пізнання юристом сутності внутрішнього імперативу службового обов'язку, який створює передумови для формування особистісних норм його професійної поведінки і мотиви їхнього вибору.
Ознаки
· Юридична наука
· Точна наука
· Суспільна наука
Зміст ЮД та її складові елементи
Деонтологія відображає внутрішні процеси теперішнього і майбутнього. Для неї важливий хід думок у майбутнє, до дій, до потрібного й належного.
Принципи ЮД. Механізм дії принципів.
Види принципів :
1 група – загальні
Законність,свободи,рівності.
2 група – додаткові
Нормативності– кожна дія юриста підпорядкована певним нормам)
Індивідуальності-деонтологічна норма для кожного юриста індивідуальна)
Нестандартності- деонтологічні норми розраховані на нестандартні ситуації)
1 миттєвості – характеризує ступінь кмітливості юриста в 1 секунди після
випадку.
Своєчасності - вчасно прийняти оптимальне рішення.
Конкретності- конкретне рішення юриста, конкретний внутрішній імператив
службового обов’язку.
Сутність функцій ЮД.
Природні моральні та правові норми взаємодіють і становлять сутність ЮД
Саме у зв’язку з реальним нормативним змістом ЮД виникають своєрідні функції цієї науки,які можна згрупувати у 2 групи:
1. функції, що стосуються юриста.
Формування у юриста усвідомлення вн.імперативу службового обов’язку.
Виховання у юристів поваги до права.
2. функції, що стосуються держави і права.
Утвердження нац.духу укр.права.
Забезпечення формування права.
Юридична наука.
Юридична наука– одна з найстаріших наук. Система знань про об’єктивні
Властивості права і держави їх поняттєво- юридичному розумінні та окремі закономірності виникнення розвитку та функціонування держави і права.
Методи ЮН –система прийомів спрямованих на отримання знань.
· Всезагальні
· Загальні
· Спеціальні
Функції ЮН- основні напрямки розуміння і вираження ю.знання.
· Онтологічна(пізнавальна)
· Прогнозтична
· Політична
Принципи ЮН.-це вихідні положення права,що є основою його змісту.
· загально- правові
верховенства права , законності ,рівності всіх перед законом.
· Міжгалузеві
· Галузеві
Система ЮН
Поділена на цикли наук :
· Теоретично-історичні
· Державознавчі
· Цивілістичні
· Криміналістичні
Основні ознаки ЮН :
1. Суспільна наука
2.Наука,що має властивості точних наук.
3.Втілює у собі позитивні якості про мислення.
Юриспруденція як система юр.наук
Юридична наука складається із сукупності окремих юридичних дисциплін (юридичних наук), кожна з яких вивчає свої визначені аспекти, сторони, проблеми права і держави.
Кожна юридична дисципліна - це окремий, відносно самостійний елемент структури єдиної юридичної науки, тобто предмет, методологія, наукові результати якої є частиною загального предмета, методології юриспруденції, системи юридичних знань.
В системі ЮН виділять 3 види наукових дисциплін:
· юридичні науки теоретичного й історичного профілю
· галузеві або нормативні юридичні науки
· спеціальні або прикладні юридичні науки
Кожна ЮН повинна бути :
· об'єктними
· пізнавальними
· пізнавальними
Виходячи з цього, можна відзначити, що місце, становище, роль і значення кожної юридичної наукової дисципліни визначаються її предметними, методологічними і прагматичними особливостями і спільністю зв'язків з іншими дисциплінами.
Класифікація ЮН
В залежності від особливостей діяльності людини та змісту відносин, що виникають в суспільстві, науки прийнято класифікувати на три групи:
- технічні; - природничі; - суспільні;
Технічні науки – система знань, що визначає закономірності взаємодії людини та технічних засобів.
Природничі науки – система знань, що визначає закономірності функціонування людини як живої істоти та взаємодії людини та живої природи.
Суспільні науки - система знань, що визначає закономірності функціонування суспільства та діяльності особи як суспільної одиниці.
Держава і право мають багатоаспектну структуру, тому їх вивчення визначає необхідність існування системи юридичних наук, що можуть бути розділені на три групи:
· Загальнотеоретичні
· Галузеві науки
· Спеціально-прикладні науки
Отже, юридична наука є різновидом суспільної, що завдяки своєму комплексному характеру найбільш повно досліджує державно-правові явища.
Методологія ЮН
Самостійність будь-якої з юридичних наук визначається за двома критеріями:
предмет дослідження;метод дослідження.
Метод дослідження – система способів та прийомів, за допомогою яких досліджується предмет науки.
Сукупність методів складає поняття “методологія”.
Методологія юридичної науки складається з трьох груп методів:
· Загальнонаукові- це способи, що характеризують процес дослідження будь-яких явищ. Вони використовуються всіма науками
· Спеціально наукові-– система способів дослідження, що використовуються групою юридичних наук відповідно до їх класифікації.
· Приватно наукові.
· Загально наукові
Поняття та види ЮДТ
Юридична діяльність — це вид соц.діяльності котрий здійснюється юристами з використанням юр.засобів .Вона здійснюється професійно підготовленими спеціалістами, які знають право і вміють реалізовувати його.
Об'єктами юридичної діяльності є юридичні явища, тобто опосередковані правом дії людей та результати цих дій.
ЮДТ відбувається в особливому середовищі-в суспільстві,яке характеризується своєю неоднорідністю. Завдяки ЮДТ задовольняється цілий ряд потреб та інтересів котрі ґрунтуються на праві.
Види ЮДТ
Є 3 види:
· Практична
· Наукова
· Освітня
Проте існують критерії котрі дозволяють нам охарактеризувати ЮДТ з іншого боку:
· За змістом (консультування,виступи,ведення справ)
· За проф..спеціальністю
· За соц..сферами (економіка,політика)
· За кі-тю осіб,що здійснюють розгляд юр. Справи (одноособова,колективна)