Західно-Українська народна республіка

Герб ЗУНР

Докладніше: Герб Західно-Української народної республіки

У 1918 році уряд Західноукраїнської Народної Республіки затверджує свій державний герб:

Кубанська народна республіка

Докладніше: Герб Кубані

Герб Кубанської Народної Республіки у вигнанні

1917 р. на Кубані сформувалася автономна влада (Рада й уряд), очолена представниками козачого війська і місцевими лібералами. 23 лютого^[11] 1919 року кубанською Радою разом з останньою державною символікою був державний герб. Головною його фігурою є «вишка» — традиційна дерев'яна сторожова вежа кавказьких козаків. Існує кілька варіантів цього герба, котрий, здається, ніколи не був остаточно оформлений. Перед вишкою або під нею можуть бути схрещені запорізька шабля та кавказька шашка.

В кубанській еміграції був вживаний міграційний варіант герба 1919 р.: щит розтятий, у правому срібному полі — запорожець-чорноморець у малиновому жупані й синіх шароварах стоїть на зеленій землі й тримає рушницю та малиновий прапор зі срібним хрестом; у лівому полі —герб 1919 р.; внизу зображений золотий півмісяць. Півмісяць, очевидно, символізує черкесів та інших мусульман краю.

Карпатська Україна

Докладніше: Герб Закарпатської області

Герб Карпатської України

Герб Закарпаття виник в процесі розробки герба Чехословаччини. Згідно з офіційно прийнятою концепцією герба Чехословацької республіки, він повинен був складатися з власне чеського щитка і земельних гербів складових республіки: Словаччини, Сілезії, Моравії і Підкарпатській Русі. Всі землі, за винятком останньої, мали свої історичні герби. З січня 1920 року чехословацька влада зверталася до Адміністрації Підкарпатської Русі з проханням прислати свої пропозиції щодо земельного герба. Відповідь з Ужгорода містила відомості про те, що одна частина населення бажає бачити в гербі українські національні синьо-жовті кольори, а інша — біло-сині або синьо-червоні. Весною 1920 року професор Празького університету Густав Фрідріх підготував проект герба: щит розтятий, у першому синьому полі три золоті пояси, в другому срібному полі червлений ведмідь (на помилкову думку професора ведмідь був елементом міського герба Ужгорода). 10 березня 1920 року доПраги прибула делегація підкарпатської Центральної Руської Народної Ради, яка висловила задоволення проектом. Герб Підкарпатської Русі став складовою частиною затверджених Законом № 252/1920 Sb від 30 березня 1920 року Середнього і Великого гербів Чехословаччини.^[12]

1939 року населення Закарпаття проголосило незалежність держави Карпатська Україна. Державний герб республіки був затверджений 15 березня 1939 року в Хусті. Ним став старий герб Підкарпатської Русі, перша синя смуга якого була увінчана Володимира Великого з хрестом на середньому зубі^[13].

Герб в екзилі

Великий герб України за Битинським.

Ідея Великого Герба все ж жевріла у середовищі української еміграції. 1939 року, в передчутті важливих світових змін, з надією на відродження незалежної України на замовлення уряду УНР в екзилі художник Микола Битинський створив комплекс символів України — великого, середнього й малого державних гербів^[14]. Лейтмотивом цієї праці— стала соборність українських земель, що на час створення проектів перебували в складі різних державних утворень: Чехословаччини, Польської республіки, Румунського королівства,СРСР.

Малий герб складався із золотого тризуба на блакитному щиті. Середній герб містив п'ять регіональних гербів, розміщених на одному щиті, в центрі якого розташовувався малий герб. Регіональними гербами були (1) герб Київщини як символ Наддніпрянської України— срібний архангел Михаїл, що вбиває списом золотого змія, на малиновому тлі; (2) герб Львівщини як символ Галичини — золотий коронований лев на блакитному тлі; (3) герб Буковини і Бесарабії — золота голова бика на червоному тлі, над якою розташовуваласязірка, а по обох боках — місяць і троянда; (4) герб Карпатської України — чорний ведмідь на білому тлі, ліворуч якого три золоті смуги на блакитному тлі; (5) герб Кубані як символ українського козацтва — запорожець у малиновому строї, що стоїть на зеленому острові, з малиновим стягом із білим хрестом, та рушницею.

Великий герб мав складніший малюнок. В його центрі містився малий герб, який підгримували срібний архангел Михаїл та золотий коронований лев — уособлення столиць Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Щит малого герба був оточений срібно-золотим ланцюгом ордену Симона Петлюри, що увінчувався золотим медальйоном розп'яття Ісуса Христа. Під щитом були покладені навхрест клейноди українського козацтва на золотих древках — золота корогва з хрестом та срібний бунчук. Уся центральна композиція оточувалася вінком, лівий бік якого був сплетений з лаврового, а правий — з дубового листя. Знизу вінок переплітався жовто-блакитною стрічкою. На вінку були розташовані п'ять гербів основних українських земель: Правобережжя, Лівобережжя, Галичини-Буковини, Закарпаття та Кубань. Проект Битинського був популярним в середовищі української діаспори аж до часів проголошення незалежності України.

