 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Клінічна класифікація раку нирки за системою TNM
T – характеризується первинна пухлина. N – метастази в регіонарних лімфатичних вузлах. M – констатується наявність віддалених метастазів. pTNM– патогістологічна класифікація. Студент вивчає значення символів TNM та стадії раку нирки за підруч-ником з онкоурології. Клініка раку нирки.Характерна класична тріада симптомів раку нирки – біль, гематурія, пухлина, що палькується – зараз зустрічається дуже рідко. У ранніх стадіях захворювання протікає зовсім безсимптомно, без будь-яких специфічних проявів. Появу мікро- і макрогематуріії необхідно розцінювати як найбільш ранній симптом захворювання. Біль у попереку виникає при інвазії або стисненні зростаючою пухлиною прилеглих структур, а також у разі ниркової кольки, зумовленої закупоркою сечоводів згортками крові. Гострий біль може бути також наслідком крововиливу в пухлину або її розриву з подальшим формуванням застарілої гематоми. Пухлина, що пальпується, – третій місцевий симптом раку нирки, який буває позитивним у 12-13% пацієнтів на момент установлення діагнозу. Пухлина пальпується через передню черевну стінку глибоко у підребер’ї. Пальпація більш ефективна при бімануальному дослідженні, коли однією рукою тиснуть ззаду, а другою виконують глибоку пальпацію спереду. Варикоцеле, як досить рідкісний симптом, головним чином спостерігається, при стисканні нижньої поржнистої вени – відзначається у 2-3% хворих. Артеріальна гіпертензія – непостійний симптом, спричиняється стисканням сегментарних артерій, оклюзією сечоводу, метастазами у головний мозок, формуванням артеріовенозних шунтів або підвищеною секрецією пухлиною реніну і спостерігається у 15% хворих на рак нирки. Синдром стиснення нижньої порожнистої вени. Для нього характерні набряки ніг, варикоцеле, розширення підшкірних вен передньої черевної стінки, тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок, ротеїнурія. Розвивається він у 50% хворих при пухлинному тромбозі нижньої порожнистої вени або при її стисненні пухлиною або збільшеними лімфатичними вузлами. Рак нирки часто супроводжується розвитком так званих паранеоплас-тичних синдромів, які спостерігаються більш ніж у половини хворих. Нормальна ниркова паренхіма продукує різноманітні біологічно-активні речовини (еритропоетин, ренін, простацикліни, тромбоксани тощо). Наявність пухлини може призводити до їх підвищеної секреції або до продукції таких гормонів, як паратгормон, інсулін, глюкагон. В результаті у пацієнтів можуть виникати артеріальна гіпертензія, еритроцитоз, гіперкальціємія, гіпертермія. Поява вищевказаних симтомів може бути єдиним проявом захворювання. На момент встановлення діагнозу метастази виявляються у 25% пацієнтів. Локалізація лімфогенних метастазів визначається анатомічними особливостями лімфовідтоку. При пухлинах правої нирки в першу чергу ураження зазнають ретрокавальні, аортокавальні, латерокавальні і прекавальні лімфовузли. Лімфогенні метастази пухлин лівої нирки здебільшого уражають парааортальні лімфатичні вузли. Приблизно у 30-50% хворих у різні строки після нефректомії виникають віддаленні метастази. Найчастіше віддаленні метастази уражають легені, лімфатичні вузли, кістки, печінку, іпсилатеральний та контрлатеральний наднирник, контрлатеральну нирку, головний мозок. Діагностика раку нирки Огляд і клінічне обстеження • огляд шкірних покривів і слизових оболонок; • пальпація периферичних лімфовузлів (надключичні, пахвові, стегнові, пахові); • вимірювання артеріального тиску, ЕКГ, термометрія; • пальпація нирки в різних положеннях хворого; • пальпація органів черевної порожнини в чотирьох положеннях: на боці, спині та на животі (виявляються асцит, гепатомегалія, пухлинні утворення в черевній порожнині та ін.); • перкусія й аускультація легенів; • огляд органів мошонки на можливу наявність варикоцеле. Лабораторні дослідження: • загальний і біохімічний аналізи крові; • визначення рівня лужної фосфатази Інструментальні обстеження: • видільна урографія; • рентгенографія органів грудної клітки; • УЗД органів черевної порожнини та заочеревинного простору; • КТ органів заочеревиного простору, черевної і грудної порожнин; • радіоізотопна ренографія; • КТ або МРТ головного мозку (при наявності неврологічних симптомів). Лікування. В лікуванні раку нирки застосовуються всі існуючі на сьогоднішній день методи протипухлинної терапії: хірургічний метод, хіміотерапія, променева терапія та гормонотерапія. Хірургічний метод. Радикальна нефректомія – основне втручання при хірургічному лікуванні раку нирки. Принципи радикальної нефректомії: -рання перев’язка ниркової артерії і вени; -видалення нирки поза фасцією Геротта разом з оточуючою паранефральною клітковиною; -видалення однойменного наднирника; -виконання регіонарної лімфоаденектомії. Резекція нирки є методом вибору у тих випадках, коли пухлина розташовується в одному з полюсів нирки, не деформує ниркову миску і не перевищує 3 см у найбільшому вимірі. Хіміотерапія раку нирки. Рак нирки малочутливий до системної хіміотерапії. Імунотерапія раку нирки. Імунотерапія нині відіграє велику роль в лікуванні розповсюджених форм раку нирки. Практично застосовуються такі методики імунотерапії: -неспецифічна імунотерапія цитокінами (інтерферони, інтерлейкіни) та іншими модифікаторами біологічних реакцій; -адаптивна клітинна імунотерапія із застосуванням аутоімунолімфоцитів,лімфокін-активованих кілерів, туморінфільтруючих лімфоцитів; -специфічна імунотерапія вакцинами і моноклональними антитілами; -генна терапія; -мініалогенна трансплантація стовбурових клітин. Променева терапія раку нирки. Злоякісні пухлини нирки загалом резистентні до променевого впливу. Його застосування обґрунтовано тільки при паліативній терапії кісткових метастазів: для зменшення болю, запобігання подальшій прогресії та покращення якості життя. 3.3. Рекомендована література Основна: 1. Білинський Б.Т. Онкологія. – Львів, 2003. 2. Руководство по онкологии. Под редакцией В.И. Чиссова, Дарьяловой С.Л. – Москва, 2008. 3. Русаков И.Г., Алексеев Б.Я. и др. Рак почки. Онкология. Национальное руководство. – Москва. «Геотар-Медиа». – 2008. – С.759 -777. 4. Чиссов В.И., Дарьялова С.Л. Клинические рекомендации. Онкология. – Москва, 2008. 5. Щепотін І.Б., Ганул В.Л., Кліменко І.О. та ін. ОнкологІя. Підручник. Пухлини нирки. – К.: Книга плюс, 2006. 6. Болюх Б.А. «Клінічна онкологія». -Вінниця. –ДП «ДКФ». -2012. -704 с.
Додаткова: 1. Клиническая онкоурология /Под ред. Б.П. Матвеева. – М.Вердана., 2003. – 406 с. 2. Мартин И. Резник, Эндрю К. Новик. Секреты урологии. – Москва. Бином. – 998 с. 3. Переверзев А.С. Хирургия опухолей почки и верхних мочевых путей. – Харьков, 1998. – 392 с.
Поиск по сайту: |