Поняття та сутність інституту касаційного провадження.

ПЛАН

Вступ

1. Поняття та сутність інституту касаційного провадження.

2. Об’єкти та суб’єкти касаційного провадження.

3. Завдання і повноваження прокурора як суб’єкта касаційного провадження. Форма та зміст касаційної скарги

4. Порядок та строки оскарження судових рішень. Підстави для їх скасування або зміни.

5. Розгляд справи судом касаційної інстанції.

Використані нормативно-правові акти і література

Вступ

Вивчення теми, присвяченої діяльності прокурора у касаційному провадженні, обумовлено необхідністю підвищення теоретичного та практичного рівня прокурорів, які беруть участь у кримінальному судочинстві.

Законом України «Про прокуратуру» перед прокурорами поставлені вимоги щодо вжиття заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення. Однією з форм виконання таких вимог є реалізація повноважень, наданих прокурору чинним законодавством, щодо оскарження незаконних і необґрунтованих судових рішень у кримінальних справах в касаційному порядку.

Касаційне оскарження є різновидом провадження по перевірці вироків, постанов і ухвал суду. Це найпоширеніший поряд із апеляційним оскарженням у сучасному світовому судочинстві спосіб оскарження судових рішень, які набули і які не набули чинності, в суді вищої інстанції.

Конституція України визнала однією з основних засад судочинства доступ до правосуддя через визнання права на касаційне оскарження рішення суду.

Практика застосування кримінально-процесуального законодавства, яке регламентує механізм оскарження судових рішень у касаційному порядку, засвідчила, що він потребує суттєвого вдосконалення, незважаючи на те, що окремі кримінально-процесуальні норми протягом останніх років зазнавали змін.

Положення інституту касаційного провадження у кримінальному судочинстві зазнали істотних змін у зв’язку з прийняттям 7 липня 2010 року Закону України „Про судоустрій і статус суддів”.

Разом з тим, в розвиток положень Конституції України та зазначеного Закону є нагальна необхідність удосконалення кримінально-процесуального законодавства шляхом прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу України.

Поняття та сутність інституту касаційного провадження.

Конституція України (ст. 129) основними засадами судочинства проголошує законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. Усім учасникам судового розгляду надається право на касаційне оскарження.

Положення цієї конституційної норми закріплено у Кримінально-процесуальному кодексі України (гл. 31), в Законі України „Про судоустрій і статус суддів України”, інших законах і нормативних актах.

Касаційне оскарження, як різновид провадження у кримінальному судочинстві, спрямоване на забезпечення законності судових рішень, які набули, і які не набули чинності.

Касація являє собою спосіб і форму оскарження до найвищої судової інстанції рішення суду першої чи апеляційної інстанції з метою недопущення виконання незаконного судового рішення.

Порівнюючи апеляційний перегляд справи із касаційним, французький процесуаліст Гелі дійшов висновку, що апеляційний перегляд є „судом у справі”, а касаційний перегляд – це „суд над судом”. Іншими словами, якщо апеляційне провадження полягає у тому, що переглядається рішення суду першої інстанції, яке не вступило в законну силу, при цьому апеляційний суд у разі однобічності або неповноти досудового чи судового слідства, невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи може проводити судове слідство і виносити свій вирок (постанову), то у касаційного суду завдання дещо інші. Суд касаційної інстанції вирішує лише питання права, перевіряє додержання судами першої і апеляційної інстанції правил судочинства.

Касаційне провадження є окремою стадією кримінального процесу, яка відрізняється від апеляційного за своєю структурою, формою, особливістю приводів та підстав, об’єктів, суб’єктів, порядку та строків оскарження.

Юридичну основу касаційного оскарження становить процесуальне право учасників процесу на внесення касаційної скарги та обов’язок суду касаційної інстанції за наявності для того підстав вжити заходів до витребовування справи та розгляду її по суті.

Формою касаційного оскарження є офіційне письмове звернення (касаційна скарга) учасників процесу до суду касаційної інстанції, яким оскаржуються судові рішення, постановлені місцевими або апеляційними судами.

Касаційна скарга прокурора – це процесуальний документ, на підставі якого прокурор, якому надано право на касаційне оскарження, звертається до касаційної інстанції з метою скасування або зміни судового рішення.

Приводом для касаційного оскарження є наявність порушених або недостатньо поновлених прав учасників процесу, які через певні обставини не були поновлені при розгляді справи місцевим чи апеляційним судами.

Для касаційного провадження характерними є наступні положення:

1. Свобода касаційного оскарження судових рішень. Зміст цього положення полягає у тому, що учасники процесу можуть вільно скористатися своїм правом як на подання касації, так і на її зміну, доповнення та відкликання.

2. Перевірка, як законності, так і обґрунтованості рішень судів першої та другої інстанцій. Суд касаційної інстанції перевіряє:

- правильність застосування кримінального закону;

- дотримання норм кримінально-процесуального закону;

- відповідність покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

3. Заборона проводити судове слідство.

4. Заборона погіршення становища засудженого, виправданого.

5. Недопустимість перегляду в касаційному порядку рішень, ухвалених судами в межах стадії досудового слідства.

Касаційне провадження – це врегульована законом діяльність Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по розгляду касаційних скарг на судові рішення, постановлені місцевими та апеляційними судами, які набули чинності та які не набули чинності.

Касаційні скарги на судові рішення передбачені ст. 383 КПК України розглядає судова палата з розгляду кримінальних справ.

Судову палату очолює секретар судової палати, про призначення якого питання вирішується загальними зборами суддів вищого спеціалізованого суду за пропозицією голови суду.

Секретар судової палати організовує роботу палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати.

У вищому спеціалізованому суді діє пленум вищого спеціалізованого суду, головним завданням якого є забезпечення єдності судової практики у кримінальних справах.

Завдання, що стоять перед судом касаційної інстанції при перегляді кримінальних справ полягають у тому, щоб:

1) забезпечити законність і справедливість правосуддя;

2) не допустити звернення до виконання незаконного та необґрунтованого вироку чи іншого судового рішення;

3) виправити допущенні на попередніх стадіях помилки;

4) забезпечити відновлення, захист і реалізацію прав та законних інтересів учасників процесу;

5) забезпечити відшкодування завданої шкоди;

6) сприяти однаковому розумінню застосуванню законів судами першої та апеляційної інстанцій.

У зв’язку з тим, що касаційною інстанцією є Вищий спеціалізований суд, то відповідно змінилися завдання та повноваження Верховного Суду України.

Верховний Суд України:

1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом;

2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

4) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції.

До складу Верховного Суду України входять двадцять суддів (по 5 суддів від кожної спеціалізованої юрисдикції (цивільної, кримінальної, господарської, адміністративної), з яких обирається Голова Верховного Суду і його заступник.

У Верховному Суді діє Пленум Верховного Суду України, до складу якого входять усі двадцять суддів. Також діє Науково-консультативна рада, яка утворюється з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права для попереднього розгляду проектів постанов Пленуму Верховного Суду України стосовно надання висновків щодо проектів законодавчих актів та з інших питань діяльності Верховного Суду України, підготовка яких потребує наукового забезпечення.

Верховний Суд України має офіційний друкований орган, в якому публікуються матеріали судової практики Верховного Суду України та інших судів загальної юрисдикції, матеріали з питань організації діяльності судів загальної юрисдикції та інші матеріали.

Таким чином, касаційною інстанцією є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, основним завданням якого є перевірка законності та обґрунтованості рішень судів першої і апеляційної інстанцій, забезпечення охорони прав та законних інтересів осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві і є засобом процесуального впливу на діяльність нижчестоящих судів.

Поиск по сайту: