Підготовка приладу до роботи

1. Увімкнення приладу в мережу (встановіть тумблер "Мережа" у положення "увімкнуто").

2. Попередня настройка приладу (виконується у випадку розбалансування каналу, ступінь якого визначається викладачем):

- поставити ручки R₁ та R₂ у положення "0"; регулятор рівня виходу встановити у положення, при якому

- грілка індикатора відхиляється на 3/4 шкали;

- повільно обертаючи регулятор Х_n, встановити (мінімальне) відхилення стрілки.

3. Настройка реографа для зняття реограми (виконується Студентами):

- перевірити підключення електродів до блока реографа з використанням гнізда "Вхід";

- регулятором "Ур. вих" встановити стрілку індикатора на 3/4 шкали;

- лімб регулятора R₁і встановити на позначку 5;

- за допомогою регулятора R₂ провести грубу настройку моста за мінімальним відхиленням стрілки індикатора;

- поперемінним плавним обертанням регуляторів Х_n та R₂ збалансувати міст точніше (спочатку, обертаючи потенціометр, добиваємося мінімуму, потім обертанням R₂ зменшуємо відхилення стрілки; після цього поперемінним обертанням Х_n та R₂ досягаємо найменшого відхилення стрілки, причому для малих відхилень стрілки рівень вихідного сигналу встановлюємо максимальним).

4. Разом із викладачем ручками управління реографа і осцилографа вивести на екран реограму і встановити необхідну чутливість каналу реографа. Для зміни об'єму судини можна використовувати грушу, періодично і легко натискаючи її.

Якщо успішно виконані вказівки, прилад до роботи готовий. Зробіть пробну зміну об'єму трубки введенням 10 мл рідини за допомогою шприца.

Вірно настроєний комплекс має забезпечувати наявність зображення на екрані реограми амплітудою 40-50 мм без очевидних амплітудних викривлень у вигляді плато на реограмі.

Виконавши настройку реографа, запишіть значення опору трубки R_m = 100 R₁ + 10 R₂, де R₁ і R₂ - величини опорів на перемикачі 2 та резисторі 3 (див. рис. 4.25). Запишіть значення об'єму трубки V_m (наведене на макеті судини).

Завдання 2. Експериментальне дослідження залежності зміни опору трубки R_m від зміни об 'ему системи ∆V. Дослідження проводиться на моделі, яка імітує властивості судини. Схематично макет поданий на рис. 4.26.

Зміна об'єму системи проводиться за рахунок рідини, витісненої з шприца; частина цієї рідини потрапляє в трубку і викликає зміну її об'єму ∆V_m.

1. Вимірювання амплітуди реограми. Плавним рухом шприца ввести дозований об'єм рідини ∆V, який послідовно дорівнює 10; 7,5; 5 і 2,5 мл - цим об'ємам відповідають позначки на шприці. Для кожного із значень ∆V виміряти амплітуду реограми на екрані осцилографа. Дані занести в графу А (мм) заздалегідь приготованої таблиці.

2. Визначення зміни опору. Для визначення ∆R_m необхідно провести калібровку реографа. З цією метою встановіть значення R_K (рис. 4.25, ручка 1) рівним 0,25 Ом, натисніть кнопку калібровий 7 і виміряйте амплітуду калібрувального сигналу на екрані А_к (мм). Знайдіть чутливість приладу: α = R_к/A_к (Ом/мм). Якщо калібровка не може бути виконана, то треба взяти чутливість комплексу α = 0,05 Ом/мм.

Визначити ∆R_m = αA (Ом).

3. Зміну об'єму трубки ∆V_m для кожного витісненого об'єму рідини ∆V знаходять із співвідношення ∆V_m = V_m(∆R_m/R_m).

За знайденими значеннями ∆V_m визначте відношення ∆V_m/V. Знайдіть середнє його значення. Поясніть зміст одержаного коефіцієнта, враховуючи розподіл рідини між об'ємами макета.

За даними експериментальних досліджень побудуйте графік залежності ∆R_m =f(∆V).

Таблиця. Визначення змін об’єму еластичної трубки

Оформлення роботи.

У протоколі має бути:

а) коротке пояснення фізичних основ реографії;

б) схема лабораторної установки;

в) таблиця з результатами вимірювань;

г) графік залежності реограми від зміни об'єму системи і висновки.

Контрольні запитання та задачі

1. Який зв'язок між реограмою судини та тиском рідини (крові) у ньому? Якими фізіологічними параметрами судин визначається амплітуда реограми?

2. Чи впливає швидкість кровотоку (лінійна, об'ємна) на амплітуду?

3. Як відрізняються між собою реограми різних судин (артерій, артеріол, венул, вен)?

4. Амплітуда реограми у пацієнта зменшилась удвічі за короткий (кілька хвилин) проміжок часу. Як це можна пояснити?

5. Яким чином здійснюється настройка вимірювального моста реографа?

6. Яким чином пояснити незмінність амплітуди реограми при зміні хвилинного об'єму крові?

7. Як впливає частота скорочень серця (при незмінному ударному об'ємі) на амплітуду реограми?

8. Як зміниться реограма аорти при зміні жорсткості її стінок (наприклад, при атеросклерозі)? Завищеними чи заниженими є результати визначення ударного об'єму крові за методикою А.Кедрова у цьому випадку?

9. Чи зміниться реограма судини, якщо лінійна швидкість кровообігу зросте вдвічі?

10. Чи впливає дихання на реограму: а) легеневих судин; б) судин кінцівок; в) судин мозку?

11. Чому є необхідним якісний контакт електродів з досліджуваною ділянкою тіла?

12. Визначте, у скільки разів відрізняються між собою імпеданси електричних ланцюгів, які складаються з послідовно та паралельно з'єднаних активного опору R = 100 Ом і ємності С = 0,1 мкФ. Яку індуктивність необхідно увімкнути до першого ланцюга, щоб імпеданс її був 200 Омі Частота змінного струму 10³ Гц.

Лабораторна робота №9

" Вивчення будови та призначення апаратів УВЧ та НВЧ"

Мета роботи: вивчити основи взаємодії ЕМП з БТ і набути навичок роботи на деяких фізіотерапевтичних апаратах.

Контрольні запитання для підготовки до лабораторної роботи

1. Класифікація фізіотерапевтичної електронної медичної апаратури.

2. Тепловий ефект, викликаний ВЧ-струмами провідності та індукцій ними ВЧ-струмами. Діатермія. Індуктотермія.

3. Поняття про струми зміщення. Механізм прогрівання електролітів і діелектриків. Поняття про діелектричні втрати.

4. Спрощена схема УВЧ-апарата (будова, призначення основних блоків, робочий процес апарата).

5. Дарсонвалізація (фізичний зміст методу, природа лікувального фактора, спрощена схема апарата для місцевої дарсонвалізації. Робочий процес).

6. Специфічна дія УВЧ- і НВЧ- полів на біологічні тканини.

Поиск по сайту: