30. Середнє значення вмісту сахарози в буряку цукровому , % :
2-5;
5-7;
7-10;
16-17,5%.
31. Продукт, з якого відділяють кристали цукру:
дифузійний сік;
сиропу;
меляса;
утфель.
32. Метою сатурації дифузійного соку буряка є:
додаткове очищення соку і нейтралізація вапна;
зменшення вмісту солей кальцію до мінімуму;
нейтралізація вапна;
видалення зважених частинок.
33. На стадії отримання дифузійного соку можливе газоутворення, викликане життєдіяльністю мікроорганізмів, що попали на дифузію разом зі стружкою. Для боротьби з газоутворенням необхідно:
збільшувати час знаходження бурякової стружки в дифузійних
апаратах;
підвищувати температуру дифузії;
знижувати температуру дифузії;
дезинфікувати стружку формаліном при переробці ушкоджених
коренеплодів буряка.
34. На стадії сульфітації дифузійного соку відбувається:
відновлення забарвлених речовин соку до безбарвних сполук;
утворення нейтрального K2 SO3 та зниження лужності соку;
кристалізація цукру;
адсорбція на поверхні часток солей кальцію, поверхнево –
активних речовин та інших нецукрів.
35. Для забезпечення мінімального розкладання cахарози та слабкого наростання кольоровості під час уварювання утфелю:
проводять постійні підкачування сиропу, не допускаючи великого
пересичення міжкристального розчину;
вводять незначну кількість цукрової пудри;
додають хімічні препарати;
уварювання цукрових розчинів проводять за низьких температур (не
вище 80 0С).
36. Кристали цукру з утфеля видаляють:
дефекацією;
сульфітацією;
сепарацією;
центрифугуванням.
37. Для згущення соку при виробництві цукру використовують:
сепаратор;
котел;
гомогенізатор;
вакуум – апарат.
38. Вміст сахарози у цукрі-рафінаді, %:
90;
99,9;
55;
80.
39. Для попередження кристалізації сахарози використовують:
ароматичні спиртні есенції;
патоку або інвертний сироп;
оцтову або лимонну кислоту;
уварювання карамельної маси.
40. I-м утфелем у виробництві цукру називають:
неочищений сироп;
очищений сироп;
знебарвлений сік;
сироп з утворенням кристалів цукру.
41. Процес сатурації– це:
знебарвлення соку діоксидом сірки;
осадження нецукрів під час обробки соку вапняним молоком;
фільтрування сиропу;
насичення соку діоксидом вуглецю.
42. Процес сульфітації– це:
насичення соку вуглекислим газом;
осадження нецукрів під час обробки соку вапняним молоком;
фільтрація сиропу;
знебарвлення соку діоксидом сірки.
43. Пробілювання цукру-піску здійснюють за допомогою:
сірчаної кислоти;
активованого вугілля;
вапна;
гарячої води.
44. Ультрамарин у технології цукру-рафінаду додають для:
прискорення процесу кристалізації;
покращення смаку;
очищення від нецукрів;
маскування жовтого відтінку.
45. Доброякісність соку під час виробництва цукру визначається як відношення вмісту:
глюкози до маси буряку;
сахарози до вмісту нецукрів у буряку;
сахарози до маси буряку;
сахарози до вмісту сухих речовин у буряку.
46. Число Сіліна у разі подрібнення буряка в стружку коливається в межах, м:
0,5 ... 1;
2 ... 4;
20...25;
9 ... 15 .
47. Шведський фактор у разі подрібнення буряка в стружку має становити:
³ 20;
³ 12;
³10;
³ 8.
48. Цукристість буряка визначає вміст:
сахарози, виражений у відсотках до маси сухих речовин;
сахарози, виражений у відсотках до загального вмісту вуглеводів
буряка;
глюкози та нецукрів, виражений у відсотках до маси сухих речовин;
сахарози, виражений у відсотках до маси буряка.
49. Дефекат використовують як:
корм для тварин;
сировину для виробництва глютамінової кислоти;
вапняне добриво;
сировину для виробництва етилового спирту.
50. Показник «число Сіліна» – це:
довжина 100 г стружки в сантиметрах;
відношення маси стружки довжиною 5 см та більше до маси стружки;