·

Правобережжя

·

Лівобережжя

·

Галичина-Буковина

·

Закарпаття

·

Кубань

·

Ескіз середнього герба України (варіант)

·

Середній і малий герби.

Радянська Україна

Докладніше: Герб Української РСР

Опис першого герба УСРР було закріплено в Конституції 1919 року (ст. 34). Герб був повністю тотожний гербу РСФРР: на червоному полі золоті серп і молот на тлі променів висхідного сонця, щит оточувало колосся пшениці, знизу розташовувалася стрічка з девізом «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» на російській і українській мовах. Частенько зображення герба УСРР копіювалося з герба РРФСР (із зміненими написами).

1929 року герб зазнав видозмін: гасло «Пролетарі всіх країн єднайтеся» залишилося лише українською мовою.

«Сталінська» Конституція (30 січня 1937 року) трохи змінила герб і прапор УРСР (ст.143): на гербі змінилася абревіатура «УРСР» замість «УСРР», стало більше сонячних променів, погустішав вінок.

Літом 1947 року в ЦК КП(б)У обговорювалося питання про приведення герба УРСР до єдиного в СРСР стандарту: у верхню частину вирішили додати зірку, поміняти розташування написів. Після листування з Москвою (Сталіном) проект дістав схвалення. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 21 листопада 1949 року і законом, прийнятою Верховною Радою УРСР 5 липня 1950 року, у верхній частині герба УРСР була додана червона п'ятикутна зірка, замість девізу внизу герба почало поміщатися найменування республіки українською мовою, а девіз на українській і російській мовах перенесений на бічні витки червоної стрічки.^[15]

У Конституції УРСР (ред.1989 г) герб був описаний в статті 166:

·

Герб УСРР (1919-29 рр.)

·

Герб УСРР (1929-37 рр.)

·

Герб УРСР (1937-49 рр.)

·

Герб УРСР (1949-92 рр.)

У радянській Україні тризуб піддавався офіційній дискредитації, попри це залишаючись символом національно-визвольного руху.

Визвольний рух 1930-1990

·

Тризуб ОУН-М
1929 — 2010

·

Хрест з тризубом ОУН-Б
1940 — 1958

·

Лев дивізії «Галичина»
1943 — 1945

Незалежна Україна

У Вікіджерелах є оригінали текстів на тему: Постанова Верховної Ради України Про Державний герб України

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю постановою Державний герб незалежної України. Ним став золотийТризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань 20 століття. Проект герба, затверджений Верховною Радою, був розроблений групою українських геральдистів — Андрієм Гречилом, Олексієм Коханом та Іваном Турецьким. Постанова визначала Тризуб малим гербом України, вважаючи його головним елементом великого герба. Зображення герба мусило розміщуватися на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ. Документ також мав додаток, в якому містилися кольорове, чорно-біле та схематичне зображення герба із вказаними пропорціями щита і тризуба.

28 червня 1996 року була прийнята Конституція України, яка у Статті 20 проголошувала Тризуб головним елементом великого Державного герба України. Тризуб визначався як знак княжої держави Володимира Великого і малий Державний герб України. Згідно з Конституцією великий Державний герб мусив встановлюватися в майбутньому, окремим законом Верховної Ради України, з урахуванням малого герба та герба Війська Запорізького.

·

Кольоровий герб

·

Чорно-білий герб

·

Герб (схема)

·

Тризуб (схема)

Проект великого герба

Конкурс 1991 року

На конкурсі на герб України 1991 р. переміг проект А. Гречила та І. Турецького, в якому пропонувалося малий та великий герби. У великому до малого додавалися щитотримачі та інші елементи. При підготовці на розгляд Верховної Ради кінцевого проекту довелося відмовитися від великого герба — за тих обставин він не пройшов би. Тому в лютому 1992 р. виносили лише один «просто» герб. Оскільки і його «завалили» під час голосування, то тоді Леонід Кравчук, який бачив конкурсний проект, запропонував, що, мовляв, давайте цей герб затвердимо як «малий», а десь колись буде й «великий», на якому кожен намалює те, що заманеться.

Конкурс 1996 року

Файл:VelykyjHerbUkrajiny.jpg

Проект Великого герба України авторського колективу О.Івахненка (1996)

1996 р. Конституційна комісія планувала вписати в остаточний варіант проекту Конституції України лише один герб. Однак в «конституційну ніч» це питання (разом з мовою та статусом Криму) стало предметом основних спекуляцій і «великий герб» виник знову в статті 20. 2 листопада 1996 року для виконання статті Конституції створено комісію з підготовки та проведення конкурсу проекту Великого Державного герба України. Було розглянуто 420 робіт, але жодної не затвердили. У подальші роки проекти закону про затвердження великого Герба кілька разів поверталися на доопрацювання.

У січні 2001 року до Верховної Ради України надійшов законопроект «Про великий Державний герб України» (реєстр. No5274-1). Документом пропонується затвердити великий Державний герб України який є зображенням на синьому щиті золотого Знаку Княжої Держави Володимира Великого (малого Державного герба України); над щитом — відтворення великокняжого вінця і синьо-золотого шатра. По обидва боки щита від щита зображено щитотримачів: справа — золотого лева, зліва — козака з мушкетом. Під щитом — стрічка, що поєднує національні кольори, — синій та жовтий; під стрічкою — золоті колоски пшениці, скріплені кетягом калини.

Запропонований варіант мав низку помилок і неточностей, деякі з них було виправлено в останньому варіанті. До першого варіанту геральдисти відзначали такі:

1. Використання корони в гербі не відповідає ні історичній традиції, ні теперішньому державному устрою України. Справа в тому, що корони використовуються або на гербах монархій, або як данина історичній традиції — так, корона Св. Стефана на гербі Угорщини є історичною короною Угорського королівства, символом угорської державності протягом кількох століть.

2. Між гербовим щитом і короною в проекті О. Івахненка розміщено намет. В геральдиці намет використовується переважно як прикраса для лицарського шолома і не несе практично ніякого символічного навантаження. Крім того, в українській територіальній традиції намет не властивий. Присутність намету в Державному Гербі можна трактувати хіба як непотрібну декоративну прикрасу між короною (влада) і щитом з Тризубом (народ).

3. Козак, поданий в проекті як герб Війська Запорозького, не відповідає йому ні іконографією, ні кольорами і, фактично, є новим гербом. Так, на запорозькому гербі козак повернутий корпусом в протилежний від проектного бік (через це фігура козака в проекті є неприродньою), в оригіналі козак має демократичний червоний, а не золотий, багато розшитий жупан. Таким чином, не виконується стаття 20 Конституції України, де чітко зазначається, що «Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням … герба Війська Запорізького…». Крім того, варто зауважити, що жупан з візерунками фігурував на гербі при тих гетьманах, які прагнули встановити своє одноосібне правління, обмежити козацьку демократію.

4. В іконографії лева відчувається невпевненість (невеликий крок) і ущемленість (деякі анатомічні вади на деяких проектах). Крім того, лев, поданий в деяких проектах як герб Галицько-Волинської держави, не може так трактуватися, оскільки не має золотої корони галицького лева.

5. Щитотримачі, які повинні символізувати соборність України, не виконують даної ролі, оскільки не покривають всіх українських земель: поза соборністю, зокрема, опинилася Слобожанщина і Крим.

6. У геральдиці фігури, зображені неприродньо перевернутими, символізують смерть, занепад, зворотне трактування символу. У проекті Великого герба під щитом лежать перевернуті колоски пшениці, що геральдисти трактують як занепад сільського господарства, голод, злидні.

Конкурс 2007 року

Міністерство культури України з 23 жовтня 2007 року по 1 вересня 2008 року проводило конкурс проектів Великого герба України. На конкурс приймали кольорові та чорно-білі ескізи на планшеті формату А3. Розмір малюнка — 100 мм у діаметрі. До ескізу потрібно додати пояснювальну записку з детальним описом проекту, а також інформацію про автора, його контакти, ідентифікаційний код та розрахункові дані. Надсилалися на адресу Міністерства культури (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19) з позначкою: «На конкурс найкращого ескізу великого Державного герба України». За три найкращі ескізи планували видати грошові премії: перша премія — 12 тисяч, друга — 8 тисяч та третя — 5 тисяч гривень. Очолює Комісію віце-прем'єр-міністр, до її складу входять міністр культури і туризму, міністр юстиції, представники центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, наукових установ, вищих навчальник закладів, а також творчих спілок, якщо з їхнього боку на це буде згода. Персональний склад Комісії затверджувався урядом. Діяльність Комісії здійснювалася на громадських засадах. Згідно з положенням, Комісія є консультативно-дорадчим органом при Кабміні, основним завданням якої є відбір проектів ескізів, поданих на конкурс на найкращий ескіз великого герба України, і визначення його переможців. Як сказано у положенні, всі свої рішення Комісія з проведення конкурсу на найкращий ескіз великого Державного Герба України приймає відкритим голосуванням простою більшістю. Рішення ж щодо підсумків конкурсу вона приймає таємним голосуванням двома третинами голосів присутніх на засіданні членів Комісії.

15 липня 2009 року Кабмін затвердив проект Великого Державного Герба України. Він включав зображення Малого Герба у центрі, по боках від нього — фігури лева і запорізького козака, знизу — синьо-жовта стрічка, а зверху — княжа корона. На жаль, у проекті залишилася низка помилок і неточностей. Тому його так і не було внесено на розгляд Верховної Ради України.

Поиск по сайту: