Моральні проблеми у ЮД

Юридична деонтологія досліджує ще й такі проблеми, як:
• пізнання сутності внутрішнього імперативу службового обов´язку у правових ситуаціях;
• пошук та встановлення правової істини самим юристом (а не іншими особами, установами);
• використання у службовій діяльності, поряд з позитивним правом, норми природного права для об´єктивної оцінки правової ситуації.
Ці проблеми треба досліджувати з позиції філософії, культурології, соціології права, юридичної психології, правової естетики, теорії держави і права та інших наук. Тут виявляється зв´язок юридичної деонтології з іншими суспільними науками.
Отже, юридична деонтологія — це філософсько-правова наука про пізнання юристом сутності внутрішнього імперативу службового обов´язку, який створює передумови для формування особистісних норм його професійної поведінки і мотиви їхнього вибору з метою формування внутрішнього переконання, встановлення об´єктивної істини та прийняття справедливого правового рішення.

Професія юриста у правовій державі Україна

Професіонал-це добре підготовлений спеціаліст конкретної справи.

Сьогодні будь-яка свідома людина розуміє актуальність та значущість процесу побудови громадянського суспільства та правової держави в Україні. Але він, насамперед, передбачає необхідність формування нового, вищого рівня правової свідомості та правової культури. Отже, великого значення набуває правове виховання, адже без глибоких знань права та законодавства, прав, свобод та обов'язків людини і громадянина, еволюційний та ефективний розвиток жодного суспільства стає неможливим.
Ю.П.дуже престижна .Це авторитет.

Але він багато у чому залежить від:

· правової політики держави

· відповідальності практичної ді-ті юриста проф..стандартами.

Виконання проф..обовязків має бути пріоритетним. Юрист не в праві заподіювати збиток. Повинен діяти професійно.

Система підготовки юридичних кадрів

Завдання юриста в організації самозахисту населення від злочинних

Посягань.

Здійснюючи правове виховання громадян, юристи повинні висвітлювати чинники вибору мотиву вчинення злочину. Передусім це пов'язане з особою злочинця, його особливостями, нахилами, захопленнями, інтересами.. Мотиви їхньої діяльності в основному корисливі, супроводжуються здебільшого жорстокістю й цинізмом. Як свідчить практика, правоохоронні органи фактично не мають позитивного впливу на особистість злочинця, мотиви його діяльності.

Службовим обов'язком юриста є ознайомлення населення з різними групами мотивів вчинення злочинів. Так, найбільш поширені егоїстичні мотиви - корисливість, хуліганство, помста, ревнощі, озлобленість, ненависть, заздрість, незадоволені сексуальні потреби та ін. Такі мотиви зумовлюються як особистісними моральними якостями особи, її психічним станом, так і прагненням розв'язати життєві проблеми за рахунок інших.

Інші мотиви виникають часто з вини самих потерпілих.. За таких обставин спонукання до вчинення злочинів виникає несподівано, у конкретній ситуації і рідко залежить від самих винуватців злочину. Знаючи наміри особи, можна передбачити її дії на основі певних мотивів. Потрібно знати, що у більшості злочинців виникає потреба об'єднання зі своїми однодумцями. Така потреба з'являється не тільки для оцінки своїх злочинних дій та навичок, а й для запозичення форм і методів, удосконалення їх на основі набутого злочинного досвіду. Тобто відомості про гуртування злочинців є дуже цінними у питаннях самозахисту.

Одним із способів самозахисту є знання “законів”, традицій та інших чинників, міцно вкорінених у свідомості та моралі злочинця, якими він живе і від яких не може відмовитися

Юристи повинні роз'яснювати громадянам, що серед злочинців існує більш-менш чітка спеціалізація. Зокрема, треба розрізняти насильницькі злочини проти особи, службові злочини, політичні злочини, злочини, пов'язані з порушенням громадського порядку, побутові злочини та ін.

Характерно, що коли злочинець спеціалізується, наприклад, на кишенькових крадіжках, він рідко може вчинити інший злочин - вбивство чи розбійний напад. Крім цього, спеціалізуючись в одному виді злочинної діяльності, злочинець отримує певне визнання у своєму середовищі, завойовує своєрідний “авторитет.

Поиск по сайту: