Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

флюорографічного дослідження



Неухильне виконання заходів захисту, передбачених нор­мативними документами МОЗ України, гарантує безпеку умов праці медичного персоналу, а також безпеку пацієнтів і насе­лення, які залучаються до проведення флюорографічних дос­ліджень. Дані документи забезпечують радіаційну і пожеж­ну безпеку, захист від дії електричного струму, шкідливого впливу свинцю і дотримання санітарно-протиепідемічного ре­жиму.

Захист від опромінювання. Переважна більшість доросло­го населення нашої країни щорічно обстежуються методом флюорографії. Слід зазначити, що під час флюорографії органів грудної порожнини із критичних органів (червоний кістковий мозок, статеві органи, слизова оболонка кишок, кришталик ока) дії прямих рентгенівських променів зазнає лише червоний кістковий мозок. При цьому опромінення його дуже незначне. Експериментальні дослідження і розрахунки показали, що такі дози практично безпечні.

Статеві залози в процесі дослідження легенів під дію пря­мого пучка опромінення не потрапляють. Гонадна доза під час флюорографії утворюється лише за рахунок розсіяного вип­ромінювання, захистити від якого статеві залози неможли­во, проте доза невелика, значно менша від природного фону. Тому в разі методично правильного проведення флюорографії вона не може мати від'ємного значення. Так само не має прак­тичного значення опромінення розсіяним випромінюванням під час флюорографії органів грудної порожнини, інших кри­тичних органів (кришталика ока, кишок).

Оптимальні технічні умови флюорографії (висока напру­га, мінімальна витримка, вузький пучок випромінювання) є єдиним фактором, який знижує гонадну дозу. Екранувати статеві залози рентгенозахисним фартухом необхідно тільки за можливого попадання на них прямого пучка випроміню­вання.

Радіаційний захист персоналу флюорографічного кабіне­ту забезпечується, як правило, засобами будівельної техніки, організаційними засобами і постійним радіаційним контро­лем. Планування і розміри стаціонарного флюорографічного кабінету передбачають максимальне забезпечення радіацій­ної безпеки персоналу. Захист людей, які перебувають у сусідніх приміщеннях, забезпечується включенням в буді­вельні матеріали рентгенонепроникних компонентів (барій, свинець). Якщо підлога флюорографічного кабінету знахо­диться над ґрунтом, а стеля — під покрівлею, їх захищати не потрібно. У жилих приміщеннях і дитячих закладах розмі­щувати флюорографічні кабінети забороняється. У по­ліклініках, вбудованих у жилі приміщення, обладнувати флюорографічний кабінет можна за умови, що суміжні по вер­тикалі і горизонталі приміщення не є жилими.

Захист від опромінювання включає і технічне обладнання апарата. Стандартні захисні кожухи рентгенівських трубок пропускають лише мінімальне опромінення, і на відстані 1 м від кожуха воно майже не являє собою небезпеки. Найбільша

небезпека опромінювання персоналу виникає тоді, коли ши­рина пучка випромінювання перевищує розміри екрана, а отже, і захисного свинцевого скла, яке не пропускає променів. Обладнання апарата повинно гарантувати суворе обмеження розмірів пучка опромінювання за допомогою свинцевої діаф­рагми. Головним джерелом розсіяного опромінювання є пацієнт, тому персонал повинен бути відгороджений від па­цієнта свинцевими ширмами. Розсіяне опромінювання вини­кає, перш за все, над пацієнтом — на стелі приміщення, тому надійніше за все захищає рентген-лаборанта стаціонарна за­хисна ширма. Вона захищає працівника, який стоїть за нею не тільки спереду, а й зверху.

Під час використання пересувних флюорографічних уста­новок у пристосованих приміщеннях апарат установлюють таким чином, щоб випромінювання було направлене в бік, де не буває людей. Рекомендується також використання пере­сувних захисних огороджень, обмеження тимчасового пере­бування людей поблизу рентгенівського апарата і найбільше віддалення їх від апарата.

Наступною важливою умовою радіаційної безпеки персо­налу є постійний радіаційний контроль, який здійснює відом­ча й об'єктова служби радіаційної безпеки. Результати конт­ролю оформляють протоколом у двох примірниках, один із яких зберігається у флюорографічному кабінеті. Контроль захисних властивостей рентгенівської апаратури і нестаціо­нарних засобів захисту здійснюється відповідно до вимог ГОСТа 12.02.018-76, який необхідно мати в кожному рентге­нівському кабінеті. Цим ГОСТом також передбачені заходи захисту від нерадіаційних факторів.

