Морально-етична оцінка різноманітних методів переривання вагітності

На сучасному етапі використовуються такі методи аборту:

1. До 30 дня використовуються засоби, які унеможливлюють імплантацію (спіралі, прогестинові міні-таблетки, таблетки “на завтра”). Як абортивний засіб вживаються контрацептивні гормональні таблетки. Вони містять гормони естроген і гестаген (прогестин). Естроген не дозволяє дозріти яйцеклітині в організмі жінки і тому запліднення стає неможливе (припинення овуляції). Проте не завжди припинення дозрівання яйцеклітини припиняється (індивідуальна несумісність, хвороби, несвоєчасне вживання пілюль). Тоді ці таблетки мають друге призначення: гормон гестаген припиняє активність матки. Зародившись у яйцепроводі, дитина потрапляє в матку, але в наслідок дії гестагену не може там приживитися. Вона змушена гинути з голоду. Цей абортивний засіб особливо проявляється у дії міні-таблеток, які зовсім не містять естрогену, а лише гестаген, а тому не запобігають дозріванню яйцеклітини.

2. Вагітність 2-8 тижнів – медикаментозний аборт. Застосовуються гормональні засоби, принцип дії яких ідентичний попередньо змальованому + змушують матку відторгнути вже імплантований зародок.

3. Вагітність 2-5 тижнів – міні-аборт за допомогою вакуумного аспіратора. Цей метод є найпоширенішою формою аборту. Лікар вводить у матку гнучкий пластиковий шланг. Сильним всмоктуванням (від 10 до 30 разів більшим, ніж у пилососа) дитина розривається на шматки.

4. Вагітність 6-12 тижнів – хірургічне видалення плоду (вишкрябування) – класичний аборт. Під час вишкрібання лікар розкриває шийку матки металевим штифтом. За допомогою спеціальних щипців дитину витягують з матки назовні. При цьому розривають її на шматки. Коли всі частини дитини видалені, матку вишкрябують за допомогою кюретки. Санітари складають окремі частини дитячого тіла докупи, щоби цілковито впевнитися, що матка порожня.

5. Вагітність строком понад 22 тижні – провокація передчасних «пологів» гормональним методом, або штучні пологи, та Кесарів розтин. Гормональний метод полягає в тому, що в мускулатуру матки вводять медичний препарат. Це викликає родові потуги. Дитина, коли вона витримає їх, народжується живою, і тоді її залишають вмирати. Під час кесаревого розтину хірургічно розкривають живіт і матку жінки. Дитину виймають. Майже всі діти під час такого розтину є живими. Тоді їх вбивають (дають укол, що паралізує дихання, чи просто задушують або залишають, поки вони самі, часто після кількагодинної боротьби зі смертю, не помруть)

Моральний обов'язок лікарів повідомити жінці правду про аборт, пояснити, що в лоні матері від моменту запліднення перебуває живий організм з усіма ознаками індивідуальності людської особи і що аборт – це вбивство дитини, а також попередити вагітну жінку про всі можливі наслідки аборту.

Наслідки аборту для жіночого організму:

· перфорація матки під час операції, що веде до сильної кровотечі та запалення черевної порожнини;

· алергічна реакція на наркотичні засоби;

· у результаті аборту в 12% жінок порушується менструальний цикл;

· аборт – причина гінекологічних захворювань, розвиваються в кожної п'ятої жінки після аборту;

· аборт порушує роботу ендокринної і нервової систем, знижує опірність організму;

· може призвести до безплідності, пізніх викиднів на терміні 18-24 тижня.

· зростає частота позаматкових вагітностей.

· психологічний стрес, що може призвести до змін психіки та її захворювань. Часто жінка підсвідомо сприймає аборт як насильство над власним тілом, відчуває себе винною в убивстві своєї ж дитини. Такого роду нервові порушення часто мають дуже негативний вплив на відносини та виховання народжених пізніше дітей.

Всесвітня Медична Асоціація у 1983 році прийняла спеціальну декларацію про медичні аборти, основними положеннями якої є:

1. Основоположний моральний принцип лікаря - повага до людського життя з моменту його зачаття.

2. Обставини, що протиставлять інтереси потенційної матері інтересам її ненародженої дитини, ставлять лікаря перед необхідністю вибору: зберегти вагітність або її перервати.

3. Неоднозначність вибору визначається різними релігійними і моральними позиціями, причому будь-яке з рішень вимагає поваги.

4. Визначення ставлення до цього питання і правил його рішення в даній державі або громаді лежить поза компетенцією медицини; лікарі повинні лише забезпечити захист своїм пацієнтам і відстояти власні права в суспільстві.

5. У тих країнах, де медичні аборти дозволені законом, компетентні фахівці можуть робити їх на легальній підставі.

6. Якщо особисті переконання не дозволяють лікарю рекомендувати або зробити медичний аборт, він повинен передоручити пацієнтку компетентному колезі.

Поиск по сайту: