Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Литовсько-польська доба



Зміст

[сховати]

· 1 Історія герба України

o 1.1 Русь

o 1.2 Литовсько-польська доба

o 1.3 Військо Запорозьке

o 1.4 Російська імперія

o 1.5 Імперія Габзбургів

o 1.6 Українська Народна республіка

o 1.7 Українська держава

o 1.8 Західно-Українська народна республіка

o 1.9 Кубанська народна республіка

o 1.10 Карпатська Україна

o 1.11 Герб в екзилі

o 1.12 Радянська Україна

o 1.13 Визвольний рух 1930-1990

o 1.14 Незалежна Україна

· 2 Проект великого герба

o 2.1 Конкурс 1991 року

o 2.2 Конкурс 1996 року

o 2.3 Конкурс 2007 року

· 3 Примітки

· 4 Джерела та література

· 5 Посилання

Історія герба України

Русь

Докладніше: Тамга, Тризуб, Знаки Рюриковичів та Руський лев

Тризуб на монетіВолодимира Святославича.

З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам'ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Відомий серед народів Сходу і Середземномор'я з найдавніших часів, на українських землях з II ст. Існує до 30 теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо).

За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.

·

Знак Святослава

 

·

Знак Володимира

 

·

Знак Ярослава

Посли київського князя Ігоря (912—945 рр.) при укладанні договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. Київський князь Володимир Святославович (980—1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого — тризуб.

Гербом Галицько-Волинської держави був лев рампант без корони на голові. Саме такі зображення маємо на печатках з першої половини 14 століття. Зокрема, саме лев був розташований як головний геральдичний елемент печатки Юрія І. Найраніше з відомих зображень лева зустрічається на печатці з грамоти 1316 року князівАндрія і Лева II; проте вважають, що ця печатка належала ще князеві Леву Даниловичу.

Печатка Юрія І. Лицар зі щитом, на якому зображений лев. Русь 14 століття
Київщина 13 століття Чернігівщина 13 століття Волинь 13 століття Перемишль 13 століття Галич 13 століття

Литовсько-польська доба

Докладніше: Погоня

В складі Великого Князівства Литовського та Королівства польського українські землі були представлені земельними гербами.

Державний герб королівства Руського у символіці короля Польського був представлений гербом руського королівства. Герб королівства руського (у складі королівства Польщі 1340—1434), пізніше воєводства Руського (1434—1772) був на синьому полі золотий коронований лев, що дереться на скелю.

Своя символіка була у Белзького (1462—1793), Подільського (1434—1793) та Підляського воєводств (1513—1795) Королівства польського.

Державний герб Великого князя Руського у символіці Великого князя литовського, Руського і Жемайтійського був представлений гербом головної землі Русі — Київщини. Герб Київського князівства, пізніше воєводства (1471—1792) був срібний ангел, що тримає в правій руці опущений меч, а в лівій — піхви, в червоному щиті.

Своя символіка була у Берестейського (1566—1795), Брацлавського(1569—1795), Волинського (1569—1795) та Чернігівського воєводств (1635—1667) Великого Князівства Литовського (від 1569 року — Королівства польського). Волинське князівство мало широку автономію в рамках литовської держави (1340—1390, 1431—1452). Його гербом був срібний хрест на червоному щиті.

·

Герб Великого князівства Литовського

 

·

Герб Белзького воєводства

 

·

Герб Берестейського воєводства

 

·

Герб Волинського воєводства

 

·

Герб Руського воєводства

 

·

Герб Київського воєводства

 

·

Герб Брацлавського воєводства

 

·

Герб Подільського воєводства

 

·

Герб Чернігівського воєводства

Військо Запорозьке

Докладніше: Лицар із самопалом

Запорожець з самопалом.

Першим оригінальним українським гербом, відомим з 16 століття, був лицар із самопалом, герб Війська Запорозького. Вперше він фіксується на печатці 1592 року[2]. На ній зображено вояка з мушкетом, символ Війська. За легендою 18 століття, поява цього гербу позв'язувалася із військовою реформою короля Речі Посполитої Стефана Баторія.[3]. Втім пов'язувати появу герба Війська Запорозького з реформою Баторія немає підстав, оскільки, по-перше, в першоджерелах про реформи Баторія немає жодної згадки про надання герба козакам; по-друге, герб використовувало нереєстрове козацтво, без згадок королівського титулу. Ймовірно, герб Війська Запорозького мав місцеве українське походження — він виник з ініціативи козацтва для обґрунтування привілейованого статусу та політичної ваги запорозького козацтва[4].

Сталих кольорів герб Війська не мав. У 18 столітті на полкових і сотенних прапорах Гетьманщини лицаря зображали у червоному або позолоченому жупані на блакитному або золотому тлі.

Герб «лицаря із самопалом» використовувався на більшості козацьких військових печатках кінця 16 — першої половини 17 століття, печатках гетьманів та кошових отаманів. Виняток становила печатка Івана Виговського, що використав на печатці свій герб. Після розколу козацької держави Хмельницького в середині 17 століття на Військо Запорозьке Городове (Гетьманщину) та Військо Запорозьке Низове (Запорожжя) герб «лицаря із самопалом» використовували обидва утворення. На відміну від городових козаків, низовики додали до традиційного герба спис.

·

 

·

 

·

1708 (Гетьманщина)

 

·

1734 (Низ)

Герб Гетьманщини часів ІІ Малоросійської колегії

Вперше великий герб з'явився в Україні у результаті діяльності Другої малоросійської колегії. 1765 року її президент граф Румянцевзапропонував замінити стару печатку із козаком (гербом Війська Запорозького) новим знаком і подав два «абриси на апробацію: один із щитотримачами-малоросіянами з бунчуком, а інший — під короною імпереторською з сінню, щити ж під короною княжою». На щиті розміщувалися герби п'яти князівств, які колись були на території Гетьманщини: Київського — срібний Архангел Михаїл на блакитному тлі, Переяславського — срібна вежа на червоному тлі, Стародубського — срібний дуб на червоному тлі, Сіверського — золотий мур на червоному тлі, Чернігівського — чорний орел із золотим хрестом на срібному тлі, в центрі — герб Російської імперії у вигляді двоголового орла з Юрієм-змієборцем на щитку.

На дану пропозицію геральдична контора зауважила, що недоцільно державний герб Росії розміщувати в центральному щитку, адже так може скластися враження, що Росія є часткою чи князівством Малоросії. Саме тому затвержений імператрицею варіант великого герба Малоросії був таким: на золотому щиті імператорський орел, що тримає на грудях щиток з гербами п'яти малоросійських князівств покритий князівською короною, щит розташований під сінню, яку покриває імператорська корона. Герб із щитотримачами імперський уряд відкинув з бажання позбутися згадки про козацтво і хоч якогось натяку на попередній герб Гетьманщини. Таким чином, даний герб став об'єктивно відображати статус Гетьманщини часів Другої малоросійської колегії — статус обмеженої автономії в рамках імперії.[5]

Російська імперія

Докладніше: Герб Росії

Проект гербавідродженої Речі Посполитої часів Польського повстання1863 р. із використанням Архангела Михаїла як символу українських земель

З ліквідацією 1781 р. традиційного адміністративного устрою Малоросія втратила свій Великий герб. До 1917 р. символи українських земель виринали тільки на великому гербі Російської імперії: герби Київщини — Архангел Михаїл, Волині — срібний лицарський хрест на червоному тлі, Поділля — золоте сонце під хрестом на блакитному тлі, Чернігівщини — чорний коронований орел з хрестом, Таврії — чорний двоголовий коронований орел з бактиним щитком та золотим хрестом на грудях.

Крім того, Україна була представлена губернськими гербами. Так, українці складали більшість в Чернігівській, Полтавській, Харківській,Київській, Волинській, Подільській, Катеринославській, Таврійській, Херсонській, Холмській губерніях та Кубанській області. Значний відсоток українців проживало у Курській, Воронізькій, Бессарабській, Мінській, Гродненській, Ставропольській губерніях та області Війська донського.

Архангел Михаїл активно вживався як соборний символ Наддніпрянської України в XIX — на початку XX століття.

·

Герб Бессарабської губернії

 

·

Герб Воронезької губернії

 

·

Герб Волинської губернії

 

·

Герб Гроденської губернії

 

·

Герб Катеринославської губернії

 

·

Герб Київської губернії

 

·

Герб Курської губернії

 

·

Герб Подільської губернії

 

·

Герб Полтавської губернії

 

·

Герб Ставропольської губернії

 

·

Герб Таврійської губернії

 

·

Герб Харківської губернії

 

·

Герб Херсонської губернії

 

·

Герб Холмської губернії

 

·

Герб Чернігівської губернії

 

·

Герб Області Війська Донського

 

·

Герб Кубанської області

Імперія Габзбургів

Докладніше: Герб Галичини та Володимирії

«Руський лев» на кокардіУкраїнських січових стрільців.

Українські землі, що входили до складу Австрійської (Австро-Угорської) імперії були представлені на великому гербі. Це гербкоролівства Галичини та Володимирії та герб Великого герцогства Буковини.

В результаті першого поділу Речі Посполитої 1772 року Галичина відійшла до Австрії. На захоплених землях створено Королівство Галичини та Володимирії. Земельним гербом новоствореної провінції став герб, який вживали угорські королі для підкреслення своїх претензій на галицький престол.

Герб герцогства Буковина в складі Австрійської імперії був наданий привілеєм цісаря Франца-Йосифа 9 грудня 1862 р. Щит розтятий, права половина червоного, ліва — синього кольорів. В щиті — чорна голова тура з червоними очима та три шестипроменеві зірки.

Закарпаття у складі Угорського королівства не мало єдиного адміністративного статусу, тому місцевих українців представляли герби чотирьох комітатів.

Незважаючи на затверджені владою офіційні символи Галичини, українці продовжували використовувати історичний герб. Так, коли1848 року під час Весни народів постало питання про національний герб українців, Головна Руська рада затвердила таким символомгерб Руського королівства (на блакитному полі золотий лев, що дереться на скелю). Герб було подано у часописі «Зоря галицька» 27 червня 1848 року. У народі герб отримав назву «руський лев».[6]

В часи Першої світової війни відбулася спроба розробити герб соборної України. Дану розробку здійснила пресова квартира Українських січових стрільців 1915-1916 рр. За проектом І. Іванця Жіночий комітет у Львові виготовив стрілецький прапор з архангелом Михаїлом, в руці якого був щит з Галицьким левом, що підкреслювало єдність Галичини і Наддніпрянщини. Прапор посвятив у Розвадові під Львовом 28 жовтня 1917 р. митрополит Андрей Шептицький.

·

Герб Королівства Галичини та Володимирії з великим герцогством Краків і герцогствами Аушвіц і Затор у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії (1782)

 

·

Герб герцогства Буковина у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії (1862—1918)

 

·

Герби "українських" комітатів Угорщини:Берег, Марамарош,Уґоча, Унґ

 

·

Прапор Січових Стрільців




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.