Для запобігання потраплянню свинцю в організм індивіду­альні засоби захисту із свинцю і просвинцьованої гуми потрібно обов'язково поміщати в чохли із плівки або клейонки.

Поверхні стаціонарних захисних обладнань із свинцю по­кривають подвійним шаром із олійної або емалевої фарби. Під рукавиці із просвинцованої гуми потрібно надягати тонкі ба­вовняні рукавички. Після закінчення роботи із засобами інди­відуального захисту необхідно ретельно вимити руки теплою водою з милом. Тому в фотолабораторії повинен бути умиваль­ник з гарячою і холодною водою. Споживання їжі, куріння і користування косметикою в процедурній рентгенівського флюорографічного кабінету, де знаходяться свинцеві засоби захисту, категорично забороняється.

Захист від дії електрики. Рентген-лаборант виходячи з про­цедурної має вимкнути апарат. Пацієнти і сторонні особи мо­жуть перебувати в кабінеті лише з дозволу або в присутності персоналу. У разі аварії або пожежі мережний рубильник слід негайно вимкнути. Під час ремонтних робіт на мережному ру­бильникові рентгенівського апарата вивішується табличка з надписом: "Не включати!".

Якщо сталася аварія із ураженням людей електричним струмом, рентген-лаборант у першу чергу повинен вжити за­ходів з надання допомоги потерпілим, а вже потім ліквідову­вати наслідки аварії.

Для забезпечення протипожежної безпеки у флюорогра­фічному кабінеті забороняється користуватись відкритим вог­нем, курити, зберігати браковану плівку й обрізки відкрити­ми, складати плівку поблизу вікон, електроламп і опалюваль­них приладів. Усю плівку слід зберігати в металевих шафах або ящиках із дверцями (кришками), які щільно закривають­ся (не більше 2 кг). Після закінчення роботи рентген-лаборант ретельно оглядає все приміщення, відключає рентгенівський апарат, всі електроприлади та освітлення. Кожний флюорог­рафічний кабінет забезпечується вогнегасником.

Виконання санітарно-протиепідемічного режиму. Проведен­ня вологого прибирання кабінету перед початком і під час робо­ти заборонено правилами електробезпеки. Вологе прибирання здійснюється після закінчення роботи кабінету. Меблі протира­ють дезінфекційним розчином, для якого використовують окре­му ємкість із чітким відповідним написом. Відро для миття під­логи повинно бути промарковане (флюорографічний кабінет №... для миття підлоги). Інвентар для прибирання (швабра, полот­нина) також мають бути промарковані. Після прибирання по­лотнину слід замочити на 1 год у відповідний дезінфекційний розчин, а потім сполоснути водопровідною водою і висушити.

Заново побудовані флюорографічні кабінети до початку експлуатації мають бути прийняті комісією в порядку, який установлюється будівельними нормами і правилами. Після цього складається санітарний паспорт флюорографічного ка­бінету. Він видається органами СЕС і є офіційним дозволом на право експлуатації кабінету. Санітарний паспорт видаєть­ся не більше ніж на три роки і замінюється в разі зміни умов експлуатації кабінету або після закінчення терміну дії.

Санітарний паспорт зберігається у флюорографічному ка­бінеті разом із схемою рентгенівського флюорографічного апарата, заводськими інструкціями та описом, протоколами перевірки апаратури, рентгенівськими трубками, контрольно-вимірювальними приладами радіаційного захисту. інструкції з техніки безпеки i забезпечення санепідемрежиму слід вивішувати на спеціальній дошці.

Відповідальність за радіаційну безпеку співробітників, які беруть участь у рентгенологічних обстеженнях, i пацієнтів покладеться на лікаря-рентгенолога рентгенівського кабінету.


Зміст

 

1. Практичне заняття 1……………………………..……………………………..1

2. Практичне заняття 2……………………………..……………………………..6

3. Практичне заняття 3……………………………..……………………………..10

4. Практичне заняття 4……………………………..……………………………..14

5. Практичне заняття 5……………………………..……………………………..17

6. Практичне заняття 6……………………………..……………………………..21

7. Практичне заняття 7……………………………..……………………………..23

8. Практичне заняття 8……………………………..……………………………..30

9. Практичне заняття 9……………………………..……………………………..39

10. Практичне заняття 10……………………………..……………………………46

11. Практичне заняття 11……………………………..……………………………55

12. Практичне заняття 12……………………………..……………………………58

 

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.