Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Парадигма досліджень у розвитку бібліотекознавства



 

Особливості постановки і вирішення проблем бібліотекознавства можна виділити шляхом розвитку головних наукових напрямів, які вивчають феномен бібліотеки і діяльності у бібліотечній сфері. Поєднання пізнавальною тріадою «предмет-теорія-метод» вони створюють так звані парадигми досліджень. Найбільш чітке вираження має книжково- документальна парадигма, яка нещодавно визначила основні теоретичні побудови бібліотекознавства. Згідно з нею бібліотека асоціюється із зібранням письмових документів, книгосховищем, фондом, призначення якого полягає у зберіганні знання, здобутого людством. Джерела цього підходу ведуть ще до ранніх праць /Г.Нодє, Г.В.Лейбніц (XVII ст.),

К.Мальбех, Ф.Прокопович (XVIII ст.), Ф.А.Еберт, М’.ІІІреттінгер, В.М.Татіщев, К.І.Рубінський (XIX ст.).

Документальний напрям, як окрема теоретична галузь, сформувалася на межі ХІХ-ХХ ст. (П.Отле, А.Лафонтен), але мало вплинув на основи бібліотечних теоретичних досліджень.

Вершиною книжково-документальної парадигми стало формування системних уявлень про бібліотеку (70-ті роки XX ст). У концептуальному вигляді ці уявлення знайшли свій вираз у 4-хелементній моделі ІО.М.Столярова («документ - бібліотекар - читач - матеріально-технічна база»).

Інформаційна парадигма досліджень бібліотечної реальності почала формуватися з кінця 40-х років XX ст., а становлення її припало на 60-70-ті роки. Відправними конструктами досліджень стали діади «документ - інформація», «бібліотека - інформаційний центр», «читач - споживач» «читацькі вимоги - інформаційні потреби» та їх взаємозв’язки. Під впливом використання нових інформаційних технологій (IT) теоретичні пошуки на цьому підгрунті поширювалися (Дж. Х.ІІІира, О.Ї.Михайлов, Р.С.Гіляревський, А.І.Чорний, В.Е,Ланкастер, Дж.Селтон, А.В.Соколов, Н.І.Тюліна, В.М.Вестбрук, К.В.Тараканов, Л.З.Алмінський, М.С.Слтободяник та ін.).

Третій напрям, який став формуватися з кінця 60-х років, можна назвати когнітивним. Подальший стимул до розвитку він набув у 80-ті роки у зв’язку з інтенсифікацією пошуків реалізації ідей штучного інтелекту, створенням інтелектуальних інформаційних та експертних систем. Основною категорією для пояснення і оішсу явищ бібліотечно-інформаційної сфери стає «знання». Когнітивна парадигма одержує послідовне тлумачення у працях американських науковців Чен Чінг Чі, Х.Борко, Н.Бєлкіна, росіянина Ю.А.Шрейдера.

Переважання документального підходу, що базується на психолого- педагогічних, соціологічних методах, за останні три десятиліття змінилося поширенням пізнавальних засобів внаслідок застосування системного, діяльнісного, історичного підходів, моделювання, математичного апарату.

Також існує соціально-комунікативний напрям, який синтезує усі три попередні напрями теоретичних пошуків. Комунікаційні аспекти розглядання бібліотечної сфери діяльності були підготовлені попередніми розробками наукової комунікації, єдності процесів передачі нагромадженої інформації та знання. В основу розглядання проблем бібліотекознавства ми кладемо уявлення про соціально-комунікативну діяльність (СКД) як окремого виду людської діяльності та про бібліотечну діяльність як елемент СКД. У межах визначеної парадигми зміна конкретно-історичних форм діяльності у бібліотеці розглядається на основі аналізу джерел та рушійних сил СКД, якими визначено зміни предметності діяльності та технологічного способу виробництва.

Парадигмальний погляд на розвиток бібліотечної сфери та бібліотечної науки примирює багато суперечностей на шляху впровадження уявлень про бібліотечні діяльність у її конкретному соціокультурному контексті та її відображенні у дослідних програмах і теорії.

 

Список використаної літератури.

1. Бібліотекознавство: теорія, історія, організація діяльності бібліотек: підруч. /Ред.: В. О. Ільганаєва, М. С. Слободяник,—X.: Основа, 1993. —178 с.

2. Ільганаєва В.О. Бібліотекознавство: конспект лекцій / В. О. Ільганає­ва.—X., 1998. —69 с.

3. Ільганаєва В.О. Бібліотечна освіта: Нова парадигма розвитку /В.О.Іль- ганаєва; Відп. ред О. С. Оніщенко.—К.: Ред. журн. «Бібл. вісн.», 1996.—256 с.

4. Ільганаєва В.О. Організація діяльності бібліотек: навч. посіб. /В.О.Іль- ганаєва, М. С. Слободяник. — X.: Дискус, 1998. — 83 с.

5. Карташов Н. С. Общая теория библиотечного дела / Н. С. Карташов, В. В. Скворцов. — М. : Профиздат, 1997. — 117 с.